Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мухаммед-Габдулхай Курбангалієв (Курбангалі, Курбангалеєв, Курмангалієв; башк. Мөхәммәт-Ғәбделхәй Ҡорбанғәлиев, 1889–1972) — башкирський громадський та релігійний діяч. Учасник визвольних змагань Башкурдистану, разом з білими військами відійшов до Китаю, став одним з лідерів башкирської діаспори. Емігрував до Японії, став її першим муфтієм. У 1945 затриманий радянською окупаційною владою у Маньчжурії, засуджений до 10 років позбавлення волі. Після звільнення — імам центральної мечеті у Челябінську.
| Курбангалієв Мухаммед-Габдулхай | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1889 Медіак (Аргаяшський район), d, Оренбурзька губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 серпня 1978 Челябінськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | d |
| Конфесія | іслам |
| Батько | d |
| |
Походження та ранні роки
Мухаммед-Габдулхай Курбангалієв народився у 1889 році у селі Медіак Оренбурзької губернії (зараз — Челябінської області) у сім'ї, що належала до знаменитого роду спадкових мулл.
Його батьком був імам Габідулла Курбангалієв, відомий серед башкир релігійний діяч та суфійський ішан. У 1910-х роках Габідулла зазнав переслідувань від релігійної влади за надмірне просування суфізму та від світських — за антиросійські висловлювання під час Балканських воєн, у яких Росія підтримувала супротивників мусульманської Османської імперії.
Син Габідулли Мухаммед-Габдулхай Курбангалієв навчався у Медіакському медресе, де використовувався традиційний метод викладання, та медресе Расулія у м. Троїцьк, яке належало до джадидизму, модерністської течії у ісламі.
Став імамом рідного села Медіак, викладав у місцевому медресе.
Планувалося його призначення муллою Санкт-Петербурзької мечеті за протекції оренбурзького муфтія Мухаммат-Сафи Баязітова, яке не відбулося через Лютневу революцію.
Башкирські визвольні змагання
Був учасником загальноросійських мусульманських та загальнобашкирських з'їздів. За дорученням Другого загальнобашкирського з'їзду (25-29 серпня 1917) організовує місцеву владу у Аргаяському кантоні (згодом — Аргаяський національний округ).
У першій половині 1918 року займався торговельними справами у Москві, разом із делегацією башкирського уряду зустрічався з Йосипом Сталіним, який тоді обіймав посаду наркома у справах національностей.
Після Повстання Чехословацького корпусу влітку 1918 року, яке дало можливість сформуватися небільшовицьким урядам та збройним силам у Сибіру та на Уралі, виїхав до Челябінська, брав участь у перетворенні загонів башкирської самооборони на .
На відміну від більшої частини башкирського національного руху, очолюваної Ахмет-Закі Валіді, Курбангалієви були прихильниками не національно-територіальної, а національно-культурної автономії. Вони зіграли провідну роль у тому, що східні (зауральські) башкири Аграяського та Яланського кантонів восени 1918 року стали підпорядковуватися не уряду Башкурдистану, а Сибірській республіці.
Після поразки білих на Уралі та узурпації влади шовіністично налаштованим оточенням Колчака башкирське правління у березні 1919 року уклало угоду про перехід на бік більшовиків на умовах автономії Башкортостану, однак Курбангалієви, будучи лідерами консервативного крила у башкирському національному русі, не прийняли цього.
Відступ із силами Колчака та Семенова
Мухаммед-Габдулхай Курбагалієв планував проведення нового загальнобашкирського з'їзду у Челябінську, однак втрата цього міста білими завадила цим планам.
Разом з башкирською ротою Східного фронту Російської армії, яку очолював його брат Арун, Мухаммед-Габдулхай Курбангалієв брав участь у Великому сибірському льодовому поході — відступі білих з Західного Сибіру до Забайкалля.
Служив муллою для мусульманських солдат збройних сил Російської держави та Російської Східної Окраїни.
За згодою Каппеля, а потім — отамана Семенова намагався організувати окрему башкирську бригаду з двох тисяч башкир, які служили під їхнім керівництвом. Однак через нестачу часу у першому випадку та спротив російських офіцерів у другому ці плани не здійснилися. Було створене лише Військово-національне управління башкир у Забайкаллі.
За дорученням очільника Російської Східної Окраїни отамана Семенова Кубангалієв відвідав Харбін, агітував російських емігрантів-мусульман у Китаї брати участь у збройній боротьбі проти більшовиків. Після поразки Семенова у листопаді 1920 емігрував до Харбіну.
У бою під Читою був смертельно поранений його брат Арун (Мухаммед-Харун). Ще до того батько Курбангалієва Габідулла та наймолодший брат Абдулвалі були захоплені більшовиками під Петропавловськом та розстріляні.
Діяльність на еміграції
На початку еміграції отримав пропозицію переїхати до Саудівської Аравії, однак вирішив залишитися у Китаї. Працює у дослідницькому відділі правління японської Південно-Маньчжурської залізниці, на його замовлення пише роботу про іслам.
У 1924 році переїздить до Японії, наступного року засновує мусульманське товариство «Ісламія». У 1920-1930-х роках відкриває ісламську школу та типографію, займається організаційною діяльністю у середовищі японських, маньчжурських та китайських мусульман, видає журнал «Япон Мөхбире» (Японський вісник), друкує видання Корану.
Познайомившись з [en] завдяки угорському вченому Балогу Баратоші, робить внесок у розвиток японської доктрини паназійства. Співпрацював із Амурським союзом, Геньося, Воєнною місією.
Його діяльність фінансується японськими міністерствами та промисловими корпораціями.
У 1938 році відкривається заснована Курбангалієвим Токійська мечеть.
Конфлікт з Гаязом Ісхакі
Починаючи з 1934 року лідер татарської еміграції Гаяз Ісхакі здійснює азійське турне. За сприяння української громади в Китаї він працює над об'єднанням тюркської еміграції з Росії під гаслами створення незалежної держави Ідель-Урал, яка мала би об'єднати і татарські, і башкирські землі.
У тому ж році він відвідує Японію. Значна частина тюркської діаспори пристає на його позиції, однак Мухаммед-Габдулхай Курбангалієв входить у конфлікт із Ісхакі.
Пізніше на радянських допитах Мухаммед-Габдулхай Курбангалієв розповідав, що вони з Ісхакі розходилися у тому, що той висловлювався за створення держави Ідель-Урал, а сам Курбангалієв стверджував безперспективність такої держави поза рамками ширшого об'єднання азійських народів.
У той же час білоемігрантська газета «Шанхайська зоря» пояснювала конфлікт тим, що Курбангалієв був прихильником незалежності Башкортостану, а об'єднання японських мусульман, на відміну від Ісхакі, він ґрунтував на неполітичній основі. Також повідомлялося про його співпрацю із «сибірською сепаратистською групою Поротікова-Головачова».
Конфлікт у мусульманській громаді Японії не задовольняє її керівництво, і врешті решт Курбангалієва арештовують у 1938-му за кілька днів до урочистого відкриття першої мечеті у Токіо. Він відправляється у «почесне заслання» у місто Далянь (Дальній), а імамом мечеті стає [ru].
Арешт та повернення до Башкортостану
Після зайняття Маньчжурії радянськими військами у 1945 році були проведені арешти діячів російської еміграції. Мухаммед-Габдулхая Курбангалієва було засуджено до 10 років ув'язнення за «контрреволюційну діяльність», яке він відбував у Владимирському централі.
Після свого звільнення у 1955 році Курбангалієв деякий час жив у столиці Башкортостану Уфі, пізніше переїхав до Челябінська, де служив у центральній мечеті міста. Помер 22 серпня 1978 у віці 82 років.
Джерела
- Айслу Юнусова. «Великий имам Дальнего Востока». Мухаммед Габдулхай Курбангалиев.
- Лариса Черникова. Тюрко-татарская колония в Китае.
- Рустем Таймасов. К вопросу о размежевании башкирского движения в 1919 году.
- Д. З. Хайретдинов. Ислам на Урале. Энциклопедический словарь.
- Айслу Юнусова. Ислам и общность урало-алтайских народов во взглядах Мухамед-Габдулхая Курбангалиева.
- Радик Багаутдинов. Участие башкир в белом движении: 1917–1920 гг.
- Адутов Рафаэль. Татары и башкиры в стране самураев.
Посилання
- Юнусова А. Б. Курбангалиев Мухаммед-Габдулхай. // Башкирская энциклопедия. [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Информация Квантунского жандармского управления о современном состоянии тюрко--татарского национального движения на Дальнем Востоке. 23 марта 1935 г. [ 9 січня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammed Gabdulhaj Kurbangaliyev Kurbangali Kurbangaleyev Kurmangaliyev bashk Mohәmmәt Ғәbdelhәj Ҡorbangәliev 1889 1972 bashkirskij gromadskij ta religijnij diyach Uchasnik vizvolnih zmagan Bashkurdistanu razom z bilimi vijskami vidijshov do Kitayu stav odnim z lideriv bashkirskoyi diaspori Emigruvav do Yaponiyi stav yiyi pershim muftiyem U 1945 zatrimanij radyanskoyu okupacijnoyu vladoyu u Manchzhuriyi zasudzhenij do 10 rokiv pozbavlennya voli Pislya zvilnennya imam centralnoyi mecheti u Chelyabinsku Kurbangaliyev Muhammed GabdulhajNarodivsya1889 Mediak Argayashskij rajon d Orenburzka guberniya Rosijska imperiyaPomer22 serpnya 1978 1978 08 22 Chelyabinsk Chelyabinska oblast RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpolitikAlma materdKonfesiyaislamBatkod Mediafajli u VikishovishiPohodzhennya ta ranni rokiSoborna mechet u Sankt Peterburzi Muhammed Gabdulhaj Kurbangaliyev narodivsya u 1889 roci u seli Mediak Orenburzkoyi guberniyi zaraz Chelyabinskoyi oblasti u sim yi sho nalezhala do znamenitogo rodu spadkovih mull Jogo batkom buv imam Gabidulla Kurbangaliyev vidomij sered bashkir religijnij diyach ta sufijskij ishan U 1910 h rokah Gabidulla zaznav peresliduvan vid religijnoyi vladi za nadmirne prosuvannya sufizmu ta vid svitskih za antirosijski vislovlyuvannya pid chas Balkanskih voyen u yakih Rosiya pidtrimuvala suprotivnikiv musulmanskoyi Osmanskoyi imperiyi Sin Gabidulli Muhammed Gabdulhaj Kurbangaliyev navchavsya u Mediakskomu medrese de vikoristovuvavsya tradicijnij metod vikladannya ta medrese Rasuliya u m Troyick yake nalezhalo do dzhadidizmu modernistskoyi techiyi u islami Stav imamom ridnogo sela Mediak vikladav u miscevomu medrese Planuvalosya jogo priznachennya mulloyu Sankt Peterburzkoyi mecheti za protekciyi orenburzkogo muftiya Muhammat Safi Bayazitova yake ne vidbulosya cherez Lyutnevu revolyuciyu Bashkirski vizvolni zmagannyaArgayaskij kanton u verhnomu pravomu kuti karti Bashkurdistanu Zaraz ne vhodit do skladu Bashkortostanu Buv uchasnikom zagalnorosijskih musulmanskih ta zagalnobashkirskih z yizdiv Za doruchennyam Drugogo zagalnobashkirskogo z yizdu 25 29 serpnya 1917 organizovuye miscevu vladu u Argayaskomu kantoni zgodom Argayaskij nacionalnij okrug U pershij polovini 1918 roku zajmavsya torgovelnimi spravami u Moskvi razom iz delegaciyeyu bashkirskogo uryadu zustrichavsya z Josipom Stalinim yakij todi obijmav posadu narkoma u spravah nacionalnostej Pislya Povstannya Chehoslovackogo korpusu vlitku 1918 roku yake dalo mozhlivist sformuvatisya nebilshovickim uryadam ta zbrojnim silam u Sibiru ta na Urali viyihav do Chelyabinska brav uchast u peretvorenni zagoniv bashkirskoyi samooboroni na Na vidminu vid bilshoyi chastini bashkirskogo nacionalnogo ruhu ocholyuvanoyi Ahmet Zaki Validi Kurbangaliyevi buli prihilnikami ne nacionalno teritorialnoyi a nacionalno kulturnoyi avtonomiyi Voni zigrali providnu rol u tomu sho shidni zauralski bashkiri Agrayaskogo ta Yalanskogo kantoniv voseni 1918 roku stali pidporyadkovuvatisya ne uryadu Bashkurdistanu a Sibirskij respublici Pislya porazki bilih na Urali ta uzurpaciyi vladi shovinistichno nalashtovanim otochennyam Kolchaka bashkirske pravlinnya u berezni 1919 roku uklalo ugodu pro perehid na bik bilshovikiv na umovah avtonomiyi Bashkortostanu odnak Kurbangaliyevi buduchi liderami konservativnogo krila u bashkirskomu nacionalnomu rusi ne prijnyali cogo Vidstup iz silami Kolchaka ta SemenovaMuhammed Gabdulhaj Kurbagaliyev planuvav provedennya novogo zagalnobashkirskogo z yizdu u Chelyabinsku odnak vtrata cogo mista bilimi zavadila cim planam Razom z bashkirskoyu rotoyu Shidnogo frontu Rosijskoyi armiyi yaku ocholyuvav jogo brat Arun Muhammed Gabdulhaj Kurbangaliyev brav uchast u Velikomu sibirskomu lodovomu pohodi vidstupi bilih z Zahidnogo Sibiru do Zabajkallya Sluzhiv mulloyu dlya musulmanskih soldat zbrojnih sil Rosijskoyi derzhavi ta Rosijskoyi Shidnoyi Okrayini Za zgodoyu Kappelya a potim otamana Semenova namagavsya organizuvati okremu bashkirsku brigadu z dvoh tisyach bashkir yaki sluzhili pid yihnim kerivnictvom Odnak cherez nestachu chasu u pershomu vipadku ta sprotiv rosijskih oficeriv u drugomu ci plani ne zdijsnilisya Bulo stvorene lishe Vijskovo nacionalne upravlinnya bashkir u Zabajkalli Za doruchennyam ochilnika Rosijskoyi Shidnoyi Okrayini otamana Semenova Kubangaliyev vidvidav Harbin agituvav rosijskih emigrantiv musulman u Kitayi brati uchast u zbrojnij borotbi proti bilshovikiv Pislya porazki Semenova u listopadi 1920 emigruvav do Harbinu U boyu pid Chitoyu buv smertelno poranenij jogo brat Arun Muhammed Harun She do togo batko Kurbangaliyeva Gabidulla ta najmolodshij brat Abdulvali buli zahopleni bilshovikami pid Petropavlovskom ta rozstrilyani Diyalnist na emigraciyiZustrich yaponskih nacionalistiv iz liderami musulmanskoyi gromadi krayini Muhammed Gabdulhaj Kurbangaliyev drugij livoruch u zadnomu ryadi Drugij livoruch u perednomu prem yer ministr Yaponiyi Inukaj Cujosi Na pochatku emigraciyi otrimav propoziciyu pereyihati do Saudivskoyi Araviyi odnak virishiv zalishitisya u Kitayi Pracyuye u doslidnickomu viddili pravlinnya yaponskoyi Pivdenno Manchzhurskoyi zaliznici na jogo zamovlennya pishe robotu pro islam U 1924 roci pereyizdit do Yaponiyi nastupnogo roku zasnovuye musulmanske tovaristvo Islamiya U 1920 1930 h rokah vidkrivaye islamsku shkolu ta tipografiyu zajmayetsya organizacijnoyu diyalnistyu u seredovishi yaponskih manchzhurskih ta kitajskih musulman vidaye zhurnal Yapon Mohbire Yaponskij visnik drukuye vidannya Koranu Poznajomivshis z en zavdyaki ugorskomu vchenomu Balogu Baratoshi robit vnesok u rozvitok yaponskoyi doktrini panazijstva Spivpracyuvav iz Amurskim soyuzom Genosya Voyennoyu misiyeyu Jogo diyalnist finansuyetsya yaponskimi ministerstvami ta promislovimi korporaciyami U 1938 roci vidkrivayetsya zasnovana Kurbangaliyevim Tokijska mechet Konflikt z Gayazom IshakiTokijska mechet zasnovana Kurbangaliyevim Pochinayuchi z 1934 roku lider tatarskoyi emigraciyi Gayaz Ishaki zdijsnyuye azijske turne Za spriyannya ukrayinskoyi gromadi v Kitayi vin pracyuye nad ob yednannyam tyurkskoyi emigraciyi z Rosiyi pid gaslami stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Idel Ural yaka mala bi ob yednati i tatarski i bashkirski zemli U tomu zh roci vin vidviduye Yaponiyu Znachna chastina tyurkskoyi diaspori pristaye na jogo poziciyi odnak Muhammed Gabdulhaj Kurbangaliyev vhodit u konflikt iz Ishaki Piznishe na radyanskih dopitah Muhammed Gabdulhaj Kurbangaliyev rozpovidav sho voni z Ishaki rozhodilisya u tomu sho toj vislovlyuvavsya za stvorennya derzhavi Idel Ural a sam Kurbangaliyev stverdzhuvav bezperspektivnist takoyi derzhavi poza ramkami shirshogo ob yednannya azijskih narodiv U toj zhe chas biloemigrantska gazeta Shanhajska zorya poyasnyuvala konflikt tim sho Kurbangaliyev buv prihilnikom nezalezhnosti Bashkortostanu a ob yednannya yaponskih musulman na vidminu vid Ishaki vin gruntuvav na nepolitichnij osnovi Takozh povidomlyalosya pro jogo spivpracyu iz sibirskoyu separatistskoyu grupoyu Porotikova Golovachova Konflikt u musulmanskij gromadi Yaponiyi ne zadovolnyaye yiyi kerivnictvo i vreshti resht Kurbangaliyeva areshtovuyut u 1938 mu za kilka dniv do urochistogo vidkrittya pershoyi mecheti u Tokio Vin vidpravlyayetsya u pochesne zaslannya u misto Dalyan Dalnij a imamom mecheti staye ru Aresht ta povernennya do BashkortostanuPislya zajnyattya Manchzhuriyi radyanskimi vijskami u 1945 roci buli provedeni areshti diyachiv rosijskoyi emigraciyi Muhammed Gabdulhaya Kurbangaliyeva bulo zasudzheno do 10 rokiv uv yaznennya za kontrrevolyucijnu diyalnist yake vin vidbuvav u Vladimirskomu centrali Pislya svogo zvilnennya u 1955 roci Kurbangaliyev deyakij chas zhiv u stolici Bashkortostanu Ufi piznishe pereyihav do Chelyabinska de sluzhiv u centralnij mecheti mista Pomer 22 serpnya 1978 u vici 82 rokiv DzherelaAjslu Yunusova Velikij imam Dalnego Vostoka Muhammed Gabdulhaj Kurbangaliev Larisa Chernikova Tyurko tatarskaya koloniya v Kitae Rustem Tajmasov K voprosu o razmezhevanii bashkirskogo dvizheniya v 1919 godu D Z Hajretdinov Islam na Urale Enciklopedicheskij slovar Ajslu Yunusova Islam i obshnost uralo altajskih narodov vo vzglyadah Muhamed Gabdulhaya Kurbangalieva Radik Bagautdinov Uchastie bashkir v belom dvizhenii 1917 1920 gg Adutov Rafael Tatary i bashkiry v strane samuraev PosilannyaYunusova A B Kurbangaliev Muhammed Gabdulhaj Bashkirskaya enciklopediya 13 lipnya 2015 u Wayback Machine Informaciya Kvantunskogo zhandarmskogo upravleniya o sovremennom sostoyanii tyurko tatarskogo nacionalnogo dvizheniya na Dalnem Vostoke 23 marta 1935 g 9 sichnya 2020 u Wayback Machine