Круговець-Калініно (біл. Кругавец-Калініна, до 1920 року — Круговець) — агромістечко в Добруському районі Гомельської області. Центр Круговець-Калінінської сільської ради.
агромістечко | ||||
Транслітерація назви | Kruhaviec-Kalinina | |||
---|---|---|---|---|
Будинок культури | ||||
Основні дані | ||||
52°08′38″ пн. ш. 31°41′33″ сх. д. / 52.14389° пн. ш. 31.69250° сх. д.Координати: 52°08′38″ пн. ш. 31°41′33″ сх. д. / 52.14389° пн. ш. 31.69250° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська | |||
Район | Добруський | |||
Рада | Круговець-Калінінська сільська рада | |||
Перша згадка | XVIII століття | |||
Населення | 1034 осіб (2019) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 247085 | |||
Телефонний код | +375-2333 | |||
Водний об'єкт | озеро Мох | |||
Транспорт, відстані | ||||
Найближча залізнична станція | Круговець (3 км) | |||
До Мінська | ||||
- фізична | 338 км | |||
- залізницею | 368 км | |||
До обласного центру | ||||
- залізницею | 68 км | |||
- автошляхами | 61 км | |||
Круговець-Калініно | ||||
Круговець-Калініно Круговець-Калініно (Гомельська область) | ||||
Круговець-Калініно у Вікісховищі |
Географія
Круговець-Калініно розташоване за 46 км на південний схід від районного центру Добруш, за 61 км від Гомеля, за 3 км від залізничної станції Круговець на відгалуженій лінії Терехівка — Круговець від залізничної лінії Бахмач — Гомель.
Примітним природним об'єктом є невелике, заболочене по берегах, озеро посеред агромістечка. Озеро має народну назву Мох та острівець.
Історія
За письмовими джерелами населений пункт відомий з XVIII століття, як село Бєлицького повіту Могильовської губернії. 1816 року у селі побудована дерев'яна церква. З 1848 року село перебувало у володінні поміщиці Є. І. Савицької. У другій половині XIX століття розпочала роботу перша хлібозапасна крамниця.
Станом на 1897 рік село в складі Поповської волості Гомельського повіту Могильовської губернії, в якому розташовувалися церква, 2 хлібозапасних магазину, 3 лавки, корчма. Відкрито народне училище, станом на 1889 рік в ньому навчалося 78 учнів.
До 1920 року село мало назву — Круговець. 1926 року відкриті поштове відділення та школа. З 8 грудня 1926 року є центром Круговець-Калінінської сільської ради Краснобудського району, з 4 серпня 1927 року — Тереховського району, з 25 грудня 1962 року — Добруського району Гомельського округу. З 20 лютого 1938 року — в складі Гомельської області.
У 1929 році організовано 2 колгоспи. Працювали 4 вітряки, кінні круподробілки, 2 кузні, маслобійня. У 1930-ті роки села Круговець та Калініно були об'єднані в одне, з того часу село має назву — Круговець-Калініно.
Під час Другої світової війни, в період німецько-фашистської окупації мешканці села активно допомагали партизанам, що діяли в Добруському районі і на території Чернігівської області партизанського загону під командуванням Георгія Івановича Артазея. Цей загін входив до складу партизанського з'єднання Сидора Ковпака. У цьому загоні воював і уродженець села Ломоносов Петро Михайлович (1923 р. н.). Відступаючи, у 1943 році, фашистські окупанти спалили все село. 25 вересня 1943 року звільнено радянськими військами. У боях за село загинуло 27 радянських солдатів та один партизан, які поховані у братській могилі в центрі села. На фронтах і партизанській боротьбі загинули 222 мешканця села.
Зв'язковим партизанського загону була Ірина Агафоновна Хворосткова, яка врятувала 22 радянських солдат, які перебували у полоні фашистів, що знаходилися у колгоспному стодолі. Після війни Ірина Зворосткова закінчила Гомельське медичне училище і тривалий час працювала фельдшером Добруського району, більшу частину часу замінюючи й лікаря. Про цю сторінку історії села розповів письменник Євген Гуцало в своїй книзі «З вогню воскресли».
З 1959 року село було центром колгоспу імені Михайла Фрунзе. У селі були побудовані середня школа, амбулаторія, Будинок культури, бібліотека, дитячий садочок, відділення зв'язку.
1964 року, на честь загиблих у Другій світовій війні, в центрі села встановлено 4 стели та мармурові дошки з іменами загиблих.
До складу Круговець-Калінінської сільської ради входили нині неіснуючі селища: до 1969 року — Круглий, до 1974 року — Городок.
У 1980-ті роки побудована цегляна школа. Влітку 1986 року побудовані цегляні будинки на 50 сімей, у яких оселилися переселені мешканці з забруднених територій після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Рішенням Добруської районної ради депутатів від 23 лютого 2010 року № 191 село Круговець-Калініно Круговець-Калінінської сільської ради Добруського району перетворено на агромістечко Круговець-Калініно.
Населення
Чисельність населення агромістечка становить 1034 особи, з них: дітей 0-15 років — 172, працездатного населення — 692, пенсіонерів — 170 осіб.
1886 | 1897 | 1959 | 2004 | 2019 |
---|---|---|---|---|
1172 | 1317 | 557 | 1050 | 1034 |
1848 | 1886 | 1897 | 1959 | 2004 |
---|---|---|---|---|
106 | 166 | 233 | ? | 402 |
Соціально-культурна сфера
- 2 крамниці
- Пункт громадського харчування.
- Амбулаторія (на 100 відвідувань у зміну).
- Відділення поштового зв'язку.
- Середня школа (на 464 учнів).
- Будинок культури (на 150 місць).
- Бібліотека.
Транспорт
Агромістечко охоплено транспортним сполученням автошляхом Тереховка — Гомель. На відгалуженій лінії від станції Терехівка розташована тупикова залізнична станція Круговець, від якої є щоденне пасажирське сполучення з обласним центром регіональними потягами економкласу.
Див. також
Примітки
- Круговець-Калініно на сайті wikimapia [ 17 травня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Євген Гуцало. «З вогню воскресли». Київ, вид. «Молодь», 1978
- Решение Добрушского районного Совета депутатов от 23 февраля 2010 года № 191 «О преобразовании некоторых сельских населённых пунктов Добрушского района в агрогородки» : [арх. 18.06.2018] // Национальный правовой интернет-портал Республики Беларусь.
Посилання
- Агромістечко Круговець-Калініно // Сайт Добруського районного виконавчого комітету. (рос.)
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 1, кн. 1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krugovec Kalinino bil Krugavec Kalinina do 1920 roku Krugovec agromistechko v Dobruskomu rajoni Gomelskoyi oblasti Centr Krugovec Kalininskoyi silskoyi radi agromistechko Krugovec Kalinino bil Krugavec KalininaTransliteraciya nazvi Kruhaviec Kalinina Budinok kulturi Osnovni dani52 08 38 pn sh 31 41 33 sh d 52 14389 pn sh 31 69250 sh d 52 14389 31 69250 Koordinati 52 08 38 pn sh 31 41 33 sh d 52 14389 pn sh 31 69250 sh d 52 14389 31 69250Krayina BilorusOblast GomelskaRajon DobruskijRada Krugovec Kalininska silska radaPersha zgadka XVIII stolittyaNaselennya 1034 osib 2019 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 247085Telefonnij kod 375 2333Vodnij ob yekt ozero Moh Transport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Krugovec 3 km Do Minska fizichna 338 km zalizniceyu 368 km Do oblasnogo centru zalizniceyu 68 km avtoshlyahami 61 km Krugovec Kalinino Krugovec KalininoKrugovec Kalinino Gomelska oblast Krugovec Kalinino u VikishovishiGeografiyaKrugovec Kalinino roztashovane za 46 km na pivdennij shid vid rajonnogo centru Dobrush za 61 km vid Gomelya za 3 km vid zaliznichnoyi stanciyi Krugovec na vidgaluzhenij liniyi Terehivka Krugovec vid zaliznichnoyi liniyi Bahmach Gomel Primitnim prirodnim ob yektom ye nevelike zabolochene po beregah ozero posered agromistechka Ozero maye narodnu nazvu Moh ta ostrivec IstoriyaZa pismovimi dzherelami naselenij punkt vidomij z XVIII stolittya yak selo Byelickogo povitu Mogilovskoyi guberniyi 1816 roku u seli pobudovana derev yana cerkva Z 1848 roku selo perebuvalo u volodinni pomishici Ye I Savickoyi U drugij polovini XIX stolittya rozpochala robotu persha hlibozapasna kramnicya Stanom na 1897 rik selo v skladi Popovskoyi volosti Gomelskogo povitu Mogilovskoyi guberniyi v yakomu roztashovuvalisya cerkva 2 hlibozapasnih magazinu 3 lavki korchma Vidkrito narodne uchilishe stanom na 1889 rik v nomu navchalosya 78 uchniv Do 1920 roku selo malo nazvu Krugovec 1926 roku vidkriti poshtove viddilennya ta shkola Z 8 grudnya 1926 roku ye centrom Krugovec Kalininskoyi silskoyi radi Krasnobudskogo rajonu z 4 serpnya 1927 roku Terehovskogo rajonu z 25 grudnya 1962 roku Dobruskogo rajonu Gomelskogo okrugu Z 20 lyutogo 1938 roku v skladi Gomelskoyi oblasti U 1929 roci organizovano 2 kolgospi Pracyuvali 4 vitryaki kinni krupodrobilki 2 kuzni maslobijnya U 1930 ti roki sela Krugovec ta Kalinino buli ob yednani v odne z togo chasu selo maye nazvu Krugovec Kalinino Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v period nimecko fashistskoyi okupaciyi meshkanci sela aktivno dopomagali partizanam sho diyali v Dobruskomu rajoni i na teritoriyi Chernigivskoyi oblasti partizanskogo zagonu pid komanduvannyam Georgiya Ivanovicha Artazeya Cej zagin vhodiv do skladu partizanskogo z yednannya Sidora Kovpaka U comu zagoni voyuvav i urodzhenec sela Lomonosov Petro Mihajlovich 1923 r n Vidstupayuchi u 1943 roci fashistski okupanti spalili vse selo 25 veresnya 1943 roku zvilneno radyanskimi vijskami U boyah za selo zaginulo 27 radyanskih soldativ ta odin partizan yaki pohovani u bratskij mogili v centri sela Na frontah i partizanskij borotbi zaginuli 222 meshkancya sela Zv yazkovim partizanskogo zagonu bula Irina Agafonovna Hvorostkova yaka vryatuvala 22 radyanskih soldat yaki perebuvali u poloni fashistiv sho znahodilisya u kolgospnomu stodoli Pislya vijni Irina Zvorostkova zakinchila Gomelske medichne uchilishe i trivalij chas pracyuvala feldsherom Dobruskogo rajonu bilshu chastinu chasu zaminyuyuchi j likarya Pro cyu storinku istoriyi sela rozpoviv pismennik Yevgen Gucalo v svoyij knizi Z vognyu voskresli Z 1959 roku selo bulo centrom kolgospu imeni Mihajla Frunze U seli buli pobudovani serednya shkola ambulatoriya Budinok kulturi biblioteka dityachij sadochok viddilennya zv yazku 1964 roku na chest zagiblih u Drugij svitovij vijni v centri sela vstanovleno 4 steli ta marmurovi doshki z imenami zagiblih Do skladu Krugovec Kalininskoyi silskoyi radi vhodili nini neisnuyuchi selisha do 1969 roku Kruglij do 1974 roku Gorodok U 1980 ti roki pobudovana ceglyana shkola Vlitku 1986 roku pobudovani ceglyani budinki na 50 simej u yakih oselilisya pereseleni meshkanci z zabrudnenih teritorij pislya katastrofi na Chornobilskij AES Rishennyam Dobruskoyi rajonnoyi radi deputativ vid 23 lyutogo 2010 roku 191 selo Krugovec Kalinino Krugovec Kalininskoyi silskoyi radi Dobruskogo rajonu peretvoreno na agromistechko Krugovec Kalinino NaselennyaChiselnist naselennya agromistechka stanovit 1034 osobi z nih ditej 0 15 rokiv 172 pracezdatnogo naselennya 692 pensioneriv 170 osib Zmina chiselnosti naselennya 1886 1897 1959 2004 2019 1172 1317 557 1050 1034 Zmina chiselnosti domogospodarstv 1848 1886 1897 1959 2004 106 166 233 402Socialno kulturna sfera2 kramnici Punkt gromadskogo harchuvannya Ambulatoriya na 100 vidviduvan u zminu Viddilennya poshtovogo zv yazku Serednya shkola na 464 uchniv Budinok kulturi na 150 misc Biblioteka TransportDokladnishe Krugovec stanciya Agromistechko ohopleno transportnim spoluchennyam avtoshlyahom Terehovka Gomel Na vidgaluzhenij liniyi vid stanciyi Terehivka roztashovana tupikova zaliznichna stanciya Krugovec vid yakoyi ye shodenne pasazhirske spoluchennya z oblasnim centrom regionalnimi potyagami ekonomklasu Div takozhAgromistechko Panorama agromistechka Krugovec KalininoPrimitkiKrugovec Kalinino na sajti wikimapia 17 travnya 2020 u Wayback Machine ros Yevgen Gucalo Z vognyu voskresli Kiyiv vid Molod 1978 Reshenie Dobrushskogo rajonnogo Soveta deputatov ot 23 fevralya 2010 goda 191 O preobrazovanii nekotoryh selskih naselyonnyh punktov Dobrushskogo rajona v agrogorodki arh 18 06 2018 Nacionalnyj pravovoj internet portal Respubliki Belarus PosilannyaAgromistechko Krugovec Kalinino Sajt Dobruskogo rajonnogo vikonavchogo komitetu ros Garady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0