Ця стаття потребує істотної переробки. (20 квітня 2022) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2018) |
Леуварден (нід. , фриз. Ljouwert [ˈʎɔːw(ə)t], Лейварден, Льовет, Леварден, фриз. Liwwadden) — місто на півночі Нідерландів, адміністративний центр провінції Фрисландія з населенням близько 100 тисяч осіб.
Льовет | |||
---|---|---|---|
— Самоврядне місто — | |||
Льовет | |||
Вааг у Льоветі | |||
| |||
Координати: 53°12′ пн. ш. 5°48′ сх. д. / 53.200° пн. ш. 5.800° сх. д. | |||
Держава | Нідерланди | ||
Провінція | Фрисландія | ||
Площа (2006) | |||
- Повна | 84,10 км² | ||
- Суша | 79,74 км² | ||
- Вода | 4,36 км² | ||
Населення (1 грудня 2009) | |||
- Усього | 96 578 | ||
- Густота | 1148,4/км² | ||
Джерело: , Statline. | |||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Назва
Нідерландська назва міста Leeuwarden або її давніші варіанти написання (в українській мові також вживають варіанти Лейварден, Леварден, Леуварден) вперше була вжита щодо селища Неєгове (Nijehove) — найбільшого з трьох сіл, що зрослися в єдине поселення на початку IX століття (Villa Lintarwrde').
Щодо етимології топоніму досі немає єдиної думки. Історик та архівіст Вопке Екгоф навів понад 200 різних варіантів написання, з-поміж яких Leeuwarden (нід.), Liwwadden (міська фризька розмовна) та Ljouwert (західнофризькою) досі у вжитку.
Другий склад пояснюється легко. Warden — фризьке та нідерландське слово на позначення насипу від повеней, означає також поселення на них, що цілком узгоджується з історичними фактами.
Проблемою залишається префікс, який можна витлумачити як lee або leeuw- (нід. лев). Деякі вчені схиляються до останнього, додатковим щодо цього аргументом є лев на гербі міста. Однак у цьому разі назва міста повинна була б мати ще одну літеру «W». Крім того, слід зазначити, що левів у Фрисландії ніколи не було. Інші вчені стверджують, що назва походить від префікса leeu-, видозмінений luw- (нід. «захищений») або lee- (нідерландською «рух води»). Останнє узгоджується з великою кількістю води у провінції. У такому разі «схожий за написанням» лев на міському гербі міг з'явитися вже після того, як назва стала офіційною.
Історія
Історія міста починається у X столітті. Однак нещодавні розкопки біля вежі Олдегове виявили залишки будівель, що датуються II століттям н. е.
У 1435 році Лейварден здобув міське право. Розташувавшись вздовж гирла річки Боарн, він був жвавим центром торгівлі до того часу, як русло річки замулилось у XV столітті.
Станом на 1901 рік чисельність населення Леувардена становила 32 203 осіб.
Під час Другої світової війни, після тривалого перебування міста під німецькою владою, 15 квітня 1945 року Королівські канадські драгуни, не дочекавшись офіційного наказу, захопили його й здобули блискавичну перемогу над німцями, які вже наступного дня були повністю вибиті з Лейвардена.
Населені пункти муніципалітету
- Міста
- Села
- Агюм
- Ауде-Леє
- Бард
- Берс
- Брітсюм
- Варга
- Варстінс
- Вартена
- Вейдюм
- Вірдюм
- Вітгард
- Гаутюм
- Гейлард
- Гейнс
- Гейюм
- Гемпенс
- Грау
- Єллюм
- Єлсюм
- Ідард
- Ірнсюм
- Йорверд
- Корньюм
- Леккюм
- Ліонс
- Мантгюм
- Остерліттенс
- Рордагейзюм
- Свіхюм
- Снаккербюрен
- Стінс
- Фінкюм
- Фрінс
- Селища
Клімат
Клімат Леувардена (1991−2020 середні, екстремуми з 1951 року) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13,1 | 16,7 | 23,7 | 27,6 | 29,6 | 33,1 | 34,8 | 33,5 | 30,2 | 25,5 | 18,2 | 14,2 | |
Середній максимум, °C | 5,3 | 5,9 | 9,1 | 13,2 | 16,5 | 19,1 | 21,4 | 21,6 | 18,5 | 14,0 | 9,2 | 6,1 | 13,3 |
Середня температура, °C | 3,1 | 3,2 | 5,5 | 8,8 | 12,2 | 15,0 | 17,3 | 17,4 | 14,5 | 10,7 | 6,7 | 3,9 | 9,9 |
Середній мінімум, °C | 0,5 | 0,3 | 1,9 | 4,2 | 7,6 | 10,5 | 12,9 | 12,9 | 10,5 | 7,2 | 3,9 | 1,2 | 6,1 |
Абсолютний мінімум, °C | −19,9 | −20,9 | −16,3 | −6,6 | −3 | 1,3 | 5,5 | 5,4 | 1,7 | −6,5 | −14,2 | −19,2 | |
Норма опадів, мм | 68.6 | 55.5 | 49.1 | 39.1 | 54.5 | 69.9 | 77.7 | 93.7 | 82.3 | 79.6 | 77.9 | 81.5 | 829.4 |
Кількість | 68,0 | 94,2 | 149,9 | 201,2 | 231,5 | 209,2 | 226,1 | 206,5 | 155,6 | 118,4 | 67,2 | 61,4 | 1789,2
|
Вологість повітря, % | 89.0 | 86.9 | 83.3 | 79.3 | 78.4 | 79.6 | 80.1 | 80.9 | 84.1 | 86.6 | 90.1 | 90.3 | 84.0 |
Джерело: |
День доміно
Починаючи з 1986 року в Леувардене відбувається «День доміно». У цей день встановлюються рекорди світу за кількістю впалих кісточок доміно. Учасники заходу будують з кісточок доміно ряди, які потім падають, показуючи принцип доміно. Останній рекорд світу був встановлений у 2009 році, коли кількість повалених кісточок склала 4 491 863/
Культурна столиця Європи
У 2018 році Леуварден та столиця Мальти Валлетта отримали статус «Культурних столиць Європи-2018». У нідерландському Леувардені проєкт «Культурна столиця Європи» перетворився на соціальний експеримент. За допомогою культури та мистецтва у столиці регіону Фрисландія вирішили розробити концепцію відкритого суспільства (фризькою — «iepen mienskip»). У рамках численних виставок, майстер-класів та перформансів мають порушуватися такі непрості теми, як сталий розвиток, розмаїття та соціальна нерівність. «Ми ризикнемо зробити те, що ще ніколи не робили в такому масштабі та на такому рівні», — повідомляв офіційний сайт культурної столиці Європи «Луеварден-Фрисландія 2018». Численні елементи програми «Культурної столиці» прямо стосуються сільського господарства — ключового сектора економіки регіону. У рамках проєкту Farm of the World (з англійської — «Світова ферма») на давно закинутій селянській ділянці одночасно вирощували біоовочі та презентували мистецькі витвори, вироблені з вторинних матеріалів. Музична театральна вистава «Загублені в теплиці», яку демонстрували в рамках проєкту, розповідає історію дружби між фризами та поляками, які працюють на сільськогосподарських полях регіону, порушуючи, у такий спосіб, водночас як тему сталого розвитку, так і інтеграції.
Культура і пам'ятки
До числа найвідоміших історико-культурних пам'яток Лейвардена належать:
- будівля колишньої канцелярії (Kanselarij);
- старий міський ринок (Waag);
- церква святого Боніфація;
- падаюча вежа Олдехове.
У 1954 році в місті було встановлено пам'ятник, що став однією з найбільших туристичних атракцій Льовета — на честь корови. На постаменті монумента викарбували лаконічний напис: «Ус мем» — «Наша мама».
Починаючи від 1986 року в Лейвардені, щоб продемонструвати принцип доміно, проводиться «День доміно». У цей день встановлюються рекорди світу за кількістю впалих кісточок доміно. Учасники заходу будують з кісточок доміно ряди, які потім падають, показуючи принцип доміно. Останній рекорд світу був встановлений у 2009 році, коли кількість повалених кісточок склала 4 491 863.
Відомі люди
Відомими уродженцями Леувардена були:
- Вільгельм IV Оранський (1711—1751) — принц Оранський і Нассауський, барон Бреди, штатгальтер Фрисландії та Гронінгена (1711—1747), Гелдерланду та Оверейселу (1722—1747), Голландії, Зеландії та Утрехта (1747), 1-й генеральний штатгальтер Республіки Об'єднаних провінцій (1747—1751).
- Мата Харі (1876—1917) — танцюристка і куртизанка, що стала однією з найславетніших шпигунок (доба І Світової війни).
- Ян Слауергофф (1898—1936) — поет, прозаїк, перекладач, корабельний лікар, один з найбільших письменників нідерландської літератури XX століття.
- Мауріц Корнеліс Ешер (1898—1972) — художник-графік, відомий своїми оригінальними концептуально-психологічними літографіями, гравюрами на дереві й металі.
- Еллен Коой (1962) — голландська художниця та фотограф, відома своїми постановочними фотографіями.
Примітки
- Weerstatistieken Leeuwarden. . Процитовано 24 червня 2022.
- Klimaatviewer 1991-2020. . Процитовано 24 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леуварден |
Це незавершена стаття з географії Нідерландів. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Leuvarden 20 kvitnya 2022 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 20 kvitnya 2022 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2018 Leuvarden nid friz Ljouwert ˈʎɔːw e t Lejvarden Lovet Levarden friz Liwwadden misto na pivnochi Niderlandiv administrativnij centr provinciyi Frislandiya z naselennyam blizko 100 tisyach osib Lovet nid Leeuwarden friz Ljouwert Samovryadne misto Lovet Vaag u LovetiVaag u Loveti Prapor Gerb Koordinati 53 12 pn sh 5 48 sh d 53 200 pn sh 5 800 sh d 53 200 5 800 DerzhavaNiderlandiProvinciyaFrislandiya Plosha 2006 Povna 84 10 km Susha 79 74 km Voda 4 36 km Naselennya 1 grudnya 2009 Usogo 96 578 Gustota 1148 4 km Dzherelo Statline Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Roztashuvannya LovetNazvaNiderlandska nazva mista Leeuwarden abo yiyi davnishi varianti napisannya v ukrayinskij movi takozh vzhivayut varianti Lejvarden Levarden Leuvarden vpershe bula vzhita shodo selisha Neyegove Nijehove najbilshogo z troh sil sho zroslisya v yedine poselennya na pochatku IX stolittya Villa Lintarwrde Istorichna mapa Loveta Shodo etimologiyi toponimu dosi nemaye yedinoyi dumki Istorik ta arhivist Vopke Ekgof naviv ponad 200 riznih variantiv napisannya z pomizh yakih Leeuwarden nid Liwwadden miska frizka rozmovna ta Ljouwert zahidnofrizkoyu dosi u vzhitku Drugij sklad poyasnyuyetsya legko Warden frizke ta niderlandske slovo na poznachennya nasipu vid povenej oznachaye takozh poselennya na nih sho cilkom uzgodzhuyetsya z istorichnimi faktami Problemoyu zalishayetsya prefiks yakij mozhna vitlumachiti yak lee abo leeuw nid lev Deyaki vcheni shilyayutsya do ostannogo dodatkovim shodo cogo argumentom ye lev na gerbi mista Odnak u comu razi nazva mista povinna bula b mati she odnu literu W Krim togo slid zaznachiti sho leviv u Frislandiyi nikoli ne bulo Inshi vcheni stverdzhuyut sho nazva pohodit vid prefiksa leeu vidozminenij luw nid zahishenij abo lee niderlandskoyu ruh vodi Ostannye uzgodzhuyetsya z velikoyu kilkistyu vodi u provinciyi U takomu razi shozhij za napisannyam lev na miskomu gerbi mig z yavitisya vzhe pislya togo yak nazva stala oficijnoyu IstoriyaMistyani Loveta vitayut Kanadsku armiyu 16 kvitnya 1945 roku Istoriya mista pochinayetsya u X stolitti Odnak neshodavni rozkopki bilya vezhi Oldegove viyavili zalishki budivel sho datuyutsya II stolittyam n e U 1435 roci Lejvarden zdobuv miske pravo Roztashuvavshis vzdovzh girla richki Boarn vin buv zhvavim centrom torgivli do togo chasu yak ruslo richki zamulilos u XV stolitti Stanom na 1901 rik chiselnist naselennya Leuvardena stanovila 32 203 osib Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya trivalogo perebuvannya mista pid nimeckoyu vladoyu 15 kvitnya 1945 roku Korolivski kanadski draguni ne dochekavshis oficijnogo nakazu zahopili jogo j zdobuli bliskavichnu peremogu nad nimcyami yaki vzhe nastupnogo dnya buli povnistyu vibiti z Lejvardena Naseleni punkti municipalitetuMista Leuvarden Sela Agyum Aude Leye Bard Bers Britsyum Varga Varstins Vartena Vejdyum Virdyum Vitgard Gautyum Gejlard Gejns Gejyum Gempens Grau Yellyum Yelsyum Idard Irnsyum Jorverd Kornyum Lekkyum Lions Mantgyum Osterlittens Rordagejzyum Svihyum Snakkerbyuren Stins Finkyum Frins Selisha Bartlegim chastkovo Midyum TernsKlimatKlimat Leuvardena 1991 2020 seredni ekstremumi z 1951 roku Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 13 1 16 7 23 7 27 6 29 6 33 1 34 8 33 5 30 2 25 5 18 2 14 2 Serednij maksimum C 5 3 5 9 9 1 13 2 16 5 19 1 21 4 21 6 18 5 14 0 9 2 6 1 13 3 Serednya temperatura C 3 1 3 2 5 5 8 8 12 2 15 0 17 3 17 4 14 5 10 7 6 7 3 9 9 9 Serednij minimum C 0 5 0 3 1 9 4 2 7 6 10 5 12 9 12 9 10 5 7 2 3 9 1 2 6 1 Absolyutnij minimum C 19 9 20 9 16 3 6 6 3 1 3 5 5 5 4 1 7 6 5 14 2 19 2 Norma opadiv mm 68 6 55 5 49 1 39 1 54 5 69 9 77 7 93 7 82 3 79 6 77 9 81 5 829 4 Kilkist 68 0 94 2 149 9 201 2 231 5 209 2 226 1 206 5 155 6 118 4 67 2 61 4 1789 2 Vologist povitrya 89 0 86 9 83 3 79 3 78 4 79 6 80 1 80 9 84 1 86 6 90 1 90 3 84 0 Dzherelo Den dominoPochinayuchi z 1986 roku v Leuvardene vidbuvayetsya Den domino U cej den vstanovlyuyutsya rekordi svitu za kilkistyu vpalih kistochok domino Uchasniki zahodu buduyut z kistochok domino ryadi yaki potim padayut pokazuyuchi princip domino Ostannij rekord svitu buv vstanovlenij u 2009 roci koli kilkist povalenih kistochok sklala 4 491 863 Kulturna stolicya YevropiU 2018 roci Leuvarden ta stolicya Malti Valletta otrimali status Kulturnih stolic Yevropi 2018 U niderlandskomu Leuvardeni proyekt Kulturna stolicya Yevropi peretvorivsya na socialnij eksperiment Za dopomogoyu kulturi ta mistectva u stolici regionu Frislandiya virishili rozrobiti koncepciyu vidkritogo suspilstva frizkoyu iepen mienskip U ramkah chislennih vistavok majster klasiv ta performansiv mayut porushuvatisya taki neprosti temi yak stalij rozvitok rozmayittya ta socialna nerivnist Mi riziknemo zrobiti te sho she nikoli ne robili v takomu masshtabi ta na takomu rivni povidomlyav oficijnij sajt kulturnoyi stolici Yevropi Luevarden Frislandiya 2018 Chislenni elementi programi Kulturnoyi stolici pryamo stosuyutsya silskogo gospodarstva klyuchovogo sektora ekonomiki regionu U ramkah proyektu Farm of the World z anglijskoyi Svitova ferma na davno zakinutij selyanskij dilyanci odnochasno viroshuvali bioovochi ta prezentuvali mistecki vitvori virobleni z vtorinnih materialiv Muzichna teatralna vistava Zagubleni v teplici yaku demonstruvali v ramkah proyektu rozpovidaye istoriyu druzhbi mizh frizami ta polyakami yaki pracyuyut na silskogospodarskih polyah regionu porushuyuchi u takij sposib vodnochas yak temu stalogo rozvitku tak i integraciyi Kultura i pam yatkiDo chisla najvidomishih istoriko kulturnih pam yatok Lejvardena nalezhat Lovetskij pam yatnik korovi budivlya kolishnoyi kancelyariyi Kanselarij starij miskij rinok Waag cerkva svyatogo Bonifaciya padayucha vezha Oldehove U 1954 roci v misti bulo vstanovleno pam yatnik sho stav odniyeyu z najbilshih turistichnih atrakcij Loveta na chest korovi Na postamenti monumenta vikarbuvali lakonichnij napis Us mem Nasha mama Pochinayuchi vid 1986 roku v Lejvardeni shob prodemonstruvati princip domino provoditsya Den domino U cej den vstanovlyuyutsya rekordi svitu za kilkistyu vpalih kistochok domino Uchasniki zahodu buduyut z kistochok domino ryadi yaki potim padayut pokazuyuchi princip domino Ostannij rekord svitu buv vstanovlenij u 2009 roci koli kilkist povalenih kistochok sklala 4 491 863 Vidomi lyudiVidomimi urodzhencyami Leuvardena buli Vilgelm IV Oranskij 1711 1751 princ Oranskij i Nassauskij baron Bredi shtatgalter Frislandiyi ta Groningena 1711 1747 Gelderlandu ta Overejselu 1722 1747 Gollandiyi Zelandiyi ta Utrehta 1747 1 j generalnij shtatgalter Respubliki Ob yednanih provincij 1747 1751 Mata Hari 1876 1917 tancyuristka i kurtizanka sho stala odniyeyu z najslavetnishih shpigunok doba I Svitovoyi vijni Yan Slauergoff 1898 1936 poet prozayik perekladach korabelnij likar odin z najbilshih pismennikiv niderlandskoyi literaturi XX stolittya Mauric Kornelis Esher 1898 1972 hudozhnik grafik vidomij svoyimi originalnimi konceptualno psihologichnimi litografiyami gravyurami na derevi j metali Ellen Kooj 1962 gollandska hudozhnicya ta fotograf vidoma svoyimi postanovochnimi fotografiyami PrimitkiWeerstatistieken Leeuwarden Procitovano 24 chervnya 2022 Klimaatviewer 1991 2020 Procitovano 24 chervnya 2022 Arhiv originalu za 16 lipnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2021 Arhiv originalu za 10 listopada 2018 Procitovano 10 listopada 2018 Arhiv originalu za 12 listopada 2018 Procitovano 11 listopada 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Leuvarden Pivnichno Shidna Frislandiya Vadhuke Pn Titjerksteradel Zh Leuvarden Sh Pd Pivdenno Zahidna Frislandiya Friske Marren Gerenven Smallingerland Ce nezavershena stattya z geografiyi Niderlandiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi