Легдеельвен | |
---|---|
Підвісний місток через Легдеельвен в районі села Фредріка (швед. [sv]). | |
63°33′29″ пн. ш. 19°25′41″ сх. д. / 63.55833333002777863° пн. ш. 19.42833333002777962° сх. д. | |
Витік | озеро Греншен (швед. [sv]), східна частина комуни Вільгельміна |
• координати | 64°31′40″ пн. ш. 17°31′21″ сх. д. / 64.527778° пн. ш. 17.522667° сх. д. |
Гирло | Ботнічна затока Балтійського моря |
• координати | 63°33′17″ пн. ш. 19°26′16″ сх. д. / 63.554972° пн. ш. 19.437972° сх. д. |
Країни: | Швеція |
Прирічкові країни: | Швеція |
Регіон | Вестерботтен |
Довжина | 200 км, за іншими даними – 204 км |
Площа басейну: | 1610 км², за іншими даними – 1602,2, 1608,2 км² |
Середньорічний стік | 18,5 м³/с |
Медіафайли у Вікісховищі |
Легдеельвен (швед. Lögdeälven) — лісова річка на півночі Швеції, у південно-східній частині лену Вестерботтен. Довжина річки становить 200 км (204 км), площа басейну — близько 1610 км². (1602,2 км² 1608,2 км² ). Середня річна витрата води — 18,5 м³/с, мінімальна витрата води на день — 1,7 м³/с.
Географія
Річка Легдеельвен бере початок від озера Греншен (швед. [sv]), розташованого у східній частині комуни Вільгельміна на висоті 496,9 м над рівнем моря. За іншими даними, джерела річки розташовані вище озера Греншен — на висоті 526 м над рівнем моря. Річка тече у напрямку з північного заходу на південний схід. Впадає у фьорд Нордмалінгсфьєрден (швед. Nordmalingsfjärden) і через нього — у Ботнічну затоку Балтійського моря.
Річка утворює кілька водоспадів і порогів.
Більшу частину басейну річки — 82 % — займають ліси. Болота й озера займають відповідно 12,5 % та 3,8 % площі басейну. Сільськогосподарські угіддя займають 1% площі басейну, причому вони розташовані у нижній частині течії.
У річку на нерест на відстань до 100 км заходить лосось і пструг. Легдеельвен є однією з небегатьох шведських річок балтійського басейну, на якій немає гідроелектростанцій, що сприяє проходу риби на нерест на велику відстань. Будівництво ГЕС на Легдеельвен заборонено Шведським кодексом про навколишнє середовище. Природною перешкодою для проходу риби на нерест був водоспад Фелльфорсен (швед. Fällforsen), розташований на відстані 45 км від гирла річки. 1992 року на водоспаді було побудовано рибопропускні споруди, після чого відстань на яку заходить риба була збільшена до 100 км — до озера Стурлегдашен (швед. Storlögdasjön) і дещо далі.
Література
- Lögde älf [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]. // Nordisk familjebok. — 17 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1912. — S. 260. (швед.)
- . // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 18. 1951. — S.1095. (швед.)
Посилання
- Lögde älf. // Nordisk familjebok. — 17 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1912. — S. 260. (швед.)
- Lögdeälven на сайті Nationalencyklopedin шведської «Національної енциклопедії». (швед.)
- Lögdeälven. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 18. 1951. — S.1095. (швед.)
- The River Lögdeälven. // Erik Degerman, Mikael Andersson, Håkan Häggström and Jens Persson. HELCOM, 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden – HELCOM assessment of salmon (Salmo salar) and sea trout (Salmo trutta) populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea. Balt. Sea Environ. Proc. No. 126B. — Helsinki: HELCOM — Baltic Marine Environment Protection Commission – Helsinki Commission. — 2011. P. 48 – 50. ISSN 0357-2994 (англ.)
- Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [ 2013-11-09 у Wayback Machine.]. – Faktablad nummer 10. – Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. – November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- Gransjön 715911-158246. // Sjöareal och sjöhöjd [ 2012-11-15 у Wayback Machine.]. — SMHI. — 25 november 2009. — S. 167. (швед.) — на сайті SMHI [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] Шведського інституту метеорології й гідрології.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
originalna nazva LegdeelvenPidvisnij mistok cherez Legdeelven v rajoni sela Fredrika shved sv 63 33 29 pn sh 19 25 41 sh d 63 55833333002777863 pn sh 19 42833333002777962 sh d 63 55833333002777863 19 42833333002777962Vitikozero Grenshen shved sv shidna chastina komuni Vilgelmina koordinati64 31 40 pn sh 17 31 21 sh d 64 527778 pn sh 17 522667 sh d 64 527778 17 522667GirloBotnichna zatoka Baltijskogo morya koordinati63 33 17 pn sh 19 26 16 sh d 63 554972 pn sh 19 437972 sh d 63 554972 19 437972Krayini ShveciyaPririchkovi krayini ShveciyaRegionVesterbottenDovzhina200 km za inshimi danimi 204 kmPlosha basejnu 1610 km za inshimi danimi 1602 2 1608 2 km Serednorichnij stik18 5 m s Mediafajli u Vikishovishi Legdeelven shved Logdealven lisova richka na pivnochi Shveciyi u pivdenno shidnij chastini lenu Vesterbotten Dovzhina richki stanovit 200 km 204 km plosha basejnu blizko 1610 km 1602 2 km 1608 2 km Serednya richna vitrata vodi 18 5 m s minimalna vitrata vodi na den 1 7 m s GeografiyaRichka Legdeelven bere pochatok vid ozera Grenshen shved sv roztashovanogo u shidnij chastini komuni Vilgelmina na visoti 496 9 m nad rivnem morya Za inshimi danimi dzherela richki roztashovani vishe ozera Grenshen na visoti 526 m nad rivnem morya Richka teche u napryamku z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Vpadaye u ford Nordmalingsfyerden shved Nordmalingsfjarden i cherez nogo u Botnichnu zatoku Baltijskogo morya Richka utvoryuye kilka vodospadiv i porogiv Bilshu chastinu basejnu richki 82 zajmayut lisi Bolota j ozera zajmayut vidpovidno 12 5 ta 3 8 ploshi basejnu Silskogospodarski ugiddya zajmayut 1 ploshi basejnu prichomu voni roztashovani u nizhnij chastini techiyi U richku na nerest na vidstan do 100 km zahodit losos i pstrug Legdeelven ye odniyeyu z nebegatoh shvedskih richok baltijskogo basejnu na yakij nemaye gidroelektrostancij sho spriyaye prohodu ribi na nerest na veliku vidstan Budivnictvo GES na Legdeelven zaboroneno Shvedskim kodeksom pro navkolishnye seredovishe Prirodnoyu pereshkodoyu dlya prohodu ribi na nerest buv vodospad Fellforsen shved Fallforsen roztashovanij na vidstani 45 km vid girla richki 1992 roku na vodospadi bulo pobudovano ribopropuskni sporudi pislya chogo vidstan na yaku zahodit riba bula zbilshena do 100 km do ozera Sturlegdashen shved Storlogdasjon i desho dali LiteraturaLogde alf 1 sichnya 2014 u Wayback Machine Nordisk familjebok 17 bandet Redaktor Th Westrin Stockholm Nordisk familjeboks forlags aktiebolag Nordisk familjeboks tryckeri 1912 S 260 shved Svensk uppslagsbok Carlquist Gunnar red 2 upplagan Band 18 1951 S 1095 shved PosilannyaLogde alf Nordisk familjebok 17 bandet Redaktor Th Westrin Stockholm Nordisk familjeboks forlags aktiebolag Nordisk familjeboks tryckeri 1912 S 260 shved Logdealven na sajti Nationalencyklopedin shvedskoyi Nacionalnoyi enciklopediyi shved Logdealven Svensk uppslagsbok Carlquist Gunnar red 2 upplagan Band 18 1951 S 1095 shved The River Logdealven Erik Degerman Mikael Andersson Hakan Haggstrom and Jens Persson HELCOM 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden HELCOM assessment of salmon Salmo salar and sea trout Salmo trutta populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea Balt Sea Environ Proc No 126B Helsinki HELCOM Baltic Marine Environment Protection Commission Helsinki Commission 2011 P 48 50 ISSN 0357 2994 angl Christina Thoms Hjarpe Lan och huvudavrinningsomraden i Sverige 2013 11 09 u Wayback Machine Faktablad nummer 10 Norrkoping Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut November 2002 shved na sajti SMHI Shvedskogo institutu meteorologiyi j gidrologiyi Gransjon 715911 158246 Sjoareal och sjohojd 2012 11 15 u Wayback Machine SMHI 25 november 2009 S 167 shved na sajti SMHI 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Shvedskogo institutu meteorologiyi j gidrologiyi