Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курт Дімбергер нім Kurt Diemberger 16 березня 1932 19320316 Філлах Каринтія Австрія альпініст кінооператор висотник режи

Курт Дімбергер

Курт Дімбергер

Курт Дімбергер (нім. Kurt Diemberger; 16 березня 1932(19320316), Філлах, Каринтія, Австрія) — альпініст, кінооператор-висотник, режисер, письменник. Кавалер Почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою». Другий після Германа Буля і єдиний з живих сучасників, які здійснили сходження на два раніше непокорені восьмитисячники — Броуд-пік (1957) і Дхаулагірі (1960) (обидва без застосування кисню). За свою спортивну кар'єру зробив безліч сходжень в Альпах і Гімалаях. У квітні 2013 року у Шамоні на 21-й церемонії нагородження премією «Золотий льодоруб» у номінації «За досягнення всього життя» (англ. Lifetime Achievement Award) йому надана найвища міжнародна нагорода в альпінізмі.

Курт Дімбергер
нім. Kurt Diemberger
image
Народився16 березня 1932(1932-03-16)[1][2](92 роки)
Філлах, Каринтія, Австрія[3]
Країнаimage Австрія
Діяльністьальпініст, письменник, режисер, кінопродюсер
Знання мовнімецька[4]
Нагороди

Біографія

Народився 16 березня 1932 року у місті Філлах на півдні Австрії. Середню освіту здобув у Зальцбурзі, вищу у Віденському економічному університеті (MBA [1955], M.Ed [1962]). З 1963 до 1968 рік працював викладачем в Академії туризму у Зальцбурзі.

image
Кенігспітце. Малюнок Густава Яна. На гребені добре видно навислий льодовий карниз (остаточно зруйнувався у 2001 році)

«Жага пригод», за його словами, охопила Курта ще в юності, коли в гірській породі він випадково знайшов кристали й амоноідеї. Інтерес щодо природи їхнього походження призвів його до походів горами, зокрема по ущелині Глазенбахкламм на південь від Зальцбурга, багатого на викопні артефакти. Тоді ж йому стало цікаво, а «навіщо люди підіймаються на вершини, якщо там ще нічого не знайшли?». Відповідь це питання Дімбергер отримав вперше підійнявшись на [de] (1948) — «мене захопила пристрасть».

Наступні десять років Курт лазив в Альпах, де набув великого альпіністського досвіду на найрізноманітніших маршрутах — льодових, скельних й інших. Літо він починав, як правило, у Західних Альпах, де крига була у гарному стані, а закінчував сезон у Доломітах. У 1956 році він пройшов диретиссиму північної стіни [de] (з Гербертом Кнаппом (нім. Herbert Knapp) і Ганнесом Унтервегером (нім. Hannes Unterweger) — у 1950 роках це був найбільш екстремально складний снігово-льодовий маршрут в Альпах, ключем якого було льодове нависання на передверховій ділянці, що мало назву «трубочки з кремом» (нім. Schaumrolle, англ. Whipped cream roll). Того ж року Курт пройшов першу з великої трійки північних стін Альп — північну стіну Матергорна, а 1958 року здійснив сходження північними стінами на Айгер і Гранд-Жорас (усі три з партнером Вольфгангом Стефаном (нім. Wolfgang Stefan). У 1960 роках отримав ліцензію гірського гіда.

Наприкінці п'ятдесятих років розпочалася кар'єра Дімбергера як альпініста-висотника. У 1957 році зробив перше сходження на Броуд-пік, а 1960 року — перше на Джаулагірі, ставши другим в історії альпіністом, який піднявся на два не пройдені раніше восьмитисячники. Протягом наступних років йому підкорилися Макалу, Еверест, Гашербрум II та К2.

У 1958 році Курт вперше заявив про себе як кінооператор-висотник, знявши фільм про сходження найдовшим альпіністським маршрутом в Альпах «Peuterey Integral» на Монблан (його партнером зі сходження був Франс Лінднер). У 1960 році знімав перше в історії успішне сходження на Джаулагірі, у 1974 році — першосходження на [de] (разом з Германом Вартом [нім. Hermann Warth]), а восени 1978 року зняв перший синхрозвуковий фільм про сходження на Еверест і зробив першу 360° панораму з вершини світу. Його інший фільм «Східна стіна Евересту» (1981) про спробу американських альпіністів піднятися на вершину східною стіною став лавреатом премії Еммі 1982/83. З 1982 року розпочав співпрацю з [en], з якою протягом чотирьох років утворювали найвисотнішу знімальну групу. Результатом їх роботи стали фільми «Діамір — зачаровані Нанга-Парбат» (1982) і «K2 — невловна вершина» (1984). У 1989 році його фільм «K2 — мрія та доля» став переможцем [it]. З 1982 до 1999 рік брав участь у семи експедиціях Шаксгамом. Крім великих гір як оператор неодноразово працював у Гренландії, Гіндукуші й Африці. Усього взяв участь у створенні понад 30 фільмів. Самому Курту Дімбергеру у 2014 році італійський режисер Лука Бік (італ. Luca Bich) присвятив документальний фільм «Куди» (італ. Verso dove).

За сукупністю спортивних і творчих досягнень у 2006 році Курта Дімбергера нагороджено Почесним знаком «За заслуги перед Австрійською Республікою» (Лицарським хрестом I ступеня). Був почесним президентом [en].

Сходження у Гімалаях

Броуд-пік і Чоголіза

image
Броуд-пік

У 1957 році на запрошення Германа Буля, який став знаменитістю після свого безпрецедентного одиночного першосходження на Нанга-Парбат, 25-річний Дімбергер увійшов до складу групи з чотирьох австрійських альпіністів, які планували підкорення 12-го за висотою восьмитисячника світу — Броуд-піка. Ідея сходження невеликою за чисельністю альпіністською групою в альпійському стилі належала Булю. Крім них у команду увійшли [de] і [de].

18 квітня експедиція вийшла зі Скарду, і 13 травня, після встановлення базового табору на льодовику Балторо, альпіністи почали працювати на горі. Було обрано маршрут західним відрогом, що виводив, як здавалося, практично на вершину. До 28 травня на висоті ~6950 м було розбито штурмовий Табір III («Орлине гніздо»), з якого 29 травня альпіністи зробили першу спробу штурму вершини. Близько шостої години вечора Дімбергер і Вінтерстеллер досягли, на їхню думку, найвищої точки, але після того, як гребінець став видимим на всю протяжність, з'ясували, що це не так (місце отримало назву Forepeak — передвершина, ~8028 м), найвища точка знаходилася приблизно у годині шляху. Часу та сил на подальше сходження вже не залишалося, тому всі альпіністи змушено розпочали спуск. На день пізніше вони спустилися до базового табору, де протягом тижня відпочивали. 7 червня альпіністи знову вийшли на гору і 8 числа досягли «Орлиного гнізда». Рано-вранці 9 червня вся група вийшла на повторний штурм. О 17.00 зв'язка лідерів Шмук і Вінтестеллер досягла вершини і через пів години почали спуск. Курт міг підтримувати їх темп, проте вважав за краще супроводжувати Буля, який сильно відставав, — його мучила біль у правій нозі, на якій були ампутовані пальці. Трохи не доходячи до вершини Буль остаточно здав, і Дімбергер з його дозволу вирушив далі один. Він успішно досяг вершини і з початком вечора почав спуск. По дорозі вниз він побачив Буля, який знайшов у собі сили на подальше піднесення. Дімбергер дочекався його, і в насуваючийся темряві, разом з ним знову вийшов на вершину. Вночі при світлі Місяця альпіністи спустилися у Табір III. Вперше в історії першосходження на восьмитисячник здійснили всі учасники експедиції.

Після спуску до базового табору Курт Дімбергер та Герман Буль 21-27 червня зробили спробу першосходження на вершину Чоголіза (7654 м). 27 червня вони вийшли на вирішальний штурм, проте коли до вершини залишалося менше ніж 400 метрів у висоті буря, що раптово розігралася, змусила альпіністів відступити. Під час спуску гребенем під Германом Булем обвалився сніговий карниз і він зірвався разом з ним до підніжжя північної стіни на глибину близько 400—800 метрів і загинув. Сам Дімбергер через 27 годин зміг самостійно дістатися базового табору біля Броуд-піка. За його словами, він залишився живий тільки через безглузду помилку — вони з Булем не були пов'язані мотузкою.

За успішне сходження на Броуд-пік Курту Дімбергеру надано Золотий знаку Пошани (нім. Goldenes [de]) Землі Зальцбург. Вдруге він піднявся на нього через 27 років у 1984 році (у зв'язці з Джулі Талліс).

Джаулагірі

image
Джаулагірі

До 1960 року Джаулагірі залишався одним із двох останніх непокорених восьмитисячників. Протягом попереднього десятиліття його безрезультатно штурмували сім експедицій. Остання — австрійська 1959 року, визначила оптимальний шлях підйому на вершину — північно-східним ребром. Цим самим маршрутом планувала підйом і швейцарська експедиція 1960 року (кер. [de]), до якої увійшли також альпіністи з Австрії (К. Дімбергер), Німеччини (Петер Дінер), Польщі (Адам Скочиляс, Георг Гайдукевич [лікар]) і США ([en] — оператор-висотник). Критеріями відбору в команду у керівника були здатність і готовність альпіністів до суворих умов сходження, а також good comradeship — хороше почуття товариства. 11 квітня команда розпочала роботу зі встановлення проміжних таборів. На початок травня Дімбергер, Ернст Форер, Альбін Шельберт і четверо носіїв організували п'ять висотних таборів, останній з яких на висоті ~7400 м, з якого 4 травня в умовах ідеальної погоди вийшли на штурм. До полудня вони досягли висоти ~7800 м, коли раптове різке погіршення погоди змусило групу повернути назад. Також їм стала очевидною необхідність організації ще одного табору вище, звідки вони змогли б досягти вершини до полудня та повернутися назад до початку обідніх штормів.

Після невдалої спроби, Дімбергер, який страждав від кашлю й обморожених пальців, спустився на відпочинок до Табору II. Однак 9 травня, попри заборону керівника, він залишив другий табір і знову почав підйом у штурмові табори, розраховуючи на участь у першосходженні. 13 травня разом з Форрером, Дінером, Шельбертом і шерпами Німою Додже та Навангом Дордже він першим досяг вершини Джаулагірі. 23 травня, рівно через десять днів, на вершину піднялися [fr] (фр. Michel Vaucher) та Гуго Вебер (нім. Hugo Weber). Його вчинок не був прикладом «…»хорошого почуття товариства«, яке Айзелін декларував як умови для відбору в експедицію… „На Броуд-піку вони випередили мене, — сказав він Ернсту Форреру, хоча я зробив всю важку роботу“».

Макалу, Еверест, Гашербрум II

image
Макалу

Дімбергер повернувся у Великі гори лише через 18 років після Джаулагірі у складі нечисленної Міжнародної експедиції на Макалу 1978 (International Makalu-Expedition 1978) під керівництвом Германа Варта. Альпіністи не ставили перед собою амбітних завдань — планувалося друге сходження французьким маршрутом 1955 року з північного заходу, що їм і вдалося. Після попередньої обробки маршруту та встановлення проміжних таборів 1 травня вершини досягли Варт і шерпа Анг Чепал, а 21 травня Дімбергер і Наванг Тензінг (Nawang Tenzing Lama). Під час сходження Курт захворів на снігову сліпоту, тому спускався вниз у супроводі керівника експедиції, який підстрахував другу штурмову двійку.

Восени того ж року Курт Дімбергер взяв участь у Німецько-французькій експедиції на Еверест під загальним керівництвом доктора [de], хоча за фактом німецька та французька команди (керівник [fr]) працювали як незалежні групи. 15 жовтня Курт разом з Мазо, [en] і [fr] піднявся на найвищу точку планети (за класичним маршрутом через Південне сідло).

За рік, 4 серпня 1979 року серед учасників Німецько-австрійської експедиції під керівництвом [de] Дімбергер піднявся на свій п'ятий восьмитисячник — Гашербрум II (за традиційним маршрутом разом з Шеллом, Вальтером Лешем, Альфредом Швабом і Вольфом). Від спочатку задуманої програми сходження — новому маршруту південним контрфорсом довелося відмовитися через погодні умови.

Трагедія на К2 1986

image
К2

У 1983 і 1984 роках Дімбергер і Джулі Талліс вже працювали на K2 з різними експедиціями як висотна знімальна група, проте в рамках цих експедицій сходження на вершину здійснити не вдавалося. Влітку 1986 року вони працювали з італійською Quota 8000 Expedition, яка марно пробувала здійснити сходження за новим маршрутом — Magic Line — південно-південно-західним гребенем (або Південним стовпом). Після відмови від спроби 5 липня шестеро учасників італійської експедиції все ж таки здійснили сходження за класичним маршрутом ребром Абруццького (6 липня Курт і Джулі дійшли до 8200, але через погіршення погоди відступили). На початку серпня, уже добре акліматизованими, Дімбергер і Талліс зробили повторну спробу підйому. 4 серпня о 17:30 вони досягли вершини, але спуститися до штурмового табору не встигли — вже на самому початку спуску Талліс зірвалася, зірвала Курта, і прослизнувши крутим схилом близько 100 метрів, зв'язка ледве уникла загибелі. Через небезпеку повторного зриву у темряві їм довелося провести «холодну ночівлю» на 8 400 м, і лише вдень 5 серпня на тлі різко погіршення погоди вони досягли штурмового Табору IV (~ 7900 м), в якому відпочивали після сходження також 4 серпня учасники австрійської експедиції Віллі Бауер, Альфред Імітзер (англ. Alfred Imitzer) і Ганнес Вайзер (англ. Hannes Weiser), польська альпіністка [pl], а також британець Алан Роуз.

У другій половині дня пориви вітру стали досягати понад 150 км/год при температурі близько -30° C, випадала величезна кількість снігу. Шторм тривав п'ять днів. 7 серпня уві сні, ймовірно від набряку мозку, померла Джулі Талліс. 8 серпня в альпіністів закінчилися продукти та паливо. За словами Дімбергера, усі «досягли тієї стадії, коли важко відрізнити реальність від вигадки». Тільки 10 серпня з'явилася перша можливість для продовження спуску і Дімбергер, Вольф, Імітзер, Бауер і Вайзер скористалися нагодою. До цього часу Роуз був ще живий, непритомним. Спустити його у його стані було не реально. Майже відразу після початку спуску Імітзера та Вайзера залишили сили: «Ми марно намагалися їх розворушити», — говорив пізніше Дімбергер. За кілька годин упала на сніг і більше не піднялася Вольф. До базового табору, у результаті, дісталися лише Дімбергер і Бауер, які 16 серпня з численними обмороженнями кінцівок були евакуйовані гелікоптером до лікарні. Пізніше Курт присвятив трагедії фільм «K2 — Traum und Schicksal» (укр. K2: Мрія та доля) (1989).

Книги

  • Diemberger K. De zéro à huit mille mètres. — Albin Michel, 1974. — P. 348. — .
  • Diemberger K. The Endless Knot: K2, Mountain of Dreams and Destiny. — Mountaineers Books, 1991. — 308 с. — .
  • Diemberger K. Summits and Secrets. — Mountaineers Books, 1991. — 348 с. — .
  • Diemberger K. Spirits of the Air. — Mountaineers Books, 1994. — .
  • Diemberger K., Mantovani R. K2: Challenging the Sky. — Mountaineers Books, 1997. — 141 с. — .
  • Diemberger K., Mantovani R. Everest: The History of the Himalayan Giant. — Mountaineers Books, 1997. — 140 с. — .
  • Diemberger K. K2. Traum und Schicksal. — Bruckmann, 2001. — .
  • Diemberger K. El séptimo sentido. El arte de vivir y escalar montañas. — Ediciones Desnivel, 2007. — .
  • Diemberger K. Seiltanz: Die Geschichten meines Lebens. — 2007. — 304 с. — .

Фільмографія

  • Mont Blanc — Der grosse grat von Peuterey (1962) (Монблан — хребет Петро)
  • Conquest of Dhaulagiri (1961) (Підкорення Дхаулагірі)
  • Mount Everest, the east face (1981) (Еверест, східна стіна)
  • Diamir — Les envoûtés du Nanga Parbat (1982) (Діамір — зачаровані Нанга-Парбат)
  • K2 — The elusive summit (1984) (К2 — Невловна вершина)
  • K2 — Traum und schicksal (1989) (K2: Мрія та доля)

Виноски

  1. Першою людиною, яка піднялася на два непокорені раніше восьмитисячники був непальський портер Гялзен Норбу (англ. Gyalzen Norbu Sherpa) — Макалу (1955) и Манаслу (1956). Загинув у 1961 році.
  2. Магістр освітніх і педагогічних наук
  3. У низці джерел зазначається, що Дімбергер закінчив Віденський університет, Моріс Ісерман – історик альпінізму, називає його студентом-медиком (на 1957), в одному з інтерв'ю сам Курт каже: Ich war der "Arzt". Buhl sagte zu mir: Du hast studiert, du hast einen Monat Zeit (укр. Я був "лікарем". Буль сказав мені: ти вчився, у тебе є місяць.).
  4. Deutsche Everest-Lhotse-Expedition 1974, що планувала сходження на Лхоцзе за новим маршрутом.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118877275 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Salzburgwiki
    d:Track:Q1307356
  3. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. . Mountain Wilderness. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2018.
  6. Ruhland, Michael. . Bergsteiger. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  7. Isserman, 2008, с. 332—334.
  8. Žiberna, Marjan; Gorjanc, Jurij. . Alpenverein Klagenfurt. Sektion Klagenfurt. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  9. . 4sport.ua. 19 січня 2016. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 6 березня 2018.
  10. Griffin, Lindsay (05/04/2013). . The British Mountaineering Council. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  11. . Mountain News GmbH. 16 Mai 2007. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 24 лютого 2018.
  12. . Planetmountain.com. 07.02.2013. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  13. Kurt Diemberger (1970). . The American Alpine Club. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018.
  14. United Press International. Nov. 30, 1983. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  15. Geoffrey C. Tabin. The Kangshung Face of Everest // AAC - American Alpine Club. — 1982. — 8 липня. з джерела 12 березня 2018.
  16. . Club4000. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  17. Kurt Diemberger. Biography // The Endless Knot: K2 Mountain of Dreams and Destiny. — Vertebrate Publishing, 2014. — 300 с. — .
  18. . Mountain Film Database - Mountain Film Institute. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  19. . MYmovies.it. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  20. Bundeskanzler Anfragebeantwortung (PDF). The Austrian Parliament. 23.04.2012. Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2013. Процитовано 6 березня 2018.
  21. Diemberger, Kurt. Broad Peak and Chogoliza, 1957 / T.H. Braham // The Himalayan Journal. — 1958. — Т. (8 липня). з джерела 14 жовтня 2014.
  22. . Alpin. 14.03.2012. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 7 березня 2018.
  23. . 4sport.ua. 12 березня 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018.
  24. Diemberger, Kurt. Dhaulagiri, The 'White Mountain': A Chronicle of the 1960 Expedition / Dr K. Biswas // The Himalayan Journal. — 1960. — Т. (8 липня). з джерела 8 березня 2018.
  25. Isserman, 2008, с. 348—349.
  26. . UIAA. Union Internationale des Associations d'Alpinisme. 6 квітня 2010. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018.
  27. Warth, Hermann. International Makalu Expedition 1978 / Harish Kapadia // The Himalayan Journal. — 1980. — Т. (8 липня). з джерела 8 березня 2018.
  28. . bergfieber.de. Архів оригіналу за 26 липня 2017. Процитовано 5 березня 2018.
  29. Herrligkoffer K. M. The German-French Mount Everest Expedition, 1978 / Harish Kapadia // The Himalayan Journal. — 1980. — Т. (8 липня). з джерела 12 березня 2018.
  30. . Bergfieber. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 11 березня 2018.
  31. Reinhard Karl. Asia, Pakistan—Karakoram, Gasherbrum II // AAJ. — 1980. — 8 липня. з джерела 12 березня 2018.
  32. . Bergfieber.de. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 11 березня 2018.
  33. Carter, H. Adams. The August Catastrophe on K2 // Аmerican Alpine Club. — 1987. — 8 липня. з джерела 12 березня 2018.
  34. Child, Greg; Krakauer, Jon (March 1987). . Outside Magazine. Архів оригіналу за 24 серпня 2003. Процитовано 11 жовтня 2016.
  35. Nunn, Paul. Karakoram 1986 // Alpine Journal. — 1987. — 8 липня. — С. 210—222. з джерела 4 березня 2016.
  36. . Mountain Film Database - Mountain Film Institute. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.

Література

  • Isserman, Maurice; Weaver, Stewart. Fallen Giants. A History of Himalayan Mountaineering from the Age of Empire to the Age of Extremes. — Yale University Press. — USA, 2008. — 592 p. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kurt Dimberger nim Kurt Diemberger 16 bereznya 1932 19320316 Fillah Karintiya Avstriya alpinist kinooperator visotnik rezhiser pismennik Kavaler Pochesnogo znaka Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu Drugij pislya Germana Bulya i yedinij z zhivih suchasnikiv yaki zdijsnili shodzhennya na dva ranishe nepokoreni vosmitisyachniki Broud pik 1957 i Dhaulagiri 1960 obidva bez zastosuvannya kisnyu Za svoyu sportivnu kar yeru zrobiv bezlich shodzhen v Alpah i Gimalayah U kvitni 2013 roku u Shamoni na 21 j ceremoniyi nagorodzhennya premiyeyu Zolotij lodorub u nominaciyi Za dosyagnennya vsogo zhittya angl Lifetime Achievement Award jomu nadana najvisha mizhnarodna nagoroda v alpinizmi Kurt Dimbergernim Kurt DiembergerNarodivsya16 bereznya 1932 1932 03 16 1 2 92 roki Fillah Karintiya Avstriya 3 Krayina AvstriyaDiyalnistalpinist pismennik rezhiser kinoprodyuserZnannya movnimecka 4 NagorodiZolotij lodorub 2013 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 16 bereznya 1932 roku u misti Fillah na pivdni Avstriyi Serednyu osvitu zdobuv u Zalcburzi vishu u Videnskomu ekonomichnomu universiteti MBA 1955 M Ed 1962 Z 1963 do 1968 rik pracyuvav vikladachem v Akademiyi turizmu u Zalcburzi Kenigspitce Malyunok Gustava Yana Na grebeni dobre vidno navislij lodovij karniz ostatochno zrujnuvavsya u 2001 roci Zhaga prigod za jogo slovami ohopila Kurta she v yunosti koli v girskij porodi vin vipadkovo znajshov kristali j amonoideyi Interes shodo prirodi yihnogo pohodzhennya prizviv jogo do pohodiv gorami zokrema po ushelini Glazenbahklamm na pivden vid Zalcburga bagatogo na vikopni artefakti Todi zh jomu stalo cikavo a navisho lyudi pidijmayutsya na vershini yaksho tam she nichogo ne znajshli Vidpovid ce pitannya Dimberger otrimav vpershe pidijnyavshis na de 1948 mene zahopila pristrast Nastupni desyat rokiv Kurt laziv v Alpah de nabuv velikogo alpinistskogo dosvidu na najriznomanitnishih marshrutah lodovih skelnih j inshih Lito vin pochinav yak pravilo u Zahidnih Alpah de kriga bula u garnomu stani a zakinchuvav sezon u Dolomitah U 1956 roci vin projshov diretissimu pivnichnoyi stini de z Gerbertom Knappom nim Herbert Knapp i Gannesom Untervegerom nim Hannes Unterweger u 1950 rokah ce buv najbilsh ekstremalno skladnij snigovo lodovij marshrut v Alpah klyuchem yakogo bulo lodove navisannya na peredverhovij dilyanci sho malo nazvu trubochki z kremom nim Schaumrolle angl Whipped cream roll Togo zh roku Kurt projshov pershu z velikoyi trijki pivnichnih stin Alp pivnichnu stinu Matergorna a 1958 roku zdijsniv shodzhennya pivnichnimi stinami na Ajger i Grand Zhoras usi tri z partnerom Volfgangom Stefanom nim Wolfgang Stefan U 1960 rokah otrimav licenziyu girskogo gida Naprikinci p yatdesyatih rokiv rozpochalasya kar yera Dimbergera yak alpinista visotnika U 1957 roci zrobiv pershe shodzhennya na Broud pik a 1960 roku pershe na Dzhaulagiri stavshi drugim v istoriyi alpinistom yakij pidnyavsya na dva ne projdeni ranishe vosmitisyachniki Protyagom nastupnih rokiv jomu pidkorilisya Makalu Everest Gasherbrum II ta K2 U 1958 roci Kurt vpershe zayaviv pro sebe yak kinooperator visotnik znyavshi film pro shodzhennya najdovshim alpinistskim marshrutom v Alpah Peuterey Integral na Monblan jogo partnerom zi shodzhennya buv Frans Lindner U 1960 roci znimav pershe v istoriyi uspishne shodzhennya na Dzhaulagiri u 1974 roci pershoshodzhennya na de razom z Germanom Vartom nim Hermann Warth a voseni 1978 roku znyav pershij sinhrozvukovij film pro shodzhennya na Everest i zrobiv pershu 360 panoramu z vershini svitu Jogo inshij film Shidna stina Everestu 1981 pro sprobu amerikanskih alpinistiv pidnyatisya na vershinu shidnoyu stinoyu stav lavreatom premiyi Emmi 1982 83 Z 1982 roku rozpochav spivpracyu z en z yakoyu protyagom chotiroh rokiv utvoryuvali najvisotnishu znimalnu grupu Rezultatom yih roboti stali filmi Diamir zacharovani Nanga Parbat 1982 i K2 nevlovna vershina 1984 U 1989 roci jogo film K2 mriya ta dolya stav peremozhcem it Z 1982 do 1999 rik brav uchast u semi ekspediciyah Shaksgamom Krim velikih gir yak operator neodnorazovo pracyuvav u Grenlandiyi Gindukushi j Africi Usogo vzyav uchast u stvorenni ponad 30 filmiv Samomu Kurtu Dimbergeru u 2014 roci italijskij rezhiser Luka Bik ital Luca Bich prisvyativ dokumentalnij film Kudi ital Verso dove Za sukupnistyu sportivnih i tvorchih dosyagnen u 2006 roci Kurta Dimbergera nagorodzheno Pochesnim znakom Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu Licarskim hrestom I stupenya Buv pochesnim prezidentom en Shodzhennya u Gimalayah Broud pik i Chogoliza Broud pik U 1957 roci na zaproshennya Germana Bulya yakij stav znamenitistyu pislya svogo bezprecedentnogo odinochnogo pershoshodzhennya na Nanga Parbat 25 richnij Dimberger uvijshov do skladu grupi z chotiroh avstrijskih alpinistiv yaki planuvali pidkorennya 12 go za visotoyu vosmitisyachnika svitu Broud pika Ideya shodzhennya nevelikoyu za chiselnistyu alpinistskoyu grupoyu v alpijskomu stili nalezhala Bulyu Krim nih u komandu uvijshli de i de 18 kvitnya ekspediciya vijshla zi Skardu i 13 travnya pislya vstanovlennya bazovogo taboru na lodoviku Baltoro alpinisti pochali pracyuvati na gori Bulo obrano marshrut zahidnim vidrogom sho vivodiv yak zdavalosya praktichno na vershinu Do 28 travnya na visoti 6950 m bulo rozbito shturmovij Tabir III Orline gnizdo z yakogo 29 travnya alpinisti zrobili pershu sprobu shturmu vershini Blizko shostoyi godini vechora Dimberger i Vintersteller dosyagli na yihnyu dumku najvishoyi tochki ale pislya togo yak grebinec stav vidimim na vsyu protyazhnist z yasuvali sho ce ne tak misce otrimalo nazvu Forepeak peredvershina 8028 m najvisha tochka znahodilasya priblizno u godini shlyahu Chasu ta sil na podalshe shodzhennya vzhe ne zalishalosya tomu vsi alpinisti zmusheno rozpochali spusk Na den piznishe voni spustilisya do bazovogo taboru de protyagom tizhnya vidpochivali 7 chervnya alpinisti znovu vijshli na goru i 8 chisla dosyagli Orlinogo gnizda Rano vranci 9 chervnya vsya grupa vijshla na povtornij shturm O 17 00 zv yazka lideriv Shmuk i Vintesteller dosyagla vershini i cherez piv godini pochali spusk Kurt mig pidtrimuvati yih temp prote vvazhav za krashe suprovodzhuvati Bulya yakij silno vidstavav jogo muchila bil u pravij nozi na yakij buli amputovani palci Trohi ne dohodyachi do vershini Bul ostatochno zdav i Dimberger z jogo dozvolu virushiv dali odin Vin uspishno dosyag vershini i z pochatkom vechora pochav spusk Po dorozi vniz vin pobachiv Bulya yakij znajshov u sobi sili na podalshe pidnesennya Dimberger dochekavsya jogo i v nasuvayuchijsya temryavi razom z nim znovu vijshov na vershinu Vnochi pri svitli Misyacya alpinisti spustilisya u Tabir III Vpershe v istoriyi pershoshodzhennya na vosmitisyachnik zdijsnili vsi uchasniki ekspediciyi Pislya spusku do bazovogo taboru Kurt Dimberger ta German Bul 21 27 chervnya zrobili sprobu pershoshodzhennya na vershinu Chogoliza 7654 m 27 chervnya voni vijshli na virishalnij shturm prote koli do vershini zalishalosya menshe nizh 400 metriv u visoti burya sho raptovo rozigralasya zmusila alpinistiv vidstupiti Pid chas spusku grebenem pid Germanom Bulem obvalivsya snigovij karniz i vin zirvavsya razom z nim do pidnizhzhya pivnichnoyi stini na glibinu blizko 400 800 metriv i zaginuv Sam Dimberger cherez 27 godin zmig samostijno distatisya bazovogo taboru bilya Broud pika Za jogo slovami vin zalishivsya zhivij tilki cherez bezgluzdu pomilku voni z Bulem ne buli pov yazani motuzkoyu Za uspishne shodzhennya na Broud pik Kurtu Dimbergeru nadano Zolotij znaku Poshani nim Goldenes de Zemli Zalcburg Vdruge vin pidnyavsya na nogo cherez 27 rokiv u 1984 roci u zv yazci z Dzhuli Tallis Dzhaulagiri Dzhaulagiri Do 1960 roku Dzhaulagiri zalishavsya odnim iz dvoh ostannih nepokorenih vosmitisyachnikiv Protyagom poperednogo desyatilittya jogo bezrezultatno shturmuvali sim ekspedicij Ostannya avstrijska 1959 roku viznachila optimalnij shlyah pidjomu na vershinu pivnichno shidnim rebrom Cim samim marshrutom planuvala pidjom i shvejcarska ekspediciya 1960 roku ker de do yakoyi uvijshli takozh alpinisti z Avstriyi K Dimberger Nimechchini Peter Diner Polshi Adam Skochilyas Georg Gajdukevich likar i SShA en operator visotnik Kriteriyami vidboru v komandu u kerivnika buli zdatnist i gotovnist alpinistiv do suvorih umov shodzhennya a takozh good comradeship horoshe pochuttya tovaristva 11 kvitnya komanda rozpochala robotu zi vstanovlennya promizhnih taboriv Na pochatok travnya Dimberger Ernst Forer Albin Shelbert i chetvero nosiyiv organizuvali p yat visotnih taboriv ostannij z yakih na visoti 7400 m z yakogo 4 travnya v umovah idealnoyi pogodi vijshli na shturm Do poludnya voni dosyagli visoti 7800 m koli raptove rizke pogirshennya pogodi zmusilo grupu povernuti nazad Takozh yim stala ochevidnoyu neobhidnist organizaciyi she odnogo taboru vishe zvidki voni zmogli b dosyagti vershini do poludnya ta povernutisya nazad do pochatku obidnih shtormiv Pislya nevdaloyi sprobi Dimberger yakij strazhdav vid kashlyu j obmorozhenih palciv spustivsya na vidpochinok do Taboru II Odnak 9 travnya popri zaboronu kerivnika vin zalishiv drugij tabir i znovu pochav pidjom u shturmovi tabori rozrahovuyuchi na uchast u pershoshodzhenni 13 travnya razom z Forrerom Dinerom Shelbertom i sherpami Nimoyu Dodzhe ta Navangom Dordzhe vin pershim dosyag vershini Dzhaulagiri 23 travnya rivno cherez desyat dniv na vershinu pidnyalisya fr fr Michel Vaucher ta Gugo Veber nim Hugo Weber Jogo vchinok ne buv prikladom horoshogo pochuttya tovaristva yake Ajzelin deklaruvav yak umovi dlya vidboru v ekspediciyu Na Broud piku voni viperedili mene skazav vin Ernstu Forreru hocha ya zrobiv vsyu vazhku robotu Makalu Everest Gasherbrum II Makalu Dimberger povernuvsya u Veliki gori lishe cherez 18 rokiv pislya Dzhaulagiri u skladi nechislennoyi Mizhnarodnoyi ekspediciyi na Makalu 1978 International Makalu Expedition 1978 pid kerivnictvom Germana Varta Alpinisti ne stavili pered soboyu ambitnih zavdan planuvalosya druge shodzhennya francuzkim marshrutom 1955 roku z pivnichnogo zahodu sho yim i vdalosya Pislya poperednoyi obrobki marshrutu ta vstanovlennya promizhnih taboriv 1 travnya vershini dosyagli Vart i sherpa Ang Chepal a 21 travnya Dimberger i Navang Tenzing Nawang Tenzing Lama Pid chas shodzhennya Kurt zahvoriv na snigovu slipotu tomu spuskavsya vniz u suprovodi kerivnika ekspediciyi yakij pidstrahuvav drugu shturmovu dvijku Voseni togo zh roku Kurt Dimberger vzyav uchast u Nimecko francuzkij ekspediciyi na Everest pid zagalnim kerivnictvom doktora de hocha za faktom nimecka ta francuzka komandi kerivnik fr pracyuvali yak nezalezhni grupi 15 zhovtnya Kurt razom z Mazo en i fr pidnyavsya na najvishu tochku planeti za klasichnim marshrutom cherez Pivdenne sidlo Za rik 4 serpnya 1979 roku sered uchasnikiv Nimecko avstrijskoyi ekspediciyi pid kerivnictvom de Dimberger pidnyavsya na svij p yatij vosmitisyachnik Gasherbrum II za tradicijnim marshrutom razom z Shellom Valterom Leshem Alfredom Shvabom i Volfom Vid spochatku zadumanoyi programi shodzhennya novomu marshrutu pivdennim kontrforsom dovelosya vidmovitisya cherez pogodni umovi Tragediya na K2 1986 K2 U 1983 i 1984 rokah Dimberger i Dzhuli Tallis vzhe pracyuvali na K2 z riznimi ekspediciyami yak visotna znimalna grupa prote v ramkah cih ekspedicij shodzhennya na vershinu zdijsniti ne vdavalosya Vlitku 1986 roku voni pracyuvali z italijskoyu Quota 8000 Expedition yaka marno probuvala zdijsniti shodzhennya za novim marshrutom Magic Line pivdenno pivdenno zahidnim grebenem abo Pivdennim stovpom Pislya vidmovi vid sprobi 5 lipnya shestero uchasnikiv italijskoyi ekspediciyi vse zh taki zdijsnili shodzhennya za klasichnim marshrutom rebrom Abrucckogo 6 lipnya Kurt i Dzhuli dijshli do 8200 ale cherez pogirshennya pogodi vidstupili Na pochatku serpnya uzhe dobre aklimatizovanimi Dimberger i Tallis zrobili povtornu sprobu pidjomu 4 serpnya o 17 30 voni dosyagli vershini ale spustitisya do shturmovogo taboru ne vstigli vzhe na samomu pochatku spusku Tallis zirvalasya zirvala Kurta i prosliznuvshi krutim shilom blizko 100 metriv zv yazka ledve unikla zagibeli Cherez nebezpeku povtornogo zrivu u temryavi yim dovelosya provesti holodnu nochivlyu na 8 400 m i lishe vden 5 serpnya na tli rizko pogirshennya pogodi voni dosyagli shturmovogo Taboru IV 7900 m v yakomu vidpochivali pislya shodzhennya takozh 4 serpnya uchasniki avstrijskoyi ekspediciyi Villi Bauer Alfred Imitzer angl Alfred Imitzer i Gannes Vajzer angl Hannes Weiser polska alpinistka pl a takozh britanec Alan Rouz U drugij polovini dnya porivi vitru stali dosyagati ponad 150 km god pri temperaturi blizko 30 C vipadala velichezna kilkist snigu Shtorm trivav p yat dniv 7 serpnya uvi sni jmovirno vid nabryaku mozku pomerla Dzhuli Tallis 8 serpnya v alpinistiv zakinchilisya produkti ta palivo Za slovami Dimbergera usi dosyagli tiyeyi stadiyi koli vazhko vidrizniti realnist vid vigadki Tilki 10 serpnya z yavilasya persha mozhlivist dlya prodovzhennya spusku i Dimberger Volf Imitzer Bauer i Vajzer skoristalisya nagodoyu Do cogo chasu Rouz buv she zhivij nepritomnim Spustiti jogo u jogo stani bulo ne realno Majzhe vidrazu pislya pochatku spusku Imitzera ta Vajzera zalishili sili Mi marno namagalisya yih rozvorushiti govoriv piznishe Dimberger Za kilka godin upala na snig i bilshe ne pidnyalasya Volf Do bazovogo taboru u rezultati distalisya lishe Dimberger i Bauer yaki 16 serpnya z chislennimi obmorozhennyami kincivok buli evakujovani gelikopterom do likarni Piznishe Kurt prisvyativ tragediyi film K2 Traum und Schicksal ukr K2 Mriya ta dolya 1989 KnigiDiemberger K De zero a huit mille metres Albin Michel 1974 P 348 ISBN 978 2226001016 Diemberger K The Endless Knot K2 Mountain of Dreams and Destiny Mountaineers Books 1991 308 s ISBN 0898863007 Diemberger K Summits and Secrets Mountaineers Books 1991 348 s ISBN 0898863074 Diemberger K Spirits of the Air Mountaineers Books 1994 ISBN 0898864089 Diemberger K Mantovani R K2 Challenging the Sky Mountaineers Books 1997 141 s ISBN 0898865182 Diemberger K Mantovani R Everest The History of the Himalayan Giant Mountaineers Books 1997 140 s ISBN 0898865344 Diemberger K K2 Traum und Schicksal Bruckmann 2001 ISBN 978 3765437557 Diemberger K El septimo sentido El arte de vivir y escalar montanas Ediciones Desnivel 2007 ISBN 978 8498290707 Diemberger K Seiltanz Die Geschichten meines Lebens 2007 304 s ISBN 389029328X FilmografiyaMont Blanc Der grosse grat von Peuterey 1962 Monblan hrebet Petro Conquest of Dhaulagiri 1961 Pidkorennya Dhaulagiri Mount Everest the east face 1981 Everest shidna stina Diamir Les envoutes du Nanga Parbat 1982 Diamir zacharovani Nanga Parbat K2 The elusive summit 1984 K2 Nevlovna vershina K2 Traum und schicksal 1989 K2 Mriya ta dolya VinoskiPershoyu lyudinoyu yaka pidnyalasya na dva nepokoreni ranishe vosmitisyachniki buv nepalskij porter Gyalzen Norbu angl Gyalzen Norbu Sherpa Makalu 1955 i Manaslu 1956 Zaginuv u 1961 roci Magistr osvitnih i pedagogichnih nauk U nizci dzherel zaznachayetsya sho Dimberger zakinchiv Videnskij universitet Moris Iserman istorik alpinizmu nazivaye jogo studentom medikom na 1957 v odnomu z interv yu sam Kurt kazhe Ich war der Arzt Buhl sagte zu mir Du hast studiert du hast einen Monat Zeit ukr Ya buv likarem Bul skazav meni ti vchivsya u tebe ye misyac Deutsche Everest Lhotse Expedition 1974 sho planuvala shodzhennya na Lhocze za novim marshrutom PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118877275 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Salzburgwiki d Track Q1307356 Babelio 2007 d Track Q2877812 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mountain Wilderness Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 23 lyutogo 2018 Ruhland Michael Bergsteiger Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 23 lyutogo 2018 Isserman 2008 s 332 334 Ziberna Marjan Gorjanc Jurij Alpenverein Klagenfurt Sektion Klagenfurt Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 24 lyutogo 2018 4sport ua 19 sichnya 2016 Arhiv originalu za 28 chervnya 2017 Procitovano 6 bereznya 2018 Griffin Lindsay 05 04 2013 The British Mountaineering Council Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 24 lyutogo 2018 Mountain News GmbH 16 Mai 2007 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 24 lyutogo 2018 Planetmountain com 07 02 2013 Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 25 lyutogo 2018 Kurt Diemberger 1970 The American Alpine Club Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 5 bereznya 2018 United Press International Nov 30 1983 Arhiv originalu za 12 bereznya 2018 Procitovano 10 bereznya 2018 Geoffrey C Tabin The Kangshung Face of Everest AAC American Alpine Club 1982 8 lipnya z dzherela 12 bereznya 2018 Club4000 Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 Kurt Diemberger Biography The Endless Knot K2 Mountain of Dreams and Destiny Vertebrate Publishing 2014 300 s ISBN 1910240036 Mountain Film Database Mountain Film Institute Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 MYmovies it Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 7 bereznya 2018 Bundeskanzler Anfragebeantwortung PDF The Austrian Parliament 23 04 2012 Arhiv originalu PDF za 23 bereznya 2013 Procitovano 6 bereznya 2018 Diemberger Kurt Broad Peak and Chogoliza 1957 T H Braham The Himalayan Journal 1958 T 8 lipnya z dzherela 14 zhovtnya 2014 Alpin 14 03 2012 Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 7 bereznya 2018 4sport ua 12 bereznya 2016 Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 2 bereznya 2018 Diemberger Kurt Dhaulagiri The White Mountain A Chronicle of the 1960 Expedition Dr K Biswas The Himalayan Journal 1960 T 8 lipnya z dzherela 8 bereznya 2018 Isserman 2008 s 348 349 UIAA Union Internationale des Associations d Alpinisme 6 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 2 bereznya 2018 Warth Hermann International Makalu Expedition 1978 Harish Kapadia The Himalayan Journal 1980 T 8 lipnya z dzherela 8 bereznya 2018 bergfieber de Arhiv originalu za 26 lipnya 2017 Procitovano 5 bereznya 2018 Herrligkoffer K M The German French Mount Everest Expedition 1978 Harish Kapadia The Himalayan Journal 1980 T 8 lipnya z dzherela 12 bereznya 2018 Bergfieber Arhiv originalu za 15 serpnya 2017 Procitovano 11 bereznya 2018 Reinhard Karl Asia Pakistan Karakoram Gasherbrum II AAJ 1980 8 lipnya z dzherela 12 bereznya 2018 Bergfieber de Arhiv originalu za 14 serpnya 2017 Procitovano 11 bereznya 2018 Carter H Adams The August Catastrophe on K2 American Alpine Club 1987 8 lipnya z dzherela 12 bereznya 2018 Child Greg Krakauer Jon March 1987 Outside Magazine Arhiv originalu za 24 serpnya 2003 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Nunn Paul Karakoram 1986 Alpine Journal 1987 8 lipnya S 210 222 z dzherela 4 bereznya 2016 Mountain Film Database Mountain Film Institute Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 LiteraturaIsserman Maurice Weaver Stewart Fallen Giants A History of Himalayan Mountaineering from the Age of Empire to the Age of Extremes Yale University Press USA 2008 592 p ISBN 978 0 300 11501 7 Posilannya

Дата публікації:
Топ