Жуде́ць Лепу́шна — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на землях Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею у Кишиневі.
Жудець Лепушна Județul Lăpușna | |||
---|---|---|---|
— Повіт (жудець) — | |||
Жудець Лепушна | |||
Будівля повітової префектури Лепушна у міжвоєнний період, що пізніше використовувалася як Кишинівська міськрада. | |||
| |||
Країна | Румунія | ||
Історична область | Бессарабія | ||
Столиця (Reședință de județ) | Кишинів | ||
Створено | 1925 (уперше) 1941 (удруге) | ||
Припинив існування | 1938 (уперше) 1944 (удруге) | ||
Уряд | |||
- Тип | Префект | ||
Площа | |||
- Повна | 4181 км² | ||
Населення (1930) | |||
- Усього | 419 621 | ||
Часовий пояс | EET () | ||
- Літній час | EEST () | ||
Жудець Лепушна на карті Румунського королівства 1930 року |
Історія
Після унії Бессарабії та Румунії 1918 року територія повіту опинилася в межах Великої Румунії, а сам повіт офіційно утворили 1925 року.
Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з жудцями Четатя-Албе, Тягиня і Оргіїв у новостворений цинут Ністру.
1940 року територію повіту окупували радянські війська, включивши до Молдавської РСР. В липні 1941 року внаслідок спільних німецько-румунських військових дій румунська влада відновила повіт, зарахувавши його до складу Бессарабського губернаторства. Було створено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено. 1944 року Червона Армія вигнала німецьких і румунських загарбників із молдовської землі і територія повіту знову потрапила під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, а також подальший мирний договір 1947 року, якими підтвердила визнання радянсько-румунського кордону станом на 1 січня 1941 року. 1991 року територія повіту, як і решта Молдавської РСР, увійшла до складу незалежної Молдови.
Адміністративно-територіальний поділ
Жудець поділявся на п'ять районів (рум. plăși):
- Келераш (осідок — Келераш)
- Кишинів (осідок — Кишинів)
- Хинчешти (Хинчешти)
- Ніспорени (Ніспорени)
- Ворнічень (Ворнічень)
Повіт включав два міські населені пункти: Кишинів (повітовий центр зі статусом муніципалітету, друге за величиною місто Великої Румунії після Бухареста) і Келераш-Тирг (зі статусом міської комуни або міста).
Населення
За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 419 621 людину, з яких 77,8 % румунів, 11,9 % євреїв, 7,1 % росіян, а також деякі дрібніші меншини. У релігійному відношенні населення складали 86,1 % православних, 12,1 % юдеїв і деякі дрібніші громади.
Містяни
Міських жителів повіту налічувалося 119 672 душі, з яких 41,2 % румунів, 37,3 % євреїв, 16,6 % росіян, 1,2 % поляків та ін. У релігійному відношенні міське населення жудця складалося з 58,4 % православних, 37,7 % юдеїв, 1,5 % римокатоликів тощо.
Див. також
Примітки
- James Stuart Olson; Lee Brigance Pappas; Nicholas Charles Pappas (1994). An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires. Greenwood Publishing Group. с. 484. ISBN .
- The Avalon Project : The Armistice Agreement with Rumania; September 12, 1944. avalon.law.yale.edu. Процитовано 17 березня 2018.
- United States Department of State. Foreign relations of the United States, 1946. Paris Peace Conference: documents Volume IV (1946)
- Portretul României Interbelice — Județul Lăpușna (рум.)
- Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 268—269
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лепушна (жудець) |
- Портрет міжвоєнної Румунії — жудець Лепушна [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рум.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Lepushnyanskim povitom u skladi Respubliki Moldova Zhude c Lepu shna administrativno teritorialna odinicya Rumunskogo korolivstva na zemlyah Bessarabiyi 1925 1938 ta 1941 1944 rokiv zi stoliceyu u Kishinevi Zhudec Lepushna Județul Lăpușna Povit zhudec Zhudec Lepushna Budivlya povitovoyi prefekturi Lepushna u mizhvoyennij period sho piznishe vikoristovuvalasya yak Kishinivska miskrada Budivlya povitovoyi prefekturi Lepushna u mizhvoyennij period sho piznishe vikoristovuvalasya yak Kishinivska miskrada Gerb KrayinaRumuniyaIstorichna oblastBessarabiyaStolicya Reședință de județ Kishiniv Stvoreno 1925 upershe 1941 udruge Pripiniv isnuvannya 1938 upershe 1944 udruge Uryad Tip Prefekt Plosha Povna 4181 km Naselennya 1930 Usogo 419 621 Chasovij poyas EET UTC 2 Litnij chas EEST UTC 3 Zhudec Lepushna na karti Rumunskogo korolivstva 1930 rokuZhudec Lepushna na karti Rumunskogo korolivstva 1930 rokuIstoriyaPislya uniyi Bessarabiyi ta Rumuniyi 1918 roku teritoriya povitu opinilasya v mezhah Velikoyi Rumuniyi a sam povit oficijno utvorili 1925 roku Pislya administrativno konstitucijnoyi reformi 1938 roku zhudec ob yednali z zhudcyami Chetatya Albe Tyaginya i Orgiyiv u novostvorenij cinut Nistru 1940 roku teritoriyu povitu okupuvali radyanski vijska vklyuchivshi do Moldavskoyi RSR V lipni 1941 roku vnaslidok spilnih nimecko rumunskih vijskovih dij rumunska vlada vidnovila povit zarahuvavshi jogo do skladu Bessarabskogo gubernatorstva Bulo stvoreno vijskovu administraciyu a misceve yevrejske naselennya bulo abo stracheno na misci abo deportovano v Transnistriyu de tezh bagato kogo bulo znisheno 1944 roku Chervona Armiya vignala nimeckih i rumunskih zagarbnikiv iz moldovskoyi zemli i teritoriya povitu znovu potrapila pid radyanske upravlinnya 12 veresnya 1944 roku Rumuniya pidpisala z soyuznikami po antigitlerivskij koaliciyi Moskovske peremir ya a takozh podalshij mirnij dogovir 1947 roku yakimi pidtverdila viznannya radyansko rumunskogo kordonu stanom na 1 sichnya 1941 roku 1991 roku teritoriya povitu yak i reshta Moldavskoyi RSR uvijshla do skladu nezalezhnoyi Moldovi Administrativno teritorialnij podilKarta Lepushnyanskogo povitu stanom na chas utvorennya v 1938 roci Zhudec podilyavsya na p yat rajoniv rum plăși Kelerash osidok Kelerash Kishiniv osidok Kishiniv Hincheshti Hincheshti Nisporeni Nisporeni Vornichen Vornichen Povit vklyuchav dva miski naseleni punkti Kishiniv povitovij centr zi statusom municipalitetu druge za velichinoyu misto Velikoyi Rumuniyi pislya Buharesta i Kelerash Tirg zi statusom miskoyi komuni abo mista NaselennyaZa danimi perepisu 1930 roku naselennya povitu stanovilo 419 621 lyudinu z yakih 77 8 rumuniv 11 9 yevreyiv 7 1 rosiyan a takozh deyaki dribnishi menshini U religijnomu vidnoshenni naselennya skladali 86 1 pravoslavnih 12 1 yudeyiv i deyaki dribnishi gromadi Mistyani Miskih zhiteliv povitu nalichuvalosya 119 672 dushi z yakih 41 2 rumuniv 37 3 yevreyiv 16 6 rosiyan 1 2 polyakiv ta in U religijnomu vidnoshenni miske naselennya zhudcya skladalosya z 58 4 pravoslavnih 37 7 yudeyiv 1 5 rimokatolikiv tosho Div takozhZhudci RumuniyiPrimitkiJames Stuart Olson Lee Brigance Pappas Nicholas Charles Pappas 1994 An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires Greenwood Publishing Group s 484 ISBN 9780313274978 The Avalon Project The Armistice Agreement with Rumania September 12 1944 avalon law yale edu Procitovano 17 bereznya 2018 United States Department of State Foreign relations of the United States 1946 Paris Peace Conference documents Volume IV 1946 Portretul Romaniei Interbelice Județul Lăpușna rum Recensămantul general al populației Romaniei din 29 decemvrie 1930 Vol II pag 268 269PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lepushna zhudec Portret mizhvoyennoyi Rumuniyi zhudec Lepushna 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine rum