Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Левінія австралійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lewinia pectoralis (Temminck, 1831) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Rallus pectoralis Gallirallus pectoralis Dryolimnas pectoralis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Леві́нія австралійська (Lewinia pectoralis) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae). Мешкає в Австралазії.
Опис
Довжина птаха становить 20-27 см, вага 63-112 г. Довжина крила становить 9,6-11 см, довжина хвоста 3,9-5,2 см, довжина дзьоба 2,9-3,9 см. Верхня частина голови і шия рудувато-коричневі, тім'я і потилиця поцятковані помітними чорнуватими поздовжніми смужками. Решта верхньої частина тіла оливково-коричнева, поцяткована вертикальними чорними смужками. Щоки, обличчя і горло сірі, підборіддя світло-сіре або білувате. Горло і груди сірі, живіт, боки і нижні покривні пера хвоста смугасті, чорно-білі. Дзьоб довгий, дещо вигнутий, рожевуватий, на кінці і зверху сірий. Райдужки карі або червоні. Лапи сірі з легким рожевуватим відтінком. Самиці є дещо більш коричневими, ніж самці, однак загалом виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення, ніж дорослі птахи, рудувато-коричнева пляма на голові і шиї у них відсутня, а чорно-білі смуги на нижній частині тіла менш виражені.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:
- L. p. exsul (Hartert, EJO, 1898) — острів Флорес (центральні Малі Зондські острови);
- L. p. mayri (Hartert, EJO, 1930) — гори Арфак і Вейланд та гори Центрального хребта на Новій Гвінеї;
- L. p. alberti (Rothschild & Hartert, EJO, 1907) — гори на південному сході Нової Гвінеї, зокрема гори [en];
- †L. p. clelandi (Mathews, 1911) — південний захід Західної Австалії;
- L. p. pectoralis (Temminck, 1831) — схід і південний схід Австралії (від північно-східного Квінсленда до південного сходу Південної Австралії);
- L. p. brachipus (Swainson, 1838) — Тасманія.
Підвид L. p. exsul з острова Флорес відомий лише за 4 зразками, зібраними в західній частині острова. Підвид L. p. clelandi не спостерігався з 1930-х років і вважається вимерлим.
Поширення і екологія
Австралійські левінії мешкають в Австралії, Індонезії і Папуа Новій Гвінеї. Вони живуть в густих високотравних, осокових або очеретяних заростях на болотах та інших водно-болотних угіддях — озерах, солончаках, прибережних лагунах і естуаріях, а також в заболочених лісах. На Новій Гвінеї вони зустрічаються на висоті від 1040 до 2600 м над рівнем моря. Деякі популяції є частково осілими, деякі мігруючі.
Австралійські левінії зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками в густій прибережній рослинності на берегах прісноводних або солонуватих водойм або (у більш сухих місцевостях) серед папоротей і трав. Вони ведуть прихований спосіб життя, покидаючи зарості лише для пошуку їжі на березі. Основою раціону цих птахів є безхребетні — молюски, черв'яки, комахи, ракоподібні, іноді до нього входять також амфібії і яйця птахів. Австралійські левінії часто стоять на мілководді в пошуках їжі. Вони повільно ходять по землі, рідко літають і при небезпеці ховаються в заростях. Можуть плавати і пірнати.
Сезон розмноження в Австралії у австралійських левіній триває з січня по серпень. Гніздо являє собою неглибоку чашу з трави і очерету, яка встелюється тонкими травинками, розміщується в прибережних заростях на підвищенні, в більш сухих місцевостях на березі водойми. воно має діаметр 18 см, глибину 8 см, внутрішня частина гнізда має діаметр 12-13 см. Гніздо будується протягом 4-5 днів, іноді до 7 днів. В кладці 3-5 яєць, інкубаційний період триває 19-21 день. Насиджують лише самиці. Пташенята покидають гніздо через 24 години після вилуплення. За сезон може вилупитися 2 виводки.
Примітки
- BirdLife International (2016). Lewinia pectoralis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 30 грудня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finfoots, flufftails, rails, trumpeters, cranes, Limpkin. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 грудня 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leviniya avstralijska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Pastushkovi Rallidae Rid Leviniya Lewinia Vid Leviniya avstralijska Binomialna nazva Lewinia pectoralis Temminck 1831 Pidvidi Div tekst Sinonimi Rallus pectoralis Gallirallus pectoralis Dryolimnas pectoralis Posilannya Vikishovishe Lewinia pectoralis Vikividi Lewinia pectoralis ITIS 560785 MSOP 22692521 NCBI 1150672 Fossilworks 369458 Levi niya avstralijska Lewinia pectoralis vid zhuravlepodibnih ptahiv rodini pastushkovih Rallidae Meshkaye v Avstralaziyi OpisAvstralijska leviniya Dovzhina ptaha stanovit 20 27 sm vaga 63 112 g Dovzhina krila stanovit 9 6 11 sm dovzhina hvosta 3 9 5 2 sm dovzhina dzoba 2 9 3 9 sm Verhnya chastina golovi i shiya ruduvato korichnevi tim ya i potilicya pocyatkovani pomitnimi chornuvatimi pozdovzhnimi smuzhkami Reshta verhnoyi chastina tila olivkovo korichneva pocyatkovana vertikalnimi chornimi smuzhkami Shoki oblichchya i gorlo siri pidboriddya svitlo sire abo biluvate Gorlo i grudi siri zhivit boki i nizhni pokrivni pera hvosta smugasti chorno bili Dzob dovgij desho vignutij rozhevuvatij na kinci i zverhu sirij Rajduzhki kari abo chervoni Lapi siri z legkim rozhevuvatim vidtinkom Samici ye desho bilsh korichnevimi nizh samci odnak zagalom vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Molodi ptahi mayut bilsh tmyane zabarvlennya nizh dorosli ptahi ruduvato korichneva plyama na golovi i shiyi u nih vidsutnya a chorno bili smugi na nizhnij chastini tila mensh virazheni PidvidiVidilyayut shist pidvidiv L p exsul Hartert EJO 1898 ostriv Flores centralni Mali Zondski ostrovi L p mayri Hartert EJO 1930 gori Arfak i Vejland ta gori Centralnogo hrebta na Novij Gvineyi L p alberti Rothschild amp Hartert EJO 1907 gori na pivdennomu shodi Novoyi Gvineyi zokrema gori en L p clelandi Mathews 1911 pivdennij zahid Zahidnoyi Avstaliyi L p pectoralis Temminck 1831 shid i pivdennij shid Avstraliyi vid pivnichno shidnogo Kvinslenda do pivdennogo shodu Pivdennoyi Avstraliyi L p brachipus Swainson 1838 Tasmaniya Pidvid L p exsul z ostrova Flores vidomij lishe za 4 zrazkami zibranimi v zahidnij chastini ostrova Pidvid L p clelandi ne sposterigavsya z 1930 h rokiv i vvazhayetsya vimerlim Poshirennya i ekologiyaAvstralijski leviniyi meshkayut v Avstraliyi Indoneziyi i Papua Novij Gvineyi Voni zhivut v gustih visokotravnih osokovih abo ocheretyanih zarostyah na bolotah ta inshih vodno bolotnih ugiddyah ozerah solonchakah priberezhnih lagunah i estuariyah a takozh v zabolochenih lisah Na Novij Gvineyi voni zustrichayutsya na visoti vid 1040 do 2600 m nad rivnem morya Deyaki populyaciyi ye chastkovo osilimi deyaki migruyuchi Avstralijski leviniyi zustrichayutsya poodinci parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami v gustij priberezhnij roslinnosti na beregah prisnovodnih abo solonuvatih vodojm abo u bilsh suhih miscevostyah sered paporotej i trav Voni vedut prihovanij sposib zhittya pokidayuchi zarosti lishe dlya poshuku yizhi na berezi Osnovoyu racionu cih ptahiv ye bezhrebetni molyuski cherv yaki komahi rakopodibni inodi do nogo vhodyat takozh amfibiyi i yajcya ptahiv Avstralijski leviniyi chasto stoyat na milkovoddi v poshukah yizhi Voni povilno hodyat po zemli ridko litayut i pri nebezpeci hovayutsya v zarostyah Mozhut plavati i pirnati Sezon rozmnozhennya v Avstraliyi u avstralijskih levinij trivaye z sichnya po serpen Gnizdo yavlyaye soboyu negliboku chashu z travi i ocheretu yaka vstelyuyetsya tonkimi travinkami rozmishuyetsya v priberezhnih zarostyah na pidvishenni v bilsh suhih miscevostyah na berezi vodojmi vono maye diametr 18 sm glibinu 8 sm vnutrishnya chastina gnizda maye diametr 12 13 sm Gnizdo buduyetsya protyagom 4 5 dniv inodi do 7 dniv V kladci 3 5 yayec inkubacijnij period trivaye 19 21 den Nasidzhuyut lishe samici Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 24 godini pislya viluplennya Za sezon mozhe vilupitisya 2 vivodki PrimitkiBirdLife International 2016 Lewinia pectoralis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 30 grudnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Finfoots flufftails rails trumpeters cranes Limpkin IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 30 grudnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi