Летопись занятий Археографической комиссии – неперіодичне видання Археографічної комісії при С.-Петербурзькій АН (з 1917 – при Російській АН, з 1922 – Археографічна комісія Російської АН, з 1926 – Історико-археографічна комісія АН СРСР) у С.-Петербурзі (Петрограді, Ленінграді) протягом 1862–1928. Вийшло 35 випусків. Первісно "Летопись…" планувалася як щорічне видання, проте перші 11 випусків, як і 4 останні, охоплювали період діяльності Археографічної комісії від 2 до 7 років. Випуски з 12 до 31 відображали діяльність цієї інституції за 1 рік. Розвідки та матеріали з 1 до 11 випуску структурувалися за чотирма відділами:
1. Дослідження;
2. Матеріали;
3. Описи рукописів та актів;
4. Витяги з протоколів засідання Археогр. комісії.
Від 12 випуску структура видання повністю змінилася, зокрема зник поділ на відділи. Відтоді витяги з протоколів зі щорічними звітами про діяльність Археогр. комісії, а також допоміжні покажчики до них друкувалися на початку кожного випуску. З 13 випуску в "Летописи…" систематично вміщувалися списки книг, які надходили до бібліотеки Археогр. комісії, що замінили інвентарні списки. Передбачалася публікація біографій з портретами членів Археогр. комісії, але цей задум не був реалізований. У всіх випусках "Летописи…" публікувалися різноманітні історичні джерела, зокрема грамоти, акти, укази, прибутково-видаткові книги, наукові статті і джерелознавчі дослідження, а також друкувалася інформація про діяльність цієї інституції, описи колекцій документів, витяги з протоколів засідань Археогр. комісії впродовж 1860–1925 та ін. З багатьох публікацій в "Летописи…" робилися окремі відбитки, наклад яких коливався від 50 до 2000 примірників. На сторінках "Летописи…" вміщувалися праці та матеріали відомих рос. і українських вчених, зокрема К.Бестужева-Рюміна, О.Бичкова, В.Веретенникова, Я.Головацького, Б.Грекова, М.Довнар-Запольського, М.Калачова, Г.Карпова, М.Костомарова, О.Лаппо-Данилевського, О.Преснякова, О.Пипіна, С.Платонова, М.Семевського та ін. Українські вчені співпрацювали з Археогр. комісією здебільшого впродовж 1860–80-х рр., а відтак відомості про них подані, переважно, у 1–10 випусках (1862–95) "Летописи…". Зокрема, у виданні представлена інформація про укр. істориків, які співробітничали з Археогр. комісією (Д.Зубрицький, О.Лазаревський та ін.), про членів цієї інституції М.Костомарова й П.Куліша, про підготовку серійних видань ("Актов Южной и Западной России" та ін.) тощо. У "Летописи…" опубл. звіти М.Костомарова про роботу у варшавських б-ках (1868, вип. 4), відрядження для огляду Несвізького архіву (1871, вип. 5), а також численні виступи й репліки історика з приводу підготовки і публікації низки серійних видань: "Актов Южной и Западной России", "Русской исторической библиотеки", "Полного собрания русских летописей" та ін. У "Летописи…" вміщені важливі відомості про археогр. й редакторську діяльність М.Костомарова: призначення його членом Археогр. комісії, його роботу у відомчих і міністерських архівах, надання йому чину дійсного статського радника, відрядження історика в попередні к-ти 2-го і 3-го Археол. з'їздів та багато ін. 15 грудня 1879 М.Костомаров на засіданні комісії зачитав записку про видані й надруковані за його редакцією праці. Крім того, в "Летописи…" вміщена інформація про призначення членами Археогр. комісії П.Куліша (1862, вип. 1) й В.Іконникова (1926, вип. 33), опубл. уривок з листа М.Максимовича (1871, вип. 5) та ін.
Покажчики: Летопись занятий Археографической комиссии 1861–1928: Указатель содержания. Л., 1987.
Джерела та література
- Ясь О.В. Летопись занятий Археографической комиссии [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
Література
- Крип'якевич І.П. Археографічні праці Миколи Костомарова. В кн.: Історія української археографії: Персоналії, вип. 1. К., 1993
- Петренко О.В. Видання "Актов Южной и Западной России" (1861–1892). "Історія України", 1999, № 31/32
- Петренко С. Археографічна спадщина Миколи Костомарова. К.–Полтава, 2000.
- Софинов А.Г. Из истории русской дореволюционной археографии: Краткий очерк. М., 1957
- Николаева А.Т. Основные этапы развития отечественного источниковедения XVIII–ХХ веков: Учебное пособие. М., 1975
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет