Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Льві́вська архідієце́зія — одна із 7-х територіальних одиниць Римсько-католицької церкви в Україні із центром у Львові.
| Львівська архідієцезія | |
|---|---|
| Archidioecesis Leopolitana Latinorum | |
 | |
 Львівська катедра | |
| Церква | католицька церква |
| Обряд | Римсько-католицький |
| Країна |  Україна |
| Головне місто | Львів |
| Дата заснування | 1359 |
| Площа | 68000 км² км² |
| Населення | 5 901 074 осіб |
| Парафій | 109 (307 храмів) |
| Катедральний собор | Базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії |
| Митрополія | Львівська |
| Ієрарх | Мечислав Мокшицький |
rkc.lviv.ua | |
 Львівська архідієцезія у Вікісховищі | |
Коротка історія
У 1375 році була утворена .
Початки
| Цей розділ потребує доповнення. (березень 2015) |
1412 року осідок Галицького латинського архієпископа було перенесено з Галича до Львова.
Адміністративно-територіальні зміни 18 ст.
На синоді 20-22 травня 1765 року кількість деканатів було збільшено з 7-ми до 12-ти, зокрема, утворено Бучацький деканат. Також утворили 2 нові архидияконати — Галицький, Жовківський.. На 1814 рік існували 12 деканатів: Львівський, Городоцький, Бережанський, Свірзький, Жовківський, Белзький, Бродівський, Буський, Стрийський, Станиславівський, Коломийський і Чернівецький. Кожен деканат налічував 10-20 парафій та капеланій, розташованих переважно у містах, де зосереджувались адміністрації з польськими урядовцями.
Період після 1945 року
Після завершення Другої світової війни до УРСР було приєднано 1/3 території тодішньої Перемишльської дієцезії (бл. 7000 км²), де на 1939 рік функціонувало 70 парафій (відповідно 70 парафіяльних та 100 філіальних костелів) об'єднаних в п'ять деканатів (дрогобицький, мостиський, рудецький, самбірський та вишневський). Тут мешкало 197 000 римо-католиків, та працювало 130 дієцезіальних священиків і 52 ченці-священики. Після кількох хвиль обміну населенням, число римо-католиків на цій території суттєво зменшилося, і залишилося бл. 20 священиків. Надалі ці території були приєднані до Львівської архідієцезії. В свою чергу, зважаючи на ворожу до Церкви політику СРСР, Архієпископ Львівський змушений був тимчасово перенести кафедру Архієпископа зі Львова до Любачева, який одночасно і належав до Львівської Архієпархії, натомість був під владою ПНР, а політика влади ПНР була більш лояльної до Католицької Церкви, ніж політика СРСР. Створилася ситуація, при якій частина територій Перемишльської дієцезії була на території УРСР, а частина територій Львівської архідієцезії була на території ПНР. Після проголошення незалежності України Архієпископ Львівський повернув кафедру Архієпископа у Львів, а також відбувся обмін територіями єпархій. Частина територій Львівської архідієцезії, що залишилася на території Польщі була передана Перемишльській дієцезії, а частина територій Перемишльської дієцезії, яка опинилася в Україні - була передана Львівської архідієцезії.
Після 1991 року
16 січня 1991 року Папа Іван Павло II відновив діяльність Львівської архідієцезії. Вона охопила Волинську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську та Чернівецьку області, які історично відповідали довоєнним дієцезіям — Львівській (за винятком Любачівської території, яка залишилась у Польщі), Луцькій та частково Перемишльській (Польща) і Ясській (Румунія). Волинська і Рівненська області у 1996 році відійшли до відновленої Луцької дієцезії. Колишня резиденція львівських митрополитів передана остаточно церкві владою 5 травня 2004 року, частково відремонтована, зараз готується до завершального ремонту.
Львівський архієпископ — митрополит Мокшицький Мечислав (від 21 жовтня 2008). Єпископ-помічник — Леон Малий (від 4 травня 2002), архієпископ-емерит — кардинал Мар'ян Яворський (кардинал від 28 січня 2001).
На теренах архідієцезії, окрім місцевих і приїжджих світських священиків, працюють представники 12 чоловічих та 22 жіночих Чернечих Чинів і Згромаджень. З 1996 року функціонує у смт. Брюховичі під Львовом. Благодійну допомогу надають працівники організації Caritas. Архідієцезійні масс-медіа представлені журналом «Радість Віри» та вебсайтом Римсько-католицької церкви в Україні.
