Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куно Ганс фон Бот нім Kuno Hans von Both нар 9 квітня 1884 Саверн Ельзас Лотарингія пом 22 травня 1955 Габіхтсвальд Гесс

Куно-Ганс фон Бот

Куно-Ганс фон Бот

Куно-Ганс фон Бот (нім. Kuno-Hans von Both; нар. 9 квітня 1884, Саверн, Ельзас-Лотарингія — пом. 22 травня 1955, Габіхтсвальд, Гессен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії Вермахту (1940). Кавалер Pour le Mérite (1918) і Лицарського хреста Залізного хреста (1941). Учасник Першої та Другої світових війн.

Куно-Ганс фон Бот
Kuno-Hans von Both
image
Народження9 квітня 1884(1884-04-09)
image Саверн, Ельзас-Лотарингія
Смерть22 травня 1955(1955-05-22) (71 рік)
image Габіхтсвальд, Гессен
Країнаimage Німецька імперія
image Веймарська республіка
image Третій Рейх
Приналежністьimage Райхсгеер
image Рейхсвер
image Вермахт
Вид збройних силimage Сухопутні війська
Рід військпіхота
Освітавійськове училище Ґлоґау
Роки служби1903–1945
Званняimage генерал від інфантерії
Командування21-ша піхотна дивізія
I армійський корпус
Війни / битви

Перша світова війна:
Західний фронт

Друга світова війна
Східний фронт

Західний фронт

Східний фронт

Нагороди
image
Лицарський хрест Залізного хреста
(image)
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
(image)
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
image
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
image
Орден дому Ліппе
image
Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
image
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
image
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
image
Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
image
За поранення (нагрудний знак)
image
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
image
Орден крові
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
image
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
(image)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
image
Золотий німецький хрест
image Куно-Ганс фон Бот у Вікісховищі

Біографія

Куно-Ганс Пауль Герман Людвіг Віктор фон Бот народився 9 квітня 1884 у Саверні в «імперській» німецькій провінції Ельзас-Лотарингія у старовинній дворянській родині вихідця з Мекленбургу оберстлейтенанта Александра фон Бота (1842—1905).

24 квітня 1903 молодий Куно поступив фанен-юнкером на військову службу до [de]. З 1 листопада 1903 по 25 липня 1904 пройшов навчання у військовому училищі в Ґлоґау з отриманням 18 серпня 1904 по завершенню програми навчання першого офіцерського звання «лейтенант». Продовжував службу у II. батальйоні рідного полку; 18 серпня 1913 отримав звання оберлейтенанта.

На початок Першої світової війни перебував на посаді командира 8-ї роти у 90-му резервному піхотному полку. З лютого 1915 до вересня 1916 командир кулеметної роти полку. Одночасно з травня 1915 до серпня 1916 року періодично виконував обов'язки командирів батальйонів III.-го, I.-го та II.-го по черзі. З 26 вересня 1916 року до 25 листопада 1917 — командир кулеметних підрозділів при штабі 90-го резервного полку. З листопада 1917 до закінчення війни командир I.-го піхотного батальйону свого полку. 10 квітня 1918 року за проявлену мужність та особисту хоробрість при веденні боїв нагороджений вищою нагородою Пруссії — орденом Pour le Mérite. Після завершення світової війни нетривалий час служив на штабній посаді при штабі .

З 6 січня 1919 року командир резервного батальйону 89-го гренадерського полку, з травня — командир роти в 17-му піхотному полку Рейхсверу. 1 жовтня 1922 отримав призначення на посаду до штабу 4-ї дивізії у Дрездені, де служив п'ять років до 1927 року. Надалі проходив службу на різнорідних посадах, доки 1 жовтня 1931 року не був поставлений на посаду командира II.-го піхотного батальйону 5-го піхотного полку, де перебував до 1 лютого 1934. У 1934—1938 — командир піхотного полку в Любеку, начальник піхотного училища у Ганновері. 1 січня 1937 отримав військове звання генерал-майор.

10 листопада 1938 генерал-лейтенант К.фон Бот отримав під своє керівництво 21-шу піхотну дивізію Вермахту. На чолі з'єднання брав участь у битвах Польської кампанії. 26 жовтня 1939 року призначений командиром I армійського корпусу, яким він керував під час Західної кампанії та війни проти Радянського Союзу до квітня 1943. 1 червня 1940 отримав військове звання генерала від інфантерії.

1 квітня 1943 року отримав посаду командувача військами безпеки тилу в армійській зоні групи армій «Північ» (нім. Befehlshaber des Rückwärtigen Heeresgebietes im Heeresgebiet Nord). Після цього нетривалий час перебував у резерві фюрера, а згодом, з липня 1944 до квітня 1945 командував військами забезпечення безпеки в тиловій зоні груп армій «Південна Україна» та «Південь».

8 квітня 1945 виведений до резерву; 2 травня 1945 захоплений у полон союзними військами, де перебував в ув'язненні до 17 квітня 1947 року.

Після звільнення з табору військовополонених повернувся до Німеччини. Помер 22 травня 1955 в , передмісті Габіхтсвальда, , Гессен.

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Див. також

Література

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. .
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .
  • Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921—1945, Band 2 v. Blanckensee-v. Czettritz und Neuhauß; Biblio Verlag, Osnabrück 1993, , S. 164—166
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 141
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001,

Посилання

  • . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 8 квітня 2015. (нім.)
  • . на geocities.ws. (англ.)
  • Both, von, Kuno-Hans [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] — нагороди генерала від інфантерії фон Бота (англ.)
  • Both, Kuno-Hans von [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Примітки

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Альберт Водріг 		image
командир 21-ї піхотної дивізії
10 листопада 1938 — 20 жовтня 1939 		Наступник:
генерал-лейтенант
Отто Шпонгаймер
Попередник:
генерал артилерії
Вальтер Пецель 		image
командир I армійського корпусу
26 жовтня 1939 — 31 березня 1943 		Наступник:
генерал від інфантерії
Отто Велер

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kuno Gans fon Bot nim Kuno Hans von Both nar 9 kvitnya 1884 Savern Elzas Lotaringiya pom 22 travnya 1955 Gabihtsvald Gessen nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general vid infanteriyi Vermahtu 1940 Kavaler Pour le Merite 1918 i Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1941 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn Kuno Gans fon BotKuno Hans von BothNarodzhennya9 kvitnya 1884 1884 04 09 Savern Elzas LotaringiyaSmert22 travnya 1955 1955 05 22 71 rik Gabihtsvald GessenKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskpihotaOsvitavijskove uchilishe GlogauRoki sluzhbi1903 1945Zvannya general vid infanteriyiKomanduvannya21 sha pihotna diviziya I armijskij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Zahidnij front Bitva na Sommi Verdenska bitva Bitva bilya Pashendejla Bitva bilya Kambre Stodennij nastup Druga svitova vijna Shidnij front Polska kampaniya Zahidnij front Francuzka kampaniya Shidnij front Operaciya Barbarossa Prikordonni bitvi Pribaltijska operaciya Obloga Leningrada Leningradska oboronna operaciya Tihvinska oboronna operaciya Tihvinska nastupalna operaciya Lyubanska operaciyaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuOrden Pour le Merite Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuKavaler licarskogo hresta ordena Franca Josifa Orden domu Lippe Hrest Za zaslugi u vijni Meklenburg Strelic Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichci Pochesnij licar ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Za poranennya nagrudnij znak Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Orden kroviMedal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Zolotij nimeckij hrest Kuno Gans fon Bot u VikishovishiBiografiyaKuno Gans Paul German Lyudvig Viktor fon Bot narodivsya 9 kvitnya 1884 u Saverni v imperskij nimeckij provinciyi Elzas Lotaringiya u starovinnij dvoryanskij rodini vihidcya z Meklenburgu oberstlejtenanta Aleksandra fon Bota 1842 1905 Vijskova kar yera 24 kvitnya 1903 fanen yunker 1 serpnya 1903 fanen yunker yefrejtor 29 serpnya 1903 fanen yunker unteroficer 19 grudnya 1903 fenrih 18 serpnya 1904 lejtenant 18 serpnya 1913 oberlejtenant 25 lyutogo 1915 gauptman 1 sichnya 1928 major 1 kvitnya 1931 oberstlejtenant 1 grudnya 1933 oberst 1 sichnya 1937 general major 1 zhovtnya 1938 general lejtenant 1 chervnya 1940 general vid infanteriyi 24 kvitnya 1903 molodij Kuno postupiv fanen yunkerom na vijskovu sluzhbu do de Z 1 listopada 1903 po 25 lipnya 1904 projshov navchannya u vijskovomu uchilishi v Glogau z otrimannyam 18 serpnya 1904 po zavershennyu programi navchannya pershogo oficerskogo zvannya lejtenant Prodovzhuvav sluzhbu u II bataljoni ridnogo polku 18 serpnya 1913 otrimav zvannya oberlejtenanta Na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni perebuvav na posadi komandira 8 yi roti u 90 mu rezervnomu pihotnomu polku Z lyutogo 1915 do veresnya 1916 komandir kulemetnoyi roti polku Odnochasno z travnya 1915 do serpnya 1916 roku periodichno vikonuvav obov yazki komandiriv bataljoniv III go I go ta II go po cherzi Z 26 veresnya 1916 roku do 25 listopada 1917 komandir kulemetnih pidrozdiliv pri shtabi 90 go rezervnogo polku Z listopada 1917 do zakinchennya vijni komandir I go pihotnogo bataljonu svogo polku 10 kvitnya 1918 roku za proyavlenu muzhnist ta osobistu horobrist pri vedenni boyiv nagorodzhenij vishoyu nagorodoyu Prussiyi ordenom Pour le Merite Pislya zavershennya svitovoyi vijni netrivalij chas sluzhiv na shtabnij posadi pri shtabi Z 6 sichnya 1919 roku komandir rezervnogo bataljonu 89 go grenaderskogo polku z travnya komandir roti v 17 mu pihotnomu polku Rejhsveru 1 zhovtnya 1922 otrimav priznachennya na posadu do shtabu 4 yi diviziyi u Drezdeni de sluzhiv p yat rokiv do 1927 roku Nadali prohodiv sluzhbu na riznoridnih posadah doki 1 zhovtnya 1931 roku ne buv postavlenij na posadu komandira II go pihotnogo bataljonu 5 go pihotnogo polku de perebuvav do 1 lyutogo 1934 U 1934 1938 komandir pihotnogo polku v Lyubeku nachalnik pihotnogo uchilisha u Gannoveri 1 sichnya 1937 otrimav vijskove zvannya general major 10 listopada 1938 general lejtenant K fon Bot otrimav pid svoye kerivnictvo 21 shu pihotnu diviziyu Vermahtu Na choli z yednannya brav uchast u bitvah Polskoyi kampaniyi 26 zhovtnya 1939 roku priznachenij komandirom I armijskogo korpusu yakim vin keruvav pid chas Zahidnoyi kampaniyi ta vijni proti Radyanskogo Soyuzu do kvitnya 1943 1 chervnya 1940 otrimav vijskove zvannya generala vid infanteriyi 1 kvitnya 1943 roku otrimav posadu komanduvacha vijskami bezpeki tilu v armijskij zoni grupi armij Pivnich nim Befehlshaber des Ruckwartigen Heeresgebietes im Heeresgebiet Nord Pislya cogo netrivalij chas perebuvav u rezervi fyurera a zgodom z lipnya 1944 do kvitnya 1945 komanduvav vijskami zabezpechennya bezpeki v tilovij zoni grup armij Pivdenna Ukrayina ta Pivden 8 kvitnya 1945 vivedenij do rezervu 2 travnya 1945 zahoplenij u polon soyuznimi vijskami de perebuvav v uv yaznenni do 17 kvitnya 1947 roku Pislya zvilnennya z taboru vijskovopolonenih povernuvsya do Nimechchini Pomer 22 travnya 1955 v peredmisti Gabihtsvalda Gessen NagorodiLicarskij hrest ordena Franca Josifa Avstro Ugorshina 27 sichnya 1911 Orden domu Lippe 4 go klasu 18 chervnya 1914 18 chervnya 1914 Persha svitova vijna 2 go klasu 14 veresnya 1914 Zaliznij hrest 2 go klasu 22 veresnya 1914 1 go klasu 9 lyutogo 1915 1 go klasu 25 listopada 1915 pochesnij licar 26 lyutogo 1917 Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 2 go klasu 20 bereznya 1917 Licarskij hrest korolivskogo ordena domu Gogencollerniv z mechami 23 grudnya 1917 Pour le Merite 10 kvitnya 1918 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 10 travnya 1918 Orden Za zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami 27 chervnya 1918 Mizhvoyennij period Orden krovi Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 20 grudnya 1934 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Druga svitova vijna Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 10 veresnya 1939 1 go klasu 25 veresnya 1939 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 9 lipnya 1941 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Nimeckij hrest v zoloti 9 veresnya 1942 Div takozhRudolf Koh Erpah Valter Gartmann Ernst Yunger Edvin fon Rotkirh und Trah Karl Genrih fon Shtyulpnagel Gans Karl fon EsebekLiteraturaFellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Germany Podzun Pallas 2000 ISBN 3 7909 0284 5 Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Dermot Bradley Karl Friedrich Hildebrand Markus Rovekamp Die Generale des Heeres 1921 1945 Band 2 v Blanckensee v Czettritz und Neuhauss Biblio Verlag Osnabruck 1993 ISBN 3 7648 2424 7 S 164 166 Reichswehrministerium Hg Rangliste des Deutschen Reichsheeres Mittler amp Sohn Verlag Berlin 1925 S 141 Die Ordenstrager der Deutschen Wehrmacht CD VMD Verlag GmbH Osnabruck 2002 Fellgiebel W P Elite of the Third Reich The recipients of the Knight s Cross of the Iron Cross 1939 1945 A Reference Helion amp Company Limited Solihull 2003 ISBN 1 874622 46 9 Patzwall K Scherzer V Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Verlag Klaus D Patzwall Norderstedt 2001 ISBN 3 931533 45 XPosilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 27 chervnya 2015 Procitovano 8 kvitnya 2015 nim na geocities ws angl Both von Kuno Hans 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine nagorodi generala vid infanteriyi fon Bota angl Both Kuno Hans von 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine PrimitkiKomanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo RejhuPoperednik general lejtenant Albert Vodrig komandir 21 yi pihotnoyi diviziyi 10 listopada 1938 20 zhovtnya 1939 Nastupnik general lejtenant Otto ShpongajmerPoperednik general artileriyi Valter Pecel komandir I armijskogo korpusu 26 zhovtnya 1939 31 bereznya 1943 Nastupnik general vid infanteriyi Otto Veler

Дата публікації:
Топ