Лепікаш Іларіон Автономович

Іларіон Автономович Лепікаш (3 листопада 1904 — 3 вересня 1937) — український геолог, автор праць із загальної та четвертинної геології, ґрунтознавства, геоморфології, геологічної зйомки, мінералогії, стратиграфії та палеонтології, корисних копалин, археології.

Лепікаш Іларіон Автономович
Народився	3 листопада 1904(1904-11-03) Бубнівка, Проскурівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер	3 вересня 1937(1937-09-03) (32 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія→ УНР→ СРСР
Діяльність	геолог
Alma mater	ПДАТУ
Заклад	Інститут геологічних наук НАН України
Посада	Директор Інституту геології УРСР
Науковий ступінь	кандидат геологічних наук
Брати, сестри	Василь Лепикаш

Життєпис

Народився 3 листопада 1904 року у селі Велика Бубнівка Проскурівського повіту Подільської губернії, нині Бубнівка Волочиського району Хмельницької області.

У 1925 році закінчив Кам'янець-Подільський сільськогосподарський інститут, де був залишений в аспірантурі на кафедрі геології, мінералогії та ґрунтоутворення. Кандидат геологічних наук (1936). Готував докторську дисертацію про геологію Нікопольського марганцевого басейну.

З 1931 року очолював Комісію з вивчення четвертинного періоду ВУАН і був відповідальним редактором її друкованого органу — журналу «Четвертинний період»;

У 1932—1937 рр. — працював завідувачем відділу кори вивітрювання та заступник директора з наукової роботи Інституту геології АН УРСР.

У 1933—1934 рр. — в. о. директора Інституту геології УРСР.

9 червня 1937 разом з М. Світальським був заарештований.

2 вересня 1937 року Військовою колегією Верховного суду СРСР за ст. 54-6 КК УРСР 1927-60рр. (шпигунство); ст. 54-7 КК УРСР 1927-60рр. (економічна контрреволюція); ст. 54-8 КК УРСР 1927-60рр. (терористичний акт); ст. 54-11 КК УРСР 1927-60рр. (підготування до контрреволюційних злочинів) засуджений до розстрілу.

3 вересня 1937 року розстріляний в Києві.

Реабілітований у 1956 році.

Автор наукових праць

• До фізичної природи грунтоутво­рення порід Кам’янецької округи // Зап. с.-г. ін-ту в Кам’янці на Поділлі. 1928. Т. 5;
• К минералогии лессовых образований Украины // Тр. Комиссии по изучению четвертич. периода. 1934. Т. 4, вып. 1;
• Замітка про геологічні умови знахідки давнього палеоліту в околицях с. Старий Кодак на Дніпропетровщині // Четвертин. період. 1935. Вип. 10;
• Попередні наслідки робіт Нікопольської партії Інституту геології УАН у 1934 // ГЖ. 1935. Т. 1, вип. 3–4; Онкофоровые слои в Приднепровье // Докл. АН СССР. 1936. Т. 3, № 8;
• Никопольский марган­цевый район // Междунар. 17-й Геол. конгресс. Южная экскурсия. Украинская ССР. Москва; Ленинград, 1937.

Сім'я

• Батько — Лепікаш Автоном Андрійович (1857)
• мати — Лепікаш Єфросинія Йосипівна (1862)
• Дружина — Левицька Лідія Олександрівна (1903), засуджена у 1937 до 5-ти років позбавлення волі та 10-ти років «віль­ного найму» (відбувала покарання у Томському і Магаданському таборах, РФ).
• Брати — Василь Лепікаш, , , Мойсей Лепікаш, ,

сестри - , ,

Література

• Лепікаш Іларіон Автономович. (До 100-річчя від дня народження) : [Вчений-геолог] / Д. Є. Макаренко // Геологічний журнал. – 2005. – № 1. – С.103-105.
• Левицька Л. О., Молявко Г. І., Новик К. О. Іларіон Автономович Лепікаш (до 70-річчя з дня народж.) // ГЖ. 1975. Т. 35, вип. 6;
• Гуторова Л. Грамота нa тюремному бланку // Прапор комунізму. 1989, 14 трав.;
• Макаренко Д. Життєвий і творчий шлях геолога І. A. Лепі­каша // ГЖ. 1991. № 2; Його ж. Голго­фа українських геологів. К., 2007.

Примітки

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2017. Процитовано 14 березня 2022.
2. . esu.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
3. . Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
4. . Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.