Луцький Олександр Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луцький .

Олекса́ндр Андрі́йович Лу́цький (псевдо: «Довбня», «Богун», «Марко», «Беркут», «Богдан», «Андрієнко», «Клименко», «Боднар») — (16 жовтня 1910, с. Боднарів, тепер Калуський район, Івано-Франківська область — 13 листопада 1946, Київ) — діяч ОУН, один з організаторів Української Народної Самооборони та УПА-Захід, командир УНС (07.1943 — 11.1943), УПА-Захід (11.1943 — 26.01.1944), УПА-Захід-Карпати (08.1944 — 09.1944).

Луцький Олександр Андрійович
Прізвисько	Олекса
Народився	16 жовтня 1910(1910-10-16) с. Боднарів, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер	13 листопада 1946(1946-11-13) (36 років) Київ, Українська РСР, СРСР ·Страчений за вироком трибуналу військ МВС
Національність	українець
Діяльність	політик
Відомий завдяки	Один з організаторів та воєначальників батальйону «Нахтігаль», УНС та УПА-Захід
Посада	Командир УНС (07.1943 - 11.1943); Командир УПА-Захід (11.1943 — 26.01.1944); Командир УПА-Захід-Карпати (08.1944 - 09.1944)
Партія	ОУНР
Конфесія	греко-католик
Батько	Луцький Андрій Іванович
Мати	Текля Федорівна (Дрогомирецька)
У шлюбі з	Юлія Федорівна (Плисак)
Діти	Богдан
У Львові його іменем названа вулиця (з'єднує вулиці Шевченка і Бортнянського). У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Олександр Луцький. Примітки Степан Лесів. Ілля Василів — «Гамалія» — провідник Калуського районного проводу ОУН // Калущина в національно-визвольній боротьбі. Збірник статей і документів. — Калуш, 2017 — с. 144. Петро Дрогомирецький. Беркут. — «Дзвони Підгір'я», 22 січня 1997 р., № 8 (1011). . Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 18 січня 2016. Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА † Командири УПА Посилання Енциклопедія історії України [ 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] Джерела та література Д. В. Веденєєв. Луцький Олександр Андрійович [ 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 316. — . Д. В. Веденєєв. Луцький Олександр Андрійович [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — . Література Вєдєнєєв Д., Шаповал Ю. Пастка для «Лицаря». Обставини загибелі Олекси Гасина. «Військово-історичний альманах», 2002, число 4; Вєдєнєєв Д. В., Биструхін Г. С. Меч і тризуб: Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920—1945). К., 2006 Вєдєнєєв Д. В., Биструхін Г. С. «Повстанська розвідка діє точно і відважно…»: Документальна спадщина підрозділів спеціального призначення ОУН та УПА: 1940—1950-ті роки. К., 2006 . , «Музей», Конференція 5.03.2014 р. («Журнал успішності учнів за 1925—1926 навчальний рік» української гімназії у Станиславові — Івано-Франківський державний обласний архів, фонд 304, опис 1, справа 7, аркуш 114). Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 2 — Калуш: ПП «Артекс», 2002. — 72 с. — стор. 17-22 [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 8 — Калуш: ПП Копіцентр, 2007. — 56 с. — стор. 9-10 [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] Єдиний син командира УПА Олександра Луцького повернувся до рідного Боднарова [ 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]