Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крістіан Фрідріх Шенбейн нім Christian Friedrich Schönbein 18 жовтня 1799 Метцинген Баден Вюртемберг 29 серпня 1868 побл

Крістіан Фрідріх Шенбейн

Крістіан Фрідріх Шенбейн

Крістіан Фрідріх Шенбейн (нім. Christian Friedrich Schönbein; 18 жовтня 1799, Метцинген, Баден-Вюртемберг — 29 серпня 1868, поблизу Баден-Бадена) — німецько-швейцарський хімік, автор назви для науки геохімія.

Крістіан Фрідріх Шенбейн
image
Народився18 жовтня 1799(1799-10-18)[1][2][…]
Метцинген[5] або d, Ройтлінген, Тюбінген, Німеччина
Помер29 серпня 1868(1868-08-29)[1][2][…] (68 років)
Баден-Баден, Велике герцогство Баден
Похованняd
КраїнаШвейцарія
image Королівство Вюртемберг
Діяльністьхімік, політик, викладач університету
Alma materТюбінгенський університет і Університет Ерлангена—Нюрнберга
Знання мовнімецька
ЗакладБазельський університет
ЧленствоПрусська академія наук, Леопольдина, Французька академія наук, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, d, Королівське товариство Единбурга і d
Посадаd
Нагороди
image

d

d

d

Біографія

Навчався в Тюбінгенському і Ерлангенському університетах. Працював у Швейцарії, професор Базельського університету (з 1828), відкрив озон (1839), піроксилін (1845).

Перші його роботи були присвячені вивченню питання про пасивність заліза і пов'язаним з цим питанням електрохімічним дослідженням. У 1840 році під час дослідження окислення білого фосфору і електролізу води виділив хімічним шляхом озон. Про існування озону було відомо з 1785 року з дослідів про пропускання електричної іскри через кисень, Шенбейн описав хімічні методи отримання озону і дав йому назву від грецького слова дав.-гр. ózō («пахну») через його характерний запах. Озону присвячена його книга «Отримання озону хімічними способами» (нім. Ueber die Erzeugung des Ozon auf chemischem Wege) (Базель, 1844).

Подальші роботи Шенбейна стосуються відкриття їм , , піроксиліну (1845) і колодія. Існує історія про те, що Шенбейн відкрив піроксилін випадково. Під час експериментів з азотною кислотою він розлив її на фартух дружини і став сушити його біля печі, але фартух раптово вибухнув. При взаємодії бавовни фартуха з азотною кислотою утворилася нітроцелюлоза, що за своїми вибуховими властивостями перевершує порох. Шенбейн перший розробив прийнятний спосіб отримання нітроцелюлози. Були спроби застосувати її для виробництва «бездимного пороху», проте вони не увінчалися успіхом через високу вибухонебезпечність речовини. Вже після смерті Шенбейна англійські хіміки Фредерік Август Абель і Джеймс Дьюар на основі нітроцелюлози та нітрогліцерину розробили кордит, який використовувався як пороховий елемент у вогнепальній зброї й артилерії.

Велика частина його робіт надрукована в «Verhandlungen der Naturforschenden Gesellschaft in Basel» і в «Poggendorff's Annalen». Окремо їм видано: «Das Verhalten des Eisens zum Sauerstoff» (Базель, 1837); «Beiträge zur physik. Chemie» (ib., 1844); «Ueber die langsame und rasche Verbrennung der Körper in atmosphärischer Luft» (ib., 1845). Його біографію написав Hagenbach (Базель, 1868).

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Шёнбейн Кристиан Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крістіан Фрідріх Шенбейн


image Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kristian Fridrih Shenbejn nim Christian Friedrich Schonbein 18 zhovtnya 1799 Metcingen Baden Vyurtemberg 29 serpnya 1868 poblizu Baden Badena nimecko shvejcarskij himik avtor nazvi dlya nauki geohimiya Kristian Fridrih ShenbejnNarodivsya18 zhovtnya 1799 1799 10 18 1 2 Metcingen 5 abo d Rojtlingen Tyubingen NimechchinaPomer29 serpnya 1868 1868 08 29 1 2 68 rokiv Baden Baden Velike gercogstvo BadenPohovannyadKrayinaShvejcariya Korolivstvo VyurtembergDiyalnisthimik politik vikladach universitetuAlma materTyubingenskij universitet i Universitet Erlangena NyurnbergaZnannya movnimeckaZakladBazelskij universitetChlenstvoPrusska akademiya nauk Leopoldina Francuzka akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk d Korolivske tovaristvo Edinburga i dPosadadNagorodid d d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNavchavsya v Tyubingenskomu i Erlangenskomu universitetah Pracyuvav u Shvejcariyi profesor Bazelskogo universitetu z 1828 vidkriv ozon 1839 piroksilin 1845 Pershi jogo roboti buli prisvyacheni vivchennyu pitannya pro pasivnist zaliza i pov yazanim z cim pitannyam elektrohimichnim doslidzhennyam U 1840 roci pid chas doslidzhennya okislennya bilogo fosforu i elektrolizu vodi vidiliv himichnim shlyahom ozon Pro isnuvannya ozonu bulo vidomo z 1785 roku z doslidiv pro propuskannya elektrichnoyi iskri cherez kisen Shenbejn opisav himichni metodi otrimannya ozonu i dav jomu nazvu vid greckogo slova dav gr ozō pahnu cherez jogo harakternij zapah Ozonu prisvyachena jogo kniga Otrimannya ozonu himichnimi sposobami nim Ueber die Erzeugung des Ozon auf chemischem Wege Bazel 1844 Podalshi roboti Shenbejna stosuyutsya vidkrittya yim piroksilinu 1845 i kolodiya Isnuye istoriya pro te sho Shenbejn vidkriv piroksilin vipadkovo Pid chas eksperimentiv z azotnoyu kislotoyu vin rozliv yiyi na fartuh druzhini i stav sushiti jogo bilya pechi ale fartuh raptovo vibuhnuv Pri vzayemodiyi bavovni fartuha z azotnoyu kislotoyu utvorilasya nitrocelyuloza sho za svoyimi vibuhovimi vlastivostyami perevershuye poroh Shenbejn pershij rozrobiv prijnyatnij sposib otrimannya nitrocelyulozi Buli sprobi zastosuvati yiyi dlya virobnictva bezdimnogo porohu prote voni ne uvinchalisya uspihom cherez visoku vibuhonebezpechnist rechovini Vzhe pislya smerti Shenbejna anglijski himiki Frederik Avgust Abel i Dzhejms Dyuar na osnovi nitrocelyulozi ta nitroglicerinu rozrobili kordit yakij vikoristovuvavsya yak porohovij element u vognepalnij zbroyi j artileriyi Velika chastina jogo robit nadrukovana v Verhandlungen der Naturforschenden Gesellschaft in Basel i v Poggendorff s Annalen Okremo yim vidano Das Verhalten des Eisens zum Sauerstoff Bazel 1837 Beitrage zur physik Chemie ib 1844 Ueber die langsame und rasche Verbrennung der Korper in atmospharischer Luft ib 1845 Jogo biografiyu napisav Hagenbach Bazel 1868 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Shyonbejn Kristian Fridrih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kristian Fridrih Shenbejn Shenbejn Hristian Fridrih Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref V A Volkov Vydayushiesya himiki mira M Vysshaya shkola 1991 ros Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