Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луї Мішель Лепелет є маркіз де Сен Фаржо фр Louis Michel Lepeletier marquis de Saint Fargeau 29 травня 1760 Париж 21 січ

Луї Мішель Лепелет'є Сен-Фаржо

Луї Мішель Лепелет'є Сен-Фаржо

Луї Мішель Лепелет'є, маркіз де Сен-Фаржо (фр. Louis-Michel Lepeletier, marquis de Saint-Fargeau; 29 травня 1760, Париж — 21 січня 1793, там же) — французький політик і юрист. Вважається першим мучеником Великої французької революції. Перший революціонер, похований в Пантеоні.

Луї Мішель Лепелет'є Сен-Фаржо
image
 
Ім'я при народженні: фр. Louis-Michel Lepeletier de Saint-Fargeau
Народження: 29 травня 1760(1760-05-29)[1][2][…]
Париж, Королівство Франція
Смерть: 21 січня 1793(1793-01-21)[4][5] (32 роки)
Париж, Франція
Причина смерті: d
Поховання: Пантеон
Країна: Франція
Партія: Монтаньяри
Рід: d
Батько: d[6]
Мати: d[6]
Шлюб: d
Діти: d[4][6]
Автограф: image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 1760 року в багатій аристократичній родині. Брат ентомолога Амедея Луї Мішеля Лепелет'є і зведений брат політика Фелікса Лепелет'є. Один з пращурів письменника Жана д'Ормессона. Входив до масонській ложі Великого Сходу Франції.

Спочатку, поділяв консервативні погляди більшості свого класу. Поступово його ідеї стали більш радикальними. 13 липня 1789 року виступив з вимогою повернути Жака Неккера, чия відставка викликала велике хвилювання в Парижі і послужила приводом до повстання. Виступав за скасування смертної кари і каторжних робіт, за заміну гільйотини повішенням, що принесло йому широку популярність. 21 червня 1790 року став президентом Установчих зборів. Займав цю посаду протягом двох тижнів, згідно зі встановленим регламентом.

У 1791 році обраний президентом генеральної ради департаменту Йонна. Потім був обраний депутатом Національного конвенту.

Виступив на користь суду над Людовиком XVI і подав вирішальний голос (за — 361, проти — 360), проголосувавши за смертний вирок королю. Був убитий у ресторані в Пале-Рояль членом Гвардійського корпусу Франції Філіппом Ніколя Марі де Парі (фр. Philippe Nicolas Marie de Pâris) за нез'ясованих обставин за кілька годин до страти Людовика XVI.

Похований у паризькому Пантеоні. Після Термідоріанського перевороту останки були видалені з Пантеону і перепоховані родичами в родовому маєтку в Сен-Фаржо.

Проєкт національної освіти

Виступив з критикою представленого Комітетом з народної освіти проєкту на основі ідей Кондорсе, оскільки той не охоплював всіх дітей уніфікованою системою державного початкового навчання. Був творцем витриманого в дусі ідей Жана-Жака Руссо проєкту національної шкільної освіти, який передбачав обов'язкове безкоштовне навчання в «будинках національного виховання» дітей різної статі у віці від п'яти або семи до дванадцяти років. Згідно з планом, фінансування освітньої програми має бути організовано за рахунок додаткового оподаткування представників заможних класів. Вважав доцільним поєднувати навчання з трудовим вихованням: дітям пропонувалося працювати на полях і в ремісничих майстернях, доглядати за людьми похилого віку. У школі замість релігії мали викладати історію революції, основи конституції та моралі; таким чином, Лепелет'є сподівався оновити суспільство, бачачи в цьому утопічний спосіб ліквідації бідності та подолання соціальної нерівності. І Лепелет'є, і Кондорсе, виділяли три вищі ступені освіти: середні школи, інститути та ліцеї. Незважаючи на енергійне заступництво Робесп'єра, в серпні 1793 року цей проєкт не було підтримано Національним конвентом.

Ушанування пам'яті

image
Гравюра Анатоля Десвожа по картині Жака-Луї Давида
  • Іменем маркіза де Сен-Фаржо названа одна з вулиць Парижа, а також сусідня з нею станція Паризького метрополітену («Saint-Fargeau»).
  • Вже через місяць після вбивства, 23 лютого 1793 року, паризький театр Опера-Комік поставив музичну виставу про події його життя і смерть під назвою «Лепелет'є де Сен-Фаржо або Перший мученик Французької республіки» («Le Peletier de Saint-Fargeau, ou Le premier martyr de la République française»), по лібрето Огюста-Луї Бертена д'Антіллі на музику Фредеріка Власія.
  • Був зображений на знаменитій картині французького художника Жака-Луї Давіда, «Лепелет'є де Сен-Фаржо на смертному одрі», викупленою і знищеною дочкою Лепелет'є Луїзою-Сюзанною, яка була затятою прихильницею монархії. Нею були також знищені всі репродукції картини, крім однієї, що випадково вціліла, і одного збереженого малюнка учня художника.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Sycomore / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  6. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  7. La passion, selon Le Peletier de Saint-Fargeau [ 13 липня 2018 у Wayback Machine.](фр.) — «Юманите́», 31 июля 2009 года
  8. Le Peletier de Saint-Fargeau [ 13 листопада 2020 у Wayback Machine.](фр.)
  9. Soboul A. Les sans-culottes parisiens en l'an II. P., 1958;(фр.)
  10. Луи Мишель Лепелетье де Сен-Фаржо на сайте Национального Собрания [ 21 вересня 2011 у Wayback Machine.](фр.).
  11. Arthur Pougin, L'Opéra-Comique pendant la Révolution de 1788 à 1801: d'après des documents inédits et les sources les plus authentiques (Paris: Albert Savine, 1890), View [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.] at Google Books, 73-4
  12. Nicole Wild and David Charlton, Théâtre de l'Opéra-Comique Paris: répertoire 1762—1972 (Sprimont, Belgium: Editions Mardaga, 2005), 55, 301, 489.
  13. Ланди Э. «Тайная жизнь великих художников», М. 2011, . стр. 104
  14. История исчезновения картины Жака-Луи Давида [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.](фр.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luyi Mishel Lepelet ye markiz de Sen Farzho fr Louis Michel Lepeletier marquis de Saint Fargeau 29 travnya 1760 Parizh 21 sichnya 1793 tam zhe francuzkij politik i yurist Vvazhayetsya pershim muchenikom Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Pershij revolyucioner pohovanij v Panteoni Luyi Mishel Lepelet ye Sen Farzho Im ya pri narodzhenni fr Louis Michel Lepeletier de Saint FargeauNarodzhennya 29 travnya 1760 1760 05 29 1 2 Parizh Korolivstvo FranciyaSmert 21 sichnya 1793 1793 01 21 4 5 32 roki Parizh FranciyaPrichina smerti dPohovannya PanteonKrayina FranciyaPartiya MontanyariRid dBatko d 6 Mati d 6 Shlyub dDiti d 4 6 Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1760 roku v bagatij aristokratichnij rodini Brat entomologa Amedeya Luyi Mishelya Lepelet ye i zvedenij brat politika Feliksa Lepelet ye Odin z prashuriv pismennika Zhana d Ormessona Vhodiv do masonskij lozhi Velikogo Shodu Franciyi Spochatku podilyav konservativni poglyadi bilshosti svogo klasu Postupovo jogo ideyi stali bilsh radikalnimi 13 lipnya 1789 roku vistupiv z vimogoyu povernuti Zhaka Nekkera chiya vidstavka viklikala velike hvilyuvannya v Parizhi i posluzhila privodom do povstannya Vistupav za skasuvannya smertnoyi kari i katorzhnih robit za zaminu giljotini povishennyam sho prineslo jomu shiroku populyarnist 21 chervnya 1790 roku stav prezidentom Ustanovchih zboriv Zajmav cyu posadu protyagom dvoh tizhniv zgidno zi vstanovlenim reglamentom U 1791 roci obranij prezidentom generalnoyi radi departamentu Jonna Potim buv obranij deputatom Nacionalnogo konventu Vistupiv na korist sudu nad Lyudovikom XVI i podav virishalnij golos za 361 proti 360 progolosuvavshi za smertnij virok korolyu Buv ubitij u restorani v Pale Royal chlenom Gvardijskogo korpusu Franciyi Filippom Nikolya Mari de Pari fr Philippe Nicolas Marie de Paris za nez yasovanih obstavin za kilka godin do strati Lyudovika XVI Pohovanij u parizkomu Panteoni Pislya Termidorianskogo perevorotu ostanki buli vidaleni z Panteonu i perepohovani rodichami v rodovomu mayetku v Sen Farzho Proyekt nacionalnoyi osvitiVistupiv z kritikoyu predstavlenogo Komitetom z narodnoyi osviti proyektu na osnovi idej Kondorse oskilki toj ne ohoplyuvav vsih ditej unifikovanoyu sistemoyu derzhavnogo pochatkovogo navchannya Buv tvorcem vitrimanogo v dusi idej Zhana Zhaka Russo proyektu nacionalnoyi shkilnoyi osviti yakij peredbachav obov yazkove bezkoshtovne navchannya v budinkah nacionalnogo vihovannya ditej riznoyi stati u vici vid p yati abo semi do dvanadcyati rokiv Zgidno z planom finansuvannya osvitnoyi programi maye buti organizovano za rahunok dodatkovogo opodatkuvannya predstavnikiv zamozhnih klasiv Vvazhav docilnim poyednuvati navchannya z trudovim vihovannyam dityam proponuvalosya pracyuvati na polyah i v remisnichih majsternyah doglyadati za lyudmi pohilogo viku U shkoli zamist religiyi mali vikladati istoriyu revolyuciyi osnovi konstituciyi ta morali takim chinom Lepelet ye spodivavsya onoviti suspilstvo bachachi v comu utopichnij sposib likvidaciyi bidnosti ta podolannya socialnoyi nerivnosti I Lepelet ye i Kondorse vidilyali tri vishi stupeni osviti seredni shkoli instituti ta liceyi Nezvazhayuchi na energijne zastupnictvo Robesp yera v serpni 1793 roku cej proyekt ne bulo pidtrimano Nacionalnim konventom Ushanuvannya pam yatiGravyura Anatolya Desvozha po kartini Zhaka Luyi Davida Imenem markiza de Sen Farzho nazvana odna z vulic Parizha a takozh susidnya z neyu stanciya Parizkogo metropolitenu Saint Fargeau Vzhe cherez misyac pislya vbivstva 23 lyutogo 1793 roku parizkij teatr Opera Komik postaviv muzichnu vistavu pro podiyi jogo zhittya i smert pid nazvoyu Lepelet ye de Sen Farzho abo Pershij muchenik Francuzkoyi respubliki Le Peletier de Saint Fargeau ou Le premier martyr de la Republique francaise po libreto Ogyusta Luyi Bertena d Antilli na muziku Frederika Vlasiya Buv zobrazhenij na znamenitij kartini francuzkogo hudozhnika Zhaka Luyi Davida Lepelet ye de Sen Farzho na smertnomu odri vikuplenoyu i znishenoyu dochkoyu Lepelet ye Luyizoyu Syuzannoyu yaka bula zatyatoyu prihilniceyu monarhiyi Neyu buli takozh znisheni vsi reprodukciyi kartini krim odniyeyi sho vipadkovo vcilila i odnogo zberezhenogo malyunka uchnya hudozhnika PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 La passion selon Le Peletier de Saint Fargeau 13 lipnya 2018 u Wayback Machine fr Yumanite 31 iyulya 2009 goda Le Peletier de Saint Fargeau 13 listopada 2020 u Wayback Machine fr Soboul A Les sans culottes parisiens en l an II P 1958 fr Lui Mishel Lepelete de Sen Farzho na sajte Nacionalnogo Sobraniya 21 veresnya 2011 u Wayback Machine fr Arthur Pougin L Opera Comique pendant la Revolution de 1788 a 1801 d apres des documents inedits et les sources les plus authentiques Paris Albert Savine 1890 View 27 lipnya 2020 u Wayback Machine at Google Books 73 4 Nicole Wild and David Charlton Theatre de l Opera Comique Paris repertoire 1762 1972 Sprimont Belgium Editions Mardaga 2005 55 301 489 Landi E Tajnaya zhizn velikih hudozhnikov M 2011 ISBN 978 5 98697 228 2 str 104 Istoriya ischeznoveniya kartiny Zhaka Lui Davida 28 veresnya 2007 u Wayback Machine fr PosilannyaSpisok goliv nacionalnih zboriv 4 listopada 2013 u Wayback Machine fr na oficijnomu sajti Nacionalnogo Zibrannya Franciyi fr

Дата публікації:
Топ