Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куриленко Василь Єлисейович 17 09 1930 16 03 2011 радянський та український археолог історик митець засновник та директо

Куриленко Василь Єлисейович

Куриленко Василь Єлисейович

Куриленко Василь Єлисейович (17.09.1930 — 16.03.2011) — радянський та український археолог, історик, митець, засновник та директор Мезинського археологічного музею (нині ).

Куриленко Василь Єлисейович
image
Народився17 вересня 1930(1930-09-17)
Курилівка, Коропський район, Чернігівська область
Помер16 березня 2011(2011-03-16) (80 років)
Курилівка, Коропський район, Чернігівська область, Україна
Діяльністьархеолог
Alma materd і Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
ЗакладБєльцький державний університет імені Алеку Руссо
Нагороди
image

Біографія

Народився 17.IX.1930 р. в селі Курилівка, в сім'ї селянина. Батько Куриленко Єлисей Іванович, мати Куриленко (Рябець) Ольга Іванівна. Українець. У 1941 р. закінчив з відзнакою три класи Курилівської школи. За часів окупації в школу не ходив. Після звільнення села навчався півроку в 4 класі, а з 1944 р. працював у колгоспі молотобійцем у кузні та ін. У1949 р. склав екстерном екзамени за V та VI класи і навчався в VII класі Мізинської школи. У 1950 р. пішов у армію, де в 1952 р. закінчив авіашколу і служив у авіації дальньої дії, працюючи і клубним художником. У 1955—1957 рр. працював баяністом у Мізинській школі та художником в містах Прилуки та Чернігів. Дружина Куриленко (Компанець) Віра Якимівна (14.10.1935 — 29.02.1996), вчитель, директор Свердловської середньої школи.

У 1956—1962 рр. закінчив [ru]]], а в 1958—1961 рр. — Чернігівську заочну середню школу. З 1958 по 1962 р. працював учителем малювання в Мізинській середній школі.

У 1963 р. поступив на денний відділ Художньо-графічного факультету Петербурзького інституту ім. Герцена, який закінчив у 1968 р. Під керівництвом археолога В. П. Левенка вивчав основи археології, у 1965 р. перейшов на заочний відділ і виїхав до с. Мізин для створення там музею, який і відкрив 17.IX.1965 р. при школі. Музей створював безкоштовно, без фінансування із зовні, будучи майже безробітним (мав у школі 3-5 уроків малювання на тиждень). У 1969 р., пройшов за конкурсом на посаду старшого викладача мистецтва і виїхав на роботу в Бєльський педінститут у Молдові. Там закінчив Школу молодого лектора та Школу по здачі кандидатського мінімуму, і для написання дисертації повернувся на роботу в Мізинський музей в 1972 р. Постійно проводив розкопки, щорічно поповнюючи музей 1-3 тисячами речей. Був на курсах археологів, постійно контактував з науковцями.

У 1979 р. після відвідування музею космонавтом Ю. В. Романенко та маршалом авіації С. Г. Руденко за їх порадою був переведений у Коропський музей М. Кибальчича — основоположника ракетного руху в Росії. У Коропі (в павільйоні музею Кибальчича) відкрив краєзнавчий музей, за що отримав гарячу підтримку чернігівських археологів і дві догани «За засмічення музею Кибальчича непрофільними експонатами».

У 1985 р. переїхав жити в благоустроєну квартиру в с. Свердловка (нині с. Деснянське Коропського району) і розпочав корінну перебудову Мізинського музею. Протягом усіх років роботи в музеї тримав постійні контакти чи листування різної інтенсивності з археологами Петербургу, Москви, Чернігова, Києва — І. Г. Шовкоплясом, І. Г. Підоплічко, Р. В. Терпиловським, Д. Я. Телегіним, І. І. Артеменко, В. В. Отрощенко, Н. С. Котовою, К. П. Бунятян і іншими діячами. Спілкувався з археологами Сумщини, Полтавщини та інших областей, де друкувався, брав участь у наукових конференціях. Росту музею сприяли і схвальні відгуки відвідувачів. В Мізині, Коропі і Свердловці, як і в Бєльському педінституті сам вів лекторій з мистецтва та ізостудію. Як позаштатний лектор районної та обласної ланки, провів багато лекцій з історії, космонавтики і мистецтва (іноді до 50 на рік).

Написав і частково подарував музеям численні етюди та незавершені картини. З 1980-х рр. розкопки вів по відкритих листах, що надсилались з Києва як представнику інституту археології.

За 40 років виявив і вивчив у окрузі с. Мезин 19 різних культур, відкрив невідому раніше — , що розпочала вік заліза за 3 стотіття до юхнівської.

Дешифрував мізинські браслети, дослідив стійбище мисливців на мамонта, виявив другу Мізинську палеолітичну стоянку «Костомахин колодязь».

Зібрав більше 54 тисяч археологічних речей, частину з яких передав у створений ним в 1992 р. Коропський музей. Багато речей було вкрадено за 8 крадіжок у музеї. Надрукував понад 30 наукових робіт та безліч газетних статей на теми історії краю. Заслуговує на увагу випадок, що трапився в 1946 р. Тоді невідомим провісником було передбачено створення Василем Куриленко в селі «невеликого наукового закладу». Проживав з 1947 р. в містах Шостка, Боково-Антрацит, Могилів-Подільській, Гомель, Сімферополь, Прилуки, Чернігів, Ленінград, Бєльці, Короп. Діти: дочка Людмила, син Ігор.

Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2008 рік). Помер 16 березня 2011 року. Похований у с. Курилівка поряд з батьками та дружиною.

Список публікацій.

1.    Куриленко В. Є. Музей у с. Мізин. // Соціалістична культура. – 1977.

2.     Куриленко В. Є. Художні кахлі Мізинського музею. // Народна творчість та етнографія. – № 6, 1979.

3.    Куриленко В. Є. Археологічні дослідження Коропського музею в середньому Подесенні. – «Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства. ТД», (1-а), 1985 р., с. 106 – 107.

4.    Телєгін Д. Я., Куриленко В. Є. Неолітичні пам’ятки поблизу с. Кудлаївки на Десні //Археологія. – 1986. – С. 100-103.

5.    Куриленко В. Є. Мотив ліри, пальмет і крина в кахлях на Новгород-Сіверщині. // Народна творчість та етнографія. – № 6, 1986, с. 64-65.

6.    Куриленко В. Є. Давньоруські поселення в околицях с. Мізин на Коропщині. // ІІ Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства. – Чернігів, 1988.

7.    Куриленко В. Е. Памятники археологии на стыке Сумщины и Черниговщины у с. Мезин. // Питання археології Сумщини. Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми вивчення і охорони пам`яток археології Сумщини». Суми. Квітень 1989. – Суми, 1990.

8.    Куриленко В. Є. Неолит Средней Десны по материалам Мезинского археологического музея // Охорона і дослідження пам’яток археології Полтавщини. – Полтава, 1990. – С. 69-71.

9.    Куриленко В. Е. Об архитектонике орнаментов мезинских браслетов. Из опыта археологического изучения Новгород-Северского Полесья. // Теория и методика исследований археологических памятников лесостепной зоны. – Липецк, 1992.

10.                      Куриленко В. Е. Об авторстве портрета четы Кочубеев. // 100 років Полтавському краєзнавчому музею: історія музею; колекції. – Полтава, 1992, с. 93 – 94.

11.                      Куриленко В.Є. До локалізації літописного м. Хоробора. // Український історичний журнал. – № 1, 1993.

12.                      Куриленко В. Є. Памятники археології Коропа та його околиць. – «Слов’яно-руські старожитності північного Лівобережжя», Чн., Сіверянська думка, 1995 р., с. 47 – 48.

13.                      Куриленко, Василь. Отрощенко, Віталій. Мезин на Десні. Динаміки змін археологічних культур. // Сіверянський літопис. – № 2-3, 1996, с, 27-32.

14.                      Куриленко В.Є. Отрощенко В. В. Динаміка культурних змін за доби бронзи у мезинському мікрорайоні на Десні. // Археологія. – № 1, 1998 С. 46-56.

15.                      Куриленко В. Е. Отрощенко В. В. Сосницкая культура в Подесенье и ее связи с восточными соседями // «Trzñiniec»: system kulturowy czy interkulturowy proces.— S. 48—51; Poznan, Polska. 1977.

16.                      Куриленко В.Є., Отрощенко В.В. Сосницька культура Подесення та її зв’язки із східними сусідами // Trzciniec system kulturowy czy interkulturowy process — Poznan, 1998/ С. 239-251.

17.                      Kurylenko V.Y., Otroshchenko V.V. The Sosnytsa culture of the Desna area and its links with eastern neighbours // Baltic-Pontic Studies. – Poznan, 1998. – Vol. 6. – P. 87-102.

18.                       Куриленко, Василь. Сіверяни округа міст Радичева і Новгорода-Сіверського. // Сіверський літопис. – № 1, 1998.

19.                       Куриленко В. Е. Котова Н. С. Неолит Мезинского Подесенья. // Древности Северского Донца. Вып. 4. – Луганск , 2000.

20.                       Куриленко В. Є. Переправа шведів та козаків біля Мізина та Свердловки. // Сіверянський літопис. – № 4, 2002.

21.                       Куриленко В. Є. В Чернігово-Сумському Подесенні (коротка історія краю). Записки засновника мізинського археологічного музею. – Шостка, 2005.

22.                       Куриленко В. Є. Бунятян К. П. Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення. // Археологія. – № 4, 2006.

23.                       Куриленко В. Є. Далеке минуле рідного краю. – Шостка, 2007.

24.                       Куриленко В. Є. Історія Чернігово-Сіверщини з найдавніших часів у знахідках Мезинської округи. Нариси про далеке минуле рідного краю. – Чернігів, 2008.

25.                      Куриленко В. Є. Пам’ятки астроархеології в зібранні Мезинського музею // Сіверянський літопис. – 2008. – №5. – С. 4, 7.

26.                      Куриленко В. Є. Палеоліт округи Мізина// Сіверянський літопис. – 2008. – 6.– С. 74,75.

27.                       Куриленко В. Є. Шведські дороги в окрузі Мізина на Десні. // Сіверщина в історії України. – Київ-Глухів, 2010.

28.                      Куриленко В. Є. Щільність заселення округи в кам'яному віці // Сіверянський літопис. - 2010. - № 6. - С. 3-8.

29.                      Куриленко В.Є. Крізь безодню віків. Мізин. Край, де заснула вічність. Записки засновника Мізинського музею. Чернігів, 2011-2016.

30.                      Куриленко В. Е. Искусство из бездны веков. Мезин и окрестности, 2020.

Джерела

http://mezinpark.com.ua/mezynskyj-arheolohichnyj-naukovo-doslidnyj-muzej-im-v-e-kurylenka/ [ 30 квітня 2020 у Wayback Machine.]

Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2016)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kurilenko Vasil Yelisejovich 17 09 1930 16 03 2011 radyanskij ta ukrayinskij arheolog istorik mitec zasnovnik ta direktor Mezinskogo arheologichnogo muzeyu nini Kurilenko Vasil YelisejovichNarodivsya17 veresnya 1930 1930 09 17 Kurilivka Koropskij rajon Chernigivska oblastPomer16 bereznya 2011 2011 03 16 80 rokiv Kurilivka Koropskij rajon Chernigivska oblast UkrayinaDiyalnistarheologAlma materd i Rosijskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni O I GercenaZakladByelckij derzhavnij universitet imeni Aleku RussoNagorodiBiografiyaNarodivsya 17 IX 1930 r v seli Kurilivka v sim yi selyanina Batko Kurilenko Yelisej Ivanovich mati Kurilenko Ryabec Olga Ivanivna Ukrayinec U 1941 r zakinchiv z vidznakoyu tri klasi Kurilivskoyi shkoli Za chasiv okupaciyi v shkolu ne hodiv Pislya zvilnennya sela navchavsya pivroku v 4 klasi a z 1944 r pracyuvav u kolgospi molotobijcem u kuzni ta in U1949 r sklav eksternom ekzameni za V ta VI klasi i navchavsya v VII klasi Mizinskoyi shkoli U 1950 r pishov u armiyu de v 1952 r zakinchiv aviashkolu i sluzhiv u aviaciyi dalnoyi diyi pracyuyuchi i klubnim hudozhnikom U 1955 1957 rr pracyuvav bayanistom u Mizinskij shkoli ta hudozhnikom v mistah Priluki ta Chernigiv Druzhina Kurilenko Kompanec Vira Yakimivna 14 10 1935 29 02 1996 vchitel direktor Sverdlovskoyi serednoyi shkoli U 1956 1962 rr zakinchiv ru a v 1958 1961 rr Chernigivsku zaochnu serednyu shkolu Z 1958 po 1962 r pracyuvav uchitelem malyuvannya v Mizinskij serednij shkoli U 1963 r postupiv na dennij viddil Hudozhno grafichnogo fakultetu Peterburzkogo institutu im Gercena yakij zakinchiv u 1968 r Pid kerivnictvom arheologa V P Levenka vivchav osnovi arheologiyi u 1965 r perejshov na zaochnij viddil i viyihav do s Mizin dlya stvorennya tam muzeyu yakij i vidkriv 17 IX 1965 r pri shkoli Muzej stvoryuvav bezkoshtovno bez finansuvannya iz zovni buduchi majzhe bezrobitnim mav u shkoli 3 5 urokiv malyuvannya na tizhden U 1969 r projshov za konkursom na posadu starshogo vikladacha mistectva i viyihav na robotu v Byelskij pedinstitut u Moldovi Tam zakinchiv Shkolu molodogo lektora ta Shkolu po zdachi kandidatskogo minimumu i dlya napisannya disertaciyi povernuvsya na robotu v Mizinskij muzej v 1972 r Postijno provodiv rozkopki shorichno popovnyuyuchi muzej 1 3 tisyachami rechej Buv na kursah arheologiv postijno kontaktuvav z naukovcyami U 1979 r pislya vidviduvannya muzeyu kosmonavtom Yu V Romanenko ta marshalom aviaciyi S G Rudenko za yih poradoyu buv perevedenij u Koropskij muzej M Kibalchicha osnovopolozhnika raketnogo ruhu v Rosiyi U Koropi v paviljoni muzeyu Kibalchicha vidkriv krayeznavchij muzej za sho otrimav garyachu pidtrimku chernigivskih arheologiv i dvi dogani Za zasmichennya muzeyu Kibalchicha neprofilnimi eksponatami U 1985 r pereyihav zhiti v blagoustroyenu kvartiru v s Sverdlovka nini s Desnyanske Koropskogo rajonu i rozpochav korinnu perebudovu Mizinskogo muzeyu Protyagom usih rokiv roboti v muzeyi trimav postijni kontakti chi listuvannya riznoyi intensivnosti z arheologami Peterburgu Moskvi Chernigova Kiyeva I G Shovkoplyasom I G Pidoplichko R V Terpilovskim D Ya Teleginim I I Artemenko V V Otroshenko N S Kotovoyu K P Bunyatyan i inshimi diyachami Spilkuvavsya z arheologami Sumshini Poltavshini ta inshih oblastej de drukuvavsya brav uchast u naukovih konferenciyah Rostu muzeyu spriyali i shvalni vidguki vidviduvachiv V Mizini Koropi i Sverdlovci yak i v Byelskomu pedinstituti sam viv lektorij z mistectva ta izostudiyu Yak pozashtatnij lektor rajonnoyi ta oblasnoyi lanki proviv bagato lekcij z istoriyi kosmonavtiki i mistectva inodi do 50 na rik Napisav i chastkovo podaruvav muzeyam chislenni etyudi ta nezaversheni kartini Z 1980 h rr rozkopki viv po vidkritih listah sho nadsilalis z Kiyeva yak predstavniku institutu arheologiyi Za 40 rokiv viyaviv i vivchiv u okruzi s Mezin 19 riznih kultur vidkriv nevidomu ranishe sho rozpochala vik zaliza za 3 stotittya do yuhnivskoyi Deshifruvav mizinski brasleti doslidiv stijbishe mislivciv na mamonta viyaviv drugu Mizinsku paleolitichnu stoyanku Kostomahin kolodyaz Zibrav bilshe 54 tisyach arheologichnih rechej chastinu z yakih peredav u stvorenij nim v 1992 r Koropskij muzej Bagato rechej bulo vkradeno za 8 kradizhok u muzeyi Nadrukuvav ponad 30 naukovih robit ta bezlich gazetnih statej na temi istoriyi krayu Zaslugovuye na uvagu vipadok sho trapivsya v 1946 r Todi nevidomim provisnikom bulo peredbacheno stvorennya Vasilem Kurilenko v seli nevelikogo naukovogo zakladu Prozhivav z 1947 r v mistah Shostka Bokovo Antracit Mogiliv Podilskij Gomel Simferopol Priluki Chernigiv Leningrad Byelci Korop Diti dochka Lyudmila sin Igor Nagorodzhenij ordenom Za zaslugi 3 go stupenya 2008 rik Pomer 16 bereznya 2011 roku Pohovanij u s Kurilivka poryad z batkami ta druzhinoyu Spisok publikacij 1 Kurilenko V Ye Muzej u s Mizin Socialistichna kultura 1977 2 Kurilenko V Ye Hudozhni kahli Mizinskogo muzeyu Narodna tvorchist ta etnografiya 6 1979 3 Kurilenko V Ye Arheologichni doslidzhennya Koropskogo muzeyu v serednomu Podesenni Chernigivska oblasna naukova konferenciya z istorichnogo krayeznavstva TD 1 a 1985 r s 106 107 4 Telyegin D Ya Kurilenko V Ye Neolitichni pam yatki poblizu s Kudlayivki na Desni Arheologiya 1986 S 100 103 5 Kurilenko V Ye Motiv liri palmet i krina v kahlyah na Novgorod Sivershini Narodna tvorchist ta etnografiya 6 1986 s 64 65 6 Kurilenko V Ye Davnoruski poselennya v okolicyah s Mizin na Koropshini II Chernigivska oblasna naukova konferenciya z istorichnogo krayeznavstva Chernigiv 1988 7 Kurilenko V E Pamyatniki arheologii na styke Sumshiny i Chernigovshiny u s Mezin Pitannya arheologiyi Sumshini Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Problemi vivchennya i ohoroni pam yatok arheologiyi Sumshini Sumi Kviten 1989 Sumi 1990 8 Kurilenko V Ye Neolit Srednej Desny po materialam Mezinskogo arheologicheskogo muzeya Ohorona i doslidzhennya pam yatok arheologiyi Poltavshini Poltava 1990 S 69 71 9 Kurilenko V E Ob arhitektonike ornamentov mezinskih brasletov Iz opyta arheologicheskogo izucheniya Novgorod Severskogo Polesya Teoriya i metodika issledovanij arheologicheskih pamyatnikov lesostepnoj zony Lipeck 1992 10 Kurilenko V E Ob avtorstve portreta chety Kochubeev 100 rokiv Poltavskomu krayeznavchomu muzeyu istoriya muzeyu kolekciyi Poltava 1992 s 93 94 11 Kurilenko V Ye Do lokalizaciyi litopisnogo m Horobora Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1 1993 12 Kurilenko V Ye Pamyatniki arheologiyi Koropa ta jogo okolic Slov yano ruski starozhitnosti pivnichnogo Livoberezhzhya Chn Siveryanska dumka 1995 r s 47 48 13 Kurilenko Vasil Otroshenko Vitalij Mezin na Desni Dinamiki zmin arheologichnih kultur Siveryanskij litopis 2 3 1996 s 27 32 14 Kurilenko V Ye Otroshenko V V Dinamika kulturnih zmin za dobi bronzi u mezinskomu mikrorajoni na Desni Arheologiya 1 1998 S 46 56 15 Kurilenko V E Otroshenko V V Sosnickaya kultura v Podesene i ee svyazi s vostochnymi sosedyami Trzniniec system kulturowy czy interkulturowy proces S 48 51 Poznan Polska 1977 16 Kurilenko V Ye Otroshenko V V Sosnicka kultura Podesennya ta yiyi zv yazki iz shidnimi susidami Trzciniec system kulturowy czy interkulturowy process Poznan 1998 S 239 251 17 Kurylenko V Y Otroshchenko V V The Sosnytsa culture of the Desna area and its links with eastern neighbours Baltic Pontic Studies Poznan 1998 Vol 6 P 87 102 18 Kurilenko Vasil Siveryani okruga mist Radicheva i Novgoroda Siverskogo Siverskij litopis 1 1998 19 Kurilenko V E Kotova N S Neolit Mezinskogo Podesenya Drevnosti Severskogo Donca Vyp 4 Lugansk 2000 20 Kurilenko V Ye Pereprava shvediv ta kozakiv bilya Mizina ta Sverdlovki Siveryanskij litopis 4 2002 21 Kurilenko V Ye V Chernigovo Sumskomu Podesenni korotka istoriya krayu Zapiski zasnovnika mizinskogo arheologichnogo muzeyu Shostka 2005 22 Kurilenko V Ye Bunyatyan K P Pam yatki serednodniprovskoyi kulturi Serednogo Podesennya Arheologiya 4 2006 23 Kurilenko V Ye Daleke minule ridnogo krayu Shostka 2007 24 Kurilenko V Ye Istoriya Chernigovo Sivershini z najdavnishih chasiv u znahidkah Mezinskoyi okrugi Narisi pro daleke minule ridnogo krayu Chernigiv 2008 25 Kurilenko V Ye Pam yatki astroarheologiyi v zibranni Mezinskogo muzeyu Siveryanskij litopis 2008 5 S 4 7 26 Kurilenko V Ye Paleolit okrugi Mizina Siveryanskij litopis 2008 6 S 74 75 27 Kurilenko V Ye Shvedski dorogi v okruzi Mizina na Desni Sivershina v istoriyi Ukrayini Kiyiv Gluhiv 2010 28 Kurilenko V Ye Shilnist zaselennya okrugi v kam yanomu vici Siveryanskij litopis 2010 6 S 3 8 29 Kurilenko V Ye Kriz bezodnyu vikiv Mizin Kraj de zasnula vichnist Zapiski zasnovnika Mizinskogo muzeyu Chernigiv 2011 2016 30 Kurilenko V E Iskusstvo iz bezdny vekov Mezin i okrestnosti 2020 Dzherelahttp mezinpark com ua mezynskyj arheolohichnyj naukovo doslidnyj muzej im v e kurylenka 30 kvitnya 2020 u Wayback Machine Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2016

Дата публікації:
Топ