Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шредер Луїза Доротея Софія Шредер нім Louise Dorothea Sophie Schroeder

Луїза Шредер

Луїза Шредер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шредер.

Луїза Доротея Софія Шредер (нім. Louise Dorothea Sophie Schroeder; 2 квітня 1887, Альтона — 4 червня 1957, Західний Берлін) — німецька політична діячка, членка СДПН. Перша обер-бургомістрка Берліну під час блокади Західного Берліну.

Луїза Шредер
нім. Louise Schroeder
image
Ім'я при народженнінім. Louise Dorothea Sophie Schroeder
Народилася2 квітня 1887(1887-04-02)[1][2][…]
Альтона, Шлезвіг-Гольштейн, Королівство Пруссія, Німецька імперія[3]
Померла4 червня 1957(1957-06-04)[1][2][…] (70 років)
Берлін, НДР[3]
ПохованняГамбург
Країнаimage Німеччина
Діяльністьполітична діячка
Знання мовнімецька
ЗакладВільний університет Берліна
ЧленствоПАРЄ
Посадаd[3][2], d[3], Керівний бургомістр Берліну, d[4], d[5], d[3], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[6] і d
ПартіяСоціал-демократична партія Німеччини[3]
Конфесіялютеранство
Нагороди
image

d (1957)

Біографія

Луїза Шредер — дочка продавщиці овочів і сільськогосподарського робітника. По закінченні середньої школи Луїза Шредер влаштувалася на роботу в страхову компанію і активно брала участь в робітнчому русі. У 1910 році вступила в СДПН і займалася соціальною політикою і питаннями прав жінок. Була однією із засновниць робітничого благодійного товариства. У 1919 році Луїза Шредер стала однією з наймолодших членок Веймарських установчих зборів.

Після проголошення виборчого права жінок Шредер стала однією з перших жінок — депутаток рейхстагу. З 1925 року викладала у товаристві при школі в Берліні. Також викладала у Німецькій вищій школі політики, нині Інституті політичних наук імені Отто Зура при Вільному університеті Берліна.

З приходом до влади націонал-соціалісти видали Шредер заборону на викладацьку діяльність. Кілька разів її викликали на допити. Під час війни проживала в Гамбурзі, Берліні і Данії. Спробувала заробляти на життя, відкривши булочну, але її підприємство бойкотували за те, що вона відмовилася використовувати нацистське привітання.

Після війни Луїза Шредер була обрана членкинею міських зборів Берліну і брала участь у відтворенні СДПН у Берліні. За наполяганням Отто Зура 8 травня 1947 року Луїза Шредер погодилася виконувати обов'язки обер-бургомістерки Берліну після відставки першого післявоєнного обер-бургомістра Берліна Отто Островські. У червні 1947 року наступником Островські був обраний Ернст Рейтер, який не зміг вступити на посаду через протест радянської сторони. Луїза Шредер залишалася на посаді обер-бургомістерки Берліну до 7 грудня 1948 року.

Після фінансово-політичного розмежування Тризонії і радянського сектору окупації Берліна в результаті грошової реформи 1948 року Луїза Шредер входила до складу Сенату Західного Берліна з Рейтером на чолі і продовжувала виконувати обов'язки обер-бургомістерки до 18 січня 1951 року.

При Луїзі Шредер Західний Берлін пережив блокаду завдяки організації Берлінського повітряного мосту.

На виборах 1947 року була обрана депутатом Бундестагу. У 1948 році Шредер входила в установчий комітет Вільного університету Берліна. У 1949 році Луїза Шредер розглядалася в якості кандидатки на посаду федеральної президента ФРН від СДПН, але вона поступилася Курту Шумахеру. У 1950 році Луїза Шредер увійшла до складу Парламентської асамблеї Ради Європи. У 1946—1950 роках Шредер разом з Отто Зуром видавала в Берліні теоретичний журнал «Соціалістичне століття» (нім. Das sozialistische Jahrhundert).

Похована на цвинтарі Хольстенкамп в Гамбурзі.

Луїза Шредер — кавалерка золотої медалі міста Парижу. У 1952 році вона була нагороджена великим хрестом із зіркою ордена «За заслуги перед ФРН». 2 квітня 1957 року Луїзі Шредер присвоїли звання почесної громадянки Берліну. Ім'я Луїзи Шредер носить один із залів Червоної ратуші, а також спортивний центр у Веддінгу, житловий квартал в Шпандау, численні школи у Мюнхені, Берліні, Ніденштайні і Гамбурзі. Іменем Луїзи Шредер названі також вулиці і площі міст Німеччини. У 1998 році Сенат Берліну заснував почесну медаль імені Луїзи Шредер.

Примітки

  1. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  2. Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
    d:Track:Q51850225
  3. Biografisches Handbuch der Berliner Stadtverordneten und Abgeordneten 1946-1963 — B: Berlin Landesarchiv, 2011. — S. 244. — 331 с. —
    d:Track:Q64d:Track:Q1610731d:Track:Q28927460
  4. Biografisches Handbuch der Berliner Stadtverordneten und Abgeordneten 1946-1963 — B: Berlin Landesarchiv, 2011. — S. 244, 208. — 331 с. —
    d:Track:Q64d:Track:Q1610731d:Track:Q28927460
  5. Biografisches Handbuch der Berliner Stadtverordneten und Abgeordneten 1946-1963 — B: Berlin Landesarchiv, 2011. — S. 244, 165. — 331 с. —
    d:Track:Q64d:Track:Q1610731d:Track:Q28927460
  6. http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=261

Література

  • Louise Schroeder. In: Franz Osterroth: Biographisches Lexikon des Sozialismus. Band 1: Verstorbene Persönlichkeiten. Verlag J. H. W. Dietz Nachf. GmbH, Hannover 1960, S. 271—273.
  • Antje Dertinger: Frauen der ersten Stunde. Aus den Gründerjahren der Bundesrepublik, J. Latka Verlag, Bonn 1989, . (S. 167ff)
  • Marthina Koerfer: Louise Schroeder. Eine Frau in den Wirren deutscher Politik. Berliner Forum 4/87, Presse — und Informationsamt des Landes Berlin (Hrsg.). Berlin 1987.
  • Marthina Koerfer: Louise Schroeder. Sozialpädagogisches Institut Berlin, 1987,
  • Lothar Pollähne: Wer War's? — Louise Schroeder, in: Vorwärts, 4/2012, S. 26

Посилання

  • Бібліографія. Луїза Шредер // Німецька національна бібліотека
  • Біографія на сайті berlin.de [ 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
  • Біографія на сайті Берлінського міського музею [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shreder Luyiza Doroteya Sofiya Shreder nim Louise Dorothea Sophie Schroeder 2 kvitnya 1887 Altona 4 chervnya 1957 Zahidnij Berlin nimecka politichna diyachka chlenka SDPN Persha ober burgomistrka Berlinu pid chas blokadi Zahidnogo Berlinu Luyiza Shredernim Louise SchroederIm ya pri narodzhenninim Louise Dorothea Sophie SchroederNarodilasya2 kvitnya 1887 1887 04 02 1 2 Altona Shlezvig Golshtejn Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 3 Pomerla4 chervnya 1957 1957 06 04 1 2 70 rokiv Berlin NDR 3 PohovannyaGamburgKrayina NimechchinaDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movnimeckaZakladVilnij universitet BerlinaChlenstvoPARYePosadad 3 2 d 3 Kerivnij burgomistr Berlinu d 4 d 5 d 3 predstavnik Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi 6 i dPartiyaSocial demokratichna partiya Nimechchini 3 KonfesiyalyuteranstvoNagorodid 1957 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLuyiza Shreder dochka prodavshici ovochiv i silskogospodarskogo robitnika Po zakinchenni serednoyi shkoli Luyiza Shreder vlashtuvalasya na robotu v strahovu kompaniyu i aktivno brala uchast v robitnchomu rusi U 1910 roci vstupila v SDPN i zajmalasya socialnoyu politikoyu i pitannyami prav zhinok Bula odniyeyu iz zasnovnic robitnichogo blagodijnogo tovaristva U 1919 roci Luyiza Shreder stala odniyeyu z najmolodshih chlenok Vejmarskih ustanovchih zboriv Pislya progoloshennya viborchogo prava zhinok Shreder stala odniyeyu z pershih zhinok deputatok rejhstagu Z 1925 roku vikladala u tovaristvi pri shkoli v Berlini Takozh vikladala u Nimeckij vishij shkoli politiki nini Instituti politichnih nauk imeni Otto Zura pri Vilnomu universiteti Berlina Z prihodom do vladi nacional socialisti vidali Shreder zaboronu na vikladacku diyalnist Kilka raziv yiyi viklikali na dopiti Pid chas vijni prozhivala v Gamburzi Berlini i Daniyi Sprobuvala zaroblyati na zhittya vidkrivshi bulochnu ale yiyi pidpriyemstvo bojkotuvali za te sho vona vidmovilasya vikoristovuvati nacistske privitannya Pislya vijni Luyiza Shreder bula obrana chlenkineyu miskih zboriv Berlinu i brala uchast u vidtvorenni SDPN u Berlini Za napolyagannyam Otto Zura 8 travnya 1947 roku Luyiza Shreder pogodilasya vikonuvati obov yazki ober burgomisterki Berlinu pislya vidstavki pershogo pislyavoyennogo ober burgomistra Berlina Otto Ostrovski U chervni 1947 roku nastupnikom Ostrovski buv obranij Ernst Rejter yakij ne zmig vstupiti na posadu cherez protest radyanskoyi storoni Luyiza Shreder zalishalasya na posadi ober burgomisterki Berlinu do 7 grudnya 1948 roku Pislya finansovo politichnogo rozmezhuvannya Trizoniyi i radyanskogo sektoru okupaciyi Berlina v rezultati groshovoyi reformi 1948 roku Luyiza Shreder vhodila do skladu Senatu Zahidnogo Berlina z Rejterom na choli i prodovzhuvala vikonuvati obov yazki ober burgomisterki do 18 sichnya 1951 roku Pri Luyizi Shreder Zahidnij Berlin perezhiv blokadu zavdyaki organizaciyi Berlinskogo povitryanogo mostu Na viborah 1947 roku bula obrana deputatom Bundestagu U 1948 roci Shreder vhodila v ustanovchij komitet Vilnogo universitetu Berlina U 1949 roci Luyiza Shreder rozglyadalasya v yakosti kandidatki na posadu federalnoyi prezidenta FRN vid SDPN ale vona postupilasya Kurtu Shumaheru U 1950 roci Luyiza Shreder uvijshla do skladu Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi U 1946 1950 rokah Shreder razom z Otto Zurom vidavala v Berlini teoretichnij zhurnal Socialistichne stolittya nim Das sozialistische Jahrhundert Pohovana na cvintari Holstenkamp v Gamburzi Luyiza Shreder kavalerka zolotoyi medali mista Parizhu U 1952 roci vona bula nagorodzhena velikim hrestom iz zirkoyu ordena Za zaslugi pered FRN 2 kvitnya 1957 roku Luyizi Shreder prisvoyili zvannya pochesnoyi gromadyanki Berlinu Im ya Luyizi Shreder nosit odin iz zaliv Chervonoyi ratushi a takozh sportivnij centr u Veddingu zhitlovij kvartal v Shpandau chislenni shkoli u Myunheni Berlini Nidenshtajni i Gamburzi Imenem Luyizi Shreder nazvani takozh vulici i ploshi mist Nimechchini U 1998 roci Senat Berlinu zasnuvav pochesnu medal imeni Luyizi Shreder PrimitkiDiscogs 2000 d Track Q504063 Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages d Track Q51850225 Biografisches Handbuch der Berliner Stadtverordneten und Abgeordneten 1946 1963 B Berlin Landesarchiv 2011 S 244 331 s ISBN 978 3 9803303 4 3 d Track Q64d Track Q1610731d Track Q28927460 Biografisches Handbuch der Berliner Stadtverordneten und Abgeordneten 1946 1963 B Berlin Landesarchiv 2011 S 244 208 331 s ISBN 978 3 9803303 4 3 d Track Q64d Track Q1610731d Track Q28927460 Biografisches Handbuch der Berliner Stadtverordneten und Abgeordneten 1946 1963 B Berlin Landesarchiv 2011 S 244 165 331 s ISBN 978 3 9803303 4 3 d Track Q64d Track Q1610731d Track Q28927460 http www assembly coe int nw xml AssemblyList MP Details EN asp MemberID 261LiteraturaLouise Schroeder In Franz Osterroth Biographisches Lexikon des Sozialismus Band 1 Verstorbene Personlichkeiten Verlag J H W Dietz Nachf GmbH Hannover 1960 S 271 273 Antje Dertinger Frauen der ersten Stunde Aus den Grunderjahren der Bundesrepublik J Latka Verlag Bonn 1989 ISBN 3 925 06811 2 S 167ff Marthina Koerfer Louise Schroeder Eine Frau in den Wirren deutscher Politik Berliner Forum 4 87 Presse und Informationsamt des Landes Berlin Hrsg Berlin 1987 Marthina Koerfer Louise Schroeder Sozialpadagogisches Institut Berlin 1987 ISBN 3 924061 15 7 Lothar Pollahne Wer War s Louise Schroeder in Vorwarts 4 2012 S 26PosilannyaBibliografiya Luyiza Shreder Nimecka nacionalna biblioteka Biografiya na sajti berlin de 11 zhovtnya 2020 u Wayback Machine nim Biografiya na sajti Berlinskogo miskogo muzeyu 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine nim

Дата публікації:
Топ