Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Круглоголовка піщана | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Піщана круглоголівка у Казахстані | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Phrynocephalus interscapularis Lichtenstein, 1856 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Круглоголовка піщана (Phrynocephalus interscapularis) — вид ящірок родини агамових (Agamidae). Поширений у Центральній Азії. Мешканець піщаних пустель.
Опис
Дрібна струнка ящірка із загальною довжиною тіла (L.+ L.cd.) до 9 см. Самці трохи більші за самиць: довжина тіла від кінчика морди до клоаки (L.) у самців до 42 мм, у самиць — до 37 мм. Маса тіла до 2,3 г. Хвіст (L.cd.) трохи довший за довжину тулуба з головою: відношення L./L.cd. складає 0,78—0,97; на всьому протязі сильно стиснутий. Задні кінцівки дуже довгі: їх довжина значно перевищує відстань від клоакальної щілини до горлової складки. Ніздрі розташовані на верхній поверхні морди, поступово спускаються вперед, зверху їх добре видно.
Лускатий покрив
Спинна луска дрібна з добре помітними реберцями. Горлова та грудна луска іноді несуть слабко помітні реберця, які переходять у шипики. Черевна луска гладенька. На верхній поверхні шиї немає поперечної складки шкіри. З боків голови і шиї є групи збільшеної луски з сильно розвиненими, іноді сплощеними, шипами. З боків тулуба, на поздовжній шкіряній складці, також можуть зустрічатися лусочки з розвиненішими реберцями, які переходять у шипики. Характерний розвиток на задньому краї стегна і з боків підстави хвоста — рядок сильно шипуватої білої луски, який утворює своєрідну бахрому. Хвостова луска розташована поперечними рядками.
Четвертий палець задньої лапи знизу вкрито поздовжнім рядком підпальцевих пластинок, кожна з яких оснащена одним подовжнім, порівняно слабко розвинутим, реберцем. З кожного боку цього пальця сильно витягнуті і сплощені лусочки утворюють гребінці. На третьому пальці задньої лапи гребінці є тільки на боці, що звернений до четвертого пальцю, а поздовжній ряд високих, що переходять в шипи, реберець на підпальцевих пластинках сильно зміщений у бік другого пальця.
Голова зверху вкрита дрібною дуже ребристою лускою: поперек шапинки їх більше 26. Потилична і надочна луска не збільшена. Носові щитки відділені один від одного 1—3 ребристими лусками. Між верхньогубними щитками і дрібною зернистою лускою нижньої повіки 2—3 ряди щитків. Верхньогубних щитків 9—12, нижньогубних — 8—11.
Забарвлення
Забарвлення верхньої сторони тіла пісочно-жовте з коричневим відтінком в темних і світлих кільцях і іржаво-вохристих або коричневих цятках. На спині біля лопаток у живих особин — характерна рожева або іржаво-охриста овальна пляма, звичайно оточена ліловою облямівкою. Черево біле. Хвіст знизу з 2—4 поперечними смугами, на кінці чорний.
Поширення
Мешкає в Туркменістані, Південному Казахстані, Узбекистані, Північно-Східному Ірані і Північно-Східному Афганістані.
Особливості біології
Населяє оголені, розвіяні, майже позбавлені рослинності піски. Зазвичай дотримується вершин барханів, лише зрідка перебігаючи на ділянки більш закріплених пісків з піщаною акацією, саксаулом та іншою розрідженою рослинністю. Зустрічається також на піщаних наносах серед такирів. Ховається в норках, які являють собою похилий хід до 20 см завдовжки, з невеликим щілиноподібні входом. Може також занурюватися у пісок, розсовуючи його за допомогою швидких коливальних рухів тулуба.
У Південній Туркменії за годинну екскурсію у типових біотопах у міжбарханних пониженнях нараховували до 90 ящірок.
У Центральних Каракумах з'являється після зимівлі в другій половині березня. Першими на поверхню виходять самці.
Належить до яйцекладних ящірок. Статева зрілість настає до кінця першого року життя при досягненні самками довжини тіла 36—37 мм і дещо більших розмірів у самців. Характеризується скороченою та фіксованою кладкою — по 1 яйцю 4 рази за сезон, з кінця травня до початку серпня. Довжина яєць 10—15 мм. Молоді агами довжиною 20—25 мм (без хвоста) з'являються з кінця червня до серпня. Тривалість життя звичайно не перевищує 12—13 місяців.
Харчується комахами, переважно мурашками. До раціону також входять терміти, цикадки, таргани, твердокрилі та їх личинки, гусінь, саранові, клопи, двокрилі, павуки та скорпіони.
Охорона
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид».
Примітки
- Круглоголовка піщана в Червоному списку МСОП
Література
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 59). —
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 124—125)
- Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 264—266). —
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 131—132)
- Фауна Узбекской ССР. Т. 1. Земноводные и пресмыкающиеся / Богданов О. П. — Ташкент: Изд-во АН Узбекской ССР, 1960. — 260 с. (с. 102—106)
Посилання
- Animaldiversity : Phrynocephalus interscapularis
- Catalogue of Life : Phrynocephalus interscapularis
- Phrynocephalus interscapularis в Червоному списку МСОП
- Reptile-database.reptarium.cz : Phrynocephalus interscapularis
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kruglogolovka pishana Pishana kruglogolivka u Kazahstani Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Yashirki Lacertilia Rodina Agamovi Agamidae Pidrodina Agaminae Rid Kruglogolovka Phrynocephalus Vid Kruglogolovka pishana Binomialna nazva Phrynocephalus interscapularis Lichtenstein 1856 Posilannya Vikishovishe Phrynocephalus interscapularis MSOP 164571 Kruglogolovka pishana Phrynocephalus interscapularis vid yashirok rodini agamovih Agamidae Poshirenij u Centralnij Aziyi Meshkanec pishanih pustel Zmist 1 Opis 1 1 Luskatij pokriv 1 2 Zabarvlennya 2 Poshirennya 3 Osoblivosti biologiyi 4 Ohorona 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaOpisred Dribna strunka yashirka iz zagalnoyu dovzhinoyu tila L L cd do 9 sm Samci trohi bilshi za samic dovzhina tila vid kinchika mordi do kloaki L u samciv do 42 mm u samic do 37 mm Masa tila do 2 3 g Hvist L cd trohi dovshij za dovzhinu tuluba z golovoyu vidnoshennya L L cd skladaye 0 78 0 97 na vsomu protyazi silno stisnutij Zadni kincivki duzhe dovgi yih dovzhina znachno perevishuye vidstan vid kloakalnoyi shilini do gorlovoyi skladki Nizdri roztashovani na verhnij poverhni mordi postupovo spuskayutsya vpered zverhu yih dobre vidno Luskatij pokrivred Spinna luska dribna z dobre pomitnimi rebercyami Gorlova ta grudna luska inodi nesut slabko pomitni rebercya yaki perehodyat u shipiki Cherevna luska gladenka Na verhnij poverhni shiyi nemaye poperechnoyi skladki shkiri Z bokiv golovi i shiyi ye grupi zbilshenoyi luski z silno rozvinenimi inodi sploshenimi shipami Z bokiv tuluba na pozdovzhnij shkiryanij skladci takozh mozhut zustrichatisya lusochki z rozvinenishimi rebercyami yaki perehodyat u shipiki Harakternij rozvitok na zadnomu krayi stegna i z bokiv pidstavi hvosta ryadok silno shipuvatoyi biloyi luski yakij utvoryuye svoyeridnu bahromu Hvostova luska roztashovana poperechnimi ryadkami Chetvertij palec zadnoyi lapi znizu vkrito pozdovzhnim ryadkom pidpalcevih plastinok kozhna z yakih osnashena odnim podovzhnim porivnyano slabko rozvinutim rebercem Z kozhnogo boku cogo palcya silno vityagnuti i splosheni lusochki utvoryuyut grebinci Na tretomu palci zadnoyi lapi grebinci ye tilki na boci sho zvernenij do chetvertogo palcyu a pozdovzhnij ryad visokih sho perehodyat v shipi reberec na pidpalcevih plastinkah silno zmishenij u bik drugogo palcya Golova zverhu vkrita dribnoyu duzhe rebristoyu luskoyu poperek shapinki yih bilshe 26 Potilichna i nadochna luska ne zbilshena Nosovi shitki viddileni odin vid odnogo 1 3 rebristimi luskami Mizh verhnogubnimi shitkami i dribnoyu zernistoyu luskoyu nizhnoyi poviki 2 3 ryadi shitkiv Verhnogubnih shitkiv 9 12 nizhnogubnih 8 11 Zabarvlennyared Zabarvlennya verhnoyi storoni tila pisochno zhovte z korichnevim vidtinkom v temnih i svitlih kilcyah i irzhavo vohristih abo korichnevih cyatkah Na spini bilya lopatok u zhivih osobin harakterna rozheva abo irzhavo ohrista ovalna plyama zvichajno otochena lilovoyu oblyamivkoyu Cherevo bile Hvist znizu z 2 4 poperechnimi smugami na kinci chornij Poshirennyared Meshkaye v Turkmenistani Pivdennomu Kazahstani Uzbekistani Pivnichno Shidnomu Irani i Pivnichno Shidnomu Afganistani 1 Osoblivosti biologiyired Naselyaye ogoleni rozviyani majzhe pozbavleni roslinnosti piski Zazvichaj dotrimuyetsya vershin barhaniv lishe zridka perebigayuchi na dilyanki bilsh zakriplenih piskiv z pishanoyu akaciyeyu saksaulom ta inshoyu rozridzhenoyu roslinnistyu Zustrichayetsya takozh na pishanih nanosah sered takiriv Hovayetsya v norkah yaki yavlyayut soboyu pohilij hid do 20 sm zavdovzhki z nevelikim shilinopodibni vhodom Mozhe takozh zanuryuvatisya u pisok rozsovuyuchi jogo za dopomogoyu shvidkih kolivalnih ruhiv tuluba U Pivdennij Turkmeniyi za godinnu ekskursiyu u tipovih biotopah u mizhbarhannih ponizhennyah narahovuvali do 90 yashirok U Centralnih Karakumah z yavlyayetsya pislya zimivli v drugij polovini bereznya Pershimi na poverhnyu vihodyat samci Nalezhit do yajcekladnih yashirok Stateva zrilist nastaye do kincya pershogo roku zhittