Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лоєв значення Ло єв Лоїв біл Лоеў пол Łojów селище міського типу в

Лоїв

Лоїв
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лоєв (значення).

Ло́єв (Лоїв, біл. Лоеў пол. Łojów) — селище міського типу в Гомельській області. Адміністративний центр Лоєвського району. Селище розташоване вздовж правого берега Дніпра в місці впадіння в нього річки Сож. У селищі розташований пункт пропуску на кордоні з Україною Лоєв — Кам'янка.

смт Ло́єв
біл. Лоеў

Транслітерація назви Lojeŭ
image image
Герб Лоєва Прапор Лоєва
image
Основні дані
51°56′ пн. ш. 30°48′ сх. д. / 51.933° пн. ш. 30.800° сх. д. / 51.933; 30.800Координати: 51°56′ пн. ш. 30°48′ сх. д. / 51.933° пн. ш. 30.800° сх. д. / 51.933; 30.800
Країна image Білорусь
Область Гомельська область
Район Лоєвський
Перша згадка 1505
Статус з 1938 року
Населення 7,5 тис. (2001)
Площа 6,76 км²
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 247095
Телефонний код +375-2347
Висота 132 м[1]
Водний об'єкт Дніпро
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 308 км
image
image
Ло́єв
image
image
Ло́єв
Ло́єв (Гомельська область)
image Лоєв у Вікісховищі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лоєв

Історія

image
Дніпро у Лоєві

Лоєв має давню історію, він виник на місці давнього городища дреговичів. Перша згадка про поселення сходить до 1505 року як Лоєва Гора.

1506 р. — через Лоєву Гору пройшла кримська орда.

1538 р. — Лоєв згаданий як містечко Любецького староства.

1569 р. — разом із Любецьким староством поселення Лоєва Гора увійшло до складу Речі Посполитої.

1571 р. — Лоєв мав три «дими» (будинки), до 1579 р. любецьким старостою Павлом Сапєгою була побудована Лоєвська фортеця, містечко складалось із 20 «димів».

1581 р. — білгородські татари рушили на Велике князівство Литовське через лоєвський брід.

1582 р. — привілей на війтівство в Лоєвій Горі отримав Федір Васильович Вовк, не пізніше 1587 р. Ф. Вовк став війтом Києва.

1585 р. — Лоєвогорське староство виокремилось із Любецького. 11 лютого 1585 р. любецьким та лоєвогорським старостою був призначений «до живота» князь Олександр Вишневецький.

1594 р. — вперше згаданий топонім Лоєв, до кінця XVIII ст. існує два топоніми — Лоєв та Лоєва Гора (поділ та замок). Назва може бути пов'язана з абхазо-адизьким прізвищем Лоо.

1596 р. — інстигатор справ поборових Філон Котельницький та любецький і лоєвський староста В. Хотимерський розглядали справу про несплату податків з міст Любеча та Лоєва.

1606 р. — в Лоєві нараховувалось 186 «димів», з них третина належала боярам, до замку «тяжіли» 8 сіл (12 служб).

1612—1613 рр. — Лоєв постраждав від нападу московського війська.

1629 р. — під час проведення люстрації Київського воєводства Лоєвське староство згадане як окрема територіально-адміністративна одиниця.

1635 р. — любецький та лоєвський староста А. Калиновський королівським привілеєм затвердив своє право збирати податки з Лоєва.

1646 р. — Любецьке та Лоєвське староства інкорпоровані до Стародубського повіту Смоленського воєводства Великого князівства Литовського.

Серпень 1648 р. — козаки заволоділи Лоєвим, розпочалося формування лоєвської козацької сотні Брагінського полку.

31 липня 1649 року — під час Хмельниччини відбулася битва між військами гетьмана Богдана Хмельницького під керівництвом Михайла Станіслава Кричевського і військами під керівництвом Януша Радзивілла.

1649 р. — голландський живописець Абрагам ван Вестерфельд намалював картину «Вигляд Лоєва влітку 1649 р.».

1649 р. — згадка про знищення лоєвського замку козаками.

26 червня (6 липня) 1651 р. — Друга Лоєвська (Ріпкинська) битва.

1651 р. — Лоєвське староство за привілеєм Яна Казимира передано в управління литовському гетьману Я. Радзивілу, від якого староство перейшло до Криштофа Тишкевича.

Серпень-жовтень 1651 р. — Лоєв знаходився у козацькій облозі.

1654—1667 рр. — під час війни Росії з Річчю Посполитою Лоєв був спустошений козаками І. Золотаренка. Певний час існувала Лоєвська сотня Чернігівського полку.

1656 р. — Лоєв був включений до Речицького повіту Мінського воєводства Речі Посполитої (до 1783 р.).

1660 р. — по смерті К. Тишкевича утворена спеціальна комісія, яка передала обидва староства (любецьке — формально) до Корони, місцева шляхта як і раніше була зобов'язана нести кінну військову службу.

8 червня 1661 р. — Лоєвське староство передано королівським привілеєм до війська ВКЛ.

1666 р. — Лоєв названий пустим містом («впусте») Чернігівського полку.

1667 р. — за Андрусівським договором Лоєвське староство увійшло до складу Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського. Лоєвським старостою став Казимир Халецький.

1670 р. — за рішенням сейму була створена спеціальна комісія, що мала врегулювати питання надходження з Лоєва грошей до армії ВКЛ. Серед членів комісії був маршалок ВКЛ Олександр Палубинський та річицький хорунжий Михайло Станіслав Юдицький, пізніше обидва комісари заволоділи частками Лоєвщини.

1676 р. — Лоєв (разом із Верхнім чи Старим Лоєвим — Лоєвою Горою) відданий у спадкове володіння річицькому війту Михайлу Юдицькому.

1677 р. — частину Лоєвського староства (разом із Нижнім Лоєвим) за рішенням сейму отримав маршалок ВКЛ князь Олександр Палубинський. Після його смерті (1685 р.) маєтність перейшла до доньки Ізабелли, яка побралася зі стольником ВКЛ Єжі Станіславом Сапєгою — надалі став «графом на Лоєві». Незабаром Є. Сапєга заклав місто за борги.

1711 р. — Антоні Казимир Сапєга відсудив у батька маєток своєї матері, приводом стало погане господарювання батька.

1712 р. — Лоєв перейшов до писаря ВКЛ Криштофа Паца.

1739 р. — Антоні Казимир Сапєга заповів місто своєму старшому брату Михайлу Антоні, ловчому ВКЛ.

1740 р. — Михайло Антоні Сапєга виплатив борг (40 тисяч злотих), нащадкам К. Паца та повернув місто у власність.

1701 р. — помер Михайло Юдицький (йому належала половина Лоєва), залишивши маєтність у спадок сину Антонію.

1729 р. — Лоєв належав Михайла Михайловичу Юдицькому (†1758 р.). Його син Юзеф (Йосиф) став користуватися титулом «граф на Лоєві». У 1782 р. став генерал-лейтенантом та командиром 1-ї дивізії війська ВКЛ, а напередодні другого розподілу Речі Посполитої обійняв посаду головнокомандуючого військ

Великого князівства Литовського.

1787 р. — помер Ю. Юдицький, Лоєв перейшов до його молодшого сина також Юзефа (†1841 р.).

1793. — Лоєв приєднаний до Російської імперії. Юзеф Юдицький присягнув на вірність імператриці Катерині II. У 1797 р. Ю. Юдицький був одним із семи представників дворянства Мінської губернії присутніх на коронації Павла I. Від Юзефа місто перейшло до доньок Ідалії та Софії, а від них по шлюбу до чоловіків — Нарушевича та Лащча.

У XVIII—XIX ст. Лоєв — центр Річицького повіту Мінської губернії, був помітним торговельним центром, фактично місто перетворилось у перевалковий пункт дніпровської транзитної торгівлі.

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 4868 осіб (2367 чоловічої статі та 2501 — жіночої), з яких 2150 — православної віри.

З 1919 р. — у складі Мінської області БРСР, потім у Гомельській губернії РРФСР. У травні-червні 1920 р. окупований польськими військами. З грудня 1926 року Лоєв був включений до складу БРСР і став центром району. В 1938 році йому надано статус міського селища.

В 1941—1943 роках у місті загинуло близько 1,5 тис. осіб.

В 1962—1966 роках Лоєв входив у Річицький район, пізніше був утворений Лоєвський район.

image
Лоєва Гора, сучасний вигляд з річки

Соціальна сфера

У селищі знаходяться будівельний та молочний заводи, Агротехсервіс та інші підприємства. З освітніх закладів діють педагогічне училище, середні і музична школа. Також у Лоєві є Будинок культури з хором, вокальним і театральним колективами і кілька бібліотек. Створено музей битви за Дніпро з експозиційними майданчиками бойової техніки. Видається районна газета «Серп і молот».

Забудова

Переважає дерев'яна забудова садибного типу. Основні вулиці забудовані 2—3-поверховими житловими будинками, центр — 3—5-поверховими, створено новий житловий квартал у південно-західній частині.

Геральдика

27 грудня 2000 року Рішенням № 46 Лоєвської районної Ради депутатів були затверджені герб і прапор Лоєва. Герб внесений у гербовий матрикул Республіки Білорусь 12 січня 2001 року під № 46.

Опис герба:

У блакитному полі «іспанського» щита на зеленій землі стоїть над трьома хвилями срібний Лоєвський замок.

Опис прапора:

Прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини та довжини 1:2, складається з двох горизонтальних смуг: блакитної в 2/3 і зеленої в 1/3 ширини. На лицьовій стороні білі зображення: на синій смузі — Лоєвського замку, а на зеленій — трьох хвиль.

Відомі особи

Див. також

Посилання

  • Город-порт на торговом пути «из варяг в греки» [ 7 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich[недоступне посилання з липня 2019] (пол.)
  • Łojów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 686. (пол.)
  • Лоев [ 27 грудня 2007 у Wayback Machine.]
  • Loyew, Belarus(англ.)
  • Кондратьєв І. В. Любецьке староство (XVI — середина XVII ст.). — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2014. — 384 с. — С. 291—296.

Галерея

  • image
    У центрі міста
  • image
    Каплиця
  • image
    Старий будинок
  • image
    Символічні ворота Лоєва

Примітки

  1. GeoNames — 2005.
    d:Track:Q830106
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-106. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (жовтень 2014)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Loyev znachennya Lo yev Loyiv bil Loey pol Lojow selishe miskogo tipu v Gomelskij oblasti Administrativnij centr Loyevskogo rajonu Selishe roztashovane vzdovzh pravogo berega Dnipra v misci vpadinnya v nogo richki Sozh U selishi roztashovanij punkt propusku na kordoni z Ukrayinoyu Loyev Kam yanka smt Lo yev bil LoeyTransliteraciya nazvi Lojeŭ Gerb Loyeva Prapor Loyeva Osnovni dani51 56 pn sh 30 48 sh d 51 933 pn sh 30 800 sh d 51 933 30 800 Koordinati 51 56 pn sh 30 48 sh d 51 933 pn sh 30 800 sh d 51 933 30 800Krayina BilorusOblast Gomelska oblastRajon LoyevskijPersha zgadka 1505Status z 1938 rokuNaselennya 7 5 tis 2001 Plosha 6 76 km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 247095Telefonnij kod 375 2347Visota 132 m 1 Vodnij ob yekt Dnipro Transport vidstani Do Minska fizichna 308 km Lo yev Lo yevLo yev Gomelska oblast Loyev u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LoyevIstoriyaDnipro u Loyevi Loyev maye davnyu istoriyu vin vinik na misci davnogo gorodisha dregovichiv Persha zgadka pro poselennya shodit do 1505 roku yak Loyeva Gora 1506 r cherez Loyevu Goru projshla krimska orda 1538 r Loyev zgadanij yak mistechko Lyubeckogo starostva 1569 r razom iz Lyubeckim starostvom poselennya Loyeva Gora uvijshlo do skladu Rechi Pospolitoyi 1571 r Loyev mav tri dimi budinki do 1579 r lyubeckim starostoyu Pavlom Sapyegoyu bula pobudovana Loyevska fortecya mistechko skladalos iz 20 dimiv 1581 r bilgorodski tatari rushili na Velike knyazivstvo Litovske cherez loyevskij brid 1582 r privilej na vijtivstvo v Loyevij Gori otrimav Fedir Vasilovich Vovk ne piznishe 1587 r F Vovk stav vijtom Kiyeva 1585 r Loyevogorske starostvo viokremilos iz Lyubeckogo 11 lyutogo 1585 r lyubeckim ta loyevogorskim starostoyu buv priznachenij do zhivota knyaz Oleksandr Vishneveckij 1594 r vpershe zgadanij toponim Loyev do kincya XVIII st isnuye dva toponimi Loyev ta Loyeva Gora podil ta zamok Nazva mozhe buti pov yazana z abhazo adizkim prizvishem Loo 1596 r instigator sprav poborovih Filon Kotelnickij ta lyubeckij i loyevskij starosta V Hotimerskij rozglyadali spravu pro nesplatu podatkiv z mist Lyubecha ta Loyeva 1606 r v Loyevi narahovuvalos 186 dimiv z nih tretina nalezhala boyaram do zamku tyazhili 8 sil 12 sluzhb 1612 1613 rr Loyev postrazhdav vid napadu moskovskogo vijska 1629 r pid chas provedennya lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva Loyevske starostvo zgadane yak okrema teritorialno administrativna odinicya 1635 r lyubeckij ta loyevskij starosta A Kalinovskij korolivskim privileyem zatverdiv svoye pravo zbirati podatki z Loyeva 1646 r Lyubecke ta Loyevske starostva inkorporovani do Starodubskogo povitu Smolenskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Serpen 1648 r kozaki zavolodili Loyevim rozpochalosya formuvannya loyevskoyi kozackoyi sotni Braginskogo polku 31 lipnya 1649 roku pid chas Hmelnichchini vidbulasya bitva mizh vijskami getmana Bogdana Hmelnickogo pid kerivnictvom Mihajla Stanislava Krichevskogo i vijskami pid kerivnictvom Yanusha Radzivilla 1649 r gollandskij zhivopisec Abragam van Vesterfeld namalyuvav kartinu Viglyad Loyeva vlitku 1649 r 1649 r zgadka pro znishennya loyevskogo zamku kozakami 26 chervnya 6 lipnya 1651 r Druga Loyevska Ripkinska bitva 1651 r Loyevske starostvo za privileyem Yana Kazimira peredano v upravlinnya litovskomu getmanu Ya Radzivilu vid yakogo starostvo perejshlo do Krishtofa Tishkevicha Serpen zhovten 1651 r Loyev znahodivsya u kozackij oblozi 1654 1667 rr pid chas vijni Rosiyi z Richchyu Pospolitoyu Loyev buv spustoshenij kozakami I Zolotarenka Pevnij chas isnuvala Loyevska sotnya Chernigivskogo polku 1656 r Loyev buv vklyuchenij do Rechickogo povitu Minskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi do 1783 r 1660 r po smerti K Tishkevicha utvorena specialna komisiya yaka peredala obidva starostva lyubecke formalno do Koroni misceva shlyahta yak i ranishe bula zobov yazana nesti kinnu vijskovu sluzhbu 8 chervnya 1661 r Loyevske starostvo peredano korolivskim privileyem do vijska VKL 1666 r Loyev nazvanij pustim mistom vpuste Chernigivskogo polku 1667 r za Andrusivskim dogovorom Loyevske starostvo uvijshlo do skladu Richickogo povitu Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Loyevskim starostoyu stav Kazimir Haleckij 1670 r za rishennyam sejmu bula stvorena specialna komisiya sho mala vregulyuvati pitannya nadhodzhennya z Loyeva groshej do armiyi VKL Sered chleniv komisiyi buv marshalok VKL Oleksandr Palubinskij ta richickij horunzhij Mihajlo Stanislav Yudickij piznishe obidva komisari zavolodili chastkami Loyevshini 1676 r Loyev razom iz Verhnim chi Starim Loyevim Loyevoyu Goroyu viddanij u spadkove volodinnya richickomu vijtu Mihajlu Yudickomu 1677 r chastinu Loyevskogo starostva razom iz Nizhnim Loyevim za rishennyam sejmu otrimav marshalok VKL knyaz Oleksandr Palubinskij Pislya jogo smerti 1685 r mayetnist perejshla do donki Izabelli yaka pobralasya zi stolnikom VKL Yezhi Stanislavom Sapyegoyu nadali stav grafom na Loyevi Nezabarom Ye Sapyega zaklav misto za borgi 1711 r Antoni Kazimir Sapyega vidsudiv u batka mayetok svoyeyi materi privodom stalo pogane gospodaryuvannya batka 1712 r Loyev perejshov do pisarya VKL Krishtofa Paca 1739 r Antoni Kazimir Sapyega zapoviv misto svoyemu starshomu bratu Mihajlu Antoni lovchomu VKL 1740 r Mihajlo Antoni Sapyega viplativ borg 40 tisyach zlotih nashadkam K Paca ta povernuv misto u vlasnist 1701 r pomer Mihajlo Yudickij jomu nalezhala polovina Loyeva zalishivshi mayetnist u spadok sinu Antoniyu 1729 r Loyev nalezhav Mihajla Mihajlovichu Yudickomu 1758 r Jogo sin Yuzef Josif stav koristuvatisya titulom graf na Loyevi U 1782 r stav general lejtenantom ta komandirom 1 yi diviziyi vijska VKL a naperedodni drugogo rozpodilu Rechi Pospolitoyi obijnyav posadu golovnokomanduyuchogo vijsk Velikogo knyazivstva Litovskogo 1787 r pomer Yu Yudickij Loyev perejshov do jogo molodshogo sina takozh Yuzefa 1841 r 1793 Loyev priyednanij do Rosijskoyi imperiyi Yuzef Yudickij prisyagnuv na virnist imperatrici Katerini II U 1797 r Yu Yudickij buv odnim iz semi predstavnikiv dvoryanstva Minskoyi guberniyi prisutnih na koronaciyi Pavla I Vid Yuzefa misto perejshlo do donok Idaliyi ta Sofiyi a vid nih po shlyubu do cholovikiv Narushevicha ta Lashcha U XVIII XIX st Loyev centr Richickogo povitu Minskoyi guberniyi buv pomitnim torgovelnim centrom faktichno misto peretvorilos u perevalkovij punkt dniprovskoyi tranzitnoyi torgivli Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv stanovila 4868 osib 2367 cholovichoyi stati ta 2501 zhinochoyi z yakih 2150 pravoslavnoyi viri Z 1919 r u skladi Minskoyi oblasti BRSR potim u Gomelskij guberniyi RRFSR U travni chervni 1920 r okupovanij polskimi vijskami Z grudnya 1926 roku Loyev buv vklyuchenij do skladu BRSR i stav centrom rajonu V 1938 roci jomu nadano status miskogo selisha V 1941 1943 rokah u misti zaginulo blizko 1 5 tis osib V 1962 1966 rokah Loyev vhodiv u Richickij rajon piznishe buv utvorenij Loyevskij rajon Loyeva Gora suchasnij viglyad z richkiSocialna sferaU selishi znahodyatsya budivelnij ta molochnij zavodi Agrotehservis ta inshi pidpriyemstva Z osvitnih zakladiv diyut pedagogichne uchilishe seredni i muzichna shkola Takozh u Loyevi ye Budinok kulturi z horom vokalnim i teatralnim kolektivami i kilka bibliotek Stvoreno muzej bitvi za Dnipro z ekspozicijnimi majdanchikami bojovoyi tehniki Vidayetsya rajonna gazeta Serp i molot ZabudovaPerevazhaye derev yana zabudova sadibnogo tipu Osnovni vulici zabudovani 2 3 poverhovimi zhitlovimi budinkami centr 3 5 poverhovimi stvoreno novij zhitlovij kvartal u pivdenno zahidnij chastini Geraldika27 grudnya 2000 roku Rishennyam 46 Loyevskoyi rajonnoyi Radi deputativ buli zatverdzheni gerb i prapor Loyeva Gerb vnesenij u gerbovij matrikul Respubliki Bilorus 12 sichnya 2001 roku pid 46 Opis gerba U blakitnomu poli ispanskogo shita na zelenij zemli stoyit nad troma hvilyami sribnij Loyevskij zamok Opis prapora Pryamokutne polotnishe zi spivvidnoshennyam shirini ta dovzhini 1 2 skladayetsya z dvoh gorizontalnih smug blakitnoyi v 2 3 i zelenoyi v 1 3 shirini Na licovij storoni bili zobrazhennya na sinij smuzi Loyevskogo zamku a na zelenij troh hvil Vidomi osobiKarpenko Akim Pavlovich 1915 1974 radyanskij vijskovij lotchik Yuzef YudickijDiv takozhLoyevske geologichne ogolennyaPosilannyaGorod port na torgovom puti iz varyag v greki 7 travnya 2008 u Wayback Machine ros w Slowniku geograficznym Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich nedostupne posilannya z lipnya 2019 pol Lojow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 686 pol Loev 27 grudnya 2007 u Wayback Machine Loyew Belarus angl Kondratyev I V Lyubecke starostvo XVI seredina XVII st Chernigiv Vidavec Lozovij V M 2014 384 s S 291 296 GalereyaU centri mista Kaplicya Starij budinok Simvolichni vorota LoyevaPrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 106 X 270 120 s ros doref Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2014

Дата публікації:
Топ