Луки та чагарники Хобьо (ідентифікатор WWF: AT1304) — афротропічний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на узбережжі Індійського океану в Сомалі.
Узбережжя Сомалі поблизу Могадішо | |
Екозона | Афротропіка |
---|---|
Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
Статус збереження | вразливий |
WWF | AT1304 |
Межі | Сомалійські акацієво-комміфорові чагарники та хащі |
Площа, км² | 13 186 |
Країни | Сомалі |
Охороняється | 0 км² (0 %) |
Розташування екорегіону (оранжевим) |
Географія
Екорегіон луків та чагарників Хобьо охоплює вузьку прибережну смугу шириною 10-15 км, яка простягається вздовж узбережжя Індійського океану на 800 км, від Марки і столиці Сомалі Могадішо до [en] і ще далі на північ. Основу регіону складають білі та помаранчеві піщані дюни, максимальна висота яких становить 60 м. Вони сформувалися геологічно нещодавно і перекривають докембрійські породи фундаменту. Подекуди серед дюн, особливо на півночі регіону, трапляються вапнякові відслонення. У внутрішніх районах Сомалійського півострова луки екорегіону переходить у сухі савани та напівпустельні чагарники. Загалом територія екорегіону є малонаселеною, а густота населення в ньому коливається від 1 до 20 осіб/км².
Клімат
В межах екорегіону домінує спекотний та сухий пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Середня максимальна температура в регіоні коливається від 30 °C до 33 °C, а середня мінімальна температура — від 21 °C до 27 °C. Загалом температура протягом року майже не змінюється. Середньорічна кількість опадів становить в середньому 200 мм, більшість з яких випадає протягом сезону дощів з квітня по червень.
Флора
На прибережних дюнах регіону ростуть трав'янисті луки, по яким розкидані невисокі кущі. Уздовж узбережжя, де морський бриз забезпечує цілорічну вологість, зустрічаються невисокі, густі вічнозелені зарості. Типовими чагарниками, що складають основу цих заростей, є [en] (Aerva javanica), [sv] (Indigofera sparteola), [sv] (Jatropha pelargoniifolia) та [sv] (Farsetia longisiliqua). В ущелинах серед вапнякових скель, що забезпечують захист від вітру та глибший шар ґрунту, який зберігає більше вологи, росте унікальне рослинне угруповання, яке включає [en] (Buxus hildebrandtii), [sv] (Gymnosporia undata) та [sv] (Vepris eugeniifolia).
Загалом в екорегіоні зустрічається менше 1000 видів судинних рослин, зокрема кілька ендеміків та видів, що представляють фітогеографічний інтерес. Серед ендеміків екорегіону слід відзначити рідкісну [sv] (Dirachma somalensis), один з двох представників родини дірахмових (Dirachmaceae), що росте серед вапнякових ущелин регіону. Іншими ендеміками регіону є [sv] (Pentanopsis gracilicaulis) та [sv] (Gymnocarpos parvibractus).
Флора екорегіону демонструє різні пристосування до сухого пустельного клімату. Деякі види, зокрема ендемічна [vi] (Endostemon stenocaulis), є сукулентами. Багато ендеміків регіону, які формуються під впливом сильних вітрів, що несуть з собою пісок, є [en].
Фауна
На луках регіону пасуться деякі види антилоп, характерних для Африканського Рогу, зокрема дібатаги (Ammodorcas clarkei), сомалійські газелі (Nanger soemmerringii), [en] (Gazella spekei) та еритрейські дікдіки (Madoqua saltiana). Серед інших ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити африканського вовка (Canis lupaster), чепрачного шакала (Lupulella mesomelas), ефіопську карликову мангусту (Helogale hirtula), абіссинського зайця (Lepus habessinicus) та колючу мишу Луїзи (Acomys louisae). Ендеміками регіону є сріблясті дікдіки (Madoqua piacentinii) та [en] (Calcochloris tytonis).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити сомалійського страуса (Struthio molybdophanes), сомалійську дрохву (Lophotis gindiana), білочеревого корхаана (Eupodotis senegalensis), мекранського крячка (Sternula saundersi), сомалійського бігунця (Cursorius somalensis), короткохвостого жайворонка (Spizocorys fremantlii), майже ендемічного малого пікіра (Alaemon hamertoni), короткопалу посмітюху (Galerida theklae), пустельну принію (Prinia rufifrons), сомалійського ткачика (Ploceus spekei) та майже ендемічного берегового щеврика (Anthus melindae). Ендеміками екорегіону є рудобокі фірлюки (Mirafra ashi) та обійські терери (Spizocorys obbiensis).
Збереження
Природоохоронні території в екорегіоні відсутні. Через тривалий період політичної нестабільності в Сомалі складно оцінити стан збереження природи регіону.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
Посилання
- «Hobyo grasslands and shrublands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Hobyo Grasslands and Shrublands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luki ta chagarniki Hobo identifikator WWF AT1304 afrotropichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na uzberezhzhi Indijskogo okeanu v Somali Luki ta chagarniki Hobo Uzberezhzhya Somali poblizu Mogadisho Ekozona Afrotropika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF AT1304 Mezhi Somalijski akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Plosha km 13 186 Krayini Somali Ohoronyayetsya 0 km 0 Roztashuvannya ekoregionu oranzhevim GeografiyaEkoregion lukiv ta chagarnikiv Hobo ohoplyuye vuzku priberezhnu smugu shirinoyu 10 15 km yaka prostyagayetsya vzdovzh uzberezhzhya Indijskogo okeanu na 800 km vid Marki i stolici Somali Mogadisho do en i she dali na pivnich Osnovu regionu skladayut bili ta pomaranchevi pishani dyuni maksimalna visota yakih stanovit 60 m Voni sformuvalisya geologichno neshodavno i perekrivayut dokembrijski porodi fundamentu Podekudi sered dyun osoblivo na pivnochi regionu traplyayutsya vapnyakovi vidslonennya U vnutrishnih rajonah Somalijskogo pivostrova luki ekoregionu perehodit u suhi savani ta napivpustelni chagarniki Zagalom teritoriya ekoregionu ye malonaselenoyu a gustota naselennya v nomu kolivayetsya vid 1 do 20 osib km KlimatV mezhah ekoregionu dominuye spekotnij ta suhij pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya maksimalna temperatura v regioni kolivayetsya vid 30 C do 33 C a serednya minimalna temperatura vid 21 C do 27 C Zagalom temperatura protyagom roku majzhe ne zminyuyetsya Serednorichna kilkist opadiv stanovit v serednomu 200 mm bilshist z yakih vipadaye protyagom sezonu doshiv z kvitnya po cherven FloraNa priberezhnih dyunah regionu rostut trav yanisti luki po yakim rozkidani nevisoki kushi Uzdovzh uzberezhzhya de morskij briz zabezpechuye cilorichnu vologist zustrichayutsya nevisoki gusti vichnozeleni zarosti Tipovimi chagarnikami sho skladayut osnovu cih zarostej ye en Aerva javanica sv Indigofera sparteola sv Jatropha pelargoniifolia ta sv Farsetia longisiliqua V ushelinah sered vapnyakovih skel sho zabezpechuyut zahist vid vitru ta glibshij shar gruntu yakij zberigaye bilshe vologi roste unikalne roslinne ugrupovannya yake vklyuchaye en Buxus hildebrandtii sv Gymnosporia undata ta sv Vepris eugeniifolia Zagalom v ekoregioni zustrichayetsya menshe 1000 vidiv sudinnih roslin zokrema kilka endemikiv ta vidiv sho predstavlyayut fitogeografichnij interes Sered endemikiv ekoregionu slid vidznachiti ridkisnu sv Dirachma somalensis odin z dvoh predstavnikiv rodini dirahmovih Dirachmaceae sho roste sered vapnyakovih ushelin regionu Inshimi endemikami regionu ye sv Pentanopsis gracilicaulis ta sv Gymnocarpos parvibractus Flora ekoregionu demonstruye rizni pristosuvannya do suhogo pustelnogo klimatu Deyaki vidi zokrema endemichna vi Endostemon stenocaulis ye sukulentami Bagato endemikiv regionu yaki formuyutsya pid vplivom silnih vitriv sho nesut z soboyu pisok ye en FaunaNa lukah regionu pasutsya deyaki vidi antilop harakternih dlya Afrikanskogo Rogu zokrema dibatagi Ammodorcas clarkei somalijski gazeli Nanger soemmerringii en Gazella spekei ta eritrejski dikdiki Madoqua saltiana Sered inshih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti afrikanskogo vovka Canis lupaster cheprachnogo shakala Lupulella mesomelas efiopsku karlikovu mangustu Helogale hirtula abissinskogo zajcya Lepus habessinicus ta kolyuchu mishu Luyizi Acomys louisae Endemikami regionu ye sriblyasti dikdiki Madoqua piacentinii ta en Calcochloris tytonis Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti somalijskogo strausa Struthio molybdophanes somalijsku drohvu Lophotis gindiana bilocherevogo korhaana Eupodotis senegalensis mekranskogo kryachka Sternula saundersi somalijskogo biguncya Cursorius somalensis korotkohvostogo zhajvoronka Spizocorys fremantlii majzhe endemichnogo malogo pikira Alaemon hamertoni korotkopalu posmityuhu Galerida theklae pustelnu priniyu Prinia rufifrons somalijskogo tkachika Ploceus spekei ta majzhe endemichnogo beregovogo shevrika Anthus melindae Endemikami ekoregionu ye rudoboki firlyuki Mirafra ashi ta obijski tereri Spizocorys obbiensis ZberezhennyaPrirodoohoronni teritoriyi v ekoregioni vidsutni Cherez trivalij period politichnoyi nestabilnosti v Somali skladno ociniti stan zberezhennya prirodi regionu PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Posilannya Hobyo grasslands and shrublands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Hobyo Grasslands and Shrublands One Earth