Свенд Лауге Кох (дан. Svend Lauge Koch; 5 липня 1892, Калуннборг, Данія — 5 червня 1964, Копенгаген, Данія) — данський геолог, топограф і полярний дослідник. Відомий дослідник Гренландії початку XX століття, та один з основних її картографів. На честь Коха названо мінерал і Берег Лауге Коха на північному заході Гренландії.
Лауге Кох | |
---|---|
Портрет Лауге Коха, виконаний Актоном Фріісом в 1919 році | |
Народився | 5 липня 1892[1][2][…] Калундборг, d, Данія |
Помер | 5 червня 1964[2][3][…](71 рік) Копенгаген, Королівство Данія |
Країна | Данія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, геолог, полярний дослідник |
Alma mater | Копенгагенський університет |
Галузь | геологія[5], d[5] і d[5] |
Батько | d |
Нагороди | |
Лауге Кох у Вікісховищі |
Життєпис
Раннє життя
Народився 5 липня 1892 року в Калуннборзі, в сім'ї Карла та Елізабет Кох. На його становлення як вченого великий вплив зробив троюрідний брат батька — полярний дослідник, учасник кількох гренландських експедицій, очолюваних у тому числі Людвігом Мюліусом-Еріксеном Альфредом Вегенером (в експедиції останнього (1912—1913) по пересіченню Гренландії керував санною партією). Вищу освіту здобув у Копенгагенському університеті, навчання в якому розпочав у 1911 році, у 1920 році отримав диплом магістра, а в 1929 році докторський ступінь, захистивши дисертацію на тему «Стратиграфія Гренландії».
Кар'єра
Вперше Кох відвідав Гренландію в 1913 році, коли працював асистентом (англ. fieldwork assistant) в районі затоки Діско, і з цього часу дослідження острова стало справою всього його життя. У 1920—1923 роках він очолив першу з багатьох власних експедицій, яку назвав «ювілейною» (англ. Danish Bicentenary Jubilee Expedition) на честь 200-річчя початку діяльності в Гренландії данського місіонера Ганса Еґеде, який започаткував її вивчення. В рамках цієї експедиції відбувся 200-денний санний перехід північним берегом острова. У 1921 році Кох став першою людиною, що ступила на північний і близький до полюса з відомих (до 1996 року) науці островів — Кафеклуббен. До цього, у 1900 році острів побачив (але не висадився на нього) Роберт Пірі. Таку оригінальну назву острову Кох дав на честь неформальної назви місця збору членів геолого-розвідувального данського співтовариства (англ. Geological Survej of Denmark).
З 1923 Кох читав лекції в Європі і США. В 1926 рішенням Адміністрації Гренландії він був призначений головним геологом Гренландії, а з 1932 і аж до самої смерті був членом її Комісії з наукових досліджень.
В 1929 першим висунув гіпотезу, що геологічна будова кристалічних гнейсів Гренландії може бути результатом каледонської складчастості.
У 1930 році данський уряд наділив Коха повноваженнями поліцейського інспектора, юрисдикція якого поширювалася на всіх жителів Гренландії.
В 1933 Лауге Кох взяв особисту участь у перших польотах над територією острова, які дозволили істотно уточнити і доповнити картографічні дані про район Землі Кронпринца Християна (півострова на півночі Гренландії). В 1935 у співпраці з урядом Ісландії організував трирічну експедицію для дослідження природних багатств цієї країни.
В 1938, після проведеної аєроекспедиції, він спростував припущення (прихильником якого був і сам) про існування суші між Гренландією і Шпіцбергеном. Дані, отримані під час цієї експедиції, дозволили Коху дати переконливе пояснення помилці, допущеної Робертом Пірі, який вважав, що земля, що сьогодні носить його ім'я, є островом.
Друга світова війна
Друга світова війна змусила Коха перервати в 1940 дослідницьку діяльність, але вже в 1947 він відновив її в повному обсязі, організувавши експедицію з 14 осіб, яка перезимувала в Східній Гренландії.
Останні роки життя
Кох брав участь у польових дослідженнях аж до 1959 року, завершивши їх у віці 67 років через брак урядових дотацій. В 1960 Базельський університет присвоїв йому ступінь почесного доктора наук, а в 1963 він став почесним доктором наук канадського Університету Макгілла.
Лауге Кох помер від раку в 1964 році в Копенгагені. Похований на цвинтарі в Герсгольмі.
Нагороди та відзнаки
У 1924 році Кох отримав почесну стипендію від Американського географічного товариства, у 1930 році — медаль Дейлі, а також медаль Вега від Шведського товариства антропології та географії. У 1927 році він був нагороджений золотою медаллю мецената британського Королівського географічного товариства за роботу в Гренландії та медаллю Ганса Егеде королівського данського географічного товариства. У 1949 році він був нагороджений медаллю Мері Кларк Томпсон від Національної академії наук.
Особисте життя
За своє життя Лауге Кох був принаймні тричі одружений.
Першою його дружиною стала 1924 року шведка Єва Біргіт Кевентер, дочка стокгольмського професора Гуннара Андерсона. У цьому шлюбі народилося троє дітей — Карл (1925), Уве (1926) та Гуннар (1928). Біргіт померла 1933 року.
Через 3 роки після смерті дружини Лауге одружився вдруге, з Улле, донькою шведського посла в Німеччині Арвіда Ріхарта, і в тому ж році народилася їхня дочка Метте. Лаузі та Улла розлучилися у 1940 році.
У 1944 Кох одружився востаннє, з Едіт Марі, донькою Т. Нільсена. У цьому шлюбі не було дітей. Едіт пережила чоловіка і померла через 12 років після нього, 1976 року.
Також Лауге мав одну позашлюбну дитину на ім'я Генрік, яка народилася в 1928 році від контакту з гренландкою з Іттоккортоорміуту.
Пам'ять
Кохіт
Кохіт (англ. Kochite) - мінерал з хімічною формулою (Na,Ca)3Ca2(Mn,Ca)ZrTi(Si2O7)2(F,O)4 й відкритий у лужному магматичному комплексі Східної Гренландії названий на честь данського дослідника за його внесок у дослідження Східної частини Ґренландії, регіону, де було відкрито цей хімічний елемент.
Берег Лауге Коха
Також на честь Лауге названий Берег Лауге Коха - берег на північному заході Гренландії. В історії Гренландії узбережжя було перешкодою для імміграції з північної частини Гренландії до її західної частини.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119146223 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Czech National Authority Database
- Nuttall, Mark (23 вересня 2005). Encyclopedia of the Arctic (англ.). Routledge. ISBN .
- Lauge Koch Encyclopedia Arctica 15: Biographies. collections.dartmouth.edu. Процитовано 11 липня 2022.
- . web.archive.org. 30 червня 2012. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 11 липня 2022.
- Bravo, Michael; Sörlin, Sverker (2002). Narrating the Arctic: A Cultural History of Nordic Scientific Practices (англ.). Science History Publications. с. 205. ISBN .
- Hobbs, W. H. . Encyclopedia Arctica (англ.). Архів Lauge Koch in Encyclopedia Arctica 15 оригіналу за 13 липня 2022.
- Hansen, 2012, с. 1105.
- Higgins, 2008, с. 4.
- Ries, 2002, с. 206—207.
- Müller, F. . Obituary. The Arctic Institute of North America. Архів оригіналу (web and PDF) за 13 липня 2022.
{{}}
: Недійсний|deadurl=|deadurl=yes
() - (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2009. Процитовано 11 липня 2022.
- Donovan, Desmond (1 жовтня 2014). DAWES, Peter R. The Koch family papers. Part 1. New insight into the life, work and aspirations of Greenland geo-explorer Lauge Koch (1892–1964). Geological Survey of Denmark and Greenland, Copenhagen: 2012. Pp 220; illustrated. Price DKK 150.00 (paperback). ISBN 9788778713353. https://doi.org/10.3366/anh.2014.0258 (англ.). doi:10.3366/anh.2014.0258. Процитовано 12 липня 2022.
- Kochite. www.mindat.org. Процитовано 15 липня 2022.
- Lauge Koch Kyst | lex.dk. Den Store Danske (дан.). Процитовано 15 липня 2022.
Література
Ries, C. Lauge Koch and the Mapping of North East Greenland // Narrating the Arctic: A Cultural History of Nordic Scientific Practices / by ed. M. Bravo, S. Sörlin. — Canton, MA : Science History Publications, 2002. — P. 199—231.. — .
Hansen, K. G. Koch, Lauge // Encyclopedia of the Arctic / ed. M. Nuttall. — Нью-Йорк, 2012. — С. 1103-1105. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Koh Svend Lauge Koh dan Svend Lauge Koch 5 lipnya 1892 Kalunnborg Daniya 5 chervnya 1964 Kopengagen Daniya danskij geolog topograf i polyarnij doslidnik Vidomij doslidnik Grenlandiyi pochatku XX stolittya ta odin z osnovnih yiyi kartografiv Na chest Koha nazvano mineral i Bereg Lauge Koha na pivnichnomu zahodi Grenlandiyi Lauge KohPortret Lauge Koha vikonanij Aktonom Friisom v 1919 rociNarodivsya5 lipnya 1892 1892 07 05 1 2 Kalundborg d DaniyaPomer5 chervnya 1964 1964 06 05 2 3 71 rik Kopengagen Korolivstvo DaniyaKrayina DaniyaDiyalnistmandrivnik doslidnik geolog polyarnij doslidnikAlma materKopengagenskij universitetGaluzgeologiya 5 d 5 i d 5 BatkodNagorodid 1924 d 1927 d 1928 d 1949 d 1930 Lauge Koh u VikishovishiZhittyepisRannye zhittya Narodivsya 5 lipnya 1892 roku v Kalunnborzi v sim yi Karla ta Elizabet Koh Na jogo stanovlennya yak vchenogo velikij vpliv zrobiv troyuridnij brat batka polyarnij doslidnik uchasnik kilkoh grenlandskih ekspedicij ocholyuvanih u tomu chisli Lyudvigom Myuliusom Eriksenom Alfredom Vegenerom v ekspediciyi ostannogo 1912 1913 po peresichennyu Grenlandiyi keruvav sannoyu partiyeyu Vishu osvitu zdobuv u Kopengagenskomu universiteti navchannya v yakomu rozpochav u 1911 roci u 1920 roci otrimav diplom magistra a v 1929 roci doktorskij stupin zahistivshi disertaciyu na temu Stratigrafiya Grenlandiyi Kar yera Vpershe Koh vidvidav Grenlandiyu v 1913 roci koli pracyuvav asistentom angl fieldwork assistant v rajoni zatoki Disko i z cogo chasu doslidzhennya ostrova stalo spravoyu vsogo jogo zhittya U 1920 1923 rokah vin ocholiv pershu z bagatoh vlasnih ekspedicij yaku nazvav yuvilejnoyu angl Danish Bicentenary Jubilee Expedition na chest 200 richchya pochatku diyalnosti v Grenlandiyi danskogo misionera Gansa Egede yakij zapochatkuvav yiyi vivchennya V ramkah ciyeyi ekspediciyi vidbuvsya 200 dennij sannij perehid pivnichnim beregom ostrova U 1921 roci Koh stav pershoyu lyudinoyu sho stupila na pivnichnij i blizkij do polyusa z vidomih do 1996 roku nauci ostroviv Kafeklubben Do cogo u 1900 roci ostriv pobachiv ale ne visadivsya na nogo Robert Piri Taku originalnu nazvu ostrovu Koh dav na chest neformalnoyi nazvi miscya zboru chleniv geologo rozviduvalnogo danskogo spivtovaristva angl Geological Survej of Denmark Z 1923 Koh chitav lekciyi v Yevropi i SShA V 1926 rishennyam Administraciyi Grenlandiyi vin buv priznachenij golovnim geologom Grenlandiyi a z 1932 i azh do samoyi smerti buv chlenom yiyi Komisiyi z naukovih doslidzhen V 1929 pershim visunuv gipotezu sho geologichna budova kristalichnih gnejsiv Grenlandiyi mozhe buti rezultatom kaledonskoyi skladchastosti U 1930 roci danskij uryad nadiliv Koha povnovazhennyami policejskogo inspektora yurisdikciya yakogo poshiryuvalasya na vsih zhiteliv Grenlandiyi Aerofotoznimok ostrova Kaffekluben na yakomu pobuvav Koh V 1933 Lauge Koh vzyav osobistu uchast u pershih polotah nad teritoriyeyu ostrova yaki dozvolili istotno utochniti i dopovniti kartografichni dani pro rajon Zemli Kronprinca Hristiyana pivostrova na pivnochi Grenlandiyi V 1935 u spivpraci z uryadom Islandiyi organizuvav tririchnu ekspediciyu dlya doslidzhennya prirodnih bagatstv ciyeyi krayini V 1938 pislya provedenoyi ayeroekspediciyi vin sprostuvav pripushennya prihilnikom yakogo buv i sam pro isnuvannya sushi mizh Grenlandiyeyu i Shpicbergenom Dani otrimani pid chas ciyeyi ekspediciyi dozvolili Kohu dati perekonlive poyasnennya pomilci dopushenoyi Robertom Piri yakij vvazhav sho zemlya sho sogodni nosit jogo im ya ye ostrovom Druga svitova vijna Druga svitova vijna zmusila Koha perervati v 1940 doslidnicku diyalnist ale vzhe v 1947 vin vidnoviv yiyi v povnomu obsyazi organizuvavshi ekspediciyu z 14 osib yaka perezimuvala v Shidnij Grenlandiyi Ostanni roki zhittya Koh brav uchast u polovih doslidzhennyah azh do 1959 roku zavershivshi yih u vici 67 rokiv cherez brak uryadovih dotacij V 1960 Bazelskij universitet prisvoyiv jomu stupin pochesnogo doktora nauk a v 1963 vin stav pochesnim doktorom nauk kanadskogo Universitetu Makgilla Lauge Koh pomer vid raku v 1964 roci v Kopengageni Pohovanij na cvintari v Gersgolmi Nagorodi ta vidznakiU 1924 roci Koh otrimav pochesnu stipendiyu vid Amerikanskogo geografichnogo tovaristva u 1930 roci medal Dejli a takozh medal Vega vid Shvedskogo tovaristva antropologiyi ta geografiyi U 1927 roci vin buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu mecenata britanskogo Korolivskogo geografichnogo tovaristva za robotu v Grenlandiyi ta medallyu Gansa Egede korolivskogo danskogo geografichnogo tovaristva U 1949 roci vin buv nagorodzhenij medallyu Meri Klark Tompson vid Nacionalnoyi akademiyi nauk Osobiste zhittyaZa svoye zhittya Lauge Koh buv prinajmni trichi odruzhenij Pershoyu jogo druzhinoyu stala 1924 roku shvedka Yeva Birgit Keventer dochka stokgolmskogo profesora Gunnara Andersona U comu shlyubi narodilosya troye ditej Karl 1925 Uve 1926 ta Gunnar 1928 Birgit pomerla 1933 roku Cherez 3 roki pislya smerti druzhini Lauge odruzhivsya vdruge z Ulle donkoyu shvedskogo posla v Nimechchini Arvida Riharta i v tomu zh roci narodilasya yihnya dochka Mette Lauzi ta Ulla rozluchilisya u 1940 roci U 1944 Koh odruzhivsya vostannye z Edit Mari donkoyu T Nilsena U comu shlyubi ne bulo ditej Edit perezhila cholovika i pomerla cherez 12 rokiv pislya nogo 1976 roku Takozh Lauge mav odnu pozashlyubnu ditinu na im ya Genrik yaka narodilasya v 1928 roci vid kontaktu z grenlandkoyu z Ittokkortoormiutu Pam yatDokladnishe ta Kohit Kohit angl Kochite mineral z himichnoyu formuloyu Na Ca 3Ca2 Mn Ca ZrTi Si2O7 2 F O 4 j vidkritij u luzhnomu magmatichnomu kompleksi Shidnoyi Grenlandiyi nazvanij na chest danskogo doslidnika za jogo vnesok u doslidzhennya Shidnoyi chastini Grenlandiyi regionu de bulo vidkrito cej himichnij element Bereg Lauge Koha Takozh na chest Lauge nazvanij Bereg Lauge Koha bereg na pivnichnomu zahodi Grenlandiyi V istoriyi Grenlandiyi uzberezhzhya bulo pereshkodoyu dlya immigraciyi z pivnichnoyi chastini Grenlandiyi do yiyi zahidnoyi chastini PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119146223 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Nuttall Mark 23 veresnya 2005 Encyclopedia of the Arctic angl Routledge ISBN 978 1 136 78680 8 Lauge Koch Encyclopedia Arctica 15 Biographies collections dartmouth edu Procitovano 11 lipnya 2022 web archive org 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 11 lipnya 2022 Bravo Michael Sorlin Sverker 2002 Narrating the Arctic A Cultural History of Nordic Scientific Practices angl Science History Publications s 205 ISBN 978 0 88135 385 3 Hobbs W H Encyclopedia Arctica angl Arhiv Lauge Koch in Encyclopedia Arctica 15 originalu za 13 lipnya 2022 Hansen 2012 s 1105 Higgins 2008 s 4 Ries 2002 s 206 207 Muller F Obituary The Arctic Institute of North America Arhiv originalu web and PDF za 13 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl deadurl yes dovidka PDF web archive org Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2009 Procitovano 11 lipnya 2022 Donovan Desmond 1 zhovtnya 2014 DAWES Peter R The Koch family papers Part 1 New insight into the life work and aspirations of Greenland geo explorer Lauge Koch 1892 1964 Geological Survey of Denmark and Greenland Copenhagen 2012 Pp 220 illustrated Price DKK 150 00 paperback ISBN 9788778713353 https doi org 10 3366 anh 2014 0258 angl doi 10 3366 anh 2014 0258 Procitovano 12 lipnya 2022 Kochite www mindat org Procitovano 15 lipnya 2022 Lauge Koch Kyst lex dk Den Store Danske dan Procitovano 15 lipnya 2022 LiteraturaRies C Lauge Koch and the Mapping of North East Greenland Narrating the Arctic A Cultural History of Nordic Scientific Practices by ed M Bravo S Sorlin Canton MA Science History Publications 2002 P 199 231 ISBN 978 1 136 78680 8 Hansen K G Koch Lauge Encyclopedia of the Arctic ed M Nuttall Nyu Jork 2012 S 1103 1105 ISBN 978 1 136 78680 8