Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яків Михайлович Лавренов (рос. Яков Михайлович Лавренов; 1912—1957,Київ) — радянський військовий діяч, генерал-майор артилерії.
| Яків Михайлович Лавренов | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Яков Михайлович Лавренов | ||||||||||
| Народження | 1912 | |||||||||
| Смерть | 1957 Київ | |||||||||
| Поховання | Лук'янівський військовий цвинтар | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||||||||
| Рід військ | Артилерія | |||||||||
| Роки служби | 1933—? | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Генерал-майор | |||||||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився в 1912 році. Росіянин. У 1933 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію Новооскольським районним військовим комісаріатом Курської області. У 1938 році був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради СРСР.
З 13 серпня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни. Спочатку воював начальником штабу 813-го артилерійського полку 296-ї стрілецької дивізії. Брав участь у важких боях першого періоду війни в Україні, в тому числі на Дніпрі. 2 вересня 1941 року в боях на Каховському плацдармі був поранений. Згодом брав участь у боях за Крим. Пізніше служив начальником штабу артилерії 10-го стрілецького корпусу.
Надалі брав участь у відвоюванні Донбасу, особисто керував відбиттям контратак піхоти і бойової техніки противника. Пізніше призначений на посаду командира 358-го артилерійського полку 126-ї стрілецької дивізії 2-ї гвардійської армії. На чолі цього полку брав активну участь у прориві німецької оборони на Перекопському перешийку і звільненні Криму.
На завершальному етапі війни командував артилерією 126-ї стрілецької дивізії. У боях на території Східної Пруссії, в тому числі за Кенігсберг, дивізіонна артилерія завдала військам противника великих втрат. Всього ж за час війни Лавренов три рази був поранений і один раз контужений.
Після закінчення війни продовжив службу в артилерійських частинах Радянської армії. Дослужився до звання генерал-майора артилерії. Проживав у Києві. Помер в 1957 році, похований на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна (15 квітня 1945), трьома орденами Червоного Прапора (14 січня 1943; 2 січня 1945; ?), орденом Олександра Невського (2 квітня 1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (30 листопада 1943; 27 квітня 1944), двома орденами Червоної Зірки (23 лютого 1942; ?) і низкою медалей.
Джерела
- База даних «Подвиг народу» (рос.).
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakiv Mihajlovich Lavrenov ros Yakov Mihajlovich Lavrenov 1912 1957 Kiyiv radyanskij vijskovij diyach general major artileriyi Yakiv Mihajlovich Lavrenovros Yakov Mihajlovich LavrenovNarodzhennya1912 1912 Smert1957 1957 KiyivPohovannyaLuk yanivskij vijskovij cvintarKrayina SRSRVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijskArtileriyaRoki sluzhbi1933 PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lavrenov BiografiyaNarodivsya v 1912 roci Rosiyanin U 1933 roci prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu Novooskolskim rajonnim vijskovim komisariatom Kurskoyi oblasti U 1938 roci buv nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Z 13 serpnya 1941 roku na frontah nimecko radyanskoyi vijni Spochatku voyuvav nachalnikom shtabu 813 go artilerijskogo polku 296 yi strileckoyi diviziyi Brav uchast u vazhkih boyah pershogo periodu vijni v Ukrayini v tomu chisli na Dnipri 2 veresnya 1941 roku v boyah na Kahovskomu placdarmi buv poranenij Zgodom brav uchast u boyah za Krim Piznishe sluzhiv nachalnikom shtabu artileriyi 10 go strileckogo korpusu Nadali brav uchast u vidvoyuvanni Donbasu osobisto keruvav vidbittyam kontratak pihoti i bojovoyi tehniki protivnika Piznishe priznachenij na posadu komandira 358 go artilerijskogo polku 126 yi strileckoyi diviziyi 2 yi gvardijskoyi armiyi Na choli cogo polku brav aktivnu uchast u prorivi nimeckoyi oboroni na Perekopskomu pereshijku i zvilnenni Krimu Mogila Yakova Lavrenova Na zavershalnomu etapi vijni komanduvav artileriyeyu 126 yi strileckoyi diviziyi U boyah na teritoriyi Shidnoyi Prussiyi v tomu chisli za Kenigsberg divizionna artileriya zavdala vijskam protivnika velikih vtrat Vsogo zh za chas vijni Lavrenov tri razi buv poranenij i odin raz kontuzhenij Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv sluzhbu v artilerijskih chastinah Radyanskoyi armiyi Dosluzhivsya do zvannya general majora artileriyi Prozhivav u Kiyevi Pomer v 1957 roci pohovanij na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina 15 kvitnya 1945 troma ordenami Chervonogo Prapora 14 sichnya 1943 2 sichnya 1945 ordenom Oleksandra Nevskogo 2 kvitnya 1945 dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 30 listopada 1943 27 kvitnya 1944 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 23 lyutogo 1942 i nizkoyu medalej DzherelaBaza danih Podvig narodu ros Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi