Культура Бельгії
Образотворче мистецтво
Образотворче мистецтво сучасної Бельгії своїм корінням зв'язане з фламандським мистецтвом (17 ст.), якому передувало мистецтво Нідерландів (15—16 ст.). У фламандському мистецтві пишність бароко поєднувалась з реалістичними устремліннями (П. Рубенс, А. Ван-Дейк, Ф. Снайдерс, Я. Йордане, Д. Тенірс, А. Брауер та ін.). У 18 ст. воно втрачає свою самобутність і зазнає французького впливу.
Нове піднесення в мистецтві Бельгії починається з 30-х рр. 19 ст. (Ф.-Ж. Навез, Г. Вапперс, Л. Галле, X. Лейс, Г. Гефс). В середині 19 ст. в мистецтві Бельгії розвивається побутовий жанр (Ж. Маду, А. Верве, Г. Бракелер та ін.). В картині Ш. Ерманса «На світанку» (1875) вперше зазвучала соціальна тема. В творах Ш. де-Гру відтворено життя бельгійського пролетаріату. У 80-х рр. в мистецтві Бельгії виступає видатний реаліст К. Менье. Відомі його картини, присвячені шахтарям. Найяскравіше виявився його могутній талант в скульптурі («Молотобоєць», «Пудлінгувальник», «Голова вантажника. Антверпен», рельєфи для «Пам'ятника Праці»). Сповнені любові до трудового народу твори Я. Смітса, К. Пейзера, П. Полюса, Ж. де-Брьойкера. Відомим художником сучасності є Ф. Мазерель, живописні й графічні твори якого пройняті гуманізмом і ненавистю до війни. В мистецтві Бельгії 20 ст. набули розвитку різні формалістичні напрями. Відомим сучасним бельгійским скульптором є Хенрі Ван Хервеген (Панамаренко).
Архітектура
Архітектура Бельгії бере початок у нідерландському мистецтві. Найдавнішими пам'ятниками архітектури Бельгі є готичні собори в Брюсселі (12—15 ст.), Антверпені (1352—1518), Брюгге (1239—97). Архітектура Відродження представлена багатьма житловими й адміністративними спорудами, зокрема ратушею в Антверпені (1561—65, арх. К. Флоріса).
Наприкінці 16 століття створюється так звана фламандська школа, що існувала до кінця 18 ст. Своєрідна архітектура Бельгії того періоду поєднала в собі пластику бароко і прийоми готики (будинок гільдій в Брюсселі, архітектор Г. де-Брьойна, будинок-музей П. Рубенса в Антверпені, церковні будівлі архітекторів В. Кубергера, Ж. Франкара, П. Хейєнса, В. Хесіуса і Л. Фрайхербе). В 19 ст. в архітектурі Бельгії запанувала еклектика (арх. Л. Сейс, Ж. Поларт і А. Бала), а згодом її заступив модерн (арх. X. Ван де Вельде, В. Орта). У 20 ст. значно поширилась архітектура конструктивізму (селище «Сіте Модерн» біля Брюсселя, 1927, арх. В. Буржуа, та «Хмарочос» в , 1931, арх. Р. Ван-Хунакер).
Музика
Музика Бельгії в епоху Відродження відіграла велику роль у формуванні європейської школи поліфонічного мистецтва, у 15—16 ст. відомої як «нідерландська школа», але з 17 століття вона втратила своє провідне значення. В 19 ст. в музиці Бельгії виникли два творчі напрями — фламандський (так званий антверпенський) та валлонський. Велику славу здобула бельгійська школа інструменталістів-виконавців (Ш. Беріо, А. В'єтан, Е. їзаї, Ф. Серве). Серед відомих сучасних музикантів: композитори Ж. Абсіль, Л. Дюбуа, А. Дюпон, Ф. Кіне, А. Сурі, М. Поот, Р. Шеврьой; скрипалі К. Ван-Несте, А. Грюмйо; диригенти Д. Дефо, Ф. Андре; музикознавець Ш. Ван ден Борен та ін. Світову популярність мають міжнародні муз. конкурси піаністів і скрипалів, які проводяться раз на 3 роки.
Поп-музика
Світову славу має бельгійська співачка Кейт Райян, яка у 2006 році представляла Бельгію на Євробаченні.
Театр
Професіональний бельгійський театр існує з 1830. Великий вплив на розвиток бельгійського театру 19 століття мали драматурги Ван-Лерберг, Метерлінк, Роденбах, Кроммелінк. У 20—30-х рр. 20 століття в репертуарі театрів значне місце зайняли п'єси драматургів-декадентів, постановки стилізованих містерій. В ці ж роки розвинулася діяльність бельгійський робітничий театр, колективів, які ставили твори бельгійських і радянських драматургів. В роки німецької окупації театральне життя Бельгії занепало. Тепер серед драматичних театрів Брюсселя виділяються: королівський театр «Дю Парк», Бельгійський національний театр, театри «Де Галері», «Компані дю Рідо» та інші.
Кіно
Бельгія не має розвиненої національної кінематографії, демонструються переважно іноземні кінокартини. Але документальні й науково-популярні фільми відзначаються художньою досконалістю. Серед них: «Золотий вік» — режисер П. Хазарт, «Рубенс» — режисер А. Сторк.
Література
Бельгія має тисячолітню історію літератури. До утворення незалежної держави (1830) розвивалася бельгійська література трьома мовами: валлонською, фламандською і французькою.
Література валлонською мовою (діалект французької мови) бере свій початок у 9 ст. Між 13—16 ст. вона пережила період розквіту; з 17 ст. занепала, лише деякі народ, поети 18 — 19 ст. зберігали традиції валлон, літератури (Сімонон, Фьоріц, Де Стріль та ін.). Після 1830 почався рух за відродження валлон, літератури. Відомі діячі цього руху в 19—20 ст.: Байо, Дорі, Енен, Сімон та' ін. Але література французькою мовою витіснила валлон. літературу і стала в Бельгії панівною. Вона висунула ряд письменників із світовим ім'ям (Де-Костер, Верхарн, Метерлінк).
В 1-й пол. 19 ст. в бельгійській літературі основним напрямом був романтизм (найвидатніші представники: Вестенрод, Потвен, Ван-Гассельт та ін.), який поступився у 2-й пол. реалізмові (найбільший майстер Де Костер). Велику роль у розвитку нової бельгійської літератури відіграло літературне об'єднання 80—90-х рр. «Молода Бельгія», до якого входили письменники різних ідейно-естетичних поглядів Пікар, Лемоньє, Екаут, Верхарн виступали за соціальне реалістичне мистецтво. Жількен, Жіро, Северен та ін. додержувалися теорії «мистецтво для мистецтва». В кінці 19 і на початку 20 ст. поширилося декадентство; найвідоміші його представники: символісти Метерлінк, Роденбах, імпресіоніст Мобель та інші. Сучасний прогрес, література, що зберігає свої найкращі національні традиції, бореться за мир і суспільний прогрес. Найвизначніші прогресивні письменники: Ф. Ел-ленс, Р. Лір, Ш. Парон та ін.
Фламандська (пд. -нідерландська) література зародилася в 11 ст., з 13 по 16 ст. переживала період розквіту, в 17—18 ст. — глибокий застій. Відродження її почалося після 1830, в тісному зв'язку з т. з. Фламандським рухом. В літературі цих років панував романтизм (найвидатніші представники — Ф. Віллемс, К. Ледеганк, П. Ван-Дейсе, Г. Консіанс). В серед. 19 ст. з'явилася група письменників-реалістів: Д. Слееке (1808—1901), Е. Зеттернам (1826—1855), талановитий поет Г. Гезелле (1830—1899). В 1990-х рр. навколо журн. «Ван Ню єн Стрекс» («Злоба дня», засн. 1893) об'єдналася група письменників, що ставила таку ж мету, як «Молода Бельгія». Вермейлен, Бейссе, Стревельс та ін. ввели у фламанд. літературу соціальну тематику. Г. Вермеєрс (1877—1924), Я. Ван-Нейлен (и. 1884), Р. де-Клерк (1877—1932) показали робітника і його працю.
Після Першої світової війни в поезії визначився як експресіоніст П. Ван-Остайєн (1896—1928); в окремих творах він наближався до творчих принципів Маяковського. Його наслідували А. Мессе, Мунс, Вербрьохен, Хейсен, Брьонклер. З'явилися нові прозаїки-реалісти: В. Елсхот (н. 1882), М. Рулантс, Г. Валсхап (н. 1898), Л. де-Зіленс (1901—1944), Ф. Тіммерманс (1886—1947), Е. Клаас (н. 1885) та іп.
У фламандській літературі поширилось і декадентство.
Найвідоміші письменники: романіст і драматург Тейрлінк (*1879), поет-символіст Ван де Вустейн (1875—†1929). Сучасній прогресивній літературі властивий реалізм; серед молодих письменників слід виділити М. Браата (*1925), поборника соціалістичного реалізму.
Найповніше бельгійська література представлена в Королівській бібліотеці Бельгії, що розташована в Брюсселі.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura BelgiyiObrazotvorche mistectvoObrazotvorche mistectvo suchasnoyi Belgiyi svoyim korinnyam zv yazane z flamandskim mistectvom 17 st yakomu pereduvalo mistectvo Niderlandiv 15 16 st U flamandskomu mistectvi pishnist baroko poyednuvalas z realistichnimi ustremlinnyami P Rubens A Van Dejk F Snajders Ya Jordane D Tenirs A Brauer ta in U 18 st vono vtrachaye svoyu samobutnist i zaznaye francuzkogo vplivu Nove pidnesennya v mistectvi Belgiyi pochinayetsya z 30 h rr 19 st F Zh Navez G Vappers L Galle X Lejs G Gefs V seredini 19 st v mistectvi Belgiyi rozvivayetsya pobutovij zhanr Zh Madu A Verve G Brakeler ta in V kartini Sh Ermansa Na svitanku 1875 vpershe zazvuchala socialna tema V tvorah Sh de Gru vidtvoreno zhittya belgijskogo proletariatu U 80 h rr v mistectvi Belgiyi vistupaye vidatnij realist K Mene Vidomi jogo kartini prisvyacheni shahtaryam Najyaskravishe viyavivsya jogo mogutnij talant v skulpturi Molotoboyec Pudlinguvalnik Golova vantazhnika Antverpen relyefi dlya Pam yatnika Praci Spovneni lyubovi do trudovogo narodu tvori Ya Smitsa K Pejzera P Polyusa Zh de Brojkera Vidomim hudozhnikom suchasnosti ye F Mazerel zhivopisni j grafichni tvori yakogo projnyati gumanizmom i nenavistyu do vijni V mistectvi Belgiyi 20 st nabuli rozvitku rizni formalistichni napryami Vidomim suchasnim belgijskim skulptorom ye Henri Van Hervegen Panamarenko ArhitekturaDokladnishe Arhitektura Belgiyi Arhitektura Belgiyi bere pochatok u niderlandskomu mistectvi Najdavnishimi pam yatnikami arhitekturi Belgi ye gotichni sobori v Bryusseli 12 15 st Antverpeni 1352 1518 Bryugge 1239 97 Arhitektura Vidrodzhennya predstavlena bagatma zhitlovimi j administrativnimi sporudami zokrema ratusheyu v Antverpeni 1561 65 arh K Florisa Naprikinci 16 stolittya stvoryuyetsya tak zvana flamandska shkola sho isnuvala do kincya 18 st Svoyeridna arhitektura Belgiyi togo periodu poyednala v sobi plastiku baroko i prijomi gotiki budinok gildij v Bryusseli arhitektor G de Brojna budinok muzej P Rubensa v Antverpeni cerkovni budivli arhitektoriv V Kubergera Zh Frankara P Hejyensa V Hesiusa i L Frajherbe V 19 st v arhitekturi Belgiyi zapanuvala eklektika arh L Sejs Zh Polart i A Bala a zgodom yiyi zastupiv modern arh X Van de Velde V Orta U 20 st znachno poshirilas arhitektura konstruktivizmu selishe Site Modern bilya Bryusselya 1927 arh V Burzhua ta Hmarochos v 1931 arh R Van Hunaker MuzikaDokladnishe Belgijska muzika Muzika Belgiyi v epohu Vidrodzhennya vidigrala veliku rol u formuvanni yevropejskoyi shkoli polifonichnogo mistectva u 15 16 st vidomoyi yak niderlandska shkola ale z 17 stolittya vona vtratila svoye providne znachennya V 19 st v muzici Belgiyi vinikli dva tvorchi napryami flamandskij tak zvanij antverpenskij ta vallonskij Veliku slavu zdobula belgijska shkola instrumentalistiv vikonavciv Sh Berio A V yetan E yizayi F Serve Sered vidomih suchasnih muzikantiv kompozitori Zh Absil L Dyubua A Dyupon F Kine A Suri M Poot R Shevroj skripali K Van Neste A Gryumjo dirigenti D Defo F Andre muzikoznavec Sh Van den Boren ta in Svitovu populyarnist mayut mizhnarodni muz konkursi pianistiv i skripaliv yaki provodyatsya raz na 3 roki Pop muzika Svitovu slavu maye belgijska spivachka Kejt Rajyan yaka u 2006 roci predstavlyala Belgiyu na Yevrobachenni TeatrProfesionalnij belgijskij teatr isnuye z 1830 Velikij vpliv na rozvitok belgijskogo teatru 19 stolittya mali dramaturgi Van Lerberg Meterlink Rodenbah Krommelink U 20 30 h rr 20 stolittya v repertuari teatriv znachne misce zajnyali p yesi dramaturgiv dekadentiv postanovki stilizovanih misterij V ci zh roki rozvinulasya diyalnist belgijskij robitnichij teatr kolektiviv yaki stavili tvori belgijskih i radyanskih dramaturgiv V roki nimeckoyi okupaciyi teatralne zhittya Belgiyi zanepalo Teper sered dramatichnih teatriv Bryusselya vidilyayutsya korolivskij teatr Dyu Park Belgijskij nacionalnij teatr teatri De Galeri Kompani dyu Rido ta inshi KinoBelgiya ne maye rozvinenoyi nacionalnoyi kinematografiyi demonstruyutsya perevazhno inozemni kinokartini Ale dokumentalni j naukovo populyarni filmi vidznachayutsya hudozhnoyu doskonalistyu Sered nih Zolotij vik rezhiser P Hazart Rubens rezhiser A Stork LiteraturaDokladnishe Belgijska literatura Belgiya maye tisyacholitnyu istoriyu literaturi Do utvorennya nezalezhnoyi derzhavi 1830 rozvivalasya belgijska literatura troma movami vallonskoyu flamandskoyu i francuzkoyu Literatura vallonskoyu movoyu dialekt francuzkoyi movi bere svij pochatok u 9 st Mizh 13 16 st vona perezhila period rozkvitu z 17 st zanepala lishe deyaki narod poeti 18 19 st zberigali tradiciyi vallon literaturi Simonon Foric De Stril ta in Pislya 1830 pochavsya ruh za vidrodzhennya vallon literaturi Vidomi diyachi cogo ruhu v 19 20 st Bajo Dori Enen Simon ta in Ale literatura francuzkoyu movoyu vitisnila vallon literaturu i stala v Belgiyi panivnoyu Vona visunula ryad pismennikiv iz svitovim im yam De Koster Verharn Meterlink V 1 j pol 19 st v belgijskij literaturi osnovnim napryamom buv romantizm najvidatnishi predstavniki Vestenrod Potven Van Gasselt ta in yakij postupivsya u 2 j pol realizmovi najbilshij majster De Koster Veliku rol u rozvitku novoyi belgijskoyi literaturi vidigralo literaturne ob yednannya 80 90 h rr Moloda Belgiya do yakogo vhodili pismenniki riznih idejno estetichnih poglyadiv Pikar Lemonye Ekaut Verharn vistupali za socialne realistichne mistectvo Zhilken Zhiro Severen ta in doderzhuvalisya teoriyi mistectvo dlya mistectva V kinci 19 i na pochatku 20 st poshirilosya dekadentstvo najvidomishi jogo predstavniki simvolisti Meterlink Rodenbah impresionist Mobel ta inshi Suchasnij progres literatura sho zberigaye svoyi najkrashi nacionalni tradiciyi boretsya za mir i suspilnij progres Najviznachnishi progresivni pismenniki F El lens R Lir Sh Paron ta in Flamandska pd niderlandska literatura zarodilasya v 11 st z 13 po 16 st perezhivala period rozkvitu v 17 18 st glibokij zastij Vidrodzhennya yiyi pochalosya pislya 1830 v tisnomu zv yazku z t z Flamandskim ruhom V literaturi cih rokiv panuvav romantizm najvidatnishi predstavniki F Villems K Ledegank P Van Dejse G Konsians V sered 19 st z yavilasya grupa pismennikiv realistiv D Sleeke 1808 1901 E Zetternam 1826 1855 talanovitij poet G Gezelle 1830 1899 V 1990 h rr navkolo zhurn Van Nyu yen Streks Zloba dnya zasn 1893 ob yednalasya grupa pismennikiv sho stavila taku zh metu yak Moloda Belgiya Vermejlen Bejsse Strevels ta in vveli u flamand literaturu socialnu tematiku G Vermeyers 1877 1924 Ya Van Nejlen i 1884 R de Klerk 1877 1932 pokazali robitnika i jogo pracyu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni v poeziyi viznachivsya yak ekspresionist P Van Ostajyen 1896 1928 v okremih tvorah vin nablizhavsya do tvorchih principiv Mayakovskogo Jogo nasliduvali A Messe Muns Verbrohen Hejsen Bronkler Z yavilisya novi prozayiki realisti V Elshot n 1882 M Rulants G Valshap n 1898 L de Zilens 1901 1944 F Timmermans 1886 1947 E Klaas n 1885 ta ip U flamandskij literaturi poshirilos i dekadentstvo Najvidomishi pismenniki romanist i dramaturg Tejrlink 1879 poet simvolist Van de Vustejn 1875 1929 Suchasnij progresivnij literaturi vlastivij realizm sered molodih pismennikiv slid vidiliti M Braata 1925 pobornika socialistichnogo realizmu Najpovnishe belgijska literatura predstavlena v Korolivskij biblioteci Belgiyi sho roztashovana v Bryusseli DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985