Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кури́лівка — село в Україні, у Коропському районі Чернігівської області. Населення становить 116 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Мезинська сільська рада.
| село Курилівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Коропський район |
| Рада | Мезинська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 116 |
| Поштовий індекс | 16210 |
| Телефонний код | +380 4656 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°50′48″ пн. ш. 33°04′03″ сх. д. / 51.84667° пн. ш. 33.06750° сх. д.Координати: 51°50′48″ пн. ш. 33°04′03″ сх. д. / 51.84667° пн. ш. 33.06750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 142 м |
| Водойми | річка Студенка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16220, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, смт Понорниця, вул. Довженка, 18 |
| Карта | |
  Курилівка | |
 Курилівка | |
| Мапа | |
Географія
Селом тече річка Студенка.
Історія
За статистичними даними 1859 р. в казенному селі Курилівка Кролевецького повіту нараховувалося 27 дворів, де проживало 176 мешканців (86 ч., 90 ж.). Курилівка була розташована на правому березі річки Лоски, правобічній притоці Десни. Курилівські землі тяглися по обидвох берегах Лоски від деснянського лугу на сході до села Сухомлинівка на заході – 3 версти. На правому березі Лоски знаходився Курилівський Бір, якраз напроти Тиманівського бору, що на лівому березі Десни.
За даними Генерального межового плану 1869 р. площа Курилівського бору, приналежного відомству Чернігівського управління Держмайна, становила 200 десятини. Бір позначений на межовому плані літерою К-3. Казенне село Курилівка позначена в межах земель села Ігнатівка Кролевецького повіту.
За даними статистичного перепису 1883 р., площа курилівських земель, без врахування Курилівського бору, становила 262 десятини, з них 55 десятин займали садиби курилівців, 117 десятин – пашня, 71 дес. – сінокіс, 19 дес. – ліс. У 1883 р. у Курилівці нараховувалося вже 46 дворів, 265 мешканців (139 ч., 126 ж.), лише 4 курилівця були грамотними. У середньому на один курилівський двір припадало 5,7 десятин землі. Безземельних дворів в Курилівці не було. Один курилівський двір мав до одної десятини землі, 10 дворів – від 1 до 3 дес., 11 дворів – від 3 до 5 дес., 19 дворів – від 5 до 10 дес., 4 двори – від 10 до 15 дес., 1 двір – від 15 до 25 дес. З рогатої худоби в селі було 3 волів, 59 корів, 19 голів молодняка. Коней було 95, лошат – 15, овець – 87, свиней – 66, кіз – 5.
У казенному Курилівському борі ліс займав 188 десятин, 4 десятини були під садибами, 5 десятин – під пашнею та 3 десятини було незручної землі. Курилівський бір не вирубувався. Курилівці займалися сплавом лісу з Лосківського та Карасівського борів. Вони ганяли плоти по Десні та Дніпру не далі Кременчука [2, с. 8]. За спогадами старожилів, спочатку колоди сплавляли по Лосці до Десни. Сплавники направляли баграми колоди за течією річки до гребель. У ставках біля млинів підіймали рівень води, закривали шандори (заставки). Потім підганяли і вирівнювали колоду до колоди й направляли в стрімкий потік по дерев'яній ринві, стежачи за тим, щоб колоди не пошкодили її. У весняні паводки ліс не сплавляли, щоби уникнути руйнування земельних гребель та їхніх пропускних споруджень. Щовесни деякі курилівці їздили працювати хліборобами на Дон.
Найстарішим урочищем на курилівських землях є Стовпище (нині Дубина), розташоване в деснянському лузі за Курилівкою, там був сінокіс Лосківської обителі Новгород-Сіверського Спаського монастиря, за даними Генерального опису Лівобережної України 1766 р. За переказом найдавнішим урочищем є Накот – дорога вимощена з колод шведами в 1708 р. для проходження їхнього війська по болоту, по греблі від Карасівки до Курилівки. Легендарним урочищем є Татарське Кладовище на місці битви сіверців з татарами в ХІІІ столітті. Найціннішим для археології є піщана тераса на східному краю Карасівського Бору, що зветься Попова. Там люди жили безперервно майже 7 тисячоліть починаючи з мезоліту. Човен мезолітиків був знайдений у 1972 р. на всохлому Голому Болітці. Півострів Хуторище також має в собі 9 археологічних культур. Найсвятішим урочищем є древнє сіверське святилище на трикутному плато – Весела гора.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Понорницької селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Видатні люди
- Куриленко Василь Єлисейович (17.09.1930-16.03.2011) Радянський та український археолог, історик, митець, засновник Мезинського археологічного науково-дослідного музею.
Примітки
- Курилівські землі та урочища 1869 р.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Курилівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuri livka selo v Ukrayini u Koropskomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 116 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Mezinska silska rada selo Kurilivka Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Koropskij rajon Rada Mezinska silska rada Osnovni dani Naselennya 116 Poshtovij indeks 16210 Telefonnij kod 380 4656 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 50 48 pn sh 33 04 03 sh d 51 84667 pn sh 33 06750 sh d 51 84667 33 06750 Koordinati 51 50 48 pn sh 33 04 03 sh d 51 84667 pn sh 33 06750 sh d 51 84667 33 06750 Serednya visota nad rivnem morya 142 m Vodojmi richka Studenka Misceva vlada Adresa radi 16220 Chernigivska obl Novgorod Siverskij r n smt Ponornicya vul Dovzhenka 18 Karta Kurilivka Kurilivka MapaGeografiyaSelom teche richka Studenka IstoriyaZa statistichnimi danimi 1859 r v kazennomu seli Kurilivka Kroleveckogo povitu narahovuvalosya 27 dvoriv de prozhivalo 176 meshkanciv 86 ch 90 zh Kurilivka bula roztashovana na pravomu berezi richki Loski pravobichnij pritoci Desni Kurilivski zemli tyaglisya po obidvoh beregah Loski vid desnyanskogo lugu na shodi do sela Suhomlinivka na zahodi 3 versti Na pravomu berezi Loski znahodivsya Kurilivskij Bir yakraz naproti Timanivskogo boru sho na livomu berezi Desni Za danimi Generalnogo mezhovogo planu 1869 r plosha Kurilivskogo boru prinalezhnogo vidomstvu Chernigivskogo upravlinnya Derzhmajna stanovila 200 desyatini Bir poznachenij na mezhovomu plani literoyu K 3 Kazenne selo Kurilivka poznachena v mezhah zemel sela Ignativka Kroleveckogo povitu Za danimi statistichnogo perepisu 1883 r plosha kurilivskih zemel bez vrahuvannya Kurilivskogo boru stanovila 262 desyatini z nih 55 desyatin zajmali sadibi kurilivciv 117 desyatin pashnya 71 des sinokis 19 des lis U 1883 r u Kurilivci narahovuvalosya vzhe 46 dvoriv 265 meshkanciv 139 ch 126 zh lishe 4 kurilivcya buli gramotnimi U serednomu na odin kurilivskij dvir pripadalo 5 7 desyatin zemli Bezzemelnih dvoriv v Kurilivci ne bulo Odin kurilivskij dvir mav do odnoyi desyatini zemli 10 dvoriv vid 1 do 3 des 11 dvoriv vid 3 do 5 des 19 dvoriv vid 5 do 10 des 4 dvori vid 10 do 15 des 1 dvir vid 15 do 25 des Z rogatoyi hudobi v seli bulo 3 voliv 59 koriv 19 goliv molodnyaka Konej bulo 95 loshat 15 ovec 87 svinej 66 kiz 5 U kazennomu Kurilivskomu bori lis zajmav 188 desyatin 4 desyatini buli pid sadibami 5 desyatin pid pashneyu ta 3 desyatini bulo nezruchnoyi zemli Kurilivskij bir ne virubuvavsya Kurilivci zajmalisya splavom lisu z Loskivskogo ta Karasivskogo boriv Voni ganyali ploti po Desni ta Dnipru ne dali Kremenchuka 2 s 8 Za spogadami starozhiliv spochatku kolodi splavlyali po Losci do Desni Splavniki napravlyali bagrami kolodi za techiyeyu richki do grebel U stavkah bilya mliniv pidijmali riven vodi zakrivali shandori zastavki Potim pidganyali i virivnyuvali kolodu do kolodi j napravlyali v strimkij potik po derev yanij rinvi stezhachi za tim shob kolodi ne poshkodili yiyi U vesnyani pavodki lis ne splavlyali shobi uniknuti rujnuvannya zemelnih grebel ta yihnih propusknih sporudzhen Shovesni deyaki kurilivci yizdili pracyuvati hliborobami na Don Najstarishim urochishem na kurilivskih zemlyah ye Stovpishe nini Dubina roztashovane v desnyanskomu luzi za Kurilivkoyu tam buv sinokis Loskivskoyi obiteli Novgorod Siverskogo Spaskogo monastirya za danimi Generalnogo opisu Livoberezhnoyi Ukrayini 1766 r Za perekazom najdavnishim urochishem ye Nakot doroga vimoshena z kolod shvedami v 1708 r dlya prohodzhennya yihnogo vijska po bolotu po grebli vid Karasivki do Kurilivki Legendarnim urochishem ye Tatarske Kladovishe na misci bitvi siverciv z tatarami v HIII stolitti Najcinnishim dlya arheologiyi ye pishana terasa na shidnomu krayu Karasivskogo Boru sho zvetsya Popova Tam lyudi zhili bezperervno majzhe 7 tisyacholit pochinayuchi z mezolitu Choven mezolitikiv buv znajdenij u 1972 r na vsohlomu Golomu Bolitci Pivostriv Hutorishe takozh maye v sobi 9 arheologichnih kultur Najsvyatishim urochishem ye drevnye siverske svyatilishe na trikutnomu plato Vesela gora 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Ponornickoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Koropskogo rajonu uvijshlo do skladu Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Vidatni lyudiKurilenko Vasil Yelisejovich 17 09 1930 16 03 2011 Radyanskij ta ukrayinskij arheolog istorik mitec zasnovnik Mezinskogo arheologichnogo naukovo doslidnogo muzeyu PrimitkiKurilivski zemli ta urochisha 1869 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Kurilivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi