Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лео Кофлер (26 квітня 1907 в селі Хотимир, тепер Тлумацький район, Івано-Франківська область, Україна — 29 липня 1995, Кельн, Німеччина) — австрійсько-німецький марксистський соціолог-філософ, публіцист. Писав під псевдонімами «Stanislaw Warynski» та «Jules Dévérité». У Кофлера була своя власна, своєрідна інтерпретація марксизму, яка пов'язувала соціологію і історію з естетикою і антропологією.
| Лео Кофлер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 2 квітня 1907 Хотимир, Івано-Франківська область, Україна | |||
| Смерть | 29 липня 1995 (88 років) Кельн, Німеччина | |||
| Громадянство (підданство) |  Республіка Польща[1] | |||
| Знання мов | ||||
| Псевдонім | Jules Deverité[4] і Stanislaw Warynsky[4] | |||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Рурський університет і Університет Мартіна Лютера | |||
| Партія | Соціалістична єдина партія Німеччини і Соціал-демократична партія Австрії | |||
| | ||||
Життєпис
Кофлер народився в єврейській сім'ї 26 квітня 1907 року в Хотимирі, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорській імперії (на сьогодні це Тлумацький район, Україна). Перша світова війна в 1915-16 році змусила його родину втікати до Відня, де Лео відвідував комерційну академію до 1927 року. Його трудова кар'єра була перервана крахом фондового ринку 1929 року, тому він став референтом соціал-демократичного освітнього центру у «червоному Відні», долучившись до лівого крила Соціал-демократичної робітничої партії (SDAP). З 1933-34 він присвятив себе дослідженням разом з Максом Адлером.
У липні 1938 року після анексії Австрії нацистською Німеччиною, він втік до Базеля, Швейцарія, де був інтернований в іммігрантський табір. Велика частина його сім'ї померла в Голокості, а батьки були розстріляні в 1942 році. Сам Кофлер як робітник-іммігрант працював на будівництві доріг і на торфорозробках. Попри це, він продовжив свої теоретичні дослідження, на які особливо вплинули роботи Дьйордя Лукача. У 1944 році він опублікував свою першу книгу під псевдонімом «Станіслав Людвік Варинський».
Його друга книга, присвячена історії громадянського суспільства, була опублікована в 1948 році в Східній Німеччині. У вересні 1947 року Лео перебрався в окуповану радянською владою зону Німеччини, а в 1948 році став викладачем середньовічної та сучасної історії в Університеті Галле.
Після публічної критики просталінської Соціалістичної єдиної партії був звільнений зі своєї посади. У кінці 1950 втік зі своєю майбутньою дружиною Урсулою Вік у Кельн, Західну Німеччину, де викладав в університеті. Також працював у Дортмунді і Бохумі як лектор та дослідник, видаючи велику кількість книжок і статей.
Лео Кофлер помер 29 липня 1995 у Кельні після тривалої хвороби.
Творчі набутки
Більшість творчого надбання філософа Кофлера стосувалися теоретичних зрушень та трактувань марксистської ідеології. Потім, через призму масштабних бойових зіткнень німецьких націонал-соціалістів Гітлера та російських соціалістів Сталіна, він змушений був відкорегувати частину своїх міркувань та опублікував їх у брошурах.
Список публікацій Кофлера виглядає таким чином (німецькою мовою):
- «Die Wissenschaft von der Gesellschaft», 1944, 1971;
- «Zur Geschichte der bürgerlichen Gesellschaft». Versuch einer verstehenden Deutung der Neuzeit, 1948.;
- «Stalinistischer Marxismus», 1951;
- «Das Wesen und die Rolle der stalinistischen Bürokratie», 1952.;
- «Der Fall Lukacs. Georg Lukacs und der Stalinismus», 1952;
- «Geschichte und Dialektik», 1955;
- «Staat, Gesellschaft und Elite zwischen Humanismus und Nihilismus», 1960;
- «Das Ende der Philosophie?», 1961;
- «Zur Theorie der modernen Literatur», 1962;
- «Der proletarische Bürger», 1964;
- «Der asketische Eros. Industriekultur und Ideologie», 1967;
- «Perspektiven des revolutionären Humanismus», 1968;
- «Marxistische Staatstheorie», 1970;
- «Stalinismus und Bürokratie», 1970;
- «Kunst und absurde Literatur», 1970,;
- «Technologische Rationalität im Spätkapitalismus», 1971;
- «In Aggression und Gewissen. Grundlegung einer anthropologischen Erkentnnistheorie» 1973;
- «Haut den Lukács. Realismus und Subjektivismus» 1977.;
- «Der Alltag zwischen Eros und Entfremdung», 1982;
- «Beherrscht uns die Technik? Technologische Rationalität im Spätkapitalismus», 1983;
- «Aggression und Gewissen. Grundlegung einer anthropologischen Erkenntnistheorie», 1973;
- «Soziologie des Ideologischen», 1975;
- «Geistiger Verfall und progressive Elite», 1981;
- «Der Alltag zwischen Eros und Entfremdung. Perspektiven zu einer Wissenschaft von Alltag», 1982. * «Eros, Ästhetik, Politik. Thesen zum Menschenbild bei Marx», 1985;
- «Aufbruch in der Sowjetunion?» 1986;
- «Die Vergeistigung der Herrschaft», 2 Bände 1986/87;
- «Avantgardismus als Entfremdung. Ästhetik und Ideologiekritik», 1987;
- «Die Kritik ist der Kopf der Leidenschaft“.» Aus dem Leben eines marxistischen Grenzgängers. Ein Gespräch anlässlich seines 80. Geburtstages mit Wolf Schönleitner und Werner Seppmann, 1987;
- «Zur Kritik bürgerlicher Freiheit». Ausgewählte politisch-philosophische Texte eines marxistischen Einzelgängers, Hrsg. Christoph Jünke, 2000;
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #123225158 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Czech National Authority Database
Посилання
- Крістоф Юнке. Зі Східної Галичини через «Червоний Відень» до Федеративної Республіки. Життя і творчість соціаліста-гуманіста Лео Кофлера // Спільне, 26.04.2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leo Kofler 26 kvitnya 1907 19070426 v seli Hotimir teper Tlumackij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayina 29 lipnya 1995 Keln Nimechchina avstrijsko nimeckij marksistskij sociolog filosof publicist Pisav pid psevdonimami Stanislaw Warynski ta Jules Deverite U Koflera bula svoya vlasna svoyeridna interpretaciya marksizmu yaka pov yazuvala sociologiyu i istoriyu z estetikoyu i antropologiyeyu Leo KoflerNarodzhennya2 kvitnya 1907 1907 04 02 Hotimir Ivano Frankivska oblast UkrayinaSmert29 lipnya 1995 1995 07 29 88 rokiv Keln NimechchinaGromadyanstvo piddanstvo Respublika Polsha 1 Znannya movpolska 2 i nimecka 3 PsevdonimJules Deverite 4 i Stanislaw Warynsky 4 Diyalnististorik vikladach universitetuVikladavRurskij universitet i Universitet Martina LyuteraPartiyaSocialistichna yedina partiya Nimechchini i Social demokratichna partiya Avstriyi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kofler ZhittyepisKofler narodivsya v yevrejskij sim yi 26 kvitnya 1907 roku v Hotimiri Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorskij imperiyi na sogodni ce Tlumackij rajon Ukrayina Persha svitova vijna v 1915 16 roci zmusila jogo rodinu vtikati do Vidnya de Leo vidviduvav komercijnu akademiyu do 1927 roku Jogo trudova kar yera bula perervana krahom fondovogo rinku 1929 roku tomu vin stav referentom social demokratichnogo osvitnogo centru u chervonomu Vidni doluchivshis do livogo krila Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi SDAP Z 1933 34 vin prisvyativ sebe doslidzhennyam razom z Maksom Adlerom U lipni 1938 roku pislya aneksiyi Avstriyi nacistskoyu Nimechchinoyu vin vtik do Bazelya Shvejcariya de buv internovanij v immigrantskij tabir Velika chastina jogo sim yi pomerla v Golokosti a batki buli rozstrilyani v 1942 roci Sam Kofler yak robitnik immigrant pracyuvav na budivnictvi dorig i na torforozrobkah Popri ce vin prodovzhiv svoyi teoretichni doslidzhennya na yaki osoblivo vplinuli roboti Djordya Lukacha U 1944 roci vin opublikuvav svoyu pershu knigu pid psevdonimom Stanislav Lyudvik Varinskij Jogo druga kniga prisvyachena istoriyi gromadyanskogo suspilstva bula opublikovana v 1948 roci v Shidnij Nimechchini U veresni 1947 roku Leo perebravsya v okupovanu radyanskoyu vladoyu zonu Nimechchini a v 1948 roci stav vikladachem serednovichnoyi ta suchasnoyi istoriyi v Universiteti Galle Pislya publichnoyi kritiki prostalinskoyi Socialistichnoyi yedinoyi partiyi buv zvilnenij zi svoyeyi posadi U kinci 1950 vtik zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Ursuloyu Vik u Keln Zahidnu Nimechchinu de vikladav v universiteti Takozh pracyuvav u Dortmundi i Bohumi yak lektor ta doslidnik vidayuchi veliku kilkist knizhok i statej Leo Kofler pomer 29 lipnya 1995 u Kelni pislya trivaloyi hvorobi Tvorchi nabutkiBilshist tvorchogo nadbannya filosofa Koflera stosuvalisya teoretichnih zrushen ta traktuvan marksistskoyi ideologiyi Potim cherez prizmu masshtabnih bojovih zitknen nimeckih nacional socialistiv Gitlera ta rosijskih socialistiv Stalina vin zmushenij buv vidkoreguvati chastinu svoyih mirkuvan ta opublikuvav yih u broshurah Spisok publikacij Koflera viglyadaye takim chinom nimeckoyu movoyu Die Wissenschaft von der Gesellschaft 1944 1971 Zur Geschichte der burgerlichen Gesellschaft Versuch einer verstehenden Deutung der Neuzeit 1948 Stalinistischer Marxismus 1951 Das Wesen und die Rolle der stalinistischen Burokratie 1952 Der Fall Lukacs Georg Lukacs und der Stalinismus 1952 Geschichte und Dialektik 1955 Staat Gesellschaft und Elite zwischen Humanismus und Nihilismus 1960 Das Ende der Philosophie 1961 Zur Theorie der modernen Literatur 1962 Der proletarische Burger 1964 Der asketische Eros Industriekultur und Ideologie 1967 Perspektiven des revolutionaren Humanismus 1968 Marxistische Staatstheorie 1970 Stalinismus und Burokratie 1970 Kunst und absurde Literatur 1970 Technologische Rationalitat im Spatkapitalismus 1971 In Aggression und Gewissen Grundlegung einer anthropologischen Erkentnnistheorie 1973 Haut den Lukacs Realismus und Subjektivismus 1977 Der Alltag zwischen Eros und Entfremdung 1982 Beherrscht uns die Technik Technologische Rationalitat im Spatkapitalismus 1983 Aggression und Gewissen Grundlegung einer anthropologischen Erkenntnistheorie 1973 Soziologie des Ideologischen 1975 Geistiger Verfall und progressive Elite 1981 Der Alltag zwischen Eros und Entfremdung Perspektiven zu einer Wissenschaft von Alltag 1982 Eros Asthetik Politik Thesen zum Menschenbild bei Marx 1985 Aufbruch in der Sowjetunion 1986 Die Vergeistigung der Herrschaft 2 Bande 1986 87 Avantgardismus als Entfremdung Asthetik und Ideologiekritik 1987 Die Kritik ist der Kopf der Leidenschaft Aus dem Leben eines marxistischen Grenzgangers Ein Gesprach anlasslich seines 80 Geburtstages mit Wolf Schonleitner und Werner Seppmann 1987 Zur Kritik burgerlicher Freiheit Ausgewahlte politisch philosophische Texte eines marxistischen Einzelgangers Hrsg Christoph Junke 2000 PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 123225158 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Czech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaKristof Yunke Zi Shidnoyi Galichini cherez Chervonij Viden do Federativnoyi Respubliki Zhittya i tvorchist socialista gumanista Leo Koflera Spilne 26 04 2023