Лео Вейнер (угор. Weiner Leó, 16 квітня 1885, Будапешт — 14 листопада 1960, Будапешт) — угорський композитор, один з провідних музичних педагогів першої половини ХХ століття. Двічі лауреат державної премії імені Кошута (1950, 1960).
Лео Вейнер | |
---|---|
угор. Weiner Leó | |
250px | |
Основна інформація | |
Дата народження | 16 квітня 1885[1][2][…] |
Місце народження | Будапешт, Австро-Угорщина[4][5] |
Дата смерті | 13 вересня 1960[4][1][…] (75 років) |
Місце смерті | Будапешт, Угорська Народна Республіка[4][5] |
Поховання | Керепеші |
Громадянство | Угорщина |
Віросповідання | юдаїзм[6] |
Професія | композитор, педагог |
Освіта | Будапештська музична академія |
Вчителі | Ганс фон Кесслер |
Відомі учні | d, d, d, d, d, d і Георг Шолті |
Інструменти | фортепіано |
Мова | угорська |
Жанри | класична музика |
Заклад | Музична академія Ференца Ліста |
Нагороди | |
Премії | Премія імені Кошута Заслужений артист УНР |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Перші уроки гри на піаніно отримав від свого брата. Пізніше навчався у Іштвана Томана, закінчив Будапештську музичну академію по класу композиції Ганса фон Кесслера. Ще будучи студентом, за серенаду для оркестру отримав ряд нагород, в тому числі стипендію ім. Ференца Ліста, премії ім. Фолькмана і Еркеля.
З 1908 викладав теоретичні предмети в альма-матер; з 1912 — професор композиції, з 1920 — професор камерної музики, вів клас камерного ансамблю. Викладав також в школі Фодора.
У 1949 пішов на пенсію як почесний професор, продовжуючи викладати до кінця свого життя.
Серед його відомих учнів: Антал Дораті, Андре Гертлер, Петер Комлош, Янош Старкер, Фріц Райнер, Ференц Сабо, Георг Шолто, Дьордь Шебьок, Ласло Халас.
Творчість
У ранніх творах Вейнера можна виявити сліди впливу романтичної музики від Бетховена до Мендельсона, пізніше — французьких імпресіоністів.
У числі найбільш відомих творів Вейнера — сюїта для оркестру «Чонгор і Тюнде» (1903).
Крім того, серед помітних композицій Вейнера: струнні тріо, три струнних квартети, дві скрипкові сонати, п'ять дивертисментів для оркестру, симфонічна поема, а також численні камерні та фортепіанні п'єси.
Нагороди
Джерела
- Биография Л. Вейнера [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Magyar életrajzi lexikon [ 23 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Hungaroton [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117749516 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bayerisches Musiker-Lexikon Online
- Magyarországi felsőoktatási intézmények (1580-1918)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leo Vejner ugor Weiner Leo 16 kvitnya 1885 Budapesht 14 listopada 1960 Budapesht ugorskij kompozitor odin z providnih muzichnih pedagogiv pershoyi polovini HH stolittya Dvichi laureat derzhavnoyi premiyi imeni Koshuta 1950 1960 Leo Vejnerugor Weiner LeoZobrazhennya250pxOsnovna informaciyaData narodzhennya16 kvitnya 1885 1885 04 16 1 2 Misce narodzhennyaBudapesht Avstro Ugorshina 4 5 Data smerti13 veresnya 1960 1960 09 13 4 1 75 rokiv Misce smertiBudapesht Ugorska Narodna Respublika 4 5 PohovannyaKerepeshiGromadyanstvoUgorshinaVirospovidannyayudayizm 6 Profesiyakompozitor pedagogOsvitaBudapeshtska muzichna akademiyaVchiteliGans fon KesslerVidomi uchnid d d d d d i Georg SholtiInstrumentifortepianoMovaugorskaZhanriklasichna muzikaZakladMuzichna akademiya Ferenca ListaNagorodiPremiya imeni Koshuta 1950 d 1953 Premiya imeni Koshuta 1960 d 1955 PremiyiPremiya imeni Koshuta Zasluzhenij artist UNR Fajli u VikishovishiBiografiyaPershi uroki gri na pianino otrimav vid svogo brata Piznishe navchavsya u Ishtvana Tomana zakinchiv Budapeshtsku muzichnu akademiyu po klasu kompoziciyi Gansa fon Kesslera She buduchi studentom za serenadu dlya orkestru otrimav ryad nagorod v tomu chisli stipendiyu im Ferenca Lista premiyi im Folkmana i Erkelya Z 1908 vikladav teoretichni predmeti v alma mater z 1912 profesor kompoziciyi z 1920 profesor kamernoyi muziki viv klas kamernogo ansamblyu Vikladav takozh v shkoli Fodora U 1949 pishov na pensiyu yak pochesnij profesor prodovzhuyuchi vikladati do kincya svogo zhittya Sered jogo vidomih uchniv Antal Dorati Andre Gertler Peter Komlosh Yanosh Starker Fric Rajner Ferenc Sabo Georg Sholto Dord Shebok Laslo Halas TvorchistU rannih tvorah Vejnera mozhna viyaviti slidi vplivu romantichnoyi muziki vid Bethovena do Mendelsona piznishe francuzkih impresionistiv U chisli najbilsh vidomih tvoriv Vejnera syuyita dlya orkestru Chongor i Tyunde 1903 Krim togo sered pomitnih kompozicij Vejnera strunni trio tri strunnih kvarteti dvi skripkovi sonati p yat divertismentiv dlya orkestru simfonichna poema a takozh chislenni kamerni ta fortepianni p yesi NagorodiU 1950 i 1960 Premiya imeni Koshuta 1960 Zasluzhenij artist UNR U Budapeshti provoditsya Mizhnarodnij konkurs imeni Leo Vejnera DzherelaBiografiya L Vejnera 16 bereznya 2016 u Wayback Machine Magyar eletrajzi lexikon 23 sichnya 2011 u Wayback Machine Hungaroton 21 lipnya 2011 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 117749516 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bayerisches Musiker Lexikon Online d Track Q47191 Magyarorszagi felsooktatasi intezmenyek 1580 1918