Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кутуку Юбе р Мага фр Coutoucou Hubert Maga 10 серпня 1916 Параку 8 травня 2000 Котону бенінський політик перший президен

Кутуку Юбер Мага

Кутуку Юбер Мага

Кутуку Юбе́р Мага (фр. Coutoucou Hubert Maga; 10 серпня 1916, Параку — 8 травня 2000, Котону) — бенінський політик, перший президент Республіки Дагомея, нині Бенін, після набуття країною незалежності від Франції 1 серпня 1960 року.

Кутуку Юбер Мага
фр. Coutoucou Hubert Maga
image
image
Прапор
 1-й Президент Республіки Дагомея
1 серпня 1960 — 28 жовтня 1963 року
Наступник: Крістоф Согло
image
Прапор
 Голова Президентської ради Республіки Дагомея
7 травня 1970 — 7 травня 1972 року
Попередник: Поль-Еміль де Соуза
Наступник: Жустін Агомадегбе-Тометін
image
Прапор
 Прем'єр-міністр Республіки Дагомея
22 травня 1959 — 1 серпня 1960 року
Попередник: Суру Міган Апіті
Наступник: Посаду скасовано
 
Народження: 10 серпня 1916(1916-08-10)
Параку, Бенін[1][2]
Смерть: 8 травня 2000(2000-05-08) (83 роки)
Котону, Бенін[1]
Країна: Бенін[2] і Франція
Релігія: іслам і католицтво
Освіта: d (1937)
Партія: Дагомейська партія єдності
Автограф: image
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

За фахом Юбер Мага був шкільним учителем. Будучи вихідцем з півночі країни та представником етнічної групи баріба, Мага упродовж кількох років був визнаним політичним лідером півночі, який мав підтримку місцевих етнічних груп, насамперед народу сомба, що населяє північний захід Беніну. 1951 року він організував та очолив Етнічне об'єднання Північної Дагомеї (Groupement Ethnique du Nord-Dahomey), яке відстоювало передусім регіональні інтереси. Перш ніж стати президентом незалежної республіки, Мага займав пост прем'єр-міністра Дагомеї упродовж останнього року французького панування (з 22 травня 1959). Він також був депутатом Французької національної асамблеї, нижньої палати парламенту Франції.

З 1 серпня до 31 грудня 1960 року Юбер Мага офіційно мав титул «глави держави», після 31 грудня — Президентом. У перші ж місяці свого правління Мага виділив значні кошти з державного бюджету на будівництво розкішного президентського палацу. Він також увів до державних структур багатьох вихідців з півночі країни. 1961 року Мага переформував Дагомейське демократичне об'єднання на Дагомейську партію єдності (Parti Dahoméen de l'Unité, PDU). Політична система країни стала по суті однопартійною: членство в PDU було обов'язковим для будь-якого високопосадовця, під час вступу на посаду чиновник мав підписати заяву про автоматичне відрахування партійних внесків зі своєї зарплатні.

У червні 1963 року Мага здійснив офіційний візит до Республіки Гана, де зустрівся з президентом Кваме Нкрумою. Як було зазначено у комюніке, опублікованому 25 червня в Аккрі, два президенти «безумовно засудили звірства португальців в Анголі й домовились про необхідність мобілізації світової громадськості проти репресій португальців за звільнення народу Анголи від імперіалізму й колоніалізму». Далі повідомлялось, що Нкрума і Мага домовились про необхідність спільних дій незалежних африканських держав з метою скасування найближчим часом мандату Південно-Африканської Республіки на територію Південно-Західної Африки.

Одночасно посилювались суперечності серед правлячої еліти Дагомеї. Постійні розбіжності між Магою та іншими провідними дагомейським політиками, такими як Суру Міган Апіті й Жустін Агомадегбе-Тометін, небажання сторін поступитись своїми амбіціями, загострювали політичну нестабільність в країні. 1963 рік ознаменувався численними страйками й народними виступами проти корумпованого та неефективного врядування Маги. Невдоволення охопило практично всю країну. 28 жовтня 1963 року начальник генерального штабу генерал Крістоф Согло здійснив переворот та призначив тимчасовий уряд із собою як головою. Юбер Мага був змушений податись у вигнання (за деякими даними, йому довелось провести якийсь час у в'язниці).

Повернувшись на батьківщину наприкінці 1960-х, Мага знову зайнявся активною громадською та політичною діяльністю, спираючись на населення північних районів країни. На початку травня 1970 року було сформовано тріумвірат Мага — Агомадегбе — Апіті (т. зв. «президентська рада»), кожен із членів якого мав виконувати обов'язки глави держави упродовж двох років, після чого передавати повноваження іншому. Хоча згоди між трьома амбіційними лідерами було, як здавалось, зрештою досягнуто, ворожнеча між етнічними групами, інтереси яких вони представляли, не слабшала. Мага узяв владу у свої руки 7 травня 1970, а рівно за два роки передав її Жустіну Агомадегбе. Це була перша мирна й законна передача влади в Беніні з моменту набуття незалежності, після цілого десятиліття заколотів і переворотів. Здавалось, що схема ротації влади почала працювати, однак 26 жовтня 1972 року майор Матьє Кереку влаштував комуністичний переворот і усунув Агомадегбе від влади. Мага був ув'язнений, звідки вийшов тільки 1981 року. Після цього він так і не повернувся до великої політики.

Примітки

  1. Sycomore / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  2. Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
    d:Track:Q217595d:Track:Q60d:Track:Q561458d:Track:Q46002746d:Track:Q18353479

Джерела

  • Carter, Gwendolen Margaret (ed.) (1963), Dahomey, Five African States; Responses to Diversity: the Congo, Dahomey, the Cameroun Federal Republic, the Rhodesias and Nyasaland, South Africa, Ithaca, New York: Cornell University Press, OCLC 413212.
  • Dossou-Yovo, Noel (September 1999), The Experience of Benin, International Journal on World Peace, 16 (3), ISSN 0742-3640, OCLC 211426384.
  • Інформаційний центр уряду Гани (1961), New Ghana, Уряд Гани.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kutuku Yube r Maga fr Coutoucou Hubert Maga 10 serpnya 1916 Paraku 8 travnya 2000 Kotonu beninskij politik pershij prezident Respubliki Dagomeya nini Benin pislya nabuttya krayinoyu nezalezhnosti vid Franciyi 1 serpnya 1960 roku Kutuku Yuber Maga fr Coutoucou Hubert MagaPrapor 1 j Prezident Respubliki Dagomeya1 serpnya 1960 28 zhovtnya 1963 rokuNastupnik Kristof SogloPrapor Golova Prezidentskoyi radi Respubliki Dagomeya7 travnya 1970 7 travnya 1972 rokuPoperednik Pol Emil de SouzaNastupnik Zhustin Agomadegbe TometinPrapor Prem yer ministr Respubliki Dagomeya22 travnya 1959 1 serpnya 1960 rokuPoperednik Suru Migan ApitiNastupnik Posadu skasovano Narodzhennya 10 serpnya 1916 1916 08 10 Paraku Benin 1 2 Smert 8 travnya 2000 2000 05 08 83 roki Kotonu Benin 1 Krayina Benin 2 i FranciyaReligiya islam i katolictvoOsvita d 1937 Partiya Dagomejska partiya yednostiAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaZa fahom Yuber Maga buv shkilnim uchitelem Buduchi vihidcem z pivnochi krayini ta predstavnikom etnichnoyi grupi bariba Maga uprodovzh kilkoh rokiv buv viznanim politichnim liderom pivnochi yakij mav pidtrimku miscevih etnichnih grup nasampered narodu somba sho naselyaye pivnichnij zahid Beninu 1951 roku vin organizuvav ta ocholiv Etnichne ob yednannya Pivnichnoyi Dagomeyi Groupement Ethnique du Nord Dahomey yake vidstoyuvalo peredusim regionalni interesi Persh nizh stati prezidentom nezalezhnoyi respubliki Maga zajmav post prem yer ministra Dagomeyi uprodovzh ostannogo roku francuzkogo panuvannya z 22 travnya 1959 Vin takozh buv deputatom Francuzkoyi nacionalnoyi asambleyi nizhnoyi palati parlamentu Franciyi Z 1 serpnya do 31 grudnya 1960 roku Yuber Maga oficijno mav titul glavi derzhavi pislya 31 grudnya Prezidentom U pershi zh misyaci svogo pravlinnya Maga vidiliv znachni koshti z derzhavnogo byudzhetu na budivnictvo rozkishnogo prezidentskogo palacu Vin takozh uviv do derzhavnih struktur bagatoh vihidciv z pivnochi krayini 1961 roku Maga pereformuvav Dagomejske demokratichne ob yednannya na Dagomejsku partiyu yednosti Parti Dahomeen de l Unite PDU Politichna sistema krayini stala po suti odnopartijnoyu chlenstvo v PDU bulo obov yazkovim dlya bud yakogo visokoposadovcya pid chas vstupu na posadu chinovnik mav pidpisati zayavu pro avtomatichne vidrahuvannya partijnih vneskiv zi svoyeyi zarplatni U chervni 1963 roku Maga zdijsniv oficijnij vizit do Respubliki Gana de zustrivsya z prezidentom Kvame Nkrumoyu Yak bulo zaznacheno u komyunike opublikovanomu 25 chervnya v Akkri dva prezidenti bezumovno zasudili zvirstva portugalciv v Angoli j domovilis pro neobhidnist mobilizaciyi svitovoyi gromadskosti proti represij portugalciv za zvilnennya narodu Angoli vid imperializmu j kolonializmu Dali povidomlyalos sho Nkruma i Maga domovilis pro neobhidnist spilnih dij nezalezhnih afrikanskih derzhav z metoyu skasuvannya najblizhchim chasom mandatu Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki na teritoriyu Pivdenno Zahidnoyi Afriki Odnochasno posilyuvalis superechnosti sered pravlyachoyi eliti Dagomeyi Postijni rozbizhnosti mizh Magoyu ta inshimi providnimi dagomejskim politikami takimi yak Suru Migan Apiti j Zhustin Agomadegbe Tometin nebazhannya storin postupitis svoyimi ambiciyami zagostryuvali politichnu nestabilnist v krayini 1963 rik oznamenuvavsya chislennimi strajkami j narodnimi vistupami proti korumpovanogo ta neefektivnogo vryaduvannya Magi Nevdovolennya ohopilo praktichno vsyu krayinu 28 zhovtnya 1963 roku nachalnik generalnogo shtabu general Kristof Soglo zdijsniv perevorot ta priznachiv timchasovij uryad iz soboyu yak golovoyu Yuber Maga buv zmushenij podatis u vignannya za deyakimi danimi jomu dovelos provesti yakijs chas u v yaznici Povernuvshis na batkivshinu naprikinci 1960 h Maga znovu zajnyavsya aktivnoyu gromadskoyu ta politichnoyu diyalnistyu spirayuchis na naselennya pivnichnih rajoniv krayini Na pochatku travnya 1970 roku bulo sformovano triumvirat Maga Agomadegbe Apiti t zv prezidentska rada kozhen iz chleniv yakogo mav vikonuvati obov yazki glavi derzhavi uprodovzh dvoh rokiv pislya chogo peredavati povnovazhennya inshomu Hocha zgodi mizh troma ambicijnimi liderami bulo yak zdavalos zreshtoyu dosyagnuto vorozhnecha mizh etnichnimi grupami interesi yakih voni predstavlyali ne slabshala Maga uzyav vladu u svoyi ruki 7 travnya 1970 a rivno za dva roki peredav yiyi Zhustinu Agomadegbe Ce bula persha mirna j zakonna peredacha vladi v Benini z momentu nabuttya nezalezhnosti pislya cilogo desyatilittya zakolotiv i perevorotiv Zdavalos sho shema rotaciyi vladi pochala pracyuvati odnak 26 zhovtnya 1972 roku major Matye Kereku vlashtuvav komunistichnij perevorot i usunuv Agomadegbe vid vladi Maga buv uv yaznenij zvidki vijshov tilki 1981 roku Pislya cogo vin tak i ne povernuvsya do velikoyi politiki PrimitkiSycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Dictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479DzherelaCarter Gwendolen Margaret ed 1963 Dahomey Five African States Responses to Diversity the Congo Dahomey the Cameroun Federal Republic the Rhodesias and Nyasaland South Africa Ithaca New York Cornell University Press OCLC 413212 Dossou Yovo Noel September 1999 The Experience of Benin International Journal on World Peace 16 3 ISSN 0742 3640 OCLC 211426384 Informacijnij centr uryadu Gani 1961 New Ghana Uryad Gani

Дата публікації:
Топ