Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людвіг Людвіґ Андреас Феєрба х нім Ludwig Andreas Feuerbach 28 липня 1804 Ландсгут 13 вересня 1872 Рехенберг поблизу Нюр

Людвіг Андреас Феєрбах

Людвіг Андреас Феєрбах

Людвіг (Людвіґ) Андреас Феєрба́х (нім. Ludwig Andreas Feuerbach; 28 липня 1804, Ландсгут — 13 вересня 1872, Рехенберг, поблизу Нюрнберга) — німецький філософ, син криміналіста і філософа Ансельма Феєрбаха. Спочатку один з послідовників Гегеля, пізніше — творець самобутньої філософської концепції матеріалістичного спрямування, яка отримала назву «антропологічний матеріалізм». Упродовж деякого часу — професор Ерлангенського університету, з якого був звільнений після розкриття його авторства анонімної атеїстичної праці «Думки про смерть та безсмертя» (1830). Основні праці: «До критики філософії Гегеля» (1839), «Сутність християнства» (1841), «Основні положення філософії майбутнього» (1843), «Сутність релігії» (1845), «Історія філософії Нового часу від Бекона Веруламського до Бенедикта Спінози» (1833) та ін.

Людвіг Феєрбах
нім. Ludwig Feuerbach
Західна філософія
image
Народження 28 липня 1804(1804-07-28)[1][2][…]
Ландсгут, Баварія, Священна Римська імперія[4]
Смерть 13 вересня 1872(1872-09-13)[1][2][…](68 років)
Нюрнберг, Німецька імперія, Королівство Баварія
Поховання d
Громадянство (підданство) image Королівство Баварія
Проживання Брукберг
d
Знання мов
  • німецька[2][5]
    • Ім'я при народженні нім. Ludwig Andreas Feuerbach[1]
    Діяльність
  • антрополог, викладач університету, письменник, богослов, critic of religions, бджоляр
    • Викладав d
    Школа / Традиція молодогегельянство
    Основні інтереси релігія
    Значні ідеї Релігія зовнішнє вираження внутрішньої природи людини
    Вплинув Леконт де Ліль
    Карл Маркс
    Фрідріх Енгельс

    Мартин Бубер
    Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1824)[6], HU Berlin (1826), d (1828) і Університет Ерлангена—Нюрнберга
    Літературний напрям атеїзм і Німецька класична філософія
    Зазнав впливу
  • Гегель
    • Визначний твір
  • d[7] і d[8]
    • Історичний період
    Батько Пауль Йоганн Ансельм фон Фейєрбах
    Брати, сестри d, d, d і d
    У шлюбі з d
    Автограф image
    ludwig-feuerbach.de
    image Людвіг Феєрбах у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах
    image  Роботи у  Вікіджерелах

    Антропологічна філософія Л. Феєрбаха

    Людвіґ Феєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії, її минулого та сучасності, ролі в суспільстві та ставленні до релігії. За Феєрбахом, у світі починається нова епоха — постхристиянська. Релігія відмирає, її місце в культурі звільняється, і зайняти це місце повинна філософія. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чи негативним (в гегелівському розумінні) запереченням релігії. «Якщо філософія повинна замінити релігію, — стверджує Феєрбах, — то, залишаючись філософією, вона має стати релігією, вона повинна містити в собі — у відповідній формі — те, що становить сутність релігії, повинна містити переваги релігії». Інакше кажучи, повинна бути якась нова (відмінна від попередньої) синтетична форма свідомості і знання. Нова філософія повинна стати несхожою і на стару християнську релігію, і на стару «шкільну» філософію, хоча й потрібно зберегти найкраще з них обидвох. Уточнюючи свої уявлення, Феєрбах називає нову філософію — «релігію» антропологією, «філософією майбутнього». Водночас сам Фоєрбах бачив сутнісні відмінності між філософією та релігією і вказував на них. У релігії сильний бік — її світоглядна ефективність, її близькість до «серця» людини, її емоцій, глибинних особистісних структур (при цьому релігію Фоєрбах вважає родовою ознакою людини — адже в тварин релігії немає). З іншого боку, гегелівська філософія з її абсолютизацією мислення, раціонального пізнання виявляється, за Фоєрбахом, раціоналізованою формою теології. Філософія — це неначе «сенс» у релігії. Вона також виростає з сутнісних аспектів людської свідомості. І те, й інше повинна об'єднати у собі «філософія майбутнього», але у цьому об'єднанні мають зникнути, усунутися слабкі сторони і філософії, і релігії.

    Слабкість філософії, за Феєрбахом, — в її відірваності від «серця», манірній віддаленості від світу, теоретичному егоїзмі. Це й повинно бути усунене при злитті філософії та релігії, а тому філософія повинна перетворитися на практичну філософію (цей мотив був характерним для усього молодогегельянства).

    Найсильнішою стороною християнства, яка уможливила цій релігії стати світовою, легко доходити до «серця» людини, Фоєрбах вважає мораль. Тому природно, що «нова філософія» повинна знайти якусь нову форму морально-етичної свідомості. Фоєрбах здійснив спробу її виробити. Замість християнства та філософії гегелівського типу він запропонував «філософію Людини». Згідно з його гуманістичною концепцією Людина — це найвище у ціннісному відношенні, абсолютна цінність. При цьому слід говорити не про окремих людей, а про їх сутність, тобто про родовий початок. Окрема людина зовсім не є вмістилищем усіх людських чеснот, але Людина як така є нескінченно мудрою, доброю, всемогутньою. Її властивості — це вона сама, а без них (тобто без моральних якостей мудрості, доброти, могутності) Людини зовсім немає. В людині все є цінним: емоційне та психологічне життя є не менш важливим, аніж розум. Також вельми важливо, що людина живе в прямому контакті з природою, бо зовнішня природа є близькою природі самої людини. За Фоєрбахом, людська сутність цілком гармонійно виявляє себе в людському існуванні: життя природи та умови буття перебувають у глибокій єдності з людською сутністю.

    Отже, людина, за Феєрбахом, перебуває та існує в гармонійній єдності з власною сутністю, власними якостями («предикатами»), зовнішньою та внутрішньою природою. Вища ж єдність проявляється в моральному наповненні цієї гармонії, яка реалізується у імперативі, вищому законі для Людини. Цей закон полягає у вимозі ставитися до людини як до найвищої цінності, як до бога. При цьому людина ставиться до себе як до бога, коли вона бачить божественне у іншій людині. Запозичена в християнстві заповідь любові до Бога і ближнього перетворюється на Фоєрбаха на основний моральний закон. Саме Любов (як домінуюче в людському ставленні до Бога) наділяється в Фоєрбаха родовим смислом — це любов статева, родотворча, до якої належить і любов до дітей, тобто до продовження самих себе, свого Я. За Фоєрбахом, стосунки між людьми мають включити в себе закон Любові як певну надцінність, дати йому увійти в «серце» людей, змінюючи вплив релігії.

    Фоєрбахівські уявлення про Людину були отримані шляхом критичного перетлумачення християнських ідей. Фоєрбах віддав чи приписав Людині лише ті якості («предикати»), які релігія приписувала Богові. На його думку, Бог — це відчужена та об'єктивована сутність людини (або, інакше кажучи, бог є деяким символічно закодованим зображенням суто людських властивостей та якостей). Саме в тому, що боги утворені за образом та подобою людей, і корениться, за Фоєрбахом, сенс та цінність релігійної свідомості, основа її дійовості в історії. Але недостатньо лише розуміти природу релігії, вважає Фоєрбах, — критикувати її означає зводити, або редукувати, релігійні образи та цінності до їх земних прообразів. Перетлумачений таким чином зміст релігії саме й веде, за Феєрбахом, до справжнього розуміння сутності людини.

    Фоєрбахівська філософія виявила значний вплив на формування світової філософської думки, зокрема — на молодогегельянство та марксизм. Хоча майже відразу ж її розкритикували сучасники мислителя, та фундаментальність порушених Фоєрбахом питань й глибина його спроби відповісти на них дає підстави відвести йому належне місце серед гігантів світової філософської думки.

    Пам'ять

    У місті Харків є майдан Феєрбаха.

    Див. також

    Примітки

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118532758 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    4. Фейербах Людвиг Андреас // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
      d:Track:Q649d:Track:Q17378135
    5. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    6. Прехт Р. Д. Sei du selbst: Eine Geschichte der Philosophie III — 2019. — Т. 3.
      d:Track:Q107648778d:Track:Q44040
    7. https://hegel.net/feuerbach/
    8. http://www.deutschestextarchiv.de/feuerbach_christentum_1841
    9. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 19 січня 2020.
    11. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

    Джерела

    Людвіг Феєрбах
    у сестринських Вікіпроєктах
    Портал
    image Цитати у Вікіцитатах?
    image Теми у Вікіджерелах?
    image Людвіг Феєрбах у Вікісховищі?
    • К. Маркс. Тези про Фоєрбаха (1845) [ 24 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
    • Ф. Енґельс. Людвіг Феербах і кінець німецької класичної філософії (1886) [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
    • Л. Фейербах, его жизнь и учение. — СПб., 1905.
    • Булгаков С. Н. Религия человекобожества у Л. Фейербаха. — М., 1906.
    • Людвиг Фейербах. — М.-Л., 1929.
    • Есин И. М. Материалистическая философия Л. Фейербаха. — М., 1954.
    • Людвиг Фейербах. (На обложке: Фейербах). — М.: Мысль, 1967. — 240 с. — (Мыслители прошлого). — 80 000 экз.
    • Элез Й. Проблема бытия и мышления в философии Л.Фейербаха. — М., 1971.
    • Кушаков Ю. В. Историко-философская концепция Л.Фейербаха: Теория, методология, конкретные результаты. — Киев: Вища школа, 1981. — 166 с.
    • Володин А. И. Николай Добролюбов и Людвиг Фейербах // Философские науки. — 1986. — № 4. — С. 91-99.
    • Любутин К. Н. Фейербах: философская антропология. — Свердловск, 1988. — 127 с.
    • Людвиг Фейербах о религии и путях челововеческой эмансипации // Общественные науки. — 1990. — № 3. — С. 154—163.
    • Фейєрбах Л.-А. [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
    • Чупров А. С. Проблема смерти и бессмертия в философии Людвига Андреаса Фейербаха // Немецкая философия второй половины XVIII—конца XIX вв. — Екатеринбург; Нижневартовск, 1990. — С. 145—160.
    • Антропов В. В. Этика и религия в философии Людвига Фейербаха // Вестник Московского университета. — Серия 7. Философия. — 2004. — № 1. — С. 98-117.
    • Чесноков Г. Д. Людвиг Фейербах и его место в истории мировой философской мысли // Социально-гуманитарные знания. — М., 2005. — № 1. — С.90-107.

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Lyudvig Lyudvig Andreas Feyerba h nim Ludwig Andreas Feuerbach 28 lipnya 1804 Landsgut 13 veresnya 1872 Rehenberg poblizu Nyurnberga nimeckij filosof sin kriminalista i filosofa Anselma Feyerbaha Spochatku odin z poslidovnikiv Gegelya piznishe tvorec samobutnoyi filosofskoyi koncepciyi materialistichnogo spryamuvannya yaka otrimala nazvu antropologichnij materializm Uprodovzh deyakogo chasu profesor Erlangenskogo universitetu z yakogo buv zvilnenij pislya rozkrittya jogo avtorstva anonimnoyi ateyistichnoyi praci Dumki pro smert ta bezsmertya 1830 Osnovni praci Do kritiki filosofiyi Gegelya 1839 Sutnist hristiyanstva 1841 Osnovni polozhennya filosofiyi majbutnogo 1843 Sutnist religiyi 1845 Istoriya filosofiyi Novogo chasu vid Bekona Verulamskogo do Benedikta Spinozi 1833 ta in Lyudvig Feyerbahnim Ludwig FeuerbachZahidna filosofiyaNarodzhennya 28 lipnya 1804 1804 07 28 1 2 Landsgut Bavariya Svyashenna Rimska imperiya 4 Smert 13 veresnya 1872 1872 09 13 1 2 68 rokiv Nyurnberg Nimecka imperiya Korolivstvo BavariyaPohovannya dGromadyanstvo piddanstvo Korolivstvo BavariyaProzhivannya Brukberg dZnannya mov nimecka 2 5 Im ya pri narodzhenni nim Ludwig Andreas Feuerbach 1 Diyalnist antropolog vikladach universitetu pismennik bogoslov critic of religions bdzholyarVikladav dShkola Tradiciya molodogegelyanstvoOsnovni interesi religiyaZnachni ideyi Religiya zovnishnye virazhennya vnutrishnoyi prirodi lyudiniVplinuv Lekont de Lil Karl Marks Fridrih Engels Martin BuberAlma mater Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla 1824 6 HU Berlin 1826 d 1828 i Universitet Erlangena NyurnbergaLiteraturnij napryam ateyizm i Nimecka klasichna filosofiyaZaznav vplivu GegelViznachnij tvir d 7 i d 8 Istorichnij periodBatko Paul Jogann Anselm fon FejyerbahBrati sestri d d d i dU shlyubi z dAvtografludwig feuerbach de Lyudvig Feyerbah u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahAntropologichna filosofiya L FeyerbahaLyudvig Feyerbah zaproponuvav vidminne vid tradicijnogo rozuminnya filosofiyi yiyi minulogo ta suchasnosti roli v suspilstvi ta stavlenni do religiyi Za Feyerbahom u sviti pochinayetsya nova epoha posthristiyanska Religiya vidmiraye yiyi misce v kulturi zvilnyayetsya i zajnyati ce misce povinna filosofiya Vodnochas i sama filosofiya povinna zminitisya vona ne maye stati prostim chi negativnim v gegelivskomu rozuminni zaperechennyam religiyi Yaksho filosofiya povinna zaminiti religiyu stverdzhuye Feyerbah to zalishayuchis filosofiyeyu vona maye stati religiyeyu vona povinna mistiti v sobi u vidpovidnij formi te sho stanovit sutnist religiyi povinna mistiti perevagi religiyi Inakshe kazhuchi povinna buti yakas nova vidminna vid poperednoyi sintetichna forma svidomosti i znannya Nova filosofiya povinna stati neshozhoyu i na staru hristiyansku religiyu i na staru shkilnu filosofiyu hocha j potribno zberegti najkrashe z nih obidvoh Utochnyuyuchi svoyi uyavlennya Feyerbah nazivaye novu filosofiyu religiyu antropologiyeyu filosofiyeyu majbutnogo Vodnochas sam Foyerbah bachiv sutnisni vidminnosti mizh filosofiyeyu ta religiyeyu i vkazuvav na nih U religiyi silnij bik yiyi svitoglyadna efektivnist yiyi blizkist do sercya lyudini yiyi emocij glibinnih osobistisnih struktur pri comu religiyu Foyerbah vvazhaye rodovoyu oznakoyu lyudini adzhe v tvarin religiyi nemaye Z inshogo boku gegelivska filosofiya z yiyi absolyutizaciyeyu mislennya racionalnogo piznannya viyavlyayetsya za Foyerbahom racionalizovanoyu formoyu teologiyi Filosofiya ce nenache sens u religiyi Vona takozh virostaye z sutnisnih aspektiv lyudskoyi svidomosti I te j inshe povinna ob yednati u sobi filosofiya majbutnogo ale u comu ob yednanni mayut zniknuti usunutisya slabki storoni i filosofiyi i religiyi Slabkist filosofiyi za Feyerbahom v yiyi vidirvanosti vid sercya manirnij viddalenosti vid svitu teoretichnomu egoyizmi Ce j povinno buti usunene pri zlitti filosofiyi ta religiyi a tomu filosofiya povinna peretvoritisya na praktichnu filosofiyu cej motiv buv harakternim dlya usogo molodogegelyanstva Najsilnishoyu storonoyu hristiyanstva yaka umozhlivila cij religiyi stati svitovoyu legko dohoditi do sercya lyudini Foyerbah vvazhaye moral Tomu prirodno sho nova filosofiya povinna znajti yakus novu formu moralno etichnoyi svidomosti Foyerbah zdijsniv sprobu yiyi virobiti Zamist hristiyanstva ta filosofiyi gegelivskogo tipu vin zaproponuvav filosofiyu Lyudini Zgidno z jogo gumanistichnoyu koncepciyeyu Lyudina ce najvishe u cinnisnomu vidnoshenni absolyutna cinnist Pri comu slid govoriti ne pro okremih lyudej a pro yih sutnist tobto pro rodovij pochatok Okrema lyudina zovsim ne ye vmistilishem usih lyudskih chesnot ale Lyudina yak taka ye neskinchenno mudroyu dobroyu vsemogutnoyu Yiyi vlastivosti ce vona sama a bez nih tobto bez moralnih yakostej mudrosti dobroti mogutnosti Lyudini zovsim nemaye V lyudini vse ye cinnim emocijne ta psihologichne zhittya ye ne mensh vazhlivim anizh rozum Takozh velmi vazhlivo sho lyudina zhive v pryamomu kontakti z prirodoyu bo zovnishnya priroda ye blizkoyu prirodi samoyi lyudini Za Foyerbahom lyudska sutnist cilkom garmonijno viyavlyaye sebe v lyudskomu isnuvanni zhittya prirodi ta umovi buttya perebuvayut u glibokij yednosti z lyudskoyu sutnistyu Otzhe lyudina za Feyerbahom perebuvaye ta isnuye v garmonijnij yednosti z vlasnoyu sutnistyu vlasnimi yakostyami predikatami zovnishnoyu ta vnutrishnoyu prirodoyu Visha zh yednist proyavlyayetsya v moralnomu napovnenni ciyeyi garmoniyi yaka realizuyetsya u imperativi vishomu zakoni dlya Lyudini Cej zakon polyagaye u vimozi stavitisya do lyudini yak do najvishoyi cinnosti yak do boga Pri comu lyudina stavitsya do sebe yak do boga koli vona bachit bozhestvenne u inshij lyudini Zapozichena v hristiyanstvi zapovid lyubovi do Boga i blizhnogo peretvoryuyetsya na Foyerbaha na osnovnij moralnij zakon Same Lyubov yak dominuyuche v lyudskomu stavlenni do Boga nadilyayetsya v Foyerbaha rodovim smislom ce lyubov stateva rodotvorcha do yakoyi nalezhit i lyubov do ditej tobto do prodovzhennya samih sebe svogo Ya Za Foyerbahom stosunki mizh lyudmi mayut vklyuchiti v sebe zakon Lyubovi yak pevnu nadcinnist dati jomu uvijti v serce lyudej zminyuyuchi vpliv religiyi Foyerbahivski uyavlennya pro Lyudinu buli otrimani shlyahom kritichnogo peretlumachennya hristiyanskih idej Foyerbah viddav chi pripisav Lyudini lishe ti yakosti predikati yaki religiya pripisuvala Bogovi Na jogo dumku Bog ce vidchuzhena ta ob yektivovana sutnist lyudini abo inakshe kazhuchi bog ye deyakim simvolichno zakodovanim zobrazhennyam suto lyudskih vlastivostej ta yakostej Same v tomu sho bogi utvoreni za obrazom ta podoboyu lyudej i korenitsya za Foyerbahom sens ta cinnist religijnoyi svidomosti osnova yiyi dijovosti v istoriyi Ale nedostatno lishe rozumiti prirodu religiyi vvazhaye Foyerbah kritikuvati yiyi oznachaye zvoditi abo redukuvati religijni obrazi ta cinnosti do yih zemnih proobraziv Peretlumachenij takim chinom zmist religiyi same j vede za Feyerbahom do spravzhnogo rozuminnya sutnosti lyudini Foyerbahivska filosofiya viyavila znachnij vpliv na formuvannya svitovoyi filosofskoyi dumki zokrema na molodogegelyanstvo ta marksizm Hocha majzhe vidrazu zh yiyi rozkritikuvali suchasniki mislitelya ta fundamentalnist porushenih Foyerbahom pitan j glibina jogo sprobi vidpovisti na nih daye pidstavi vidvesti jomu nalezhne misce sered gigantiv svitovoyi filosofskoyi dumki Pam yatU misti Harkiv ye majdan Feyerbaha Div takozhTezi pro Feyerbaha Lyudvig Feyerbah i kinec nimeckoyi klasichnoyi filosofiyi 7099 Feyerbah asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118532758 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Fejerbah Lyudvig Andreas Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CONOR Sl d Track Q16744133 Preht R D Sei du selbst Eine Geschichte der Philosophie III 2019 T 3 d Track Q107648778d Track Q44040 https hegel net feuerbach http www deutschestextarchiv de feuerbach christentum 1841 BeWeB d Track Q77541206 PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 19 sichnya 2020 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaO V Yas Fejyerbah Lyudvig 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 279 ISBN 978 966 00 1359 9 Lyudvig Feyerbah u sestrinskih VikiproyektahPortal Filosofiya Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Lyudvig Feyerbah u Vikishovishi K Marks Tezi pro Foyerbaha 1845 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine F Engels Lyudvig Feerbah i kinec nimeckoyi klasichnoyi filosofiyi 1886 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine L Fejerbah ego zhizn i uchenie SPb 1905 Bulgakov S N Religiya chelovekobozhestva u L Fejerbaha M 1906 Lyudvig Fejerbah M L 1929 Esin I M Materialisticheskaya filosofiya L Fejerbaha M 1954 Lyudvig Fejerbah Na oblozhke Fejerbah M Mysl 1967 240 s Mysliteli proshlogo 80 000 ekz Elez J Problema bytiya i myshleniya v filosofii L Fejerbaha M 1971 Kushakov Yu V Istoriko filosofskaya koncepciya L Fejerbaha Teoriya metodologiya konkretnye rezultaty Kiev Visha shkola 1981 166 s Volodin A I Nikolaj Dobrolyubov i Lyudvig Fejerbah Filosofskie nauki 1986 4 S 91 99 Lyubutin K N Fejerbah filosofskaya antropologiya Sverdlovsk 1988 127 s Lyudvig Fejerbah o religii i putyah chelovovecheskoj emansipacii Obshestvennye nauki 1990 3 S 154 163 Fejyerbah L A 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Chuprov A S Problema smerti i bessmertiya v filosofii Lyudviga Andreasa Fejerbaha Nemeckaya filosofiya vtoroj poloviny XVIII konca XIX vv Ekaterinburg Nizhnevartovsk 1990 S 145 160 Antropov V V Etika i religiya v filosofii Lyudviga Fejerbaha Vestnik Moskovskogo universiteta Seriya 7 Filosofiya 2004 1 S 98 117 Chesnokov G D Lyudvig Fejerbah i ego mesto v istorii mirovoj filosofskoj mysli Socialno gumanitarnye znaniya M 2005 1 S 90 107 PosilannyaFejyerbah 13 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 261 ISBN 966 7492 06 0 Foyerbah Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 K Marks Tezi pro Foyerbaha 1845 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine F Engels Lyudvig Feerbah i kinec nimeckoyi klasichnoyi filosofiyi 1886 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Lyudvig Foyerbah v Marxists Internet Archive 21 bereznya 2013 u Wayback Machine nim Lyudvig Foyerbah v Marxists Internet Archive 7 sichnya 2011 u Wayback Machine angl

    Дата публікації:
    Топ