2012 року відзначалось 600 років дати перенесення осідку митрополита з Галича до Львова.
Єпископи
Територіальна структура
Юрисдикція Львівської архідієцезії поширюється на структури Римсько-католицької церкви у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській і Чернівецькій областях, розділених на 11 деканатів:
- Галицький (утворено 2000)
- Золочівський (утворено 1998)
- Жовківський (утворено 1998)
- Івано-Франківський (утворено 1992)
- Львівський (утворено 1992)
- Мостиський (утворено 1992)
- Самбірський (утворено 1994)
- Стрийський (утворено 1992)
- Тернопільський (утворено 1992)
- Чернівецький (утворено 1992)
- Чортківський (утворено 1994)
Територія охоплює площу 68000 км², де розташовані понад 109 парафій (307 костелів та каплиць), які відвідують понад 154000 вірних. 140 священиків виконують душпастирську працю (95 дієцезійних, 45 монаших). Це означає, що наразі кількість римо-католиків у Львівській Архідієцезії є надзвичайно мала, адже на одну парафію повинен припадати один храм, тоді як ситуація із римо-католиками така, що храмів утричі більше, аніж парафій, і багато римо-католицьких храмів просто-таки порожніють через недостатню кількість римо-католиків у регіоні. Ситуація із римо-католиками поволі відновлюється, але це є тривалий процес, адже римо-католицького священника ще слід навчити у семінарії. Окрім того для цього потрібне сприяння місцевої влади, адже через наслідки правління радянської окупаційної атеїстичної влади багато римо-католицьких храмів на жаль перебувають у занедбаному стані. Слід відзначити що у 1992—1996 роках до складу Львівської архідієцезії належали також Волинська та Рівненська області, що у 1992—1993 роках утворювали Волинський деканат. 14.10.1993 його розділили на Луцький і Рівненський, що в 1996 році були об'єднані в Луцьку дієцезію.
Покровителі
1909 року на прохання архієпископа Юзефа Більчевського папа Пій X проголосив Матір Божу Царицю Польської Корони разом із блаженним Якубом Стрепою покровителями Львівської Архідієцезії. В наші дні цей титул «Матері Божої Цариці Польської Корони» було перейменовано на новий — «Пречиста Діва Марія Милостива».
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
- Jan Karol Ostrowski Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Secesja», 1993.— Cz. I, tom 1. 126 s., 364 il.— S. 15. (пол.)
- Elżbieta Burda. Sierakowski Wacław Hieronim z Bogusławic Jan Andrzej h. Ogończyk (1700—1780) // Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, 1996.— Tom XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 306—313. (пол.)
- . Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 4 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 4 березня 2015.
Джерела
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V.
- Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 169—298. (пол.)
Посилання
- Римсько-Католицька Церква в Україні [ 5 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Lwowskie kościoły AD 2004 [ 28 травня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Латинський кафедральний собор у Львові на фільмі з дрона (2018).
 | Це незавершена стаття про релігію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvi vska arhidiyece ziya odna iz 7 h teritorialnih odinic Rimsko katolickoyi cerkvi v Ukrayini iz centrom u Lvovi Lvivska arhidiyeceziyaArchidioecesis Leopolitana LatinorumLvivska katedraLvivska katedraCerkvakatolicka cerkvaObryadRimsko katolickijKrayina UkrayinaGolovne mistoLvivData zasnuvannya1359Plosha68000 km km Naselennya5 901 074 osibParafij109 307 hramiv Katedralnij soborBazilika Uspinnya Presvyatoyi Divi MariyiMitropoliyaLvivskaIyerarhMechislav Mokshickijrkc lviv ua Lvivska arhidiyeceziya u VikishovishiKatoliki u LvoviKorotka istoriyaU 1375 roci bula utvorena Pochatki Cej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2015 1412 roku osidok Galickogo latinskogo arhiyepiskopa bulo pereneseno z Galicha do Lvova Administrativno teritorialni zmini 18 st Na sinodi 20 22 travnya 1765 roku kilkist dekanativ bulo zbilsheno z 7 mi do 12 ti zokrema utvoreno Buchackij dekanat Takozh utvorili 2 novi arhidiyakonati Galickij Zhovkivskij Na 1814 rik isnuvali 12 dekanativ Lvivskij Gorodockij Berezhanskij Svirzkij Zhovkivskij Belzkij Brodivskij Buskij Strijskij Stanislavivskij Kolomijskij i Cherniveckij Kozhen dekanat nalichuvav 10 20 parafij ta kapelanij roztashovanih perevazhno u mistah de zoseredzhuvalis administraciyi z polskimi uryadovcyami Period pislya 1945 roku Lvivska arhidiyeceziya na mapi Ukrayini Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni do URSR bulo priyednano 1 3 teritoriyi todishnoyi Peremishlskoyi diyeceziyi bl 7000 km de na 1939 rik funkcionuvalo 70 parafij vidpovidno 70 parafiyalnih ta 100 filialnih kosteliv ob yednanih v p yat dekanativ drogobickij mostiskij rudeckij sambirskij ta vishnevskij Tut meshkalo 197 000 rimo katolikiv ta pracyuvalo 130 diyecezialnih svyashenikiv i 52 chenci svyasheniki Pislya kilkoh hvil obminu naselennyam chislo rimo katolikiv na cij teritoriyi suttyevo zmenshilosya i zalishilosya bl 20 svyashenikiv Nadali ci teritoriyi buli priyednani do Lvivskoyi arhidiyeceziyi V svoyu chergu zvazhayuchi na vorozhu do Cerkvi politiku SRSR Arhiyepiskop Lvivskij zmushenij buv timchasovo perenesti kafedru Arhiyepiskopa zi Lvova do Lyubacheva yakij odnochasno i nalezhav do Lvivskoyi Arhiyeparhiyi natomist buv pid vladoyu PNR a politika vladi PNR bula bilsh loyalnoyi do Katolickoyi Cerkvi nizh politika SRSR Stvorilasya situaciya pri yakij chastina teritorij Peremishlskoyi diyeceziyi bula na teritoriyi URSR a chastina teritorij Lvivskoyi arhidiyeceziyi bula na teritoriyi PNR Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Arhiyepiskop Lvivskij povernuv kafedru Arhiyepiskopa u Lviv a takozh vidbuvsya obmin teritoriyami yeparhij Chastina teritorij Lvivskoyi arhidiyeceziyi sho zalishilasya na teritoriyi Polshi bula peredana Peremishlskij diyeceziyi a chastina teritorij Peremishlskoyi diyeceziyi yaka opinilasya v Ukrayini bula peredana Lvivskoyi arhidiyeceziyi Pislya 1991 roku 16 sichnya 1991 roku Papa Ivan Pavlo II vidnoviv diyalnist Lvivskoyi arhidiyeceziyi Vona ohopila Volinsku Ivano Frankivsku Lvivsku Rivnensku Ternopilsku ta Chernivecku oblasti yaki istorichno vidpovidali dovoyennim diyeceziyam Lvivskij za vinyatkom Lyubachivskoyi teritoriyi yaka zalishilas u Polshi Luckij ta chastkovo Peremishlskij Polsha i Yasskij Rumuniya Volinska i Rivnenska oblasti u 1996 roci vidijshli do vidnovlenoyi Luckoyi diyeceziyi Kolishnya rezidenciya lvivskih mitropolitiv peredana ostatochno cerkvi vladoyu 5 travnya 2004 roku chastkovo vidremontovana zaraz gotuyetsya do zavershalnogo remontu Lvivskij arhiyepiskop mitropolit Mokshickij Mechislav vid 21 zhovtnya 2008 Yepiskop pomichnik Leon Malij vid 4 travnya 2002 arhiyepiskop emerit kardinal Mar yan Yavorskij kardinal vid 28 sichnya 2001 Na terenah arhidiyeceziyi okrim miscevih i priyizhdzhih svitskih svyashenikiv pracyuyut predstavniki 12 cholovichih ta 22 zhinochih Chernechih Chiniv i Zgromadzhen Z 1996 roku funkcionuye u smt Bryuhovichi pid Lvovom Blagodijnu dopomogu nadayut pracivniki organizaciyi Caritas Arhidiyecezijni mass media predstavleni zhurnalom Radist Viri ta vebsajtom Rimsko katolickoyi cerkvi v Ukrayini 2012 roku vidznachalos 600 rokiv dati perenesennya osidku mitropolita z Galicha do Lvova YepiskopiDokladnishe Lvivski latinski arhiyepiskopiTeritorialna strukturaYurisdikciya Lvivskoyi arhidiyeceziyi poshiryuyetsya na strukturi Rimsko katolickoyi cerkvi u Lvivskij Ivano Frankivskij Ternopilskij i Cherniveckij oblastyah rozdilenih na 11 dekanativ Galickij utvoreno 2000 Zolochivskij utvoreno 1998 Zhovkivskij utvoreno 1998 Ivano Frankivskij utvoreno 1992 Lvivskij utvoreno 1992 Mostiskij utvoreno 1992 Sambirskij utvoreno 1994 Strijskij utvoreno 1992 Ternopilskij utvoreno 1992 Cherniveckij utvoreno 1992 Chortkivskij utvoreno 1994 Teritoriya ohoplyuye ploshu 68000 km de roztashovani ponad 109 parafij 307 kosteliv ta kaplic yaki vidviduyut ponad 154000 virnih 140 svyashenikiv vikonuyut dushpastirsku pracyu 95 diyecezijnih 45 monashih Ce oznachaye sho narazi kilkist rimo katolikiv u Lvivskij Arhidiyeceziyi ye nadzvichajno mala adzhe na odnu parafiyu povinen pripadati odin hram todi yak situaciya iz rimo katolikami taka sho hramiv utrichi bilshe anizh parafij i bagato rimo katolickih hramiv prosto taki porozhniyut cherez nedostatnyu kilkist rimo katolikiv u regioni Situaciya iz rimo katolikami povoli vidnovlyuyetsya ale ce ye trivalij proces adzhe rimo katolickogo svyashennika she slid navchiti u seminariyi Okrim togo dlya cogo potribne spriyannya miscevoyi vladi adzhe cherez naslidki pravlinnya radyanskoyi okupacijnoyi ateyistichnoyi vladi bagato rimo katolickih hramiv na zhal perebuvayut u zanedbanomu stani Slid vidznachiti sho u 1992 1996 rokah do skladu Lvivskoyi arhidiyeceziyi nalezhali takozh Volinska ta Rivnenska oblasti sho u 1992 1993 rokah utvoryuvali Volinskij dekanat 14 10 1993 jogo rozdilili na Luckij i Rivnenskij sho v 1996 roci buli ob yednani v Lucku diyeceziyu PokroviteliGerb Lvivskoyi Arhidiyeceziyi 1909 roku na prohannya arhiyepiskopa Yuzefa Bilchevskogo papa Pij X progolosiv Matir Bozhu Caricyu Polskoyi Koroni razom iz blazhennim Yakubom Strepoyu pokrovitelyami Lvivskoyi Arhidiyeceziyi V nashi dni cej titul Materi Bozhoyi Carici Polskoyi Koroni bulo perejmenovano na novij Prechista Diva Mariya Milostiva Div takozhKatolicka cerkva v Ukrayini Rimsko katolicka cerkva v Ukrayini Ukrayinska greko katolicka cerkvaPrimitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Jan Karol Ostrowski Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Secesja 1993 Cz I tom 1 126 s 364 il S 15 ISBN 83 85739 09 2 pol Elzbieta Burda Sierakowski Waclaw Hieronim z Boguslawic Jan Andrzej h Ogonczyk 1700 1780 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk 1996 Tom XXXVII 2 Zeszyt 153 S 306 313 pol Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 Arhiv originalu za 14 bereznya 2015 Procitovano 12 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 12 bereznya 2015 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2015 Procitovano 4 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 4 bereznya 2015 DzherelaGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T V Kowalczyk J Swiatynie i klasztory poznobarokowe w archidiecezji lwowskiej 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine Rocznik Historii Sztuki 2003 XXVIII S 169 298 pol PosilannyaRimsko Katolicka Cerkva v Ukrayini 5 veresnya 2007 u Wayback Machine Lwowskie koscioly AD 2004 28 travnya 2014 u Wayback Machine pol Latinskij kafedralnij sobor u Lvovi na filmi z drona 2018 Ce nezavershena stattya pro religiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi