Кунькова

Кунькова (пол. Kunkowa) — лемківське село у сучасній Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 134 особи (2011).

Село Кунькова пол. Kunkowa Координати 49°34′ пн. ш. 21°08′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 21.133° сх. д. / 49.567; 21.133Координати: 49°34′ пн. ш. 21°08′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 21.133° сх. д. / 49.567; 21.133 Країна ПольщаПольща Воєводство Малопольське воєводство Повіт Горлицький повіт Гміна Устя-Горлицьке Перша згадка 1345 Попередні назви Гунькова, Гуньківка Населення 134 особи (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 18 Поштовий індекс 38-315 Автомобільний код KGR SIMC 0468134 GeoNames 767023 OSM ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке) Кунькова Кунькова (Польща) Кунькова Кунькова (Малопольське воєводство)  Кунькова у Вікісховищі

Розташування

Лежить над потоком Прислупянка — правої притоки Ропи.

Історія

Перша згадка походить з 1345 року серед маєтностей Гладишів, з 1599 р. була у власності Потоцьких після купівлі «околиць Климківських» Яном Потоцьким.

В 1785 р. Ліщини і Кунькова належали до парохії Климківка. В 1855 р. утворено з Ліщин, Білянки і Кунькової окрему парохію.

До 1945 р. в селі була греко-католицька церква парохії Ліщини Горлицького деканату, метричні книги велися з 1785 року

До виселення українців у селі було чисто лемківське населення: з 270 жителів — усі 270 українці. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських і військ. Тих 195 українців, хто вижив, 10 і 16 червня 1947 року під час операції Вісла були депортовані на понімецькі землі Польщі або ув'язнені в концтаборі Явожно, натомість заселено поляків. Після 1956 р. частина лемків повернулася, а число поляків зменшилося (до 42 в 1960 р.).

У 1975-1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Сучасність

Після виселення українців і знелюднення місцевості територія колишнього села Ліщини приєднана до села Кунькової і тепер є його частиною (присілком).

В селі проживає і працює Стефан Гладик — один з очільників Об'єднання лемків.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	70	8	52	10
Жінки	64	5	33	26
Разом	134	13	85	36

Пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

• В селі є дерев'яна колишня греко-католицька церква св. Луки 1868 р., з 2009 р. передана у власність православній громаді.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
4. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 31 липня 2016.
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

• Kunkowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 880. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кунькова

• (пол.)
• (пол.)