Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодор Кульчицький (1806, Кульчиці, Самбірський район, Львівська область — 18 серпня 1888, с. Терло, Старосамбірський район, Львівська область, Австро-Угорщина) — греко-католицький священник, у молодості учасник польського листопадового повстання 1830—1831.
| о. Теодор Кульчицький | |
|---|---|
| Парох с. Терло (1862—1888) | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1806 с. Кульчиці, нині Самбірський район, Львівської області, Україна |
| Смерть | 1888 с. Терло, нині Старосамбірський район, Львівської області, Україна |
| Освіта | Львівська духовна семінарія |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 1835 |
Життєпис
На початку 1830-х рр. навчався у Львівській духовній семінарії.
1831 — разом з кількома колегами перебрався на територію «конґресової» Польщі та приєднався до польського «листопадового повстання». Воював вахмістром у підрозділах кінних стрільців корпусу генерала Дверницького (1831).
Після повернення з Польщі закінчив Львівську духовну семінарію і в 1835 році став священиком.
Як припускають, у 1846 належав до підпільного польського революційного товариства і, ймовірно, був за це ув'язнений (разом із ще двома г.-к. священиками — Минчакевичем і Мійським) в м. Брно (Моравія). Після звільнення був висланий до рідного села Кульчиці, де мешкав близько 15 років. Молодші сучасники згадували його в той час так:
«Міг він тогди мати, як теперь обчисляю, 46 лїт; але марненькій, похилений, смирний, убогий, невеличкого росту, видавався значно старшим. Пять разів до року приїздив він з Кільчиць до Самбора … помагати катихитови в сповіди учеників. І звичайно послїдний вставав з сповідальницї; єго ласкавий погляд, якась ангельська доброта, що малювалась на лици, притягала до себе особливо молодшу дїтвору; а коли коло инших сповідальниць бувало нераз пусто, то коло него товпилась з одного і другого боку цїла громада молодїжи».
У 1862 році отримав парафію в с. Терло.
Про смерть Т.Кульчицького в серпні 1888 згадали львівські газети «Діло» (ч. 174), Kurjer Lwowski та . Польська преса з жалем зазначала, що на похорон Кульчицького, якого поляки нібито вважали за свого героя, не з'явилися представники польської шляхти, зате з'явилося багато греко-католицького духовенства.
Один із сучасників так оцінював життєвий шлях Т.Кульчицького:
«Пок[ійний] Кульчицкій виховав двох чи трох синів…, що сміло можна их звати окрасою рускої интелигенції. Не вже-ж сміє хто каменем кинути на могилу покійного за те, що вік свій карався за своє… вольнодумство, — але не полонофильство ?.. Годен се зробити хиба той, хто з дїда-прадїда навик гнути спину в ярмо… Та де-ж ті, що були в 1846 р. і ранше, могли рватись з ярма, як не під вольний на око і смілий прапор Польщї? Опісля рїчи змінилися; так змінились і они».
Примітки
- Kul'čyc'kyj Teodor // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 726. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
- ЦДІАЛ, ф. 201, on. 4а, спр. 8003, арк. 158
Джерело
- Аб. Послїдні рускі борцї з польских повстань. // Дѣло, 30.08.1888 [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kulchickij Teodor Kulchickij 1806 Kulchici Sambirskij rajon Lvivska oblast 18 serpnya 1888 s Terlo Starosambirskij rajon Lvivska oblast Avstro Ugorshina greko katolickij svyashennik u molodosti uchasnik polskogo listopadovogo povstannya 1830 1831 o Teodor KulchickijParoh s Terlo 1862 1888 Zagalna informaciyaNarodzhennya1806 s Kulchici nini Sambirskij rajon Lvivskoyi oblasti UkrayinaSmert1888 s Terlo nini Starosambirskij rajon Lvivskoyi oblasti UkrayinaOsvitaLvivska duhovna seminariyaSluzhinnya v cerkviKonfesiyaUGKCRukopolozhennya1835ZhittyepisNa pochatku 1830 h rr navchavsya u Lvivskij duhovnij seminariyi 1831 razom z kilkoma kolegami perebravsya na teritoriyu kongresovoyi Polshi ta priyednavsya do polskogo listopadovogo povstannya Voyuvav vahmistrom u pidrozdilah kinnih strilciv korpusu generala Dvernickogo 1831 Pislya povernennya z Polshi zakinchiv Lvivsku duhovnu seminariyu i v 1835 roci stav svyashenikom Yak pripuskayut u 1846 nalezhav do pidpilnogo polskogo revolyucijnogo tovaristva i jmovirno buv za ce uv yaznenij razom iz she dvoma g k svyashenikami Minchakevichem i Mijskim v m Brno Moraviya Pislya zvilnennya buv vislanij do ridnogo sela Kulchici de meshkav blizko 15 rokiv Molodshi suchasniki zgaduvali jogo v toj chas tak Mig vin togdi mati yak teper obchislyayu 46 lyit ale marnenkij pohilenij smirnij ubogij nevelichkogo rostu vidavavsya znachno starshim Pyat raziv do roku priyizdiv vin z Kilchic do Sambora pomagati katihitovi v spovidi uchenikiv I zvichajno poslyidnij vstavav z spovidalnicyi yego laskavij poglyad yakas angelska dobrota sho malyuvalas na lici prityagala do sebe osoblivo molodshu dyitvoru a koli kolo inshih spovidalnic buvalo neraz pusto to kolo nego tovpilas z odnogo i drugogo boku cyila gromada molodyizhi Zapis Teodora Kulchickogo do metrichnoyi knigi sela Terlo 1865 roku pro narodzhennya Anastasiyi vid Yakoba Salo sina Pavla Salo ta Rozaliyi ta Mariyi donki Grigoriya Pid zapisom im ya ta pidpis Teodora Kulchickogo U 1862 roci otrimav parafiyu v s Terlo Pro smert T Kulchickogo v serpni 1888 zgadali lvivski gazeti Dilo ch 174 Kurjer Lwowski ta Polska presa z zhalem zaznachala sho na pohoron Kulchickogo yakogo polyaki nibito vvazhali za svogo geroya ne z yavilisya predstavniki polskoyi shlyahti zate z yavilosya bagato greko katolickogo duhovenstva Odin iz suchasnikiv tak ocinyuvav zhittyevij shlyah T Kulchickogo Pok ijnij Kulchickij vihovav dvoh chi troh siniv sho smilo mozhna ih zvati okrasoyu ruskoyi inteligenciyi Ne vzhe zh smiye hto kamenem kinuti na mogilu pokijnogo za te sho vik svij karavsya za svoye volnodumstvo ale ne polonofilstvo Goden se zrobiti hiba toj hto z dyida pradyida navik gnuti spinu v yarmo Ta de zh ti sho buli v 1846 r i ranshe mogli rvatis z yarma yak ne pid volnij na oko i smilij prapor Polshyi Opislya ryichi zminilisya tak zminilis i oni PrimitkiKul cyc kyj Teodor Blazhejovskij D Istorichnij shematizm Peremiskoyi yeparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi Administraturi Lemkivshini 1828 1939 Lviv Kamenyar 1995 S 726 ISBN 5 7745 0672 H angl CDIAL f 201 on 4a spr 8003 ark 158DzhereloAb Poslyidni ruski borcyi z polskih povstan Dѣlo 30 08 1888 11 chervnya 2016 u Wayback Machine