Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2017) |
Кімличка (до 2015 — Кимличка) — село в Україні, у Роменському районі Сумської області. Населення становить 519 осіб. Входить до складу Липоводолинської селищної громади.
| село Кімличка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Роменський район |
| Громада | Липоводолинська селищна громада |
| Облікова картка | Кімличка |
| Основні дані | |
| Населення | 519 |
| Поштовий індекс | 42515 |
| Телефонний код | +380 5452 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°41′45″ пн. ш. 33°51′55″ сх. д. / 50.69583° пн. ш. 33.86528° сх. д.Координати: 50°41′45″ пн. ш. 33°51′55″ сх. д. / 50.69583° пн. ш. 33.86528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 139 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42515, Сумська обл., Липоводолинський р-н, с. Кімличка, вул. Шкільна, 1 |
| Сільський голова | Красножон Надія Петрівна |
| Карта | |
  Кімличка | |
 Кімличка | |
| Мапа | |
Після ліквідації Липоводолинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району.
Назва
Кімличка — представниця народу кімликів (застаріла українська назва калмиків). Також кімличною називають тип люльки з довгою шийкою.
Географія
Село Кімличка розташоване на правому березі річки Хорол, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Новосеменівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Берестівка.
Село перетинає балка по якому тече струмок, що пересихає із загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1904.
Історія
Кімличка з'явилася на світ білий дуже-дуже давно. Точної дати заснування немає. Польсько—литовські загарбники хотіли перетворити всіх на кріпаків, хотіли нав'язати лютеранську віру. Це призвело до втечі людей в незаселені краї у XVI—XVII століттях «Красний край». Тут були сприятливі природні умови — родючі ґрунти, теплі краї, річки з рибою, ліси зі звірами.
Перші поселенці були українські втікачі з Правобережної України від польського гноблення. Переселенці були затятими рибалками і самі виготовляли пристосування для ловлі риби — «кімлі» (від цього походить назва села). «Кімлі» виготовляли з молодих пагонів лози, які нагрівали на вогні для гнучкості. Сітки плели 1 — 1,5 м, що давало змогу ловити по відру риби.
Друга версія заснування села — на зимівлю зупинилося кочове плем'я «комликів». Вони були зачаровані красою цього краю і залишилися тут назавжди. Ці люди займалися конярством і вівчарством.
Кожен поселенець хотів мати вільний доступ до річки своєю оселею. Бо в річці вбачали комору достатку, у вигляді риби. Вулиця, яка утворилася понад річкою, проходила біля гаю (зараз лісок). Цей гай являв собою два яри, у місці злиття яких утворилася широка галявина, де люди проводили свята, відправляли службу, проводила своє дозвілля молодь. Від цього гаю одержала свою назву перша вулиця села, Гаймани.
Заселення велося не одночасно, а напливами. Друга вулиця утворилася трошки пізніше — це вулиця Коровинська (нею їздили на ярмарок у село Коровинці). Вулиця Комарівка утворилася з двох вулиць Семешкової і Сичівки, ці назви одержані від прізвищ поселенців Семешка і Сичака. Вулиця починалась з урочища Лугу. В літній час тут найбільше дошкуляли комарі. Ще були вулиці Голіядівка (жили бідні люди), Заставок (бо в центрі села люди зробили ставок, а ця вулиця була за ним).
Вулиця Заселівка одержала таку назву, тому що поміщик Шеремет збудував тут овечі кошари, де було до тисячі овець. Також збудував майстерню по переробці шкіри та вовни і прядно—ткацький цех, де проводилась вичинка шкіри. На цій вулиці поміщик побудував хати, де жили кріпаки, які доглядали овець. Тому цю вулицю назвали Заселівка.
Пізніше назви вулиць було змінено на: Комсомольська, Жовтнева, Луначарського, Гагаріна, Янголя, Шкільна та Першотравнева.
Після Полтавської битви цар Петро роздав старі родові землі своїм фаворитам поміщикам. Поселенці перетворилися в кріпаків і працювали на поміщика три дні на тиждень.
Пращури наші були люди добрі, набожні. Про це свідчить той факт, що в селі була збудована капличка (невеличка хатка, куди можна було зайти поставити свічку, помолитися Богу) і 2 церкви — церква «Ополон» і церква св. Варвари (точної дати немає).
Церква «Ополон» до 1890 року згоріла під час грози. При допомозі поміщика Шеремета та Київської Лаври була побудована нова церква в 1845 р.
В центрі села було побудовано мануфактуру — по переробці вовни.
В селі розвивається борошномельне і шкіряно-кожушне виробництво.
У 1870—1890 роках — бурне збагачення села. Працює 5 торговельних точок, був утворений «хамазей».
Перед I світовою війною чітке розмежування на багатих і бідних.
Утворюються банди, які крадуть коней.
Війна 1914 р. — багато селян було забрано на війну, багато з них не повернулось.
У 1917—1921 роках у селі кілька разів змінювалась влада.
Близько полудня 28 червня 1921 року Махно був помічений у селі Кімличка. Бій з червоною армією відбувся в с. Сакуниха.
З 1929 року впровадилася примусова колективізація, у 1930 році утворено 5 колективних господарств — Луначарського, Комуніст, Сталінський шлях, Нове життя, імені Тельмана.
Була в селі примусова колективізація, були і «буксирні» бригади. Вони заганяли селян до СОЗу (спільний обробіток землі), розкуркулювали заможних, звинувачуючи їх у експлуатації найманих робітників. Виганяли цілі сім'ї з хат і навіть віддавали під суд та відправляли до Сибіру. У 1930 році на село наклали такий хлібний податок, що виконати його було неможливо. У церкві в Кімличці влаштували зсипний пункт зерна, звідки все вивезли до Ромен, навіть насіннєвий фонд. «Буксири» ходили по господарствах селян, щупами відшукували закопане чи приховане зерно. І все забирали до останньої зернини. В 1931 році в результаті цих заходів половина площ землі залишилась не засіяною, а в 1932–му почався голод. Кажуть, що протягом 1932—33 років у селі померло більше 600 осіб. Встановлено імена 263 жителів села, які померли під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років.
У 1935 р. — об'єднання в 3 господарства: Комуніст, Луначарського, Сталінський шлях.
До 1940—х років заможнішало село, але творчий шлях перервала війна.
10 вересня 1941 року село було захоплене німцями. Селяни зазнали страшного терору (вішали, розстрілювали активістів), загинуло 12 активістів. За часи окупації не було в селі світла, розвалені колгоспні двори. 13 вересня 1943 року село було звільнене від фашистів військами Радянської армії.
За роки війни загинуло 112 чоловік і 12 стали інвалідами.
Відродження села через 4—5 років (відкривається знову школа, відбудовуються ферми). До 1955 року село перебудувалося, з'явилася електрика, телевізори, машини.
Село Кімличка було приєднане до Берестівки і об'єднане в колгосп «Прапор Леніна» — голова колгоспу Мовчан А. І. У 1984 році Кімличка відділилась і став колгосп «Авангард». На той час в селі було 260 дворів і 686 жителів.
Пройшли роки, багато чого змінилося в селі. У грудні 2003 року в село прийшло блакитне паливо, яке поліпшило добробут людей. На даний час в с. Кімличка є 7 вулиць, це: Шкільна, Гагаріна, Янголя, Луначарського, Жовтнева, Першотравнева та Комсомольська, залишилося 189 дворів, та 438 жителів. В селі працює школа I—II ступенів в якій навчається 32 учні та працює 12 вчителів, у селі працює відділок ТОВ «Беєве» в якому працює основна маса працездатного населення села, працює два фермерських господарства «Бумеранг» та «Троянда», є два магазини, дитячий садок «Оленка», фельдшерсько-акушерський пункт, сільська Рада, сільський клуб та бібліотека.
Є в селі Кімличка свій драматичний колектив (керівник Т. М. Лобушко), який вже добре відомий в районі, а про майстерність його учасників свідчить той факт, що цей колектив носить звання народного.
До його складу входять представники різних професій, колектив працює вже десять років, репертуар колективу має різножанрову тематику. З своїми роботами бере участь в різних масових заходах району та села.
Одним із осередків культури, де зберігається і популяризується весь інтелектуальний, духовний та культурний потенціал народу, є бібліотека. В ній щороку плануються роботи по максимальному забезпеченню і доступу до джерел масової інформації. За словами старожилів, бібліотека в селі з'явилася близько 1922 року. Спочатку це була хата — читальня з бібліотечним фондом десь 30 примірників. Місцерозташування бібліотеки постійно змінювалося. З 1988 року вона розташована в приміщенні сільської ради. На той час книжковий фонд бібліотеки становив 4930 екземплярів. На 2006 рік книжковий фонд бібліотеки становив 6229 книг, а в 2008 році — 6600 примірників. Працює гурток «Книжкова лікарня» та клуб за інтересами «Жар-птиця».
Бібліотеку відвідують як дорослі читачі так і діти. У бібліотеці та сільському клубі проводяться різні масові заходи.
До 2019 року орган місцевого самоврядування — Кімличанська сільська рада.
Відомі люди
В селі народилися:
- Кива Олена Іванівна — український державний діяч, селянка. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938—1947).
- — Герой Радянського Союзу.
- — доцент, кандидат історичних наук.
Економіка
- ТОВ «БЕЄВЕ»
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 404-VIII «Про перейменування села Кимличка Липоводолинського району Сумської області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кімличка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Кимличка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Посилання
- Прогноз погоди в ctks Кимличка [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Сумської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2017 Kimlichka do 2015 Kimlichka selo v Ukrayini u Romenskomu rajoni Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 519 osib Vhodit do skladu Lipovodolinskoyi selishnoyi gromadi selo Kimlichka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Romenskij rajon Gromada Lipovodolinska selishna gromada Oblikova kartka Kimlichka Osnovni dani Naselennya 519 Poshtovij indeks 42515 Telefonnij kod 380 5452 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 41 45 pn sh 33 51 55 sh d 50 69583 pn sh 33 86528 sh d 50 69583 33 86528 Koordinati 50 41 45 pn sh 33 51 55 sh d 50 69583 pn sh 33 86528 sh d 50 69583 33 86528 Serednya visota nad rivnem morya 139 m Misceva vlada Adresa radi 42515 Sumska obl Lipovodolinskij r n s Kimlichka vul Shkilna 1 Silskij golova Krasnozhon Nadiya Petrivna Karta Kimlichka Kimlichka Mapa Pislya likvidaciyi Lipovodolinskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Romenskogo rajonu NazvaKimlichka predstavnicya narodu kimlikiv zastarila ukrayinska nazva kalmikiv Takozh kimlichnoyu nazivayut tip lyulki z dovgoyu shijkoyu GeografiyaSelo Kimlichka roztashovane na pravomu berezi richki Horol vishe za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Novosemenivka nizhche za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Berestivka Selo peretinaye balka po yakomu teche strumok sho peresihaye iz zagatoyu Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1904 IstoriyaKimlichka z yavilasya na svit bilij duzhe duzhe davno Tochnoyi dati zasnuvannya nemaye Polsko litovski zagarbniki hotili peretvoriti vsih na kripakiv hotili nav yazati lyuteransku viru Ce prizvelo do vtechi lyudej v nezaseleni krayi u XVI XVII stolittyah Krasnij kraj Tut buli spriyatlivi prirodni umovi rodyuchi grunti tepli krayi richki z riboyu lisi zi zvirami Pershi poselenci buli ukrayinski vtikachi z Pravoberezhnoyi Ukrayini vid polskogo gnoblennya Pereselenci buli zatyatimi ribalkami i sami vigotovlyali pristosuvannya dlya lovli ribi kimli vid cogo pohodit nazva sela Kimli vigotovlyali z molodih pagoniv lozi yaki nagrivali na vogni dlya gnuchkosti Sitki pleli 1 1 5 m sho davalo zmogu loviti po vidru ribi Druga versiya zasnuvannya sela na zimivlyu zupinilosya kochove plem ya komlikiv Voni buli zacharovani krasoyu cogo krayu i zalishilisya tut nazavzhdi Ci lyudi zajmalisya konyarstvom i vivcharstvom Kozhen poselenec hotiv mati vilnij dostup do richki svoyeyu oseleyu Bo v richci vbachali komoru dostatku u viglyadi ribi Vulicya yaka utvorilasya ponad richkoyu prohodila bilya gayu zaraz lisok Cej gaj yavlyav soboyu dva yari u misci zlittya yakih utvorilasya shiroka galyavina de lyudi provodili svyata vidpravlyali sluzhbu provodila svoye dozvillya molod Vid cogo gayu oderzhala svoyu nazvu persha vulicya sela Gajmani Zaselennya velosya ne odnochasno a naplivami Druga vulicya utvorilasya troshki piznishe ce vulicya Korovinska neyu yizdili na yarmarok u selo Korovinci Vulicya Komarivka utvorilasya z dvoh vulic Semeshkovoyi i Sichivki ci nazvi oderzhani vid prizvish poselenciv Semeshka i Sichaka Vulicya pochinalas z urochisha Lugu V litnij chas tut najbilshe doshkulyali komari She buli vulici Goliyadivka zhili bidni lyudi Zastavok bo v centri sela lyudi zrobili stavok a cya vulicya bula za nim Vulicya Zaselivka oderzhala taku nazvu tomu sho pomishik Sheremet zbuduvav tut ovechi koshari de bulo do tisyachi ovec Takozh zbuduvav majsternyu po pererobci shkiri ta vovni i pryadno tkackij ceh de provodilas vichinka shkiri Na cij vulici pomishik pobuduvav hati de zhili kripaki yaki doglyadali ovec Tomu cyu vulicyu nazvali Zaselivka Piznishe nazvi vulic bulo zmineno na Komsomolska Zhovtneva Lunacharskogo Gagarina Yangolya Shkilna ta Pershotravneva Pislya Poltavskoyi bitvi car Petro rozdav stari rodovi zemli svoyim favoritam pomishikam Poselenci peretvorilisya v kripakiv i pracyuvali na pomishika tri dni na tizhden Prashuri nashi buli lyudi dobri nabozhni Pro ce svidchit toj fakt sho v seli bula zbudovana kaplichka nevelichka hatka kudi mozhna bulo zajti postaviti svichku pomolitisya Bogu i 2 cerkvi cerkva Opolon i cerkva sv Varvari tochnoyi dati nemaye Cerkva Opolon do 1890 roku zgorila pid chas grozi Pri dopomozi pomishika Sheremeta ta Kiyivskoyi Lavri bula pobudovana nova cerkva v 1845 r V centri sela bulo pobudovano manufakturu po pererobci vovni V seli rozvivayetsya boroshnomelne i shkiryano kozhushne virobnictvo U 1870 1890 rokah burne zbagachennya sela Pracyuye 5 torgovelnih tochok buv utvorenij hamazej Pered I svitovoyu vijnoyu chitke rozmezhuvannya na bagatih i bidnih Utvoryuyutsya bandi yaki kradut konej Vijna 1914 r bagato selyan bulo zabrano na vijnu bagato z nih ne povernulos U 1917 1921 rokah u seli kilka raziv zminyuvalas vlada Blizko poludnya 28 chervnya 1921 roku Mahno buv pomichenij u seli Kimlichka Bij z chervonoyu armiyeyu vidbuvsya v s Sakuniha Z 1929 roku vprovadilasya primusova kolektivizaciya u 1930 roci utvoreno 5 kolektivnih gospodarstv Lunacharskogo Komunist Stalinskij shlyah Nove zhittya imeni Telmana Bula v seli primusova kolektivizaciya buli i buksirni brigadi Voni zaganyali selyan do SOZu spilnij obrobitok zemli rozkurkulyuvali zamozhnih zvinuvachuyuchi yih u ekspluataciyi najmanih robitnikiv Viganyali cili sim yi z hat i navit viddavali pid sud ta vidpravlyali do Sibiru U 1930 roci na selo naklali takij hlibnij podatok sho vikonati jogo bulo nemozhlivo U cerkvi v Kimlichci vlashtuvali zsipnij punkt zerna zvidki vse vivezli do Romen navit nasinnyevij fond Buksiri hodili po gospodarstvah selyan shupami vidshukuvali zakopane chi prihovane zerno I vse zabirali do ostannoyi zernini V 1931 roci v rezultati cih zahodiv polovina plosh zemli zalishilas ne zasiyanoyu a v 1932 mu pochavsya golod Kazhut sho protyagom 1932 33 rokiv u seli pomerlo bilshe 600 osib Vstanovleno imena 263 zhiteliv sela yaki pomerli pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv U 1935 r ob yednannya v 3 gospodarstva Komunist Lunacharskogo Stalinskij shlyah Do 1940 h rokiv zamozhnishalo selo ale tvorchij shlyah perervala vijna 10 veresnya 1941 roku selo bulo zahoplene nimcyami Selyani zaznali strashnogo teroru vishali rozstrilyuvali aktivistiv zaginulo 12 aktivistiv Za chasi okupaciyi ne bulo v seli svitla rozvaleni kolgospni dvori 13 veresnya 1943 roku selo bulo zvilnene vid fashistiv vijskami Radyanskoyi armiyi Za roki vijni zaginulo 112 cholovik i 12 stali invalidami Vidrodzhennya sela cherez 4 5 rokiv vidkrivayetsya znovu shkola vidbudovuyutsya fermi Do 1955 roku selo perebuduvalosya z yavilasya elektrika televizori mashini Selo Kimlichka bulo priyednane do Berestivki i ob yednane v kolgosp Prapor Lenina golova kolgospu Movchan A I U 1984 roci Kimlichka viddililas i stav kolgosp Avangard Na toj chas v seli bulo 260 dvoriv i 686 zhiteliv Projshli roki bagato chogo zminilosya v seli U grudni 2003 roku v selo prijshlo blakitne palivo yake polipshilo dobrobut lyudej Na danij chas v s Kimlichka ye 7 vulic ce Shkilna Gagarina Yangolya Lunacharskogo Zhovtneva Pershotravneva ta Komsomolska zalishilosya 189 dvoriv ta 438 zhiteliv V seli pracyuye shkola I II stupeniv v yakij navchayetsya 32 uchni ta pracyuye 12 vchiteliv u seli pracyuye viddilok TOV Beyeve v yakomu pracyuye osnovna masa pracezdatnogo naselennya sela pracyuye dva fermerskih gospodarstva Bumerang ta Troyanda ye dva magazini dityachij sadok Olenka feldshersko akusherskij punkt silska Rada silskij klub ta biblioteka Ye v seli Kimlichka svij dramatichnij kolektiv kerivnik T M Lobushko yakij vzhe dobre vidomij v rajoni a pro majsternist jogo uchasnikiv svidchit toj fakt sho cej kolektiv nosit zvannya narodnogo Do jogo skladu vhodyat predstavniki riznih profesij kolektiv pracyuye vzhe desyat rokiv repertuar kolektivu maye riznozhanrovu tematiku Z svoyimi robotami bere uchast v riznih masovih zahodah rajonu ta sela Odnim iz oseredkiv kulturi de zberigayetsya i populyarizuyetsya ves intelektualnij duhovnij ta kulturnij potencial narodu ye biblioteka V nij shoroku planuyutsya roboti po maksimalnomu zabezpechennyu i dostupu do dzherel masovoyi informaciyi Za slovami starozhiliv biblioteka v seli z yavilasya blizko 1922 roku Spochatku ce bula hata chitalnya z bibliotechnim fondom des 30 primirnikiv Misceroztashuvannya biblioteki postijno zminyuvalosya Z 1988 roku vona roztashovana v primishenni silskoyi radi Na toj chas knizhkovij fond biblioteki stanoviv 4930 ekzemplyariv Na 2006 rik knizhkovij fond biblioteki stanoviv 6229 knig a v 2008 roci 6600 primirnikiv Pracyuye gurtok Knizhkova likarnya ta klub za interesami Zhar pticya Biblioteku vidviduyut yak dorosli chitachi tak i diti U biblioteci ta silskomu klubi provodyatsya rizni masovi zahodi Do 2019 roku organ miscevogo samovryaduvannya Kimlichanska silska rada Vidomi lyudiV seli narodilisya Kiva Olena Ivanivna ukrayinskij derzhavnij diyach selyanka Deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya 1938 1947 Geroj Radyanskogo Soyuzu docent kandidat istorichnih nauk EkonomikaTOV BEYeVE PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 13 travnya 2015 roku 404 VIII Pro perejmenuvannya sela Kimlichka Lipovodolinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kimlichka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kimlichka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PosilannyaPrognoz pogodi v ctks Kimlichka 22 lyutogo 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Sumskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi