Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Лимерівна» — драма на 5 дій (справ) українського письменника Панаса Мирного, написана у 1883 році спеціально для Марії Заньковецької. Має авторське продовження у вигляді п'єси «У черницях», разом дві п'єси становлять дилогію.
| Лимерівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | п'єса, драма | |||
| Автор | Панас Мирний | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1883 | |||
| Країна |  Україна | |||
| Цикл | дилогія (Лимерівна, У черницях) | |||
| | ||||
Сюжет
Дія відбувається в другій половині XVIII століття. Бідна вдова-п'яничка примушує дочку Наталю відмовитися від бідного, але такого коханого Василя і вийти заміж за нелюба Карпа, сина багатої пихатої Шкандибихи. Наталя, яка любить і жаліє свою матір, чинить опір її волі. Хитрістю, брехнею, намовляннями Наталю все ж примушують погодитися на цей шлюб. Згодом вона дізнається, що її ошукано...
Дійові особи
Лимериха, козача вдова; немолода вже, оже ще брава; на обличчі сліди давньої краси.
Наталя, дочка її, 18 років; дуже вродлива.
Шкандибиха, багата міщанка; суха, згорблена і сердита.
Карпо, син її, 22 років; забитий на голову й боязкий.
Кнур Остап, хрещений батько Наталін, заможний козак, років до 50; низький, натоптуваний. Вигляда трохи злукава.
Оришка, його жінка, років 45, висока суха молодиця. Вигляда якось суворо.
Маруся, дочка їх, років літ, подруга Наталі. Не погана, та й не красива з себе; скидається на матір.
Василь Безродний, годувальник Кнурів. Красивий парубок, 22 років.
Чоловіки, жінки, парубки й дівчата.
Історія створення та постановки
Образ Василя був розроблений ще у 60-ті роки. Про це свідчить уривок з п’єси про Василя й Марусю, появу якого можна віднести до 1866—1867 рр. Змальований тут образ сироти Василя буде розвинутий пізніше в драмах «Лимерівна» та «У черницях».
У липні 1872 р. Мирний писав Іванові Білику про те, як читав свою історичну драму, створену за сюжетом балади про Лимерівну («Ой пила-пила та Лимериха на меду...»), тобто першу редакцію «Лимерівни». Її він прочитав у гуртку колишньогом члена Кирило-Мефодіївського братства й «освіченого провідця українолюбства» Дмитра Пильчикова.
У 1883 Мирний докорінно редагує свою історичну драму та перетворює її на п'єсу. По-перше, він надає баладі виразного злободенного звучання. Київський цензор згодом наголосить: «Действующие лица по своему характеру, по своимречам не только не отличаются ничем от современных малороссиян, но одно из главных действующих лиц (Василь Безродный) даже высказывает такие отрицательные воззрения на собственность и на людей зажиточных и богатых, какие исповедываются в настоящее время только людьми, усвоившими социалистические идеи». Окрім того, Мирний прибрав зайвий етнографізм й надав персонажам більшого психологізму.
У листопаді 1883 року роботу над драмою було завершено. Першими читачами п'єси стали Іван Білик, Олександр Кониський, Павло Житецький, Микола Лисенко, Василь Горленко.
Панас Мирний, подарував рукопис п'єси актрисі Марії Заньковецької. Відомо, що вона сприяла тому, щоб твір не піддали цензурі. Над сценічним варіантом працював Михайло Старицький.
24 листопада 1891 року в листі до Марії Заньковецької Панас Мирний писав: «Несказанно дякую Вам, Вельмишановна Марія Костянтинівна, за Ваші звістки про «Лимерівну». Коли її дозволили ставити, то тільки дякуючи Вашим турботам про се. Так як вона не призначалася для кону, то, певно, і Вам, і Миколі Карповичу прийдеться чимало попрацювати, щоб її пригнати до сього. Тільки Ваш талант та Миколи Карповича смак гоноблять у мене надію, що «Лимерівна» піде».
Прем'єра
Прем'єра відбулася 1891 року в Курську.
Восени 1892 року відбулася прем’єра «Лимерівни» у трупі Садовського в Полтаві. Партнерами Заньковецької у виставі були М. Садовський (Василь), П. Карпенко (Карпо), пізніше до вистави увійшли Г. Затиркевич-Карпинська та Г. Борисоглібська — кожна з актрис в різний час виконувала ролі Лимерихи та Шкандибихи.
Леонід Ушкалов вважає, що після прем'єри вистави Мирний вийшов на сцену на прохання публіки, чим вперше розкрив таємницю власного імені.
Задум трилогії
Мирний мав намір створити трилогію, другою та третьою частинами якої мали стати «У черницях» та «На Запорожжі». Остання драма так ніколи й не була написана (залишився тільки її пізніший план), а над другою частиною Мирний працював наприкінці 1883 - на початку 1884 років.
Сюжет драми «У черницях» такий. Після смерті Наталі її подруга Маруся, яка так само, як і Наталя, любила Василя, зрікається світу й стає черницею. Одного разу до їхнього монастиря привозять поранених гайдамаків, серед яких і Василь. У душі Марусі знову спалахує кохання, і вона хоче разом з Василем тікати на вільне Запоріжжя. Та їхню змову викрито — Маруся гине.
Сюжет має глибоке метафізичне під-ложжя. І Маруся, і Василь шукають не так власного щастя, як Правди-Христа. Тільки Маруся покладається на слово, а Василь, услід за апостолом Яковом, стверджує, що «...віра без діл — мертва!». Зрештою, письменник схиляється до думки про те, що правда — трансцендентна світові «тут-і-тепер». Як Маруся не змогла знайти її в стінах монастиря, так і Василь не знаходить Правди-Христа серед гайдамаків, які колись здавалися йому оборонцями «малосилих та неможних від дуків могучих, відпанства лихого».
Пізніші постановки
- На сцені столичного театру ім. Івана Франка 1968 року п’єсу поставили режисер-постановник В. Лизогуб, художник Б. Чернишов, композитор Л. Кауфман. Головні ролі виконали: Наталя — Т. Горчинська, В. Плотнікова; Василь — Я. Сиротенко, О. Шаварський; Карпо — В. Горобей; Лимериха — П. Кумаченко; Шкандибиха — А. Максимова; Кнур — О. Омельчук, О. Шутько; Оришка — Г. Сліпенко, Л. Томашевська, Маруся — Н. Лотоцька.
- З 2013 року на сцені Рівненського академічного музично-драматичного театру йде вистава «Лимерівна» у постановці Олександра Олексюка.
- У 2019 році на камерній сцені Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка нову постановку «Лимерівни» здійснив Іван Уривський. Українська театральна блогосфера визнала виставу найкращою в 2019 році.
Екранізації
В. Лапокниш поставив кінокартину «Лимерівна» у 1954 році. Наступного року вона вийшла на екрани.
Ідейний зміст
В основі сюжету п'єси покладено український фольклор – однойменну народну баладу про Лимерівну. Леонід Ушкалов зазначає, що хоча Мирний додав у п'єсу психологізму та реалістичноті, прибравши зайвий етнографізм, загалом твір не втрачає ані своєї романтичної піднесеності, зумовленоїсамим трагічним сюжетом балади про Лимерівну, ані романтичної трактовки головних героїв — Наталі та Василя .На приклад, у словах Наталі: «...Поки ще не зачався чоловік, доти він душа без тіла, вільна, носиться в широкім просторісинього неба... Нащо ж мене звідти узяли, на землю звали? Нащо вільну душу закували в тіло?.. Господи! який же немощний та безталанний чоловік на світі!».
«Та й Василь час від часу постає як «театральний коханець з деяким одтінком демонізму». Загалом беручи, сліди творчого навчання в улюблених класиків світової драматургії тут досить помітні. Так, образ Шкандибихи має виразні паралелі до образу Кабанихи з драми Островського «Гроза», а сцена божевілля Наталі, напевно, має за взірець відповідну сцену з Офелією в шекспірівському«Гамлеті».
Ушкалов вважає, що у «Лимерівні» втілено одну з провідних ідей творів Панаса Мирного - права на бунт екзистенційно скривдженої людини. Письменник пробує трактувати бунт, трагічний результат якого є визначеним наперед, як прояв людської екзистенції.
Як стверджує дослідниця Н. Явтушенко, п'єса Панаса Мирного «Лимерівна» є зразком епічної драми, в якій порушується принцип драматичної єдності: єдності часу, місця й дії.
"Панас Мирний, напевне, хотів показати не одиничність, індивідуальність, а типовість того суспільно-етичного становища, в якому опинилися його герої. Про це свідчить і той факт, що в п'єсі немає жодної вказівки на конкретну назву села, де відбувається дія, чи хоча б приблизного його географічного розташування, художній час, протягом якого відбувається дія у п'єсі, так само не має чіткого визначення. Автор показав загальні, вічні проблеми суспільства, змушуючи читачів і глядачів замислитися над ними.
У витлумаченні Панаса Мирного герої в «Лимерівні» зазнали життєвої поразки не внаслідок втручання зовнішніх сил (соціально-класових, національних, як те ми бачили в «Бондарівні»), а внаслідок внутрішньої недосконалості українського світу. Саме такий конфлікт був типовим для «нової драми», яка ознакою універсалізму наділяла трагедійні сприйняття й переживання дійсності. Трагічне залишало королівський палац, панські будинки й оселялося в селянській хаті. Панас Мирний показав, що подібний розвиток подій не був випадковим. Головні герої «Лимерівни» в тій ситуації, у якій вони опинилися, не мали жодного шансу на щасливу для себе розв'язку".
Примітки
- . www.ukrlib.com.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- Ушкалов, Леонід (2012). Панас Мирний. Харків: Фоліо.
- Ушкалов, Леонід (2012). Реалізм - це есхатологія: Панас Мирний. Харків: Майдан.
- . Театр ім. І.Франка. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . dramteatr.com.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- . Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2021.
- Явтушенко Н.Г. (2008). Естетичне відношення митця до дійсності в п'єсі Панаса Мирного «Лимерівна». Харків: Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія філологія., № 798. с. 147—150.
- П'єса Панаса Мирного «Лимерівна» у контексті європейської «нової драми». Харків: Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття. Матеріали наукової конференції молодих учених. 2005. с. 162—163.
{{}}:|first=з пропущеним|last=()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Limerivna drama na 5 dij sprav ukrayinskogo pismennika Panasa Mirnogo napisana u 1883 roci specialno dlya Mariyi Zankoveckoyi Maye avtorske prodovzhennya u viglyadi p yesi U chernicyah razom dvi p yesi stanovlyat dilogiyu LimerivnaTitulnij arkush drami Limerivna Lv 1892 r nadrukovanoyi zahodami Vasilya LukichaZhanrp yesa dramaAvtorPanas MirnijMovaukrayinskaNapisano1883Krayina UkrayinaCikldilogiya Limerivna U chernicyah SyuzhetDiya vidbuvayetsya v drugij polovini XVIII stolittya Bidna vdova p yanichka primushuye dochku Natalyu vidmovitisya vid bidnogo ale takogo kohanogo Vasilya i vijti zamizh za nelyuba Karpa sina bagatoyi pihatoyi Shkandibihi Natalya yaka lyubit i zhaliye svoyu matir chinit opir yiyi voli Hitristyu brehneyu namovlyannyami Natalyu vse zh primushuyut pogoditisya na cej shlyub Zgodom vona diznayetsya sho yiyi oshukano Dijovi osobi Limeriha kozacha vdova nemoloda vzhe ozhe she brava na oblichchi slidi davnoyi krasi Natalya dochka yiyi 18 rokiv duzhe vrodliva Shkandibiha bagata mishanka suha zgorblena i serdita Karpo sin yiyi 22 rokiv zabitij na golovu j boyazkij Knur Ostap hreshenij batko Natalin zamozhnij kozak rokiv do 50 nizkij natoptuvanij Viglyada trohi zlukava Orishka jogo zhinka rokiv 45 visoka suha molodicya Viglyada yakos suvoro Marusya dochka yih rokiv lit podruga Natali Ne pogana ta j ne krasiva z sebe skidayetsya na matir Vasil Bezrodnij goduvalnik Knuriv Krasivij parubok 22 rokiv Choloviki zhinki parubki j divchata Istoriya stvorennya ta postanovkiObraz Vasilya buv rozroblenij she u 60 ti roki Pro ce svidchit urivok z p yesi pro Vasilya j Marusyu poyavu yakogo mozhna vidnesti do 1866 1867 rr Zmalovanij tut obraz siroti Vasilya bude rozvinutij piznishe v dramah Limerivna ta U chernicyah U lipni 1872 r Mirnij pisav Ivanovi Biliku pro te yak chitav svoyu istorichnu dramu stvorenu za syuzhetom baladi pro Limerivnu Oj pila pila ta Limeriha na medu tobto pershu redakciyu Limerivni Yiyi vin prochitav u gurtku kolishnogom chlena Kirilo Mefodiyivskogo bratstva j osvichenogo providcya ukrayinolyubstva Dmitra Pilchikova U 1883 Mirnij dokorinno redaguye svoyu istorichnu dramu ta peretvoryuye yiyi na p yesu Po pershe vin nadaye baladi viraznogo zlobodennogo zvuchannya Kiyivskij cenzor zgodom nagolosit Dejstvuyushie lica po svoemu harakteru po svoimrecham ne tolko ne otlichayutsya nichem ot sovremennyh malorossiyan no odno iz glavnyh dejstvuyushih lic Vasil Bezrodnyj dazhe vyskazyvaet takie otricatelnye vozzreniya na sobstvennost i na lyudej zazhitochnyh i bogatyh kakie ispovedyvayutsya v nastoyashee vremya tolko lyudmi usvoivshimi socialisticheskie idei Okrim togo Mirnij pribrav zajvij etnografizm j nadav personazham bilshogo psihologizmu U listopadi 1883 roku robotu nad dramoyu bulo zaversheno Pershimi chitachami p yesi stali Ivan Bilik Oleksandr Koniskij Pavlo Zhiteckij Mikola Lisenko Vasil Gorlenko Panas Mirnij podaruvav rukopis p yesi aktrisi Mariyi Zankoveckoyi Vidomo sho vona spriyala tomu shob tvir ne piddali cenzuri Nad scenichnim variantom pracyuvav Mihajlo Starickij 24 listopada 1891 roku v listi do Mariyi Zankoveckoyi Panas Mirnij pisav Neskazanno dyakuyu Vam Velmishanovna Mariya Kostyantinivna za Vashi zvistki pro Limerivnu Koli yiyi dozvolili staviti to tilki dyakuyuchi Vashim turbotam pro se Tak yak vona ne priznachalasya dlya konu to pevno i Vam i Mikoli Karpovichu prijdetsya chimalo popracyuvati shob yiyi prignati do sogo Tilki Vash talant ta Mikoli Karpovicha smak gonoblyat u mene nadiyu sho Limerivna pide Prem yera Prem yera vidbulasya 1891 roku v Kursku Voseni 1892 roku vidbulasya prem yera Limerivni u trupi Sadovskogo v Poltavi Partnerami Zankoveckoyi u vistavi buli M Sadovskij Vasil P Karpenko Karpo piznishe do vistavi uvijshli G Zatirkevich Karpinska ta G Borisoglibska kozhna z aktris v riznij chas vikonuvala roli Limerihi ta Shkandibihi Leonid Ushkalov vvazhaye sho pislya prem yeri vistavi Mirnij vijshov na scenu na prohannya publiki chim vpershe rozkriv tayemnicyu vlasnogo imeni Zadum trilogiyi Mirnij mav namir stvoriti trilogiyu drugoyu ta tretoyu chastinami yakoyi mali stati U chernicyah ta Na Zaporozhzhi Ostannya drama tak nikoli j ne bula napisana zalishivsya tilki yiyi piznishij plan a nad drugoyu chastinoyu Mirnij pracyuvav naprikinci 1883 na pochatku 1884 rokiv Syuzhet drami U chernicyah takij Pislya smerti Natali yiyi podruga Marusya yaka tak samo yak i Natalya lyubila Vasilya zrikayetsya svitu j staye cherniceyu Odnogo razu do yihnogo monastirya privozyat poranenih gajdamakiv sered yakih i Vasil U dushi Marusi znovu spalahuye kohannya i vona hoche razom z Vasilem tikati na vilne Zaporizhzhya Ta yihnyu zmovu vikrito Marusya gine Syuzhet maye gliboke metafizichne pid lozhzhya I Marusya i Vasil shukayut ne tak vlasnogo shastya yak Pravdi Hrista Tilki Marusya pokladayetsya na slovo a Vasil uslid za apostolom Yakovom stverdzhuye sho vira bez dil mertva Zreshtoyu pismennik shilyayetsya do dumki pro te sho pravda transcendentna svitovi tut i teper Yak Marusya ne zmogla znajti yiyi v stinah monastirya tak i Vasil ne znahodit Pravdi Hrista sered gajdamakiv yaki kolis zdavalisya jomu oboroncyami malosilih ta nemozhnih vid dukiv moguchih vidpanstva lihogo Piznishi postanovkiAfisha vistavi Limerivna Rivnenskogo akademichnogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru 2013 Na sceni stolichnogo teatru im Ivana Franka 1968 roku p yesu postavili rezhiser postanovnik V Lizogub hudozhnik B Chernishov kompozitor L Kaufman Golovni roli vikonali Natalya T Gorchinska V Plotnikova Vasil Ya Sirotenko O Shavarskij Karpo V Gorobej Limeriha P Kumachenko Shkandibiha A Maksimova Knur O Omelchuk O Shutko Orishka G Slipenko L Tomashevska Marusya N Lotocka Z 2013 roku na sceni Rivnenskogo akademichnogo muzichno dramatichnogo teatru jde vistava Limerivna u postanovci Oleksandra Oleksyuka U 2019 roci na kamernij sceni Nacionalnogo akademichnogo dramatichnogo teatru im I Franka novu postanovku Limerivni zdijsniv Ivan Urivskij Ukrayinska teatralna blogosfera viznala vistavu najkrashoyu v 2019 roci EkranizaciyiV Lapoknish postaviv kinokartinu Limerivna u 1954 roci Nastupnogo roku vona vijshla na ekrani Idejnij zmistV osnovi syuzhetu p yesi pokladeno ukrayinskij folklor odnojmennu narodnu baladu pro Limerivnu Leonid Ushkalov zaznachaye sho hocha Mirnij dodav u p yesu psihologizmu ta realistichnoti pribravshi zajvij etnografizm zagalom tvir ne vtrachaye ani svoyeyi romantichnoyi pidnesenosti zumovlenoyisamim tragichnim syuzhetom baladi pro Limerivnu ani romantichnoyi traktovki golovnih geroyiv Natali ta Vasilya Na priklad u slovah Natali Poki she ne zachavsya cholovik doti vin dusha bez tila vilna nositsya v shirokim prostorisinogo neba Nasho zh mene zvidti uzyali na zemlyu zvali Nasho vilnu dushu zakuvali v tilo Gospodi yakij zhe nemoshnij ta beztalannij cholovik na sviti Ta j Vasil chas vid chasu postaye yak teatralnij kohanec z deyakim odtinkom demonizmu Zagalom beruchi slidi tvorchogo navchannya v ulyublenih klasikiv svitovoyi dramaturgiyi tut dosit pomitni Tak obraz Shkandibihi maye virazni paraleli do obrazu Kabanihi z drami Ostrovskogo Groza a scena bozhevillya Natali napevno maye za vzirec vidpovidnu scenu z Ofeliyeyu v shekspirivskomu Gamleti Ushkalov vvazhaye sho u Limerivni vtileno odnu z providnih idej tvoriv Panasa Mirnogo prava na bunt ekzistencijno skrivdzhenoyi lyudini Pismennik probuye traktuvati bunt tragichnij rezultat yakogo ye viznachenim napered yak proyav lyudskoyi ekzistenciyi Yak stverdzhuye doslidnicya N Yavtushenko p yesa Panasa Mirnogo Limerivna ye zrazkom epichnoyi drami v yakij porushuyetsya princip dramatichnoyi yednosti yednosti chasu miscya j diyi Panas Mirnij napevne hotiv pokazati ne odinichnist individualnist a tipovist togo suspilno etichnogo stanovisha v yakomu opinilisya jogo geroyi Pro ce svidchit i toj fakt sho v p yesi nemaye zhodnoyi vkazivki na konkretnu nazvu sela de vidbuvayetsya diya chi hocha b pribliznogo jogo geografichnogo roztashuvannya hudozhnij chas protyagom yakogo vidbuvayetsya diya u p yesi tak samo ne maye chitkogo viznachennya Avtor pokazav zagalni vichni problemi suspilstva zmushuyuchi chitachiv i glyadachiv zamislitisya nad nimi U vitlumachenni Panasa Mirnogo geroyi v Limerivni zaznali zhittyevoyi porazki ne vnaslidok vtruchannya zovnishnih sil socialno klasovih nacionalnih yak te mi bachili v Bondarivni a vnaslidok vnutrishnoyi nedoskonalosti ukrayinskogo svitu Same takij konflikt buv tipovim dlya novoyi drami yaka oznakoyu universalizmu nadilyala tragedijni sprijnyattya j perezhivannya dijsnosti Tragichne zalishalo korolivskij palac panski budinki j oselyalosya v selyanskij hati Panas Mirnij pokazav sho podibnij rozvitok podij ne buv vipadkovim Golovni geroyi Limerivni v tij situaciyi u yakij voni opinilisya ne mali zhodnogo shansu na shaslivu dlya sebe rozv yazku Primitki www ukrlib com ua Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 9 lyutogo 2021 Ushkalov Leonid 2012 Panas Mirnij Harkiv Folio Ushkalov Leonid 2012 Realizm ce eshatologiya Panas Mirnij Harkiv Majdan Teatr im I Franka Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 9 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2021 Procitovano 9 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya dramteatr com ua Arhiv originalu za 12 lyutogo 2021 Procitovano 9 lyutogo 2021 Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 9 lyutogo 2021 Yavtushenko N G 2008 Estetichne vidnoshennya mitcya do dijsnosti v p yesi Panasa Mirnogo Limerivna Harkiv Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya filologiya 798 s 147 150 P yesa Panasa Mirnogo Limerivna u konteksti yevropejskoyi novoyi drami Harkiv Kultura ta informacijne suspilstvo HHI stolittya Materiali naukovoyi konferenciyi molodih uchenih 2005 s 162 163 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka