«Луна-1», Луна Є-1 № 4, «Мєчта» (рос. Мечта, Мрія) — радянська автоматична міжпланетна станція серії Є-1, створена для влучання у поверхню Місяця. Перший космічний апарат, що досяг другої космічної швидкості (11,4 км/с). Перший вдалий запуск ракети-носія «Луна».
Луна-1 | |
---|---|
Станція Луна-1 | |
Основні параметри | |
Повна назва | Луна-1 (Е-1 №4) |
NORAD ID | 00112 |
Виготівник | ОКБ-1 |
Оператор | СРСР |
Тип апарата | дослідження Місяця |
Проліт | Місяця |
Дата прольоту | 4 січня 1959 |
Штучний супутник | Сонця |
Дата запуску | 2 січня 1959 |
Ракета-носій | 8К72 №Б1-6 |
Космодром | Байконур 1/5 |
Технічні параметри | |
Маса | 361 кг |
Розміри | довжина 5,2 метра діаметр 2,4 метра |
Орбітальні дані | |
Тип орбіти | геліоцентрична |
Ексцентриситет | 0,14767 |
Нахил орбіти | 0,0010° |
Період обертання | 450 діб |
Опис
Апарат був герметичною сферою діаметром 2,4 метра. Всередині розміщувались: магнітометр, лічильник Гейгера-Мюллера, лічильник сцинтиляцій, детектор мікрометеоритів. На одній півсфері було закріплено п'ять антен. Апарат не мав рушійної установки. Основним завданням польоту було доставити вимпел з гербом СРСР.
Політ
2 січня 1959 року ракета-носій «Луна» з космодрому Байконур вивела апарат «Луна-1» на траєкторію зближення з Місяцем.
3 січня 1959 року в 00:56 UTC за 113 тисяч кілометрів від Землі «Луна-1» випустила хмару з 1 кг натрію і перетворилась у штучну комету — це дозволило спостерігати за її польотом з Землі в оптичні телескопи.
При подачі з Землі команди на вмикання двигуна третього ступеня не було враховано час проходження радіосигналу до апарата. 4 січня 1959 року в 02:59 UTC «Луна-1» пройшла повз Місяць за 5 900 кілометрів від поверхні і вийшла на геліоцентричну орбіту, ставши першою штучною планетою.
5 січня 1959 року за 600 тисяч кілометрів від Землі розрядились батареї «Луни-1» і припинились передачі радіосигналів.
Досягнення
- Перший апарат, що досяг другої космічної швидкості (11,4 км/с)
- Перший апарат, що подолав тяжіння Землі
- Зафіксовано зовнішній радіаційний пояс Землі
- Виявлено слабке магнітне поле в Місяця
- Зафіксовано сонячний вітер у міжзоряному просторі
Див. також
Джерела
- Луна-1 [ 23 лютого 2013 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
- Політ Луни-1 [ 25 грудня 2012 у Wayback Machine.] Заря: радянські, російські і міжнародні польоти(англ.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
Це незавершена стаття про космос або космічний політ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luna 1 Luna Ye 1 4 Myechta ros Mechta Mriya radyanska avtomatichna mizhplanetna stanciya seriyi Ye 1 stvorena dlya vluchannya u poverhnyu Misyacya Pershij kosmichnij aparat sho dosyag drugoyi kosmichnoyi shvidkosti 11 4 km s Pershij vdalij zapusk raketi nosiya Luna Luna 1Stanciya Luna 1Osnovni parametriPovna nazva Luna 1 E 1 4 NORAD ID 00112Vigotivnik OKB 1Operator SRSRTip aparata doslidzhennya MisyacyaProlit MisyacyaData prolotu 4 sichnya 1959Shtuchnij suputnik SoncyaData zapusku 2 sichnya 1959Raketa nosij 8K72 B1 6Kosmodrom Bajkonur 1 5Tehnichni parametriMasa 361 kgRozmiri dovzhina 5 2 metra diametr 2 4 metraOrbitalni daniTip orbiti geliocentrichnaEkscentrisitet 0 14767Nahil orbiti 0 0010 Period obertannya 450 dibOpisAparat buv germetichnoyu sferoyu diametrom 2 4 metra Vseredini rozmishuvalis magnitometr lichilnik Gejgera Myullera lichilnik scintilyacij detektor mikrometeoritiv Na odnij pivsferi bulo zakripleno p yat anten Aparat ne mav rushijnoyi ustanovki Osnovnim zavdannyam polotu bulo dostaviti vimpel z gerbom SRSR Polit2 sichnya 1959 roku raketa nosij Luna z kosmodromu Bajkonur vivela aparat Luna 1 na trayektoriyu zblizhennya z Misyacem 3 sichnya 1959 roku v 00 56 UTC za 113 tisyach kilometriv vid Zemli Luna 1 vipustila hmaru z 1 kg natriyu i peretvorilas u shtuchnu kometu ce dozvolilo sposterigati za yiyi polotom z Zemli v optichni teleskopi Pri podachi z Zemli komandi na vmikannya dviguna tretogo stupenya ne bulo vrahovano chas prohodzhennya radiosignalu do aparata 4 sichnya 1959 roku v 02 59 UTC Luna 1 projshla povz Misyac za 5 900 kilometriv vid poverhni i vijshla na geliocentrichnu orbitu stavshi pershoyu shtuchnoyu planetoyu 5 sichnya 1959 roku za 600 tisyach kilometriv vid Zemli rozryadilis batareyi Luni 1 i pripinilis peredachi radiosignaliv DosyagnennyaPershij aparat sho dosyag drugoyi kosmichnoyi shvidkosti 11 4 km s Pershij aparat sho podolav tyazhinnya Zemli Zafiksovano zovnishnij radiacijnij poyas Zemli Viyavleno slabke magnitne pole v Misyacya Zafiksovano sonyachnij viter u mizhzoryanomu prostoriDiv takozhSpisok kosmichnih zapuskiv Spisok kosmichnih zapuskiv 1959 rokuDzherelaLuna 1 23 lyutogo 2013 u Wayback Machine Katalog NASA angl Polit Luni 1 25 grudnya 2012 u Wayback Machine Zarya radyanski rosijski i mizhnarodni poloti angl Primitki Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 6 sichnya 2019 Ce nezavershena stattya pro kosmos abo kosmichnij polit Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi