Крупський Олександр Кирилович | |
---|---|
Крупский Александр Кириллович | |
Крупський Олександр Кирилович | |
Народився | 28 серпня 1845 Санкт-Петербург |
Помер | 20 квітня 1911 (65 років) Санкт-Петербург |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет, Федеральна вища технічна школа Цюриха, Лейпцизький університет |
Галузь | хімічна технологія |
Заклад | Петербурзька академія наук, Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут |
Посада | викладач |
Вчене звання | професор |
Відомі учні | професори Порай-Кошиць О. Є., П. П. Федотьєв, А. М. Соколов й ін. |
Членство | Петербурзька академія наук |
Батько | священик Крупський Кирило Кирилович |
Крупський Олександр Кирилович у Вікісховищі |
Олекса́ндр Кири́лович Кру́пський (рос. Крупский Александр Кириллович, нім. Alexander Kirillowitsch Krupski; *28 серпня 1845 р. м. Санкт-Петербург — †20 квітня 1911 р. Санкт-Петербург) — російський хімік-технолог українського походження, професор, винахідник, його праці присвячені теорії хімічної технології, ним розроблені найважливіші принципи хімічної технології та узагальнені у самостійну науку про процеси й апарати хімічної технології, дійсний статський радник, є одним із засновників Російського хімічного товариства. Він визнаний серед «Великих людей Росії».
Біографія
У 1845 р. народився у м. Санкт-Петербург столиці Російської імперії, батьком його був православний протоієрей з Поділля Крупський Кирило Кирилович, один із старіших законовчителів військового відомства, капелан. Походив зі старовинного шляхетного роду Крупських. Навчався у V-й гімназії м. Санкт-Петербург.
У 1867 р. — закінчив навчання на фізико-математичному факультеті університету м. Санкт-Петербург. Біля 3-х років навчався за кордоном:
- курси Цюрихської політехніки в Федеральній вищій технічній школі Цюриха (нім. Eidgenössisches Polytechnikum in Zürich), потім у
- Лейпцизькому університеті;
та працював у лабораторіях Й. Вісліценуса (м. Цюрих), А. Кольбе й Адольфа Штрекера (м. Лейпциг). До викладацької діяльності стає відомим для техніків як засновник Петербурзького альбумінового заводу, де був потім керівником при будівництві пивоварного заводу П. Дурдіна (броварні) й будівельник масло-екстракційного заводу С. Д. Башмакова в Тамбовській губернії.
4 січня 1868 р. — став одним із засновників Російського хімічного товариства. Від осені 1871 р. — за рекомендацією Д. І. Менделєєва й відповідно конкурсу обраний викладачем хімічної технології в Петербурзькому технологічному інституті, якому й присвятив подальшу свою діяльність у званні професора від 1877 р.. З 1877 р. — найголовніша його заслуга, як діяча в царині викладання техніки, полягає в поліпшенні й розвиткові методів викладання, у заснуванні узагальнювальних науково-технічних принципів, які призводили до належного оволодівання масою практичного матеріалу, необхідної для техніка у знанні прийомів, засобів й знарядь заводсько-технічної справи. У сухі рецепти кількісного співвідношення реагуючих речовин, у практику конструкції апаратів і знарядь виробництва він вніс узагальнення, засновані переважно на принципах фізичної хімії. Навпомацки, навичкою й інстинктом добуті дані він яскраво освітлював з погляду законів швидкості реакцій і принципу максимальної роботи при взаємодії зустрічних мас. Суха технологія мінеральних речовин перетворилася в струнку наукову дисципліну. Здатність його до узагальнення особливо позначилася у відкритті так званих «коефіцієнтів робочої здатності печі» (пірометричний ефект печі є немов би функцією відносини поверхні решітки до поверхні поду). Він був творцем цілої наукової школи, і в особі його учнів наука й техніка одержала ряд видатних діячів у царині виробництва кераміки, склоробства (гутництва), цементного виробництва: це в першу чергу професор П. П. Федотьєв, А. М. Соколов та інші. Для своїх численних слухачів А. К. Крупский був передусім видатним педагогом, котрий сприяв формуванню інженерного мислення. Майже 40 років він викладав лекції живою й образною мовою, його виступи були насичені посиланнями на літературні джерела й матеріали безпосередніх досліджень на фабриках і заводах. Велику увагу він приділяв питанням проектування на старших курсах. Звичайні бесіди зі студентами (слухачами) по окремих ескізах він майстерно перетворював в імпровізовані лекції про новітні досягнення в галузі науки й техніки.
Постійно бував делегатом на всесвітніх й російських виставках, починаючи із С.-Петербурзької виставки 1870 р. (потім на московській 1872 р., віденської 1873 р., паризької 1878 р., московської 1882 р., паризької 1889 р.. Відстежував усі сучасні досягнення світу. У 1893 р. Навчальний Комітет Технологічного Інституту відрядив професора Крупського О. на відкриття виставки у м. Чикаго (США) до відділу хімічної технології. Пропозиції вченого Крупського О. після повернення з Америки були покладені в основу реорганізації діяльності Технологічного інституту при підготовці інженерних кадрів для промислових виробництв Російської імперії.
У 1909 р. — одним з перших у Росії опублікував курс процесів і апаратів хімічної технології, у якому описав виробничі хімічні процеси на основі принципів фізичної хімії. Ініціатор застосування нафтового опалення для скловарної печі. Розробив теорію промислових пічних (грубних) обладнань, винайшов методи розрахунку топок, першим увів поняття так званого «пічного (грубного) коефіцієнту». Він вів досліди з водопідйомними й повітродувними інжекторами Ернста Кертінга (нім. Ernst Körting; 1842—1921), винайшов і запропонував холодильну установку для залізничного транспорту ( або рефрижераторний вагон) тощо. Одночасно керував будівництвом хімічних заводів. Розробив прийоми вилуговування овечої вовни й ін. Володів декількома мовами. 20 квітня 1911 р. — помер у м. Санкт-Петербург.
Публікації
Основні його наукові дослідження присвячені формуванню основ теорії хімічної технології. У праці «Початкові глави вчення про проектування за хімічною технологією», особливу увагу він приділив фізико-хімічним явищам і складанню єдиної класифікації хіміко-технологічних процесів (періодичних, безперервних і змішаних).
- Із друкованих праць відомі: «Пивоварне виробництво за кордоном»; «Російська хімічна промисловість»; «Альбумін із крові»; окремі глави про засоби, знаряддя й прийоми технічного господарства (надруковано у «Віснику промисловості»); «Про російські скляні заводи» (також там); «До 50-ліття портландцементної справи в Росії»;
- «Застосування приймання прискореного випару в потоці повітря й теоретичні дослідження, зроблені з модельним вагоном-льодовиком на станціях і в дорозі», і багато інших статей в «Журналі російського хімічного товариства» і московському «Віснику Промисловості» Крєчетова;
- Не втратили і нині своєї актуальності його статті: «Фаянс», «Цегельне виробництво», «Кокс», «Порцеляна», «Кахлі», «Вапно у техніці», «Дзеркальне виробництво» тощо.
- Опублікував (1884–1885 рр.) навчальний курс «Скляне виробництво».
Примітки
- «Большая биографическая энциклопедия», © Академик, 2000—2010, Крупский Александр Кириллович. [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Великие люди России: Крупский Александр Кириллович [ 10 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.) . Музей Истории СПбГТИ(ТУ). Архів оригіналу за 14.01.2021. Процитовано 14 січня 2021.
- Биографический словарь — Крупский Александр Кириллович [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Музей СПбГТИ (ТУ)- Александр Кириллович Крупский (1845—1911) [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Биографический словарь (Крупский Александр Кириллович) [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- «Новый энциклопедический словарь», изд. «Брокгауз Ф. А. и Эфрон И. А.», г. Санкт-Петербург, 1915 г. — Т.23 (Котошихин—Ламберт), С.489-490. (рос.)
- Соколов А., «Памяти А. К. Крупского» // «Известия Технологического института императора Николая I», 1912 г. — Т.21, С.203-208. (рос.)
- Безбородов М. А., Шур М. Ф., «Работы А. К. Крупского в области стеклотехники», «Стекло и керамика», 1952 г., № 6. (рос.)
- Пятидесятилетие С.-Петербургской пятой гимназии. 1845—1895 / Иванов К. А. — СПб., 1896. — 399 с. разд. паг. — Паг. 2-3. (рос.)
- Волков С. В., Высшее чиновничество Российской империи. Краткий словарь. — М.: Русский фонд содействия образованию и науке, 2016. — 800 с. — 1000 экз. (рос.)
- Geraldica. Исторический сборник. Т.1 / Сост. Шапошников Н. В. — СПб.: Паровая Скоропечатня Г. П. Пожарова, 1900. (рос.)
- [ru], «Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]»: В 4 т. — Т. 4. — Москва, 1960 г. — С.256. (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крупський Олександр Кирилович
- Книги Крупского А. К. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Российская государственная библиотека» (Электронный каталог) (рос.)
- «Крупский Александр Кириллович», Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, С.-Петербургъ, 1890—1907 [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite];
- Крупский Александр Кириллович (1845—1911) [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ; (рос.)
- КРУПСКИЙ Александр Кириллович (1845—1911); (рос.)
- КРУПСКИЙ Александр Кириллович (1845—1911)[недоступне посилання з липня 2019]; (рос.)
- Крупский Александр Кириллович [ 11 липня 2012 у Wayback Machine.]; (рос.)
- ВсеСлова. Ру — Коллекция словарей «Крупский александр кириллович» [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]; (рос.)
- ; (рос.)
- Личности. КРУПСКИЙ Александр Кириллович; (рос.)
- ; (рос.)
- Большая биографическая энциклопедия. Крупский, Александр Кириллович — Биография [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.]; (рос.)
- ; (рос.)
- Большой Энциклопедический словарь. КРУПСКИЙ Александр Кириллович [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]; (рос.)
- КРУПСКИЙ Александр Кириллович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; (рос.)
- Крупский Александр Кириллович [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.]; (рос.)
- Крупский Александр Кириллович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krupskij Batko Posada Diti Druzhina Mati Krupskij Oleksandr KirilovichKrupskij Aleksandr KirillovichKrupskij Oleksandr Kirilovich Krupskij Oleksandr KirilovichNarodivsya28 serpnya 1845 1845 08 28 Sankt PeterburgPomer20 kvitnya 1911 1911 04 20 65 rokiv Sankt PeterburgKrayinaRosijska imperiyaDiyalnisthimikAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Federalna visha tehnichna shkola Cyuriha Lejpcizkij universitetGaluzhimichna tehnologiyaZakladPeterburzka akademiya nauk Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institutPosadavikladachVchene zvannyaprofesorVidomi uchniprofesori Poraj Koshic O Ye P P Fedotyev A M Sokolov j in ChlenstvoPeterburzka akademiya naukBatkosvyashenik Krupskij Kirilo Kirilovich Krupskij Oleksandr Kirilovich u Vikishovishi Oleksa ndr Kiri lovich Kru pskij ros Krupskij Aleksandr Kirillovich nim Alexander Kirillowitsch Krupski 28 serpnya 1845 18450828 r m Sankt Peterburg 20 kvitnya 1911 r Sankt Peterburg rosijskij himik tehnolog ukrayinskogo pohodzhennya profesor vinahidnik jogo praci prisvyacheni teoriyi himichnoyi tehnologiyi nim rozrobleni najvazhlivishi principi himichnoyi tehnologiyi ta uzagalneni u samostijnu nauku pro procesi j aparati himichnoyi tehnologiyi dijsnij statskij radnik ye odnim iz zasnovnikiv Rosijskogo himichnogo tovaristva Vin viznanij sered Velikih lyudej Rosiyi BiografiyaU 1845 r narodivsya u m Sankt Peterburg stolici Rosijskoyi imperiyi batkom jogo buv pravoslavnij protoiyerej z Podillya Krupskij Kirilo Kirilovich odin iz starishih zakonovchiteliv vijskovogo vidomstva kapelan Pohodiv zi starovinnogo shlyahetnogo rodu Krupskih Navchavsya u V j gimnaziyi m Sankt Peterburg U 1867 r zakinchiv navchannya na fiziko matematichnomu fakulteti universitetu m Sankt Peterburg Bilya 3 h rokiv navchavsya za kordonom kursi Cyurihskoyi politehniki v Federalnij vishij tehnichnij shkoli Cyuriha nim Eidgenossisches Polytechnikum in Zurich potim u Lejpcizkomu universiteti ta pracyuvav u laboratoriyah J Vislicenusa m Cyurih A Kolbe j Adolfa Shtrekera m Lejpcig Do vikladackoyi diyalnosti staye vidomim dlya tehnikiv yak zasnovnik Peterburzkogo albuminovogo zavodu de buv potim kerivnikom pri budivnictvi pivovarnogo zavodu P Durdina brovarni j budivelnik maslo ekstrakcijnogo zavodu S D Bashmakova v Tambovskij guberniyi 4 sichnya 1868 r stav odnim iz zasnovnikiv Rosijskogo himichnogo tovaristva Vid oseni 1871 r za rekomendaciyeyu D I Mendelyeyeva j vidpovidno konkursu obranij vikladachem himichnoyi tehnologiyi v Peterburzkomu tehnologichnomu instituti yakomu j prisvyativ podalshu svoyu diyalnist u zvanni profesora vid 1877 r Z 1877 r najgolovnisha jogo zasluga yak diyacha v carini vikladannya tehniki polyagaye v polipshenni j rozvitkovi metodiv vikladannya u zasnuvanni uzagalnyuvalnih naukovo tehnichnih principiv yaki prizvodili do nalezhnogo ovolodivannya masoyu praktichnogo materialu neobhidnoyi dlya tehnika u znanni prijomiv zasobiv j znaryad zavodsko tehnichnoyi spravi U suhi recepti kilkisnogo spivvidnoshennya reaguyuchih rechovin u praktiku konstrukciyi aparativ i znaryad virobnictva vin vnis uzagalnennya zasnovani perevazhno na principah fizichnoyi himiyi Navpomacki navichkoyu j instinktom dobuti dani vin yaskravo osvitlyuvav z poglyadu zakoniv shvidkosti reakcij i principu maksimalnoyi roboti pri vzayemodiyi zustrichnih mas Suha tehnologiya mineralnih rechovin peretvorilasya v strunku naukovu disciplinu Zdatnist jogo do uzagalnennya osoblivo poznachilasya u vidkritti tak zvanih koeficiyentiv robochoyi zdatnosti pechi pirometrichnij efekt pechi ye nemov bi funkciyeyu vidnosini poverhni reshitki do poverhni podu Vin buv tvorcem ciloyi naukovoyi shkoli i v osobi jogo uchniv nauka j tehnika oderzhala ryad vidatnih diyachiv u carini virobnictva keramiki sklorobstva gutnictva cementnogo virobnictva ce v pershu chergu profesor P P Fedotyev A M Sokolov ta inshi Dlya svoyih chislennih sluhachiv A K Krupskij buv peredusim vidatnim pedagogom kotrij spriyav formuvannyu inzhenernogo mislennya Majzhe 40 rokiv vin vikladav lekciyi zhivoyu j obraznoyu movoyu jogo vistupi buli nasicheni posilannyami na literaturni dzherela j materiali bezposerednih doslidzhen na fabrikah i zavodah Veliku uvagu vin pridilyav pitannyam proektuvannya na starshih kursah Zvichajni besidi zi studentami sluhachami po okremih eskizah vin majsterno peretvoryuvav v improvizovani lekciyi pro novitni dosyagnennya v galuzi nauki j tehniki Postijno buvav delegatom na vsesvitnih j rosijskih vistavkah pochinayuchi iz S Peterburzkoyi vistavki 1870 r potim na moskovskij 1872 r videnskoyi 1873 r parizkoyi 1878 r moskovskoyi 1882 r parizkoyi 1889 r Vidstezhuvav usi suchasni dosyagnennya svitu U 1893 r Navchalnij Komitet Tehnologichnogo Institutu vidryadiv profesora Krupskogo O na vidkrittya vistavki u m Chikago SShA do viddilu himichnoyi tehnologiyi Propoziciyi vchenogo Krupskogo O pislya povernennya z Ameriki buli pokladeni v osnovu reorganizaciyi diyalnosti Tehnologichnogo institutu pri pidgotovci inzhenernih kadriv dlya promislovih virobnictv Rosijskoyi imperiyi U 1909 r odnim z pershih u Rosiyi opublikuvav kurs procesiv i aparativ himichnoyi tehnologiyi u yakomu opisav virobnichi himichni procesi na osnovi principiv fizichnoyi himiyi Iniciator zastosuvannya naftovogo opalennya dlya sklovarnoyi pechi Rozrobiv teoriyu promislovih pichnih grubnih obladnan vinajshov metodi rozrahunku topok pershim uviv ponyattya tak zvanogo pichnogo grubnogo koeficiyentu Vin viv doslidi z vodopidjomnimi j povitroduvnimi inzhektorami Ernsta Kertinga nim Ernst Korting 1842 1921 vinajshov i zaproponuvav holodilnu ustanovku dlya zaliznichnogo transportu abo refrizheratornij vagon tosho Odnochasno keruvav budivnictvom himichnih zavodiv Rozrobiv prijomi vilugovuvannya ovechoyi vovni j in Volodiv dekilkoma movami 20 kvitnya 1911 r pomer u m Sankt Peterburg PublikaciyiLogotip Vikiteki U Vikidzherelah ye originali tekstiv slovnikovi statti Oleksandra Krupskogo Osnovni jogo naukovi doslidzhennya prisvyacheni formuvannyu osnov teoriyi himichnoyi tehnologiyi U praci Pochatkovi glavi vchennya pro proektuvannya za himichnoyu tehnologiyeyu osoblivu uvagu vin pridiliv fiziko himichnim yavisham i skladannyu yedinoyi klasifikaciyi himiko tehnologichnih procesiv periodichnih bezperervnih i zmishanih Iz drukovanih prac vidomi Pivovarne virobnictvo za kordonom Rosijska himichna promislovist Albumin iz krovi okremi glavi pro zasobi znaryaddya j prijomi tehnichnogo gospodarstva nadrukovano u Visniku promislovosti Pro rosijski sklyani zavodi takozh tam Do 50 littya portlandcementnoyi spravi v Rosiyi Zastosuvannya prijmannya priskorenogo viparu v potoci povitrya j teoretichni doslidzhennya zrobleni z modelnim vagonom lodovikom na stanciyah i v dorozi i bagato inshih statej v Zhurnali rosijskogo himichnogo tovaristva i moskovskomu Visniku Promislovosti Kryechetova Ne vtratili i nini svoyeyi aktualnosti jogo statti Fayans Cegelne virobnictvo Koks Porcelyana Kahli Vapno u tehnici Dzerkalne virobnictvo tosho Opublikuvav 1884 1885 rr navchalnij kurs Sklyane virobnictvo Primitki Bolshaya biograficheskaya enciklopediya c Akademik 2000 2010 Krupskij Aleksandr Kirillovich 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Velikie lyudi Rossii Krupskij Aleksandr Kirillovich 10 travnya 2013 u Wayback Machine ros ros Muzej Istorii SPbGTI TU Arhiv originalu za 14 01 2021 Procitovano 14 sichnya 2021 Biograficheskij slovar Krupskij Aleksandr Kirillovich 28 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Muzej SPbGTI TU Aleksandr Kirillovich Krupskij 1845 1911 15 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Biograficheskij slovar Krupskij Aleksandr Kirillovich 28 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Dzherela Novyj enciklopedicheskij slovar izd Brokgauz F A i Efron I A g Sankt Peterburg 1915 g T 23 Kotoshihin Lambert S 489 490 ros Sokolov A Pamyati A K Krupskogo Izvestiya Tehnologicheskogo instituta imperatora Nikolaya I 1912 g T 21 S 203 208 ros Bezborodov M A Shur M F Raboty A K Krupskogo v oblasti steklotehniki Steklo i keramika 1952 g 6 ros Pyatidesyatiletie S Peterburgskoj pyatoj gimnazii 1845 1895 Ivanov K A SPb 1896 399 s razd pag Pag 2 3 ros Volkov S V Vysshee chinovnichestvo Rossijskoj imperii Kratkij slovar M Russkij fond sodejstviya obrazovaniyu i nauke 2016 800 s 1000 ekz ISBN 978 5 91244 166 0 ros Geraldica Istoricheskij sbornik T 1 Sost Shaposhnikov N V SPb Parovaya Skoropechatnya G P Pozharova 1900 ros ru Slovar psevdonimov russkih pisatelej uchenyh i obshestvennyh deyatelej 6 bereznya 2016 u Wayback Machine V 4 t T 4 Moskva 1960 g S 256 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krupskij Oleksandr Kirilovich Knigi Krupskogo A K 4 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka Elektronnyj katalog ros Krupskij Aleksandr Kirillovich Enciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona S Peterburg 1890 1907 Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite Krupskij Aleksandr Kirillovich 1845 1911 29 listopada 2010 u Wayback Machine ros ros KRUPSKIJ Aleksandr Kirillovich 1845 1911 ros KRUPSKIJ Aleksandr Kirillovich 1845 1911 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Krupskij Aleksandr Kirillovich 11 lipnya 2012 u Wayback Machine ros VseSlova Ru Kollekciya slovarej Krupskij aleksandr kirillovich 13 grudnya 2013 u Wayback Machine ros ros Lichnosti KRUPSKIJ Aleksandr Kirillovich ros ros Bolshaya biograficheskaya enciklopediya Krupskij Aleksandr Kirillovich Biografiya 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros ros Bolshoj Enciklopedicheskij slovar KRUPSKIJ Aleksandr Kirillovich 24 grudnya 2013 u Wayback Machine ros KRUPSKIJ Aleksandr Kirillovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Krupskij Aleksandr Kirillovich 28 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Krupskij Aleksandr Kirillovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros