Куликі́вка — селище Чернігівського району Чернігівської області України.
селище Куликівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський |
Громада | Куликівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA74100210010020106 |
Основні дані | |
Засновано | 1650 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 6,5 км² |
Населення | ▼ 4928 (01.01.2022) |
Густота | 85,2 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 16300 |
Телефонний код | +380 4643 |
Географічні координати | 51°22′29″ пн. ш. 31°38′37″ сх. д. / 51.37472° пн. ш. 31.64361° сх. д.Координати: 51°22′29″ пн. ш. 31°38′37″ сх. д. / 51.37472° пн. ш. 31.64361° сх. д. |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Імені Бориса Олійника |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 36 км |
- автошляхами: | 39 км |
Селищна влада | |
Адреса | 16300, Чернігівська область, Чернігівський район, смт Куликівка, вул. Миру, 93 |
Голова селищної ради | Юлія Олександрівна Постернак |
Вебсторінка | www.kulykivka.org.ua |
Карта | |
Куликівка | |
Куликівка | |
Куликівка у Вікісховищі |
Історичні відомості
Як село Куликівка була заснована в середині XVII ст. і приписана до Салтиково-Дівицької сотні Ніжинського полку. Більшу частину населення складали козаки. На початку XVIII ст. село стало ранговим і передавалось полковому судді Роману Лазаревичу, затим сотнику Григорію Романовському і, пізніше, судді Семену Чуйкевичу.
1859 року у козацькому, казенному та власницькому селі, Чернігівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1373 особи (649 чоловічої статі та 724 — жіночої), налічувалось 228 дворових господарств, існувала православна церква та сільська розправа. З 1855 року в селі діяла двокласна приходська школа, яка до 1879 року не мала власної будівлі, і розташовувалась в селянському домі.
У 1875 році відкрили земську лікарню.
Станом на 1885 рік у колишньому казенному та власницькому селі Салтиково-Дівицької волості мешкало 1518 осіб, налічувалось 273 дворових господарства, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 лавки, 40 вітряних млинів і 5 маслобійних заводів.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2258 осіб (1091 чоловічої статі та 1167 — жіночої), з яких 2241 — православної віри.
На межі ХІХ-ХХ ст. в селі активно розвивалась підприємницька діяльність. Тут діяли винокурня Селецьких, завод цегли, паровий млин, маслобійня. З 1893 року повз село почали їздити вузкоколійні потяги, оскільки залізнична колія Чернігів-Крути проходила через Куликівку. Завдяки залізниці місцеві жителі їздили на базари Чернігова та Ніжина (Свого базара на той час в Куликівці не було).
У 1909 році в селі з'явилась чотирикласна школа, яку відвідували близько 100 учнів.
Перший радянський період в історії Куликівки припав на січень-лютий 1918 року. Друге захоплення села більшовиками відбулось 10 січня 1919 року силами Таращанського полку. Радянські перетворення почали зі створення ревкома у складі 5 осіб на чолі з П. Т. Хорошком. Через місяць в селі обрали раду. З жовтня 1919 року село на три місяці перейшло під управління білогвардійців, тому остаточне встановлення радянської окупації відбулось лише 2 січня 1920 року із обранням нової сільради на чолі з Дзюбою П. В. і ревкому. З цього моменту на Куликівку почали поширювати господарські методи воєнного комунізму.
З 1920 року Куликівка стала волосним центром. З 1923 — центром району. Тоді ж в селі з'явився клуб, а через два роки — семирічна школа. У 1924 році в селі провели сільськогосподарську виставку.
Рівень господарства станом на 1913 рік в селі змогли відновити лише в кінці 1920-х років. Відновили занедбані млин, цегляний завод і маслобійню. Масову колективізацію мешканці зустріли повстаннями вже у 1929 році, які супроводжувались підпалами партійних будівель.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 21 житель селища.
У 1935 році в Куликівці було зведено льонозавод, продукція якого, у післявоєнний час, йшла на експорт в Угорщину. Його працівники брали участь у з'їзді передовиків льоноводства в Москві у 1936 році. З 1938 року запрацював маслозавод.
З 8 вересня 1941 року Куликівка потрапила під німецьку окупацію. Німецька адміністрація розташувала у сільській школі в'язницю.
З листопада 1941 року їм протистояла підпільна організація, яка у 1943 році долучилась до партизан.
Окупація завершилась звільненням села 18 вересня 1943 року. До 1945 року було відновлено льонозавод, з 1946 року почала діяти електростанція, будинок культури, готель і т. ін. До кінця 1950 року запрацювала нова лікарня. Маслозавод отримав нову будівлю у 1954 році.
У 1960 році Куликівка отримала статус селища міського типу.
Населення
Чисельність населення
1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 | 2022 |
---|---|---|---|---|---|
3905 | 5097 | 6084 | 5961 | 5412 | 4928 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 5699 | 97.15% |
російська | 142 | 2.42% |
білоруська | 12 | 0.21% |
румунська | 3 | 0.05% |
вірменська | 2 | 0.03% |
угорська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 7 | 0.12% |
Усього | 5866 | 100% |
В селищі народився Сніжок Ігор Сергійович (6.12.1973 — 2.02.2015), підполковник ЗСУ, загинув 2 лютого 2015 р. поблизу Дебальцеве під час мінометного обстрілу базового табору.
Похований у селищі Куликівка Чернігівської області. Указом Президента України № 282 від 23 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Економіка
В райцентрі є молочний завод ПрАТ «Куликівське молоко». Розміщується за адресою вул. 8 Березня 18 а.
Також в райцентрі розміщується офіс СФГ «Колос».
Освіта
В Куликівці є середня школа і Куликівський професійний аграрний ліцей.
- Гуртожиток Куликівського професійного аграрного ліцею
- Куликівський професійний аграрний ліцей у 2014 році
Релігія
В центрі селища знаходиться Михайлівський храм.
Персоналії
- Гуз Марк Дмитрович (1919—1990) — старший сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, Герой Радянського Союзу.
- Сніжок Ігор Сергійович (1973—2015) — полковник Збройних сил України, учасник оборони Вітчизни від російських агресорів.
- — політик і підприємець, голова СФГ «Колос», найбільшого у Куликівському районі виробника м'ясопродуктів та заморожених напівфабрикатів.
- Янголь Леонід Михайлович (1978—2023) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).
Галерея
- Будинок біля залізничного вокзалу
- Біля залізничного вокзалу
- Базар у центрі
- Молитовний дім
- АЗС зі сторони Жуківки
- Озеро у центрі
- Будинок культури
- Новий 5-ти поверховий будинок по вулиці Миру
- Меблевий салон "Лілія"
- Типовий двоповерховий будинок
- Автобусна зупинка
- Магазини
Див. також
Примітки
- Куликівка
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- История городов и сел Украинской ССР: Черниговская область/ ред. Половец В. М. — К.: Главная редакция УРЕ. — 1983 г. — 816 с.
- Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Нѣжинскаго полка 1729—1730 г. — Черниговъ: Тип. Губ. земства, 1901. — С. 70
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 102)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-264. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Куликівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Чернігівщина: Путівник / А.Левенко, С.Сімонович, М. Яцура. — К.: Облвидав, 1962. — С. 254
- Наші контакти [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.], СФГ «Колос»
- Контакти [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.], ДПТНЗ «Куликівський професійний аграрний ліцей»
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Куликівка (Куликівська селищна громада) |
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Cities & towns of Ukraine [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kulikivka Kuliki vka selishe Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Ukrayini selishe Kulikivka Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Chernigivskij Gromada Kulikivska selishna gromada Kod KATOTTG UA74100210010020106 Osnovni dani Zasnovano 1650 Status iz 2024 roku Plosha 6 5 km Naselennya 4928 01 01 2022 Gustota 85 2 osib km Poshtovij indeks 16300 Telefonnij kod 380 4643 Geografichni koordinati 51 22 29 pn sh 31 38 37 sh d 51 37472 pn sh 31 64361 sh d 51 37472 31 64361 Koordinati 51 22 29 pn sh 31 38 37 sh d 51 37472 pn sh 31 64361 sh d 51 37472 31 64361 Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Imeni Borisa Olijnika Do obl centru zalizniceyu 36 km avtoshlyahami 39 km Selishna vlada Adresa 16300 Chernigivska oblast Chernigivskij rajon smt Kulikivka vul Miru 93 Golova selishnoyi radi Yuliya Oleksandrivna Posternak Vebstorinka www kulykivka org ua Karta Kulikivka Kulikivka Kulikivka u VikishovishiIstorichni vidomostiYak selo Kulikivka bula zasnovana v seredini XVII st i pripisana do Saltikovo Divickoyi sotni Nizhinskogo polku Bilshu chastinu naselennya skladali kozaki Na pochatku XVIII st selo stalo rangovim i peredavalos polkovomu suddi Romanu Lazarevichu zatim sotniku Grigoriyu Romanovskomu i piznishe suddi Semenu Chujkevichu 1859 roku u kozackomu kazennomu ta vlasnickomu seli Chernigivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 1373 osobi 649 cholovichoyi stati ta 724 zhinochoyi nalichuvalos 228 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva ta silska rozprava Z 1855 roku v seli diyala dvoklasna prihodska shkola yaka do 1879 roku ne mala vlasnoyi budivli i roztashovuvalas v selyanskomu domi U 1875 roci vidkrili zemsku likarnyu Stanom na 1885 rik u kolishnomu kazennomu ta vlasnickomu seli Saltikovo Divickoyi volosti meshkalo 1518 osib nalichuvalos 273 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola 2 postoyalih budinki 3 lavki 40 vitryanih mliniv i 5 maslobijnih zavodiv Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2258 osib 1091 cholovichoyi stati ta 1167 zhinochoyi z yakih 2241 pravoslavnoyi viri Na mezhi HIH HH st v seli aktivno rozvivalas pidpriyemnicka diyalnist Tut diyali vinokurnya Seleckih zavod cegli parovij mlin maslobijnya Z 1893 roku povz selo pochali yizditi vuzkokolijni potyagi oskilki zaliznichna koliya Chernigiv Kruti prohodila cherez Kulikivku Zavdyaki zaliznici miscevi zhiteli yizdili na bazari Chernigova ta Nizhina Svogo bazara na toj chas v Kulikivci ne bulo U 1909 roci v seli z yavilas chotiriklasna shkola yaku vidviduvali blizko 100 uchniv Pershij radyanskij period v istoriyi Kulikivki pripav na sichen lyutij 1918 roku Druge zahoplennya sela bilshovikami vidbulos 10 sichnya 1919 roku silami Tarashanskogo polku Radyanski peretvorennya pochali zi stvorennya revkoma u skladi 5 osib na choli z P T Horoshkom Cherez misyac v seli obrali radu Z zhovtnya 1919 roku selo na tri misyaci perejshlo pid upravlinnya bilogvardijciv tomu ostatochne vstanovlennya radyanskoyi okupaciyi vidbulos lishe 2 sichnya 1920 roku iz obrannyam novoyi silradi na choli z Dzyuboyu P V i revkomu Z cogo momentu na Kulikivku pochali poshiryuvati gospodarski metodi voyennogo komunizmu Z 1920 roku Kulikivka stala volosnim centrom Z 1923 centrom rajonu Todi zh v seli z yavivsya klub a cherez dva roki semirichna shkola U 1924 roci v seli proveli silskogospodarsku vistavku Riven gospodarstva stanom na 1913 rik v seli zmogli vidnoviti lishe v kinci 1920 h rokiv Vidnovili zanedbani mlin ceglyanij zavod i maslobijnyu Masovu kolektivizaciyu meshkanci zustrili povstannyami vzhe u 1929 roci yaki suprovodzhuvalis pidpalami partijnih budivel Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomer shonajmenshe 21 zhitel selisha U 1935 roci v Kulikivci bulo zvedeno lonozavod produkciya yakogo u pislyavoyennij chas jshla na eksport v Ugorshinu Jogo pracivniki brali uchast u z yizdi peredovikiv lonovodstva v Moskvi u 1936 roci Z 1938 roku zapracyuvav maslozavod Z 8 veresnya 1941 roku Kulikivka potrapila pid nimecku okupaciyu Nimecka administraciya roztashuvala u silskij shkoli v yaznicyu Z listopada 1941 roku yim protistoyala pidpilna organizaciya yaka u 1943 roci doluchilas do partizan Okupaciya zavershilas zvilnennyam sela 18 veresnya 1943 roku Do 1945 roku bulo vidnovleno lonozavod z 1946 roku pochala diyati elektrostanciya budinok kulturi gotel i t in Do kincya 1950 roku zapracyuvala nova likarnya Maslozavod otrimav novu budivlyu u 1954 roci U 1960 roci Kulikivka otrimala status selisha miskogo tipu NaselennyaChiselnist naselennya 1959 1979 1989 2001 2016 2022 3905 5097 6084 5961 5412 4928 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 5699 97 15 rosijska 142 2 42 biloruska 12 0 21 rumunska 3 0 05 virmenska 2 0 03 ugorska 1 0 02 inshi ne vkazali 7 0 12 Usogo 5866 100 V selishi narodivsya Snizhok Igor Sergijovich 6 12 1973 2 02 2015 pidpolkovnik ZSU zaginuv 2 lyutogo 2015 r poblizu Debalceve pid chas minometnogo obstrilu bazovogo taboru Pohovanij u selishi Kulikivka Chernigivskoyi oblasti Ukazom Prezidenta Ukrayini 282 vid 23 travnya 2015 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya posmertno EkonomikaV rajcentri ye molochnij zavod PrAT Kulikivske moloko Rozmishuyetsya za adresoyu vul 8 Bereznya 18 a Takozh v rajcentri rozmishuyetsya ofis SFG Kolos OsvitaV Kulikivci ye serednya shkola i Kulikivskij profesijnij agrarnij licej Gurtozhitok Kulikivskogo profesijnogo agrarnogo liceyu Kulikivskij profesijnij agrarnij licej u 2014 rociReligiyaV centri selisha znahoditsya Mihajlivskij hram PersonaliyiGuz Mark Dmitrovich 1919 1990 starshij serzhant Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Snizhok Igor Sergijovich 1973 2015 polkovnik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik oboroni Vitchizni vid rosijskih agresoriv politik i pidpriyemec golova SFG Kolos najbilshogo u Kulikivskomu rajoni virobnika m yasoproduktiv ta zamorozhenih napivfabrikativ Yangol Leonid Mihajlovich 1978 2023 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini 2024 posmertno GalereyaBudinok bilya zaliznichnogo vokzalu Bilya zaliznichnogo vokzalu Bazar u centri Molitovnij dim AZS zi storoni Zhukivki Ozero u centri Budinok kulturi Novij 5 ti poverhovij budinok po vulici Miru Meblevij salon Liliya Tipovij dvopoverhovij budinok Avtobusna zupinka MagaziniDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiKulikivka Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR Chernigovskaya oblast red Polovec V M K Glavnaya redakciya URE 1983 g 816 s Generalnoe slѣdstvie o maetnostyah Nѣzhinskago polka 1729 1730 g Chernigov Tip Gub zemstva 1901 S 70 ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 102 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 264 X 270 120 s ros doref Kulikivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Chernigivshina Putivnik A Levenko S Simonovich M Yacura K Oblvidav 1962 S 254 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Nashi kontakti 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine SFG Kolos Kontakti 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine DPTNZ Kulikivskij profesijnij agrarnij licej PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kulikivka Kulikivska selishna gromada Oblikova kartka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Cities amp towns of Ukraine 21 bereznya 2022 u Wayback Machine angl ukr Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi