Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лаппо Іван Іванович 1869 23 грудня 1944 історик фахівець з історії права дослідник джерел з історії Великого князівства

Лаппо Іван Іванович

Лаппо Іван Іванович

Лаппо Іван Іванович (1869 — 23 грудня 1944) — історик, фахівець з історії права, дослідник джерел з історії Великого князівства Литовського.

Лаппо Іван Іванович
image
Народився29 серпня 1869(1869-08-29)[1]
Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер23 грудня 1944(1944-12-23)[1](75 років)
Дрезден, Третій Райх
Країнаimage Російська імперія
image Литва
Діяльністьісторик
Alma materЦарськосільська гімназія
Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1892)
ЗакладЦарськосільська гімназія
Q55784332?
d
Тартуський університет
Воронезький державний університет
d
Університет Вітовта Великого
Вільнюський університет
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникПлатонов Сергій Федорович
image Роботи у Вікіджерелах

Біографія

Народився в Білорусі (це дало підстави декому з істориків, зокрема Д.Дорошенку та Д.Карєву, зарахувати його до представників білоруської історіографії). 1892 року закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету. Його вчителем був С.Платонов, за поданням останнього Лаппо залишили при університеті для підготовки до професури. Під керівництвом С.Платонова написав у 1894 році свою першу наукову працю «Тверской уезд в XVI веке. Его население и виды земельного владения» (праця ґрунтувалася на статистичній обробці ). Надалі займався історією права і державного ладу Великого князівства Литовського в 16 ст. 1901 року опублікував дослідження «Великое княжество Литовское от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569—86). Опыт исследования политического и общественного строя». Це була його магістерська дисертація. 1903 став приват-доцентом Петербурзького університету.

1905 року прийняв запрошення кафедри російської історії Юр'ївського університету. Там займався проблемою ролі місцевих організацій шляхти, які посилали депутатів (послів) у нижню палату сейму («посольська ізба»; див. також Вальний сейм). За результатами досліджень підготував працю «Великое княжество Литовское во второй половине XVI века. Литовско-русский повет (уезд) и его сеймы» (опублікована 1911) і за нею 24 квітня 1911 захистив докторську дисертація в Московському університеті. Того ж року став ординарним професором Юр'ївського університету. Читав курс історіографії Великого князівства Литовського.

Вважав, що Велике князівство Литовське не втратило своєї державності після Люблінської унії 1569, а Річ Посполита мала федеративний характер (союз двох держав). Ці припущення зазнали істотної критики з боку М.Любавського, М.Грушевського та представників польської історіографії (Я.Адамус).

Кілька своїх праць присвятив історії українського народу: «Присоединение Малороссии к Москве в связи с историей днепровского казачества и Украины», «Присоединение Малороссии к Москве в связи с историей Юго-Западной Руси», «Происхождение украинской идеологии новейшего времени».

31 травня 1918 року, після окупації Юр'єва (нині м. Тарту, Естонія) німецькими військами, діяльність там російського університету (Юр'ївського) була офіційно припинена. Влітку 1918 разом із особовим складом університету евакуювався до Воронежа (нині місто в РФ), там продовжив роботу в новоствореному Воронезькому університеті на кафедрі історії нових європейських суспільств, однак уже 1919 року емігрував до Праги.

У празький період своєї діяльності (1919—33) був обраний членом Російської вченої колегії (ради професорів), активно займався історією Західної Русі. Опублікував праці «Западная Россия и ее соединение с Польшей в их историческом прошлом» (1924), «Уравнение прав Великого княжества Литовского и Короны Польской в 1697 году» (1930).

1933 року його запросили в Литву на посаду приват-доцента Каунаського університету. Там предметно зайнявся дослідженнями і підготовкою до видання (Литовського статуту 1588). Результатом цієї роботи стало оприлюднення в Каунасі в 1934—36 роках тому (понад 1000 сторінок) власне досліджень Статуту, а в 1938 році — тексту самого Статуту.

Під час Другої світової війни продовжував викладацьку діяльність у Вільнюсі (1939—43), куди переїхав гуманітарний факультет Каунаського університету. Потім за нез'ясованих обставин перебрався до Німеччини, у місто Дрезден.

Помер у Дрездені у ніч бомбардування міста англо-американською авіацією.

Праці

  • Великое княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569—1586): Опыт исследования политического и общественного строя, т. 1. СПб., 1901 (= Великое княжество Литовское за время отъ заключенія Люблинской уніи до смерти Стефана Баторія (1569–1586). Опытъ изслѣдованія политическаго и общественнаго строя, т. І, СПб., 1901, ст. XVI+781 (Записки ист.-фил. фак. Спб. ун. т. LXI) );
  • Современное состояние науки русской истории и задача ее университетского преподавателя: Вступ. публ. лекция (11 октября 1905 г.). Юрьев, 1906;
  • Великое княжество Литовское во второй половине XVI столетия. Литовско-русский повет и его сеймик. Юрьев, 1911;
  • Западная Россия и ее соединение с Польшей в их историческом прошлом: Исторические очерки. Прага, 1924;
  • Происхождение украинской идеологии новейшего времени. Ужгород, 1926;
  • Идея единства русского народа в Юго-Западной Руси в эпоху присоединения Малороссии к Московскому государству. Прага, 1929;
  • Литовский Статут 1588 года, т. 1 [ 15 травня 2022 у Wayback Machine.]: Исследование, ч. 1—2. Каунас, 1934—36.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела та література

Література

  • Banionis E. Ivanas Lappo. В кн.: Praeitis, t. 3. Vilnius, 1992;
  • И. И. Лаппо (1869—1944). В кн.: Вернадский Г. Русская историография. М., 1998;
  • Василенко В. О. Політична історія Великого князівства Литовського (до 1569 р.) в східно-слов'янських історіографіях XIX — першої третини ХХ ст. Дніпропетровськ, 2006.
  • Ковалев М.В. «Моя жизнь слилась с моею научною работою…»: профессор. Иван Иванович Лаппо (1869−1944) // Новая и новейшая история. 2019. № 6. С. 162 — 187.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lappo Ivan Ivanovich 1869 23 grudnya 1944 istorik fahivec z istoriyi prava doslidnik dzherel z istoriyi Velikogo knyazivstva Litovskogo Lappo Ivan IvanovichNarodivsya29 serpnya 1869 1869 08 29 1 Carske Selo Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaPomer23 grudnya 1944 1944 12 23 1 75 rokiv Drezden Tretij RajhKrayina Rosijska imperiya LitvaDiyalnististorikAlma materCarskosilska gimnaziya Sankt Peterburzkij Imperatorskij universitet 1892 ZakladCarskosilska gimnaziya Q55784332 d Tartuskij universitet Voronezkij derzhavnij universitet d Universitet Vitovta Velikogo Vilnyuskij universitetNaukovij stupindoktor naukNaukovij kerivnikPlatonov Sergij FedorovichRoboti u VikidzherelahBiografiyaNarodivsya v Bilorusi ce dalo pidstavi dekomu z istorikiv zokrema D Doroshenku ta D Karyevu zarahuvati jogo do predstavnikiv biloruskoyi istoriografiyi 1892 roku zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Peterburzkogo universitetu Jogo vchitelem buv S Platonov za podannyam ostannogo Lappo zalishili pri universiteti dlya pidgotovki do profesuri Pid kerivnictvom S Platonova napisav u 1894 roci svoyu pershu naukovu pracyu Tverskoj uezd v XVI veke Ego naselenie i vidy zemelnogo vladeniya pracya gruntuvalasya na statistichnij obrobci Nadali zajmavsya istoriyeyu prava i derzhavnogo ladu Velikogo knyazivstva Litovskogo v 16 st 1901 roku opublikuvav doslidzhennya Velikoe knyazhestvo Litovskoe ot zaklyucheniya Lyublinskoj unii do smerti Stefana Batoriya 1569 86 Opyt issledovaniya politicheskogo i obshestvennogo stroya Ce bula jogo magisterska disertaciya 1903 stav privat docentom Peterburzkogo universitetu 1905 roku prijnyav zaproshennya kafedri rosijskoyi istoriyi Yur yivskogo universitetu Tam zajmavsya problemoyu roli miscevih organizacij shlyahti yaki posilali deputativ posliv u nizhnyu palatu sejmu posolska izba div takozh Valnij sejm Za rezultatami doslidzhen pidgotuvav pracyu Velikoe knyazhestvo Litovskoe vo vtoroj polovine XVI veka Litovsko russkij povet uezd i ego sejmy opublikovana 1911 i za neyu 24 kvitnya 1911 zahistiv doktorsku disertaciya v Moskovskomu universiteti Togo zh roku stav ordinarnim profesorom Yur yivskogo universitetu Chitav kurs istoriografiyi Velikogo knyazivstva Litovskogo Vvazhav sho Velike knyazivstvo Litovske ne vtratilo svoyeyi derzhavnosti pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 a Rich Pospolita mala federativnij harakter soyuz dvoh derzhav Ci pripushennya zaznali istotnoyi kritiki z boku M Lyubavskogo M Grushevskogo ta predstavnikiv polskoyi istoriografiyi Ya Adamus Kilka svoyih prac prisvyativ istoriyi ukrayinskogo narodu Prisoedinenie Malorossii k Moskve v svyazi s istoriej dneprovskogo kazachestva i Ukrainy Prisoedinenie Malorossii k Moskve v svyazi s istoriej Yugo Zapadnoj Rusi Proishozhdenie ukrainskoj ideologii novejshego vremeni 31 travnya 1918 roku pislya okupaciyi Yur yeva nini m Tartu Estoniya nimeckimi vijskami diyalnist tam rosijskogo universitetu Yur yivskogo bula oficijno pripinena Vlitku 1918 razom iz osobovim skladom universitetu evakuyuvavsya do Voronezha nini misto v RF tam prodovzhiv robotu v novostvorenomu Voronezkomu universiteti na kafedri istoriyi novih yevropejskih suspilstv odnak uzhe 1919 roku emigruvav do Pragi U prazkij period svoyeyi diyalnosti 1919 33 buv obranij chlenom Rosijskoyi vchenoyi kolegiyi radi profesoriv aktivno zajmavsya istoriyeyu Zahidnoyi Rusi Opublikuvav praci Zapadnaya Rossiya i ee soedinenie s Polshej v ih istoricheskom proshlom 1924 Uravnenie prav Velikogo knyazhestva Litovskogo i Korony Polskoj v 1697 godu 1930 1933 roku jogo zaprosili v Litvu na posadu privat docenta Kaunaskogo universitetu Tam predmetno zajnyavsya doslidzhennyami i pidgotovkoyu do vidannya Litovskogo statutu 1588 Rezultatom ciyeyi roboti stalo oprilyudnennya v Kaunasi v 1934 36 rokah tomu ponad 1000 storinok vlasne doslidzhen Statutu a v 1938 roci tekstu samogo Statutu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prodovzhuvav vikladacku diyalnist u Vilnyusi 1939 43 kudi pereyihav gumanitarnij fakultet Kaunaskogo universitetu Potim za nez yasovanih obstavin perebravsya do Nimechchini u misto Drezden Pomer u Drezdeni u nich bombarduvannya mista anglo amerikanskoyu aviaciyeyu PraciVelikoe knyazhestvo Litovskoe za vremya ot zaklyucheniya Lyublinskoj unii do smerti Stefana Batoriya 1569 1586 Opyt issledovaniya politicheskogo i obshestvennogo stroya t 1 SPb 1901 Velikoe knyazhestvo Litovskoe za vremya ot zaklyucheniya Lyublinskoj unii do smerti Stefana Batoriya 1569 1586 Opyt izslѣdovaniya politicheskago i obshestvennago stroya t I SPb 1901 st XVI 781 Zapiski ist fil fak Spb un t LXI Sovremennoe sostoyanie nauki russkoj istorii i zadacha ee universitetskogo prepodavatelya Vstup publ lekciya 11 oktyabrya 1905 g Yurev 1906 Velikoe knyazhestvo Litovskoe vo vtoroj polovine XVI stoletiya Litovsko russkij povet i ego sejmik Yurev 1911 Zapadnaya Rossiya i ee soedinenie s Polshej v ih istoricheskom proshlom Istoricheskie ocherki Praga 1924 Proishozhdenie ukrainskoj ideologii novejshego vremeni Uzhgorod 1926 Ideya edinstva russkogo naroda v Yugo Zapadnoj Rusi v epohu prisoedineniya Malorossii k Moskovskomu gosudarstvu Praga 1929 Litovskij Statut 1588 goda t 1 15 travnya 2022 u Wayback Machine Issledovanie ch 1 2 Kaunas 1934 36 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Dzherela ta literaturaO A Udod Lappo Ivan Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 43 ISBN 978 966 00 1028 1 T M Lebedinska Lappo Ivan Ivanovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Banionis E Ivanas Lappo V kn Praeitis t 3 Vilnius 1992 I I Lappo 1869 1944 V kn Vernadskij G Russkaya istoriografiya M 1998 Vasilenko V O Politichna istoriya Velikogo knyazivstva Litovskogo do 1569 r v shidno slov yanskih istoriografiyah XIX pershoyi tretini HH st Dnipropetrovsk 2006 Kovalev M V Moya zhizn slilas s moeyu nauchnoyu rabotoyu professor Ivan Ivanovich Lappo 1869 1944 Novaya i novejshaya istoriya 2019 6 S 162 187

Дата публікації:
Топ