Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіренія (грец. Κερύνεια, місцева вимова [t͡ʃeˈɾiɲˑa]; тур. Girne [ˈɟiɾne]) — місто турецького Північного Кіпру, відоме своєю історичною гаванню та фортецею.
| Кіренія грец. Κερύνεια тур. Girne вірм. Կիրենիա | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 35°20′00″ пн. ш. 33°19′00″ сх. д. / 35.33333° пн. ш. 33.31667° сх. д.Координати: 35°20′00″ пн. ш. 33°19′00″ сх. д. / 35.33333° пн. ш. 33.31667° сх. д. | ||||
| Країна | Північний Кіпр | |||
| Адмінодиниця | Киренія d | |||
| Населення | 52 000 | |||
| Висота НРМ | 0 ± 1 м | |||
| Міста-побратими | d[1], Ялова (2017), Радівці | |||
| Часовий пояс | ||||
| GeoNames | 146412 | |||
| OSM | ↑3264494 ·R (Киренія, Girne District) | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | Вебсторінка міста | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Кіренія у Вікісховищі | ||||
Історія
Історія міста сягає доби Троянської війни, коли мешканці Ахеї в X столітті до н. е. та інших грецьких областей переселялись на острови та засновували там свої поселення.
Засновником міста вважається Кефей з Аркадії, ахейський полководець, що прибув до північного узбережжя Кіпру та оселився на ньому разом зі своїми дружинниками, вони і назвали місто Керинією на честь ахейського міста Керинія.
Була самостійною державою, допоки у IV столітті до н. е. не була завойована Саламіном.
Новітня історія міста була й залишається вельми неспокійною. 1878 року згідно з таємною домовленістю британської влади та Османського уряду острів Кіпр був переданий Великій Британії як Середземноморська військова база. Лише 1960 Кіпр здобув незалежність від Великої Британії. Хоча військові дії цього періоду поблизу Кіренії були мінімальними, було повністю блоковано сполучення міста зі столицею Нікосією. За переписом 1974 р. серед мешканців 47 сіл префектури Кіренія 83,12 % були греками і лише 15,34 % визнавали себе турецькими кіпріотами. Більшість греків намагалась переїздити до Нікосії чи Греції.
Попри те, що населення Кіренії було, фактично, вигнане з будинків своїх предків і було змушене терпіти біль і страждання, бути біженцями у своїй власній країні, вони не зникли. Через свої колективні зусилля, самоврядування та фольклор вони продовжать свою роботу в Нікосії. Завдяки спеціальній процедурі реєстрації виборців мешканці Кіренії продовжують здійснювати окремі політичні та цивільні права. Єпископ Кіренії продовжує здійснювати нагляд за релігійними справами громади. Всі традиційні свята, релігійні та культурні, відзначається за попередньою традицією.
Визначні місця
- Нині у Кіренійському замку відкрито Музей кораблетрощ. Найвідомішим та найціннішим експонатом музею, безперечно, є Кіренійський корабель — залишки торговельного корабля часів Александра Македонського.
- Лузіньянська башта та її підземелля.
Відомі люди
- — поет, турецький кіпріот, був номінований на Нобелівську премію з літератури 1988 р.
- Деметріс Христофіас — 6-й президент Кіпру.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіренія |
Посилання
- Культурна фундація Кіренії [ 18 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Фото Кіренії [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- https://www.izmir.bel.tr/tr/Haberler/piristinaya-alman-konuk-ziyareti/898/156
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kireniya znachennya Kireniya grec Keryneia misceva vimova t ʃeˈɾiɲˑa tur Girne ˈɟiɾne misto tureckogo Pivnichnogo Kipru vidome svoyeyu istorichnoyu gavannyu ta forteceyu Kireniya grec Keryneia tur Girne virm Կիրենիա Kirenijskij portKirenijskij portKireniya na mapi Kipru vidilena chervonim Osnovni dani35 20 00 pn sh 33 19 00 sh d 35 33333 pn sh 33 31667 sh d 35 33333 33 31667 Koordinati 35 20 00 pn sh 33 19 00 sh d 35 33333 pn sh 33 31667 sh d 35 33333 33 31667 Krayina Pivnichnij KiprAdminodinicya Kireniya dNaselennya 52 000Visota NRM 0 1 mMista pobratimi d 1 Yalova 2017 RadivciChasovij poyas UTC 2GeoNames 146412OSM 3264494 R Kireniya Girne District Miska vlada Vebsajt Vebstorinka mista Mapa Kireniya u VikishovishiIstoriyaIstoriya mista syagaye dobi Troyanskoyi vijni koli meshkanci Aheyi v X stolitti do n e ta inshih greckih oblastej pereselyalis na ostrovi ta zasnovuvali tam svoyi poselennya Zasnovnikom mista vvazhayetsya Kefej z Arkadiyi ahejskij polkovodec sho pribuv do pivnichnogo uzberezhzhya Kipru ta oselivsya na nomu razom zi svoyimi druzhinnikami voni i nazvali misto Keriniyeyu na chest ahejskogo mista Keriniya Bula samostijnoyu derzhavoyu dopoki u IV stolitti do n e ne bula zavojovana Salaminom Novitnya istoriya mista bula j zalishayetsya velmi nespokijnoyu 1878 roku zgidno z tayemnoyu domovlenistyu britanskoyi vladi ta Osmanskogo uryadu ostriv Kipr buv peredanij Velikij Britaniyi yak Seredzemnomorska vijskova baza Lishe 1960 Kipr zdobuv nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi Hocha vijskovi diyi cogo periodu poblizu Kireniyi buli minimalnimi bulo povnistyu blokovano spoluchennya mista zi stoliceyu Nikosiyeyu Za perepisom 1974 r sered meshkanciv 47 sil prefekturi Kireniya 83 12 buli grekami i lishe 15 34 viznavali sebe tureckimi kipriotami Bilshist grekiv namagalas pereyizditi do Nikosiyi chi Greciyi Popri te sho naselennya Kireniyi bulo faktichno vignane z budinkiv svoyih predkiv i bulo zmushene terpiti bil i strazhdannya buti bizhencyami u svoyij vlasnij krayini voni ne znikli Cherez svoyi kolektivni zusillya samovryaduvannya ta folklor voni prodovzhat svoyu robotu v Nikosiyi Zavdyaki specialnij proceduri reyestraciyi viborciv meshkanci Kireniyi prodovzhuyut zdijsnyuvati okremi politichni ta civilni prava Yepiskop Kireniyi prodovzhuye zdijsnyuvati naglyad za religijnimi spravami gromadi Vsi tradicijni svyata religijni ta kulturni vidznachayetsya za poperednoyu tradiciyeyu Viznachni miscyaNini u Kirenijskomu zamku vidkrito Muzej korabletrosh Najvidomishim ta najcinnishim eksponatom muzeyu bezperechno ye Kirenijskij korabel zalishki torgovelnogo korablya chasiv Aleksandra Makedonskogo Luzinyanska bashta ta yiyi pidzemellya Vidomi lyudi poet tureckij kipriot buv nominovanij na Nobelivsku premiyu z literaturi 1988 r Demetris Hristofias 6 j prezident Kipru Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KireniyaPosilannyaKulturna fundaciya Kireniyi 18 lyutogo 2007 u Wayback Machine Foto Kireniyi 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Primitkihttps www izmir bel tr tr Haberler piristinaya alman konuk ziyareti 898 156