Вале́́рій Анато́лійович Ку́чер (1 листопада 1987 — 17 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Кучер Валерій Анатолійович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 1 листопада 1987 Верблюжка | |
Смерть | 17 лютого 2015 (27 років) Нижнє Лозове | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014-2015 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис та бойовий шлях
Ріс з братами Артемом і Віталієм, у Наталії Миколаївни й Леоніда Панасовича був середнім сином. 2004 року закінчив Верблюзьку ЗОШ, у Новгородківському ПТУ № 36, здобув професію тракторист-водій. 2008 року одружився, подружжя виховувало двох дітей. Працював в місті Долинська на залізниці.
Мобілізований 1 серпня 2014-го, водій, 55-й окремий автомобільний батальйон «Чорний ліс».
17 лютого 2015-го військовики на вантажівках поверталися з Дебальцевого, поблизу Нижнього Лозового близько опівночі потрапили під обстріл терористів.
Вважався зниклим безвісти. У березні 2015-го ідентифікований серед загиблих.
Без Валерія лишилися дружина Анжела, дві доньки — Анастасія й Катерина.
Похований у селі Верблюжка 12 березня 2015-го.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Джерела
- Кучер Валерій Анатолійович [ 18 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vale rij Anato lijovich Ku cher 1 listopada 1987 17 lyutogo 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kucher Valerij Anatolijovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya1 listopada 1987 1987 11 01 VerblyuzhkaSmert17 lyutogo 2015 2015 02 17 27 rokiv Nizhnye LozoveVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014 2015Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijskmehanizovani vijskaFormuvannyaVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za DebalceveNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kucher Zhittyepis ta bojovij shlyahRis z bratami Artemom i Vitaliyem u Nataliyi Mikolayivni j Leonida Panasovicha buv serednim sinom 2004 roku zakinchiv Verblyuzku ZOSh u Novgorodkivskomu PTU 36 zdobuv profesiyu traktorist vodij 2008 roku odruzhivsya podruzhzhya vihovuvalo dvoh ditej Pracyuvav v misti Dolinska na zaliznici Mobilizovanij 1 serpnya 2014 go vodij 55 j okremij avtomobilnij bataljon Chornij lis 17 lyutogo 2015 go vijskoviki na vantazhivkah povertalisya z Debalcevogo poblizu Nizhnogo Lozovogo blizko opivnochi potrapili pid obstril teroristiv Vvazhavsya zniklim bezvisti U berezni 2015 go identifikovanij sered zagiblih Bez Valeriya lishilisya druzhina Anzhela dvi donki Anastasiya j Katerina Pohovanij u seli Verblyuzhka 12 bereznya 2015 go NagorodiZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno DzherelaKucher Valerij Anatolijovich 18 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 chervnya 2015 roku 365 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi