Кра́тер Ксенофа́н (лат. Xenophanes) — великий стародавній метеоритний кратер у північно-західній частині видимого боку Місяця. Назву присвоєно на честь давньогрецького поета і філософа Ксенофана (бл. 570 до н. е. — бл. 475 до н. е.) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Кратер утворився в донектарському періоді.
Ксенофан | |
---|---|
Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter | |
Координати | 57°29′24″ пн. ш. 82°00′36″ зх. д. / 57.49000000002777711° пн. ш. 82.01000000002778734° зх. д. |
Діаметр | 117,6 км |
Глибина | 3,140 км |
Довгота ранкового термінатора | 278° |
Епонім | Ксенофан |
Ксенофан |
Опис кратера
Найближчими сусідами кратера Ксенофан є кратер Почобут на заході; кратери Смолюховський і Панет на північному заході; кратер Буль на півночі північному заході; кратер [en] на півночі північному сході; кратер [en] на сході; кратер [en] на півдні і кратер Вольта, який прилягає до кратера Ксенофан на півдні південному заході. На південний схід від кратера Ксенофан знаходиться Океан Бур. Селенографічні координати центру кратера 57°29′ пн. ш. 82°01′ зх. д. / 57.49° пн. ш. 82.01° зх. д., діаметр 117,6 км, глибина 3,14 км.
Кратер Ксенофан має полігональну форму і практично повністю зруйнований за тривалий час свого існування. Вал суттєво згладжений і перекритий безліччю кратерів різного розміру, західна частина валу розсічена декількома ущелинами, до північно-західної частини валу прилягає великий сателітний кратер Ксенофан A (див. нижче). Дно чаші кратера частково вирівняне базальтовою лавою, особливо у східній частині. У південній і північно-східній частині чаші видно залишки двох великих кратерів, сполучених масивним хребтом, у якому виділяються три піки висотою 1100, 1400 і 1200 м.
За рахунок свого розташування біля північно-західного лімбу Місяця кратер при спостереженнях із Землі виглядає спотвореним.
Сателітні кратери
Ксенофан | Координати | Діаметр, км |
---|---|---|
A | 60°04′ пн. ш. 84°50′ зх. д. / 60.07° пн. ш. 84.83° зх. д. | 43,2 |
B | 59°29′ пн. ш. 80°34′ зх. д. / 59.48° пн. ш. 80.56° зх. д. | 14,4 |
C | 59°35′ пн. ш. 78°57′ зх. д. / 59.58° пн. ш. 78.95° зх. д. | 9,9 |
D | 58°37′ пн. ш. 77°38′ зх. д. / 58.62° пн. ш. 77.63° зх. д. | 12,3 |
E | 58°04′ пн. ш. 85°44′ зх. д. / 58.06° пн. ш. 85.74° зх. д. | 15,7 |
F | 56°41′ пн. ш. 73°28′ зх. д. / 56.69° пн. ш. 73.46° зх. д. | 27,8 |
G | 56°56′ пн. ш. 75°59′ зх. д. / 56.94° пн. ш. 75.99° зх. д. | 7,3 |
K | 58°42′ пн. ш. 84°34′ зх. д. / 58.7° пн. ш. 84.56° зх. д. | 14,1 |
L | 54°49′ пн. ш. 78°32′ зх. д. / 54.81° пн. ш. 78.54° зх. д. | 22,4 |
M | 54°48′ пн. ш. 79°37′ зх. д. / 54.8° пн. ш. 79.62° зх. д. | 9,1 |
- Утворення сателітного кратера Ксенофан A відбулось у пізньоімбрійському періоді.
Див. також
Примітки
- Lunar Impact Crater Database [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
- Кратер Ксенофан на мапі LAC-21 (PDF). (PDF) оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 23 червня 2020.
- Довідник Міжнародного астрономічного союзу. оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 23 червня 2020.
- John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 23 березня 2015.
- Naosuke Sekiguchi, 1972. Catalogue of Central Peaks and Floor Objects of the Lunar Craters on the Visible Hemisphere. University of Tokyo Press and University Park Press.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ксенофан (місячний кратер) |
- Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2018.
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kra ter Ksenofa n lat Xenophanes velikij starodavnij meteoritnij krater u pivnichno zahidnij chastini vidimogo boku Misyacya Nazvu prisvoyeno na chest davnogreckogo poeta i filosofa Ksenofana bl 570 do n e bl 475 do n e j zatverdzheno Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom u 1935 roci Krater utvorivsya v donektarskomu periodi Harakteristiki krateraKsenofanSvitlina zonda Lunar Reconnaissance OrbiterKoordinati57 29 24 pn sh 82 00 36 zh d 57 49000000002777711 pn sh 82 01000000002778734 zh d 57 49000000002777711 82 01000000002778734Diametr117 6 kmGlibina3 140 kmDovgota rankovogo terminatora278 EponimKsenofanKsenofan Ne plutati z kraterom en Opis krateraNajblizhchimi susidami kratera Ksenofan ye krater Pochobut na zahodi krateri Smolyuhovskij i Panet na pivnichnomu zahodi krater Bul na pivnochi pivnichnomu zahodi krater en na pivnochi pivnichnomu shodi krater en na shodi krater en na pivdni i krater Volta yakij prilyagaye do kratera Ksenofan na pivdni pivdennomu zahodi Na pivdennij shid vid kratera Ksenofan znahoditsya Okean Bur Selenografichni koordinati centru kratera 57 29 pn sh 82 01 zh d 57 49 pn sh 82 01 zh d 57 49 82 01 diametr 117 6 km glibina 3 14 km Krater Ksenofan maye poligonalnu formu i praktichno povnistyu zrujnovanij za trivalij chas svogo isnuvannya Val suttyevo zgladzhenij i perekritij bezlichchyu krateriv riznogo rozmiru zahidna chastina valu rozsichena dekilkoma ushelinami do pivnichno zahidnoyi chastini valu prilyagaye velikij satelitnij krater Ksenofan A div nizhche Dno chashi kratera chastkovo virivnyane bazaltovoyu lavoyu osoblivo u shidnij chastini U pivdennij i pivnichno shidnij chastini chashi vidno zalishki dvoh velikih krateriv spoluchenih masivnim hrebtom u yakomu vidilyayutsya tri piki visotoyu 1100 1400 i 1200 m Za rahunok svogo roztashuvannya bilya pivnichno zahidnogo limbu Misyacya krater pri sposterezhennyah iz Zemli viglyadaye spotvorenim Satelitni krateriFragmenti map LAC 10 i LAC 21 Ksenofan Koordinati Diametr km A 60 04 pn sh 84 50 zh d 60 07 pn sh 84 83 zh d 60 07 84 83 Ksenofan A 43 2 B 59 29 pn sh 80 34 zh d 59 48 pn sh 80 56 zh d 59 48 80 56 Ksenofan B 14 4 C 59 35 pn sh 78 57 zh d 59 58 pn sh 78 95 zh d 59 58 78 95 Ksenofan C 9 9 D 58 37 pn sh 77 38 zh d 58 62 pn sh 77 63 zh d 58 62 77 63 Ksenofan D 12 3 E 58 04 pn sh 85 44 zh d 58 06 pn sh 85 74 zh d 58 06 85 74 Ksenofan E 15 7 F 56 41 pn sh 73 28 zh d 56 69 pn sh 73 46 zh d 56 69 73 46 Ksenofan F 27 8 G 56 56 pn sh 75 59 zh d 56 94 pn sh 75 99 zh d 56 94 75 99 Ksenofan G 7 3 K 58 42 pn sh 84 34 zh d 58 7 pn sh 84 56 zh d 58 7 84 56 Ksenofan K 14 1 L 54 49 pn sh 78 32 zh d 54 81 pn sh 78 54 zh d 54 81 78 54 Ksenofan L 22 4 M 54 48 pn sh 79 37 zh d 54 8 pn sh 79 62 zh d 54 8 79 62 Ksenofan M 9 1 Utvorennya satelitnogo kratera Ksenofan A vidbulos u piznoimbrijskomu periodi Div takozhSpisok krateriv na Misyaci Misyachnij krater Morfologichnij katalog krateriv Misyacya Planetna nomenklatura Selenografiya Selenologiya Piznye vazhke bombarduvannyaPrimitkiLunar Impact Crater Database 6 sichnya 2021 u Wayback Machine Lunar and Planetary Institute angl Krater Ksenofan na mapi LAC 21 PDF PDF originalu za 20 lyutogo 2013 Procitovano 23 chervnya 2020 Dovidnik Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu originalu za 2 lipnya 2018 Procitovano 23 chervnya 2020 John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 23 bereznya 2015 Naosuke Sekiguchi 1972 Catalogue of Central Peaks and Floor Objects of the Lunar Craters on the Visible Hemisphere University of Tokyo Press and University Park Press PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ksenofan misyachnij krater Opis kratera na sajti The Moon Wiki angl Arhiv originalu za 30 travnya 2018 Andersson L E and E A Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine NASA Reference Publication 1097 October 1982