Володимир Адамович Куцевич 8 березня 1917 Лутище 6 січня 2012 Київ радянський і український архітектор графік живописець

Володимир Адамович Куцевич (8 березня 1917, Лутище — 6 січня 2012, Київ) — радянський і український архітектор, графік, живописець, скульптор.

Куцевич Володимир Адамович
Народження	8 березня 1917(1917-03-08) Лутище, Охтирський район, Богодухівська округа, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	6 січня 2012(2012-01-06) (94 роки) Київ, Україна
Навчання	Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ, Запоріжжя, Донецьк і Рахів

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куцевич.

Біографія

Володимир Адамович Куцевич народився 8 березня 1917 року в селі Лутище (нині в Охтирському районі Сумської області).

У 1945 році вступив до Союзу архітекторів України. Воював на фронтах Німецько-радянської війни.

У 1944 році закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва (ХІІКБ) у складі ХУККХ.

З 1944 по 1963 рік працював архітектором в інституті проектування міст «Діпромісто». У 1950-ті роки в колективі архітектора Йосипа Каракіса спільно з інженером Гергієм Тер-Арутюнянцем проектував галерейні будинки, які були реалізовані зокрема в Дніпропетровську. Після створення КиївЗНДІЕП перейшов до нього, де працював до 1970 року.

Крім архітектури Володимир Адамович займався малюванням, живописом, створював скульптури з глини, дерева, глини та гіпсу. Зокрема, у 1980-ті роки їздив на Русанівські сади на дачу архітектора В. Каракіса і виконав з гіпсу його бюст.

Помер 6 січня 2012 року в Києві.

Проекти

Головний вхід ВДНГ України, зпроектований В.Куцевичем

Будинок Рад у Хмельницькому;
Комплекс будівель та споруд центрального входу Виставки досягнень народного господарства України в Києві;
Житлові будинки в Дніпропетровську;
Генеральний план Запоріжжя (1944—1950; участь);
Генеральний план Сталіно (1944—1950; участь);
Генеральний план Тернополя (1944—1950; участь);
Генеральний план Маріуполя (1944—1950; участь);
Генеральний план Херсона (1944—1950; участь);
Генеральний план смт Великий Березний (1948—1949; участь);
Генеральний план Воловця (1948—1949; участь);
Генеральний план Рахова (1948—1949; участь);
Генеральний план Хуста (1948—1949; участь);
Будівля інженерної лабораторії і комплексу геофізики в Києві (1964—1967);
Дитячий садок у селі Майське в Криму (1968);
Дитячий садок у Ташкенті (1969);
Похоронні будинки в Донецьку, Житомирі, Чернівцях, Рівному, Вінниці та Дніпропетровську (1972—1978);
Ряд корпусів газопостачання в Ялті (1984—1990);
Ряд корпусів «Полтаватеплоенерго» (1989—1993);
Науково-дослідний інститут буряківництва в Києві (1990—1992);
Церква в селі Морозівка (1996—1997);
Станція газопостачання і побутових приміщень корпусу в Кривому Розі (1995—1996);
Реконструкція центру села Лутище (1999—2005).

Участь у виставках

Учасник всеукраїнської виставки у 1950 році;
Учасник персональної виставки в Києві в 2000 році.

Родина

Донька — Валентина Володимирівна Куцевич (нар. 7 лютого 1942, Шубар-Кудук) — художник-живописець, закінчила КДХІ (1965) та аспірантуру Академії мистецтв СРСР (1973). Отримала срібну медаль Російської Академії мистецтв" (2005).

Онука — Яна Борисівна Бистрова (нар. 31 березня 1966, Київ) — художник.

Син — Куцевич Вадим Володимирович (нар. 22 серпня 1944 року, Харків) — архітектор, доктор архітектури, професор, керівник науково-дослідного архітектурного центру ПАТ «КиївЗНДІЕП», академік Української академії архітектури.

Література

Пам'яті зодчого // Будівництво України : Науково-виробничий журнал. — 2012. — № 2. — С. 44 : фото . — ISSN 0135-1699(укр.)
Архитектору Владимиру Куцевичу 90 лет / Интервью с отцом Вадима Куцевича // Архітектура і будівництво. — 2007. — № 3-4.

Примітки

Збірник наукових праць «Досвід та перспективи розвитку міст України». — Київ: Діпромісто, 2015. — Вип. 28. — С. 199.
. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
Научно-техническая библиотека Днепропетровского национального университета железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна^{[недоступне посилання]}

Посилання

Інститут енциклопедичних досліджень НАН України [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.](укр.)

[1] Збірник наукових праць «Досвід та перспективи розвитку міст України». — Київ: Діпромісто, 2015. — Вип. 28. — С. 199.

[2] . Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.

[3] Научно-техническая библиотека Днепропетровского национального университета железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна^{[недоступне посилання]}