Кіндра́т Фе́дорович Ле́йко (біл. Кандрат Фёдаравіч Лейка; * 17 вересня 1860, село , тепер Слонімського району Гродненської області Білорусі,— † 6 вересня 1921, Здолбунів, тепер Рівненської області) — білоруський письменник і український тифлопедагог, піонер білоруської літератури для дітей.
Лейко Кіндрат Федорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 17 вересня 1860 d, Слонімський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія | |||
Помер | 16 вересня 1921 (60 років) Здолбунів, Q42393366?, Волинське воєводство, Польська Республіка | |||
Діяльність | драматург, письменник | |||
Alma mater | Q47010725? | |||
Мова творів | білоруська | |||
| ||||
Лейко Кіндрат Федорович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Закінчив Озерницьке народне училище і Свислоцьку учительську семінарію. П'ять років працював учителем у Косові; тоді ж почав писати вірші для дітей (від 1883 року збереглися його поезії «Сорока», «Пісня ластівки», «Чорногуз»).
1884 року за рекомендаціями медиків переїжджає до України. Працює в Линівському початковому народному училищі, а з 1885 — Основ'янському. На початку 90-х років XIX століття його призначають начальником училища для сліпих дітей у Харкові.
На новій посаді Кіндрат Федорович виробив свої методики, широко застосовував екскурсії, опікувався професіональною освітою своїх вихованців (були відкриті ремісничі класи з плетіння, виготовлення щіток, настроювання роялів), багато уваги приділяв музичній освіті та фізичному вихованню. Організував хор та музичні гуртки. Знайшов кошти для влаштування в училищі спортивного майданчика. Запровадив для училища город, на якому вихованці самі вирощували для себе овочі. Він також боровся за громадянські права невидющих, обстоював для них безкоштовну освіту, працевлаштування та право на пенсію.
Вдосконалював свою педагогічну кваліфікацію, відвідуючи лекції в Харківському університеті (також пройшов спеціальні курси в Петербурзі. Активно друкувався в харківських російськомовних газетах «Южный край» та «Харьковские губернские ведомости», а також у петербурзькому спеціалізованому журналі «Слепец».
1905 року був звільнений як «неблагонадійний» (після цього училище прийшло в занепад). Працював у Єлисаветграді, а з 1911 — у Валках. В цей період активізується його письменницька діяльність. Друкує оповідання й вірші в славетній вільнюській білорусомовній газеті «Наша ніва» та інших білоруських виданнях. Визначним досягненням є його п'єса «Снодійний мак» (1912) — перший зразок білоруської драматургії для дітей. Також перекладав з української на білоруську. Національна спрямованість його творів яскраво проявилася в оповіданні «Таклюся-сухотниця», де героїня задається питанням: «Коли всім людям дозволено буде вчитися й молитися рідною мовою?»
1914 року Янка Купала намагався видати збірку творів Лейка, але це не відбулося через початок Першої світової війни.
1918 року Кіндрат Лейка був паралізований; родичі перевезли його до Здолбунова, де він і помер.
Твори
- Поезії
- Сарока
- Песня ластаўкі
- Бусел
- Навальніца
- Дзед і баба
- Над калыскаю
- Ядзерац
- Рабко
- Пчолы
- Песня семінарыстаў на вечарынцы
- Напрадвесні
- Зязюлька
- Апошнія хвіліны
- Оповідання
- Успамін
- Кульгавы дзядзька Раман
- Таклюся-сухотніца (електронна версія [ 11 травня 2008 у Wayback Machine.])
- Лес шуміць
- Панас Крэнт
- Абмылка
- Пан Трудоўскі
- Драматургія
- Снатворны мак
- Вибрані статті з «Харьковских губернских ведомостей» (російською мовою)
- Возможность особого кустарного промысла в с. Основе (04.10.1889)
- Земля Основянской школы (20.04.1890)
- Григорий Федорович Квитка-Основьяненко (08.08.1893)
- Земство и кустарная промышленность [про плетіння кошиків в училищі для сліпих] (15.04.1907)
Джерела
- Сяргей Чыгрын. Кандрат Лейка на Украіне // Сяргей Чыгрын. Пакліканыя на родны парог. Гісторыка-краязнаўчыя артыкулы. Мінск: Беларускі кнігазбор, 2005, с. 14–19 (попередня публікація — Газета слонімская, 23 лютага 2004, № 403;).
- Анталогія беларускай паэзіі. Мінск: Мастацкая літаратура, 1993, с. 558–561.
- Пісьменьнік і пэдагог Кандрат Лейка [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (біл.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kindra t Fe dorovich Le jko bil Kandrat Fyodaravich Lejka 17 veresnya 1860 selo teper Slonimskogo rajonu Grodnenskoyi oblasti Bilorusi 6 veresnya 1921 Zdolbuniv teper Rivnenskoyi oblasti biloruskij pismennik i ukrayinskij tiflopedagog pioner biloruskoyi literaturi dlya ditej Lejko Kindrat FedorovichNarodivsya17 veresnya 1860 1860 09 17 d Slonimskij povit Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer16 veresnya 1921 1921 09 16 60 rokiv Zdolbuniv Q42393366 Volinske voyevodstvo Polska RespublikaDiyalnistdramaturg pismennikAlma materQ47010725 Mova tvorivbiloruska Lejko Kindrat Fedorovich u VikishovishiBiografiyaZakinchiv Ozernicke narodne uchilishe i Svislocku uchitelsku seminariyu P yat rokiv pracyuvav uchitelem u Kosovi todi zh pochav pisati virshi dlya ditej vid 1883 roku zbereglisya jogo poeziyi Soroka Pisnya lastivki Chornoguz 1884 roku za rekomendaciyami medikiv pereyizhdzhaye do Ukrayini Pracyuye v Linivskomu pochatkovomu narodnomu uchilishi a z 1885 Osnov yanskomu Na pochatku 90 h rokiv XIX stolittya jogo priznachayut nachalnikom uchilisha dlya slipih ditej u Harkovi Na novij posadi Kindrat Fedorovich virobiv svoyi metodiki shiroko zastosovuvav ekskursiyi opikuvavsya profesionalnoyu osvitoyu svoyih vihovanciv buli vidkriti remisnichi klasi z pletinnya vigotovlennya shitok nastroyuvannya royaliv bagato uvagi pridilyav muzichnij osviti ta fizichnomu vihovannyu Organizuvav hor ta muzichni gurtki Znajshov koshti dlya vlashtuvannya v uchilishi sportivnogo majdanchika Zaprovadiv dlya uchilisha gorod na yakomu vihovanci sami viroshuvali dlya sebe ovochi Vin takozh borovsya za gromadyanski prava nevidyushih obstoyuvav dlya nih bezkoshtovnu osvitu pracevlashtuvannya ta pravo na pensiyu Vdoskonalyuvav svoyu pedagogichnu kvalifikaciyu vidviduyuchi lekciyi v Harkivskomu universiteti takozh projshov specialni kursi v Peterburzi Aktivno drukuvavsya v harkivskih rosijskomovnih gazetah Yuzhnyj kraj ta Harkovskie gubernskie vedomosti a takozh u peterburzkomu specializovanomu zhurnali Slepec 1905 roku buv zvilnenij yak neblagonadijnij pislya cogo uchilishe prijshlo v zanepad Pracyuvav u Yelisavetgradi a z 1911 u Valkah V cej period aktivizuyetsya jogo pismennicka diyalnist Drukuye opovidannya j virshi v slavetnij vilnyuskij bilorusomovnij gazeti Nasha niva ta inshih biloruskih vidannyah Viznachnim dosyagnennyam ye jogo p yesa Snodijnij mak 1912 pershij zrazok biloruskoyi dramaturgiyi dlya ditej Takozh perekladav z ukrayinskoyi na bilorusku Nacionalna spryamovanist jogo tvoriv yaskravo proyavilasya v opovidanni Taklyusya suhotnicya de geroyinya zadayetsya pitannyam Koli vsim lyudyam dozvoleno bude vchitisya j molitisya ridnoyu movoyu 1914 roku Yanka Kupala namagavsya vidati zbirku tvoriv Lejka ale ce ne vidbulosya cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni 1918 roku Kindrat Lejka buv paralizovanij rodichi perevezli jogo do Zdolbunova de vin i pomer TvoriPoeziyi Saroka Pesnya lastayki Busel Navalnica Dzed i baba Nad kalyskayu Yadzerac Rabko Pcholy Pesnya seminarystay na vecharyncy Napradvesni Zyazyulka Aposhniya hviliny Opovidannya Uspamin Kulgavy dzyadzka Raman Taklyusya suhotnica elektronna versiya 11 travnya 2008 u Wayback Machine Les shumic Panas Krent Abmylka Pan Trudoyski Dramaturgiya Snatvorny mak Vibrani statti z Harkovskih gubernskih vedomostej rosijskoyu movoyu Vozmozhnost osobogo kustarnogo promysla v s Osnove 04 10 1889 Zemlya Osnovyanskoj shkoly 20 04 1890 Grigorij Fedorovich Kvitka Osnovyanenko 08 08 1893 Zemstvo i kustarnaya promyshlennost pro pletinnya koshikiv v uchilishi dlya slipih 15 04 1907 DzherelaSyargej Chygryn Kandrat Lejka na Ukraine Syargej Chygryn Paklikanyya na rodny parog Gistoryka krayaznaychyya artykuly Minsk Belaruski knigazbor 2005 s 14 19 poperednya publikaciya Gazeta slonimskaya 23 lyutaga 2004 403 Antalogiya belaruskaj paezii Minsk Mastackaya litaratura 1993 s 558 561 Pismennik i pedagog Kandrat Lejka 7 bereznya 2016 u Wayback Machine bil