Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людвік Йоахім Францішек Крживіцький (21 серпня 1859 року — 10 червня 1941 року) — польський марксистський антрополог, економіст і соціолог. Один із перших поборників соціології в Польщі, він підійшов до історичного матеріалізму з соціологічної точки зору. У 1919—1936 рр. — професор Варшавського університету .
| Людвік Крживіцький | |
|---|---|
| пол. Ludwik Krzywicki | |
 Ludwik krzywicki 1882.jpg | |
| Народився | 21 серпня 1859 року Плоцьк, Плоцька губернія, Королівство Польське, Російська імперія[1][2] |
| Помер | 10 червня 1941 року Варшава |
| Поховання | d |
| Країна |  Республіка Польща[2] |
| Діяльність | економіст, соціолог, археолог, перекладач, історик, антрополог, етнолог |
| Галузь | соціологія[3][3][3], історія[3][3][3], антропологія[3][3][3] і економіка[3][3][3] |
| Знання мов | польська[4][3][…] |
| |
Життєпис
Людвік Крживіцький народився в Плоці 21 серпня 1859 року в аристократичній, але збіднілій родині. З раннього дитинства він виявляв інтерес до психології, філософії та природничих наук, вивчав праці Дарвіна, Тейна, Рібота і Конта .
Крживіцький вивчав математику у Варшавському університеті в Конгресі Польщі. Отримавши ступінь, він вступив на медичний факультет, але був виключений з університету через політичну діяльність. Виїхав за кордон, спочатку до Лейпцигу (Німеччина), потім до Цюріха (Швейцарія) і, нарешті, у 1885 р. До Парижу (Франція), де проживала більшість польських соціалістичних емігрантів у Європі. У Парижі він почав вивчати антропологію, археологію та етнологію .
Внесок у науку
Крживіцький був одним із перших вчених, які досліджували литовські форти. Між 1900 і 1914 роками він проводив археологічні розкопки в Жамойті та інших місцях, фотографуючи та розкопуючи фортечні пагорби. У 1908 р. опублікував працю Żmudż starożytnia (Давня Жамойтія), в якій прагнув співвіднести знахідки з хроніками, де згадував замки та укріплення, які він досліджував. У тому ж році він опублікував статтю під назвою W poszukiwaniu grodu Mendoga, де розповідає, де знаходився замок короля Міндовга. Значну частину своїх знахідок Крживіцький подарував Музею культури в Каунасі, Литва, у 1939 році.
Одним з найважливіших його внесків була теорія міграції ідей, згідно з якою ідеї, що створюються і поширюються завдяки соціальним потребам і соціальним очікуванням, можуть «мігрувати» в інші місця або часи. Вони там приживуться та прискорять її соціально-економічний розвиток.
Повернення до Польщі
Крживіцький повернувся до Конгресу Польщі в 1893 році і продовжив політичну діяльність.
Коли у другій половині травня 1898 р. італійська спіритуалістка Евзапія Палладіно відвідала Варшаву , вона провела принаймні два сеанси в квартирі Крживіцького.
Його багато разів заарештовували, зокрема, коли він брав участь у Революції 1905 року. У цей період він редагував газету Соціалістичної партії. Захистив докторську ступінь у Львові. До Першої світової війни він жив у великих труднощах, але коли почалася війна, знову опинився на передовій соціальної діяльності. Крживіцький був одним із перекладачів на польську мову" Капітал " Карла Маркса.
Після Першої світової війни він відмовився від будь-якої політичної діяльності і зосередився на наукових дослідженнях. Він працював заступником директора Центрального статистичного управління, викладав у Варшавському університеті (1919–36) та інших вищих навчальних закладах, керував соціально-економічним інститутом. Він був поранений під час оборони Варшави у вересні 1939 року, а бомба, яка зруйнувала його квартиру, спричинила втрату більшості його паперів та рукописів. Він помер від хвороби серця в 1941 році.
Примітки
- Кшивицкий Людвик // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Catalog of the German National Library
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Krystyna Tokarzówna and Stanisław Fita, , 1847—1912: Kalendarz życia i twórczości (, 1847—1912: a Calendar of [His] Life and Work), p. 521.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudvik Joahim Francishek Krzhivickij 21 serpnya 1859 roku 10 chervnya 1941 roku polskij marksistskij antropolog ekonomist i sociolog Odin iz pershih pobornikiv sociologiyi v Polshi vin pidijshov do istorichnogo materializmu z sociologichnoyi tochki zoru U 1919 1936 rr profesor Varshavskogo universitetu Lyudvik Krzhivickijpol Ludwik KrzywickiLudwik krzywicki 1882 jpgNarodivsya21 serpnya 1859 roku Plock Plocka guberniya Korolivstvo Polske Rosijska imperiya 1 2 Pomer10 chervnya 1941 roku VarshavaPohovannyadKrayina Respublika Polsha 2 Diyalnistekonomist sociolog arheolog perekladach istorik antropolog etnologGaluzsociologiya 3 3 3 istoriya 3 3 3 antropologiya 3 3 3 i ekonomika 3 3 3 Znannya movpolska 4 3 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisLyudvik Krzhivickij narodivsya v Ploci 21 serpnya 1859 roku v aristokratichnij ale zbidnilij rodini Z rannogo ditinstva vin viyavlyav interes do psihologiyi filosofiyi ta prirodnichih nauk vivchav praci Darvina Tejna Ribota i Konta Krzhivickij vivchav matematiku u Varshavskomu universiteti v Kongresi Polshi Otrimavshi stupin vin vstupiv na medichnij fakultet ale buv viklyuchenij z universitetu cherez politichnu diyalnist Viyihav za kordon spochatku do Lejpcigu Nimechchina potim do Cyuriha Shvejcariya i nareshti u 1885 r Do Parizhu Franciya de prozhivala bilshist polskih socialistichnih emigrantiv u Yevropi U Parizhi vin pochav vivchati antropologiyu arheologiyu ta etnologiyu Vnesok u naukuKrzhivickij buv odnim iz pershih vchenih yaki doslidzhuvali litovski forti Mizh 1900 i 1914 rokami vin provodiv arheologichni rozkopki v Zhamojti ta inshih miscyah fotografuyuchi ta rozkopuyuchi fortechni pagorbi U 1908 r opublikuvav pracyu Zmudz starozytnia Davnya Zhamojtiya v yakij pragnuv spivvidnesti znahidki z hronikami de zgaduvav zamki ta ukriplennya yaki vin doslidzhuvav U tomu zh roci vin opublikuvav stattyu pid nazvoyu W poszukiwaniu grodu Mendoga de rozpovidaye de znahodivsya zamok korolya Mindovga Znachnu chastinu svoyih znahidok Krzhivickij podaruvav Muzeyu kulturi v Kaunasi Litva u 1939 roci Odnim z najvazhlivishih jogo vneskiv bula teoriya migraciyi idej zgidno z yakoyu ideyi sho stvoryuyutsya i poshiryuyutsya zavdyaki socialnim potrebam i socialnim ochikuvannyam mozhut migruvati v inshi miscya abo chasi Voni tam prizhivutsya ta priskoryat yiyi socialno ekonomichnij rozvitok Povernennya do PolshiKrzhivickij povernuvsya do Kongresu Polshi v 1893 roci i prodovzhiv politichnu diyalnist Koli u drugij polovini travnya 1898 r italijska spiritualistka Evzapiya Palladino vidvidala Varshavu vona provela prinajmni dva seansi v kvartiri Krzhivickogo Jogo bagato raziv zaareshtovuvali zokrema koli vin brav uchast u Revolyuciyi 1905 roku U cej period vin redaguvav gazetu Socialistichnoyi partiyi Zahistiv doktorsku stupin u Lvovi Do Pershoyi svitovoyi vijni vin zhiv u velikih trudnoshah ale koli pochalasya vijna znovu opinivsya na peredovij socialnoyi diyalnosti Krzhivickij buv odnim iz perekladachiv na polsku movu Kapital Karla Marksa Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vin vidmovivsya vid bud yakoyi politichnoyi diyalnosti i zoseredivsya na naukovih doslidzhennyah Vin pracyuvav zastupnikom direktora Centralnogo statistichnogo upravlinnya vikladav u Varshavskomu universiteti 1919 36 ta inshih vishih navchalnih zakladah keruvav socialno ekonomichnim institutom Vin buv poranenij pid chas oboroni Varshavi u veresni 1939 roku a bomba yaka zrujnuvala jogo kvartiru sprichinila vtratu bilshosti jogo paperiv ta rukopisiv Vin pomer vid hvorobi sercya v 1941 roci PrimitkiKshivickij Lyudvik Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Krystyna Tokarzowna and Stanislaw Fita 1847 1912 Kalendarz zycia i tworczosci 1847 1912 a Calendar of His Life and Work p 521