Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кінематограф Західної України розвиток кіно в регіонах Західної України у період з 1896 по 1939 роки до їх анексії Радян

Кінематограф Західної України (1896-1939)

Кінематограф Західної України (1896-1939)

Кінематограф Західної України — розвиток кіно в регіонах Західної України у період з 1896 по 1939 роки до їх анексії Радянською імперією у 1939 році.

До 1914 року Галичина, Буковина і Закарпаття були у складі Австро-Угорської імперії. У 1918 році ці українські етнічні землі увійшли до складу Західноукраїнської Народної республіки зі столицею у Львові. З 1919 по 1939 рік Львів перебував у складі Другої Речі Посполитої. Саме Львів став центром поступового розвитку кіноіндустрії Західної України.

Перші кінотеатри Західної України

Перші кінопокази у Львові відбулися 13 вересня 1896 року, коли розпочались регулярні кіносеанси французьких фільмів у Пасажі Гаусмана (проїзд Крива Липа), що тривали декілька днів.

Регулярно функціювати кінотеатри почали у місті з 1901 року — початку роботи місцевого представництва віденської студії «Уранія». З 1906 року в місті з'являються стаціонарні кінотеатри. Зокрема колишній працівник «Уранії» Герман Опат заснував кінотеатри «Сінефон», «Ванду», «Ілюзіон». В 1915 році Людвіг Кухар відкрив найбільший кінотеатр міста «Лев». У 1920-х роках у місті працювало 15 кінотеатрів.

Перші фільми львівських кіностудій

У місті не було жодної потужної кіностудії, проте існувало кілька дрібних підприємств з виготовлення і прокату кінофільмів.

У 1912 році фотограф Марен Мюнц створив студію «Кінофільм». Її першим фільмом стала хронікальна стрічка «Велика пожежа на нафтярні у Дрогобичі». Фірма також зняла фільми «Свято божого тіла у Львові», «Холмське віче у Львові», «Політ пана Спіціо», «Урочистості з нагоди ювілею 15 Полку піхоти у Львові». Також студія випустила два ігрових фільми Зігмунта Веселовського «Помста за брехню» (1912) та «Любовні пригоди панів З. і Й., знаних у Д.» (1912).

На студії «Муза» Веселовський у 1913 році планував зняти фільм «Мазепа», однак проєкту не судилося відбутися. Замість цього Веселовські зняв для студії у Кракові фільм «Найкращий грабіжник» (1913).

Студія «Леополія» А. і Л. Крогульських співпрацювала з берлінським режисером Орландом та поставила невдалий фільм «Костюшко під Раславіцамі» (1914).

Студія «Полонія» Е. Лорембського намагалася поставити у Львові фільм «Квітникарка», однак не встигла його завершити через початок Першої світової війни.

Кіно міжвоєнного Львова: кіноклуби та кіногуртки

Головними осередками формування кінокультури у міжвоєнному польському Львові стали інтернаціональні аматорські кіногуртки, зокрема кіноклуб та фотомайстерня «Оріон», група працівників сучасної культури «Група Кавина», мистецька група «Артес»

«Оріон»

Учасники «Оріону» Ярослав і Вітольд Слоневські та Станіслав Скода в 1931 році спробували створити нову кіностудію «Оріон-фільм». У 1932 році студент Львівської політехніки Ян Ярош створив в студії анімаційний фільм «Пригоди Пука», а Станіслав Скода звуковий фільм «За кулісами Х музи». Найбільш відомою роботою Скоди та його студії став фільм «Старий фільм» (1932). У 1934 році на базі «Оріону» було проведені експерименти з передачі телесигналу.

«Авангард»

У кіноклубі «Авангард», який діяв з 1932 року, показували найкращі світові фільми свого часу, а також влаштовували їх обговорення. На базі кіноклубу захоплені кубізмом та сюрреалізмом художники групи «Артес» обговорювали можливість створення авангардних фільмів. Зокрема художник Роман Турин розробляв три репортажні фільми «не відтворювального типу». Деякі інші учасники кіноклубу також розробляють свої аматорські фільми, зокрема Вацлав Радульські.

Львівський кіноклуб

У 1936 році і «Авангард», і «Оріон» припиняють свою роботу. У 1937 році Вітольд Ромер відкриває кіно клуб-секцію львівського фотографічного товариства. Цей кіноклуб проіснує аж до початку війни. Сам Ромер зніме фільм «Львів, місто європейського вододілу» (1938).

«Соня-фільм»

Не лише польські, а й українські режисери пробували займатися кіно у Львові. Соня Куликівна ще у 1923 році створила фірму «Соня-фільм» для прокату у Галичині фільмів ВУФКУ, «Гомон» (Франція), «Фебусфільм» (Німеччина) та фірми Василя Авраменка (США)

З 1930 по 1936 рік вона також видавала освітній журнал «Кіно». «Соня-фільм» також діяла як кіностудія, де зняли фільми «Свято рідної школи» (1929), «Гуцульщина», «З кіноапаратом по Львові». Останній було закуплено для показу в країни Європи.

Юліан Дорош спочатку співпрацює з «Соня-фільм» та знімає репортажі з пластового табору, фільми «Зелені свята» та «Раковець» (1931). Пізніше на студії «Фото-фільм» він створює фільм «До добра і краси» за участю оперного співака Івана Поліщука, а також починає роботу над фільмом «Крилос», однак перешкоджає війна.

Серед інших львівських фільмів 1930-х років можна відзначити «Rach-ciach-ciach» (1933) Вацлава Радульського, а також його фільми разом з Ярославом Слоневським «Генеральна репетиція» та «Глухі дороги» (1932), краєзнавчий фільм Адама Ленкєвіча «Подорож у долину річки Свіча» (1935), документальну стрічку Германа Брейта «По коляді» (1935), документальну стрічку Романа Турина «Над Прутом у лузі» (1941) тощо..

Кінематографічне і культурне життя було зупинено приходом війни восени 1939 року. Жоден з фільмів львівських митців цього періоду не зберігся.

Див. також

Джерела

  1. Гєршевська Б. З історії культури кіно у Львові 1918—1939 рр.: переклад з польської. — Львів : Ї, 2004. — 98 с. — .
  2. Тримбач С. Кіно народжене Україною. Альбом антології українського кіно / С. Тримбач. — Київ : Самміт-Книга, 2017. — 384 с. — .
  3. Котлобулатова І. Історія кіно у Львові 1896-1939 рр. — Львів : Ладекс, 2014. — 96 с. — .
  4. Госейко Л. Історія українського кінематографа. 1896—1995. — Київ : KINO-КОЛО, 2005. — 464 с. — .
  5. Кецала Б. Значіння фільмового мистецтва [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Краківські вісті. — 1941. — 1 липня

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kinematograf Zahidnoyi Ukrayini rozvitok kino v regionah Zahidnoyi Ukrayini u period z 1896 po 1939 roki do yih aneksiyi Radyanskoyu imperiyeyu u 1939 roci Do 1914 roku Galichina Bukovina i Zakarpattya buli u skladi Avstro Ugorskoyi imperiyi U 1918 roci ci ukrayinski etnichni zemli uvijshli do skladu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi respubliki zi stoliceyu u Lvovi Z 1919 po 1939 rik Lviv perebuvav u skladi Drugoyi Rechi Pospolitoyi Same Lviv stav centrom postupovogo rozvitku kinoindustriyi Zahidnoyi Ukrayini Pershi kinoteatri Zahidnoyi UkrayiniPershi kinopokazi u Lvovi vidbulisya 13 veresnya 1896 roku koli rozpochalis regulyarni kinoseansi francuzkih filmiv u Pasazhi Gausmana proyizd Kriva Lipa sho trivali dekilka dniv Regulyarno funkciyuvati kinoteatri pochali u misti z 1901 roku pochatku roboti miscevogo predstavnictva videnskoyi studiyi Uraniya Z 1906 roku v misti z yavlyayutsya stacionarni kinoteatri Zokrema kolishnij pracivnik Uraniyi German Opat zasnuvav kinoteatri Sinefon Vandu Ilyuzion V 1915 roci Lyudvig Kuhar vidkriv najbilshij kinoteatr mista Lev U 1920 h rokah u misti pracyuvalo 15 kinoteatriv Pershi filmi lvivskih kinostudijU misti ne bulo zhodnoyi potuzhnoyi kinostudiyi prote isnuvalo kilka dribnih pidpriyemstv z vigotovlennya i prokatu kinofilmiv U 1912 roci fotograf Maren Myunc stvoriv studiyu Kinofilm Yiyi pershim filmom stala hronikalna strichka Velika pozhezha na naftyarni u Drogobichi Firma takozh znyala filmi Svyato bozhogo tila u Lvovi Holmske viche u Lvovi Polit pana Spicio Urochistosti z nagodi yuvileyu 15 Polku pihoti u Lvovi Takozh studiya vipustila dva igrovih filmi Zigmunta Veselovskogo Pomsta za brehnyu 1912 ta Lyubovni prigodi paniv Z i J znanih u D 1912 Na studiyi Muza Veselovskij u 1913 roci planuvav znyati film Mazepa odnak proyektu ne sudilosya vidbutisya Zamist cogo Veselovski znyav dlya studiyi u Krakovi film Najkrashij grabizhnik 1913 Studiya Leopoliya A i L Krogulskih spivpracyuvala z berlinskim rezhiserom Orlandom ta postavila nevdalij film Kostyushko pid Raslavicami 1914 Studiya Poloniya E Lorembskogo namagalasya postaviti u Lvovi film Kvitnikarka odnak ne vstigla jogo zavershiti cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Kino mizhvoyennogo Lvova kinoklubi ta kinogurtkiGolovnimi oseredkami formuvannya kinokulturi u mizhvoyennomu polskomu Lvovi stali internacionalni amatorski kinogurtki zokrema kinoklub ta fotomajsternya Orion grupa pracivnikiv suchasnoyi kulturi Grupa Kavina mistecka grupa Artes Orion Uchasniki Orionu Yaroslav i Vitold Slonevski ta Stanislav Skoda v 1931 roci sprobuvali stvoriti novu kinostudiyu Orion film U 1932 roci student Lvivskoyi politehniki Yan Yarosh stvoriv v studiyi animacijnij film Prigodi Puka a Stanislav Skoda zvukovij film Za kulisami H muzi Najbilsh vidomoyu robotoyu Skodi ta jogo studiyi stav film Starij film 1932 U 1934 roci na bazi Orionu bulo provedeni eksperimenti z peredachi telesignalu Avangard U kinoklubi Avangard yakij diyav z 1932 roku pokazuvali najkrashi svitovi filmi svogo chasu a takozh vlashtovuvali yih obgovorennya Na bazi kinoklubu zahopleni kubizmom ta syurrealizmom hudozhniki grupi Artes obgovoryuvali mozhlivist stvorennya avangardnih filmiv Zokrema hudozhnik Roman Turin rozroblyav tri reportazhni filmi ne vidtvoryuvalnogo tipu Deyaki inshi uchasniki kinoklubu takozh rozroblyayut svoyi amatorski filmi zokrema Vaclav Radulski Lvivskij kinoklub U 1936 roci i Avangard i Orion pripinyayut svoyu robotu U 1937 roci Vitold Romer vidkrivaye kino klub sekciyu lvivskogo fotografichnogo tovaristva Cej kinoklub proisnuye azh do pochatku vijni Sam Romer znime film Lviv misto yevropejskogo vododilu 1938 Sonya film Ne lishe polski a j ukrayinski rezhiseri probuvali zajmatisya kino u Lvovi Sonya Kulikivna she u 1923 roci stvorila firmu Sonya film dlya prokatu u Galichini filmiv VUFKU Gomon Franciya Febusfilm Nimechchina ta firmi Vasilya Avramenka SShA Z 1930 po 1936 rik vona takozh vidavala osvitnij zhurnal Kino Sonya film takozh diyala yak kinostudiya de znyali filmi Svyato ridnoyi shkoli 1929 Guculshina Z kinoaparatom po Lvovi Ostannij bulo zakupleno dlya pokazu v krayini Yevropi Yulian Dorosh spochatku spivpracyuye z Sonya film ta znimaye reportazhi z plastovogo taboru filmi Zeleni svyata ta Rakovec 1931 Piznishe na studiyi Foto film vin stvoryuye film Do dobra i krasi za uchastyu opernogo spivaka Ivana Polishuka a takozh pochinaye robotu nad filmom Krilos odnak pereshkodzhaye vijna Sered inshih lvivskih filmiv 1930 h rokiv mozhna vidznachiti Rach ciach ciach 1933 Vaclava Radulskogo a takozh jogo filmi razom z Yaroslavom Slonevskim Generalna repeticiya ta Gluhi dorogi 1932 krayeznavchij film Adama Lenkyevicha Podorozh u dolinu richki Svicha 1935 dokumentalnu strichku Germana Brejta Po kolyadi 1935 dokumentalnu strichku Romana Turina Nad Prutom u luzi 1941 tosho Kinematografichne i kulturne zhittya bulo zupineno prihodom vijni voseni 1939 roku Zhoden z filmiv lvivskih mitciv cogo periodu ne zberigsya Div takozhKinematograf Naddnipryanskoyi Ukrayini 1893 1919 Volocyugi film DzherelaGyershevska B Z istoriyi kulturi kino u Lvovi 1918 1939 rr pereklad z polskoyi Lviv Yi 2004 98 s ISBN 966 7790 07 X Trimbach S Kino narodzhene Ukrayinoyu Albom antologiyi ukrayinskogo kino S Trimbach Kiyiv Sammit Kniga 2017 384 s ISBN 978 966 575 212 7 Kotlobulatova I Istoriya kino u Lvovi 1896 1939 rr Lviv Ladeks 2014 96 s ISBN 978 966 8233 60 9 Gosejko L Istoriya ukrayinskogo kinematografa 1896 1995 Kiyiv KINO KOLO 2005 464 s ISBN 966 8864 00 X Kecala B Znachinnya filmovogo mistectva 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Krakivski visti 1941 1 lipnya

Дата публікації:
Топ