Лицар воза або Ланселот фр Lancelot le Chevalier de la Charrette лицарський роман Кретьєна де Труа СюжетЛанселот закохан

«Лицар воза, або Ланселот» (фр. Lancelot, le Chevalier de la Charrette) — лицарський роман Кретьєна де Труа.

Сюжет

Ланселот закоханий у королеву Гвеневру, яка є дружиною короля Артура. Це почуття, що виражається в куртуазному служінні Дамі, визначає все поводження Ланселота: заради Гвеневри він робить неймовірні подвиги й, потрапляючи в найнебезпечніші ситуації, виявляється переможцем, тому що любов надає йому сили. Одна із шаленостей героя виявляється, коли він бореться із чарівником, що викрав королеву, спиною до супротивника, щоб не втрачати з виду кохану, що дивиться на двобій із вікна вежі. Заради Гвеневри Ланселот готовий навіть на приниження: зустрінутий ним карлик, обіцяючи повідомити ім'я викрадача королеви, пропонує Ланселоту проїхати в його возі, що сприймається лицарями як приклад їхньої гідності. Ланселот погоджується, щоправда, замислюється перед цим кілька секунд, викликаючи згодом невдоволення Гвеневри. Свою «провину» перед королевою він і повинен надолужити. Деякі дослідники вбачають у Ланселоті алегорію Рятівника, що возз'єднує душу (Гвеневру) і тіло (короля Артура), розлучених через підступ споконвічного Зла (чарівника Мелеаганта).

Герой романів, пов'язаних із пошуками Ґрааля, а також із розпадом артурівської держави й смертю самого короля Артура. Окрім твору де Труа, відомими творами про лицаря є французький анонімний романний цикл «Ланселот-Грааль» і, зокрема, «Книга про Ланселота Озерного», а також роман «Смерть Артура», автором якого є англієць Томас Мелорі (1488).

Переклади

«Ланселот, або Лицар Воза». — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2021. — С. 208. . Переклав Петро Таращук

Джерела

Chrétien de Troyes; Owen, D. D. R. (translator) (1988). Arthurian Romances. New York: Everyman's Library. .
Colman, Rebecca V. «Reason and Unreason in Early Medieval Law.» Journal of Interdisciplinary History 4 (Spring, 1974): 571—591.
Grant, Edward. «Reason Asserts Itself: The Challenge to Authority in the Early Middle Ages to 1200.» God and Reason in the Middle Ages. Cambridge: Cambridge University Press, 2001.
Lacy, Norris J. (1991). «Chrétien de Troyes». In Norris J. Lacy, The New Arthurian Encyclopedia, pp. 88–91. New York: Garland. .
Roquebert, Michel. Les cathares et le Graal.
Hopkins, Andrea. The Book of Courtly Love: The Passionate Code of the Troubadours. San Francisco: Harper, 1994. .
Condren, Edward I. «The Paradox of Chrétien's Lancelot.» MLN (May, 1970): 434—453
Paris, Gaston. «Lancelot du Lac, II: Conte de la charrette.» Romania 12 (1883): 459—534
Burns, E. Jane. «Courtly Love: Who Needs It? Recent Feminist Work in the Medieval French Tradition.» Signs 27.1 (2001): 23–57.
Chretien de Troyes. Arthurian Romances. Trans. William W. Kibler and Carleton W. Carroll. New York: Penguin Books, 2004.
Noble, Peter. «The Character of Guinevere in the Arthurian Romances of Chretien de Troyes» The Modern Language Review July 1972: 524—535

Посилання

У Вікіджерелах є

Lancelot, the Knight of the Cart

Four Arthurian Romances by Chrétien de Troyes у проєкті «Гутенберг» (includes Lancelot)
Princeton's Charrette Project [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
Lancelot, the Knight of the Cart in a freely-distributable PDF document [ 11 червня 2021 у Wayback Machine.]
JSTOR access to Burns article previously cited [ 11 червня 2021 у Wayback Machine.]
Аудиокнига у вільному доступі на librivox.org [ 11 червня 2021 у Wayback Machine.]