Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маріанна Ельжбета Любомирська, або Марія Федорівна Любомирська (пол. Marianna Lubomirska; у першому шлюбі Потоцька, у другому — графиня Зубова, у третьому — Уварова; 16 липня 1773 — 15 березня 1810) — польська шляхтянка, відома красуня свого часу, дружина Антонія Протазія (Прота) Потоцького, графа Валеріана Зубова і генерала Федора Уварова.
| Маріанна Ельжбета Любомирська | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 16 липня 1773 Хмільник, Україна |
| Померла | 15 березня 1810 (36 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Країна |  Річ Посполита |
| Рід | d |
| Батько | Каспер Любомирський |
| Мати | d |
| У шлюбі з | Антоній Протазій Потоцький, d і d |
| Діти | d |
| |
Біографія
Старша дочка багатого князя Каспера Любомирського (1724—1780), котрий володів, серед інших волинських містечок, містом Звягель, і Барбари — онуки коронного гетьмана Ієроніма Любомирського. Народилася в місті Хмільнику, де батько обіймав посаду старости. В молодих роках стала дружиною шляхетного негоціанта Антонія (Прота) Потоцького (1761—1801), власника Чуднова. Заробивши статок на чорноморській торгівлі, Потоцький купив титул київського воєводи, після розділу Польщі присягнув на вірність Російської імперії.
Шлюб був нетривалим: Любомирська покинула чоловіка заради молодого графа Валеріана Зубова (1771—1804), з яким познайомилася у Варшаві 1792 року. Жила з ним відкрито, без формального розлучення з чоловіком. У жовтні 1794 року, беручи участь у придушенні польського повстання, генерал-майор Зубов утратив ліву ногу. Відомості про трагедію дійшли до Катерини II, яка просила пораненого красеня повернутися до столиці. На початку 1795 року Потоцька переїхала разом із Зубовим до Петербурга.
Прийнятий при дворі як герой, він був обсипаний почестями. Імператриця підвищила його у званні до генерал-лейтенанта і подарувала палац на Мільйонній, 22. У березні 1796 року в Москві Потоцька народила позашлюбного сина, названого Платоном, на честь Зубова-старшого. Оговтавшись від пологів, вона пішла за Зубовим у Перський похід, де поділяла з ним всі труднощі військового життя. При Павлові I жила з Зубовим в його маєтках під Москвою або Петербургом.
Графиня Зубова
У 1801 році помер чоловік Марії, залишивши їй багату спадщину. Через два роки вона офіційно одружилася з графом Зубовим. Чоловік часто хворів, а графиня мала великий успіх у суспільстві. Тадей Булгарін згадував:
 | Як два дорогоцінні алмази в багатому намисті, сяяли у вищому суспільстві дві польки-красуні, Марія Антонівна Наришкіна і графиня Зубова, між багатьма російськими красунями... Графиня Зубова була невеликого зросту, жива, весела, мала в своєму характері багато амазонського, і відрізнялася швидким розумом. |  |
Графиня була оточена натовпом прихильників, з якими мала відносини. Серед них виділялися князі-генерали і (1777—1806). Останній у травні 1803 року стрілявся через неї на дуелі з і був серйозно поранений в ногу. Лікарі довго сумнівалися в одужанні Долгорукова і навіть хотіли ампутувати йому ногу. Пізніше, в 1806 році, раптова смерть Долгорукова не засмутила Зубову. Дізнавшись про його смерть, вона того ж дня веселилася на балу, чим здивувала вищий світ. Маючи великі здібності до танців, вона славилися своїм виконанням особливого танцю «па-де-шаль», і весь Петербург їздив дивитися, як вона танцює. Поет писав Михайлу Воронцову в 1803 році:
| | Завтра у Кутайсова спектакль - бал і ще щось таке, тобто графиня Марія Зубова танцює шаль. Мені б дуже хотілося подивитися, але ти, що, прикро, заиинила двері мені до цього будинку. Що почую, то й напишу. | |
Останні роки
У червні 1804 року графиня Зубова овдовіла вдруге. Вона відмовилася від спадщини, на яку мала законне право, й оформила довіреність на братів Зубових, яка дозволяла їм здійснювати будь-які угоди з власністю її чоловіка з умовою щорічної допомоги до кінця днів своїх у розмірі 24 000 рублів. Багато галасу в вищому світі зробив її зв'язок з князем Павлом Гагаріним (1777—1850), який на той час був одружений з Ганною Лопухіною, фавориткою покійного імператора Павла. Імператриця Єлизавета Олексіївна в травні 1805 року писала:
| | Сьогодні рік, як почався пристрасний роман князя Гагаріна з графинею Зубовою, і який дивний збіг, що вони обидва так рано овдовіли, чоловік і дружина одного і іншого померли дуже молодими і повними здоров'я. | |
Наприкінці 1805 року графиня одружилася втретє — з генерал-ад'ютантом шефа Кавалергардського полку Федором Петровичем Уваровим (1769—1824), досить наближеним до Олександра I. З перших днів шлюбу вона оголосила чоловікові, що продовжить вести той спосіб життя, який вела під час вдівства. Вона збирала гурток своїх залицяльників, і, як зауважував у своїх мемуарах граф Олександр Бенкендорф, «підтримувана клопотами й порадами своєї подруги графині О. М. Мантейфель, повністю скинула маску, яка надихала довіру до неї її чоловіка». Граф О. Х. Бенкендорф зізнавався, що він сам користувався моментами, коли Уваров був при дворі, і приходив до Марії Федорівни говорити про любов, — «Вона була одна з найзвабливіших і найспритніших жінок, і як більшість інших, я був без пам'яті в неї закоханий».
- Марія Уварова "була красуня ні за грецьким зразком, ні за якими іншими пластичним зразками. Живописець і художник, можливо, не захотіли б присвятити їй ні пензля свого; ні різця: адже могутність і чарівність принад її залишилися б для них невловимими. Хто знав її ближче, бачив в ній й інші властивості, що надавали, принаймні для незнайомих, відхилення від громадської дисципліни. Вона була прекрасно добра, благодійна і чесна, якщо не дружина, то жінка, навіть побожна в своєму роді. І побожність її, не дивлячись на її захоплення і слабкості, не була в ній ні ханжеством, ні обманом, ні лицемірством. За власним визнанням її, в фізичному організмі її не було вроджених властивостей, що пояснюють її захоплення. Зародки цих захоплень були в серці її, виростали і дозрівали в голові і остаточно розвивалися на ґрунті польської натури ".
Останні роки життя вона багато хворіла і була розбита паралічем. Померла в березні 1810 року, залишивши Уварову великий спадок, отриманий від батька і першого чоловіка. Похована в Сергієвій пустині, поблизу Петербурга, поряд з родовою усипальницею Зубових; над могилою її було поставлено мармуровий бюст.
Діти
Від перших двох чоловіків народила:
- (1790-18 ?), у першому шлюбі одружена з генерал-майором польської служби (пом. 1825), у другому — з підполковником Євграфом Челіщевим.
- (нар. 29.03.1796 — пом. 23.09.1800), похований у Сергієвій пустелі в родовій усипальниці Зубових.
Її молодша сестра (нар. 1778 — пом. 1851) від першого чоловіка Адама Валевського мала доньку Ізабеллу, яка стала дружиною директора імператорських театрів князя Сергія Гагаріна. Другим чоловіком Жозефіни був генерал Іван Вітт.
Генеалогія
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 31 березня 2020.
- А. Г. Щербатов. Мои воспоминания.— СПб.: Нестор-История, 2006. — 278 с.
- Письма Ростопчина к князю П. Д. Цицианову // Девятнадцатый век. Исторический сборник. — М., 1872. — С. 15.
- Письма С. Н. Марина к М. С. Воронцову // Архив князя Воронцова. Т. 35. — М., 1889.
- Вірш Марина, в якому був висміяний граф Кутайсов.
- Вел. кн. Николай Михайлович. Елизавета Алексеевна, супруга императора Александра I. Т.2. — СПб., 1909. — С. 157.
- А. Х. Бенкендорф. Воспоминания. 1802—1837. — М.: Российский Фонд Культуры, 2012. — С. 118.
- П. А. Вяземский. Полное собрание сочинений в 12 т. — Том 8.— СПб., 1883.— С. 227—230.
- Великий князь Николай Михайлович. Петербургский некрополь / Сост. В. Саитов. В 4-х т. — СПб., 1912—1913.- Т.4.-С. 317.
Література
- Русские портреты XVIII—XIX столетий. Изд. Вел. Кн. Николая Михайловича. СПб. 1906. Т.3. Вып 2. № 50. (рос.)
Посилання
- Marianna Elżbieta ks. Lubomirska z Lubomierza h. Drużyna (ID: 15.105.391). (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyubomirska U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Potocka U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zubova U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Uvarova Marianna Elzhbeta Lyubomirska abo Mariya Fedorivna Lyubomirska pol Marianna Lubomirska u pershomu shlyubi Potocka u drugomu grafinya Zubova u tretomu Uvarova 16 lipnya 1773 15 bereznya 1810 polska shlyahtyanka vidoma krasunya svogo chasu druzhina Antoniya Protaziya Prota Potockogo grafa Valeriana Zubova i generala Fedora Uvarova Marianna Elzhbeta LyubomirskaNarodilasya16 lipnya 1773 1773 07 16 Hmilnik UkrayinaPomerla15 bereznya 1810 1810 03 15 36 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rich PospolitaRiddBatkoKasper LyubomirskijMatidU shlyubi zAntonij Protazij Potockij d i dDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaStarsha dochka bagatogo knyazya Kaspera Lyubomirskogo 1724 1780 kotrij volodiv sered inshih volinskih mistechok mistom Zvyagel i Barbari onuki koronnogo getmana Iyeronima Lyubomirskogo Narodilasya v misti Hmilniku de batko obijmav posadu starosti V molodih rokah stala druzhinoyu shlyahetnogo negocianta Antoniya Prota Potockogo 1761 1801 vlasnika Chudnova Zarobivshi statok na chornomorskij torgivli Potockij kupiv titul kiyivskogo voyevodi pislya rozdilu Polshi prisyagnuv na virnist Rosijskoyi imperiyi Shlyub buv netrivalim Lyubomirska pokinula cholovika zaradi molodogo grafa Valeriana Zubova 1771 1804 z yakim poznajomilasya u Varshavi 1792 roku Zhila z nim vidkrito bez formalnogo rozluchennya z cholovikom U zhovtni 1794 roku beruchi uchast u pridushenni polskogo povstannya general major Zubov utrativ livu nogu Vidomosti pro tragediyu dijshli do Katerini II yaka prosila poranenogo krasenya povernutisya do stolici Na pochatku 1795 roku Potocka pereyihala razom iz Zubovim do Peterburga Prijnyatij pri dvori yak geroj vin buv obsipanij pochestyami Imperatricya pidvishila jogo u zvanni do general lejtenanta i podaruvala palac na Miljonnij 22 U berezni 1796 roku v Moskvi Potocka narodila pozashlyubnogo sina nazvanogo Platonom na chest Zubova starshogo Ogovtavshis vid pologiv vona pishla za Zubovim u Perskij pohid de podilyala z nim vsi trudnoshi vijskovogo zhittya Pri Pavlovi I zhila z Zubovim v jogo mayetkah pid Moskvoyu abo Peterburgom Grafinya ZubovaU 1801 roci pomer cholovik Mariyi zalishivshi yij bagatu spadshinu Cherez dva roki vona oficijno odruzhilasya z grafom Zubovim Cholovik chasto hvoriv a grafinya mala velikij uspih u suspilstvi Tadej Bulgarin zgaduvav Yak dva dorogocinni almazi v bagatomu namisti syayali u vishomu suspilstvi dvi polki krasuni Mariya Antonivna Narishkina i grafinya Zubova mizh bagatma rosijskimi krasunyami Grafinya Zubova bula nevelikogo zrostu zhiva vesela mala v svoyemu harakteri bagato amazonskogo i vidriznyalasya shvidkim rozumom Grafinya bula otochena natovpom prihilnikiv z yakimi mala vidnosini Sered nih vidilyalisya knyazi generali i 1777 1806 Ostannij u travni 1803 roku strilyavsya cherez neyi na dueli z i buv serjozno poranenij v nogu Likari dovgo sumnivalisya v oduzhanni Dolgorukova i navit hotili amputuvati jomu nogu Piznishe v 1806 roci raptova smert Dolgorukova ne zasmutila Zubovu Diznavshis pro jogo smert vona togo zh dnya veselilasya na balu chim zdivuvala vishij svit Mayuchi veliki zdibnosti do tanciv vona slavilisya svoyim vikonannyam osoblivogo tancyu pa de shal i ves Peterburg yizdiv divitisya yak vona tancyuye Poet pisav Mihajlu Voroncovu v 1803 roci Zavtra u Kutajsova spektakl bal i she shos take tobto grafinya Mariya Zubova tancyuye shal Meni b duzhe hotilosya podivitisya ale ti sho prikro zaiinila dveri meni do cogo budinku Sho pochuyu to j napishu Ostanni rokiU chervni 1804 roku grafinya Zubova ovdovila vdruge Vona vidmovilasya vid spadshini na yaku mala zakonne pravo j oformila dovirenist na brativ Zubovih yaka dozvolyala yim zdijsnyuvati bud yaki ugodi z vlasnistyu yiyi cholovika z umovoyu shorichnoyi dopomogi do kincya dniv svoyih u rozmiri 24 000 rubliv Bagato galasu v vishomu sviti zrobiv yiyi zv yazok z knyazem Pavlom Gagarinim 1777 1850 yakij na toj chas buv odruzhenij z Gannoyu Lopuhinoyu favoritkoyu pokijnogo imperatora Pavla Imperatricya Yelizaveta Oleksiyivna v travni 1805 roku pisala Sogodni rik yak pochavsya pristrasnij roman knyazya Gagarina z grafineyu Zubovoyu i yakij divnij zbig sho voni obidva tak rano ovdovili cholovik i druzhina odnogo i inshogo pomerli duzhe molodimi i povnimi zdorov ya Naprikinci 1805 roku grafinya odruzhilasya vtretye z general ad yutantom shefa Kavalergardskogo polku Fedorom Petrovichem Uvarovim 1769 1824 dosit nablizhenim do Oleksandra I Z pershih dniv shlyubu vona ogolosila cholovikovi sho prodovzhit vesti toj sposib zhittya yakij vela pid chas vdivstva Vona zbirala gurtok svoyih zalicyalnikiv i yak zauvazhuvav u svoyih memuarah graf Oleksandr Benkendorf pidtrimuvana klopotami j poradami svoyeyi podrugi grafini O M Mantejfel povnistyu skinula masku yaka nadihala doviru do neyi yiyi cholovika Graf O H Benkendorf ziznavavsya sho vin sam koristuvavsya momentami koli Uvarov buv pri dvori i prihodiv do Mariyi Fedorivni govoriti pro lyubov Vona bula odna z najzvablivishih i najspritnishih zhinok i yak bilshist inshih ya buv bez pam yati v neyi zakohanij Mariya Uvarova bula krasunya ni za greckim zrazkom ni za yakimi inshimi plastichnim zrazkami Zhivopisec i hudozhnik mozhlivo ne zahotili b prisvyatiti yij ni penzlya svogo ni rizcya adzhe mogutnist i charivnist prinad yiyi zalishilisya b dlya nih nevlovimimi Hto znav yiyi blizhche bachiv v nij j inshi vlastivosti sho nadavali prinajmni dlya neznajomih vidhilennya vid gromadskoyi disciplini Vona bula prekrasno dobra blagodijna i chesna yaksho ne druzhina to zhinka navit pobozhna v svoyemu rodi I pobozhnist yiyi ne divlyachis na yiyi zahoplennya i slabkosti ne bula v nij ni hanzhestvom ni obmanom ni licemirstvom Za vlasnim viznannyam yiyi v fizichnomu organizmi yiyi ne bulo vrodzhenih vlastivostej sho poyasnyuyut yiyi zahoplennya Zarodki cih zahoplen buli v serci yiyi virostali i dozrivali v golovi i ostatochno rozvivalisya na grunti polskoyi naturi Ostanni roki zhittya vona bagato hvorila i bula rozbita paralichem Pomerla v berezni 1810 roku zalishivshi Uvarovu velikij spadok otrimanij vid batka i pershogo cholovika Pohovana v Sergiyevij pustini poblizu Peterburga poryad z rodovoyu usipalniceyu Zubovih nad mogiloyu yiyi bulo postavleno marmurovij byust DitiVid pershih dvoh cholovikiv narodila 1790 18 u pershomu shlyubi odruzhena z general majorom polskoyi sluzhbi pom 1825 u drugomu z pidpolkovnikom Yevgrafom Chelishevim nar 29 03 1796 pom 23 09 1800 pohovanij u Sergiyevij pusteli v rodovij usipalnici Zubovih Yiyi molodsha sestra nar 1778 pom 1851 vid pershogo cholovika Adama Valevskogo mala donku Izabellu yaka stala druzhinoyu direktora imperatorskih teatriv knyazya Sergiya Gagarina Drugim cholovikom Zhozefini buv general Ivan Vitt GenealogiyaPrimitki Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 31 bereznya 2020 A G Sherbatov Moi vospominaniya SPb Nestor Istoriya 2006 278 s Pisma Rostopchina k knyazyu P D Cicianovu Devyatnadcatyj vek Istoricheskij sbornik M 1872 S 15 Pisma S N Marina k M S Voroncovu Arhiv knyazya Voroncova T 35 M 1889 Virsh Marina v yakomu buv vismiyanij graf Kutajsov Vel kn Nikolaj Mihajlovich Elizaveta Alekseevna supruga imperatora Aleksandra I T 2 SPb 1909 S 157 A H Benkendorf Vospominaniya 1802 1837 M Rossijskij Fond Kultury 2012 S 118 P A Vyazemskij Polnoe sobranie sochinenij v 12 t Tom 8 SPb 1883 S 227 230 Velikij knyaz Nikolaj Mihajlovich Peterburgskij nekropol Sost V Saitov V 4 h t SPb 1912 1913 T 4 S 317 LiteraturaRusskie portrety XVIII XIX stoletij Izd Vel Kn Nikolaya Mihajlovicha SPb 1906 T 3 Vyp 2 50 ros PosilannyaMarianna Elzbieta ks Lubomirska z Lubomierza h Druzyna ID 15 105 391 pol