Жайворонок короткохвостий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Короткохвостий жайворонок (підвид S. f. delamerei, Національний парк Серенгеті, Танзанія) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Spizocorys fremantlii (, 1897) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Calendula fremantlii Galerida fremantlii Pseudalaemon fremantlii | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жайворонок короткохвостий (Spizocorys fremantlii) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Східній Африці. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Короткохвостий жайворонок (Pseudalaemon), однак у 2014 році він був переведений до роду Терера (Spizocorys).
Опис
Довжина птаха становить 14 см, з яких від 3,7 до 4,5 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,8-2 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Тім'я жовтувато-буре, поцятковане темно-коричневими смугами. Верхня частина тіла темно-коричнева, легко поцяткована світло-сірими смужками. Навколо очей світлі кільця, над очима світлі "брови", над якими проходять темно-коричневі смуги, що також окаймляють скроні. Під очима невеликі біді плями, на щоках темно-коричневі смуги. Скроні коричневі, знизу окаймлені світлим "комірцем". Підборіддя і горло білі, верхня частина грудей рудувато-біла, поцятковані дрібними краплеподібними бурими плямками. Живіт і гузка білуваті з рудувато-коричневим відтінком. махові пера сіро-коричневі з вузькими світлими краями. Стернові пера темно-коричневі, центральні і крайні стернові пера мають білуваті края. Дзьоб зверху темно-сірий, знизу білувато-жовтий.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- S. f. fremantlii (Lort Phillips, 1897) — південно-східна Ефіопія і Сомалі;
- S. f. megaensis (Benson, 1946) — південна Ефіопія і північна Кенія;
- S. f. delamerei (Sharpe, 1900) — південна Кенія і північна Танзанія.
Поширення і екологія
Короткохвості жайворонки мешкають в Ефіопії, Сомалі, Кенії і Танзанії. Вони живуть в саванах, на сухих луках, зокрема на прибережних, в сухих рідколіссях і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря. Живляться насінням і бульбами. Гніздяться на землі. Гніздо чашоподібне, розміщується серед трави. В кладці від 2 до 4 яєць.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 5 березня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 05 березня 2022.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhajvoronok korotkohvostij Korotkohvostij zhajvoronok pidvid S f delamerei Nacionalnij park Serengeti Tanzaniya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Terera Spizocorys Vid Zhajvoronok korotkohvostij Binomialna nazva Spizocorys fremantlii 1897 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Calendula fremantlii Galerida fremantlii Pseudalaemon fremantlii Posilannya Vikishovishe Spizocorys fremantlii Vikividi Spizocorys fremantlii Zhajvoronok korotkohvostij Spizocorys fremantlii vid gorobcepodibnih ptahiv rodini zhajvoronkovih Alaudidae Meshkaye v Shidnij Africi Ranishe cej vid vidnosili do monotipovogo rodu Korotkohvostij zhajvoronok Pseudalaemon odnak u 2014 roci vin buv perevedenij do rodu Terera Spizocorys OpisKorotkohvostij zhajvoronok Dovzhina ptaha stanovit 14 sm z yakih vid 3 7 do 4 5 sm pripadaye na hvist Dovzhina dzoba stanovit 1 8 2 sm Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Tim ya zhovtuvato bure pocyatkovane temno korichnevimi smugami Verhnya chastina tila temno korichneva legko pocyatkovana svitlo sirimi smuzhkami Navkolo ochej svitli kilcya nad ochima svitli brovi nad yakimi prohodyat temno korichnevi smugi sho takozh okajmlyayut skroni Pid ochima neveliki bidi plyami na shokah temno korichnevi smugi Skroni korichnevi znizu okajmleni svitlim komircem Pidboriddya i gorlo bili verhnya chastina grudej ruduvato bila pocyatkovani dribnimi kraplepodibnimi burimi plyamkami Zhivit i guzka biluvati z ruduvato korichnevim vidtinkom mahovi pera siro korichnevi z vuzkimi svitlimi krayami Sternovi pera temno korichnevi centralni i krajni sternovi pera mayut biluvati kraya Dzob zverhu temno sirij znizu biluvato zhovtij PidvidiVidilyayut tri pidvidi S f fremantlii Lort Phillips 1897 pivdenno shidna Efiopiya i Somali S f megaensis Benson 1946 pivdenna Efiopiya i pivnichna Keniya S f delamerei Sharpe 1900 pivdenna Keniya i pivnichna Tanzaniya Poshirennya i ekologiyaKorotkohvosti zhajvoronki meshkayut v Efiopiyi Somali Keniyi i Tanzaniyi Voni zhivut v savanah na suhih lukah zokrema na priberezhnih v suhih ridkolissyah i chagarnikovih zarostyah Zustrichayutsya na visoti do 1800 m nad rivnem morya Zhivlyatsya nasinnyam i bulbami Gnizdyatsya na zemli Gnizdo chashopodibne rozmishuyetsya sered travi V kladci vid 2 do 4 yayec PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 5 grudnya 2020 Procitovano 5 bereznya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 05 bereznya 2022 DzherelaRudolf Patzold Die Lerchen der Welt Westarp Wissenschaften Magdeburg 1994 ISBN 3 89432 422 8 Rudolf Patzold Kompendium der Lerchen Alle Lerchen unserer Erde Jan Schimkat Medienpublikation Dresden 2003 ISBN 3 00 011219 7 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi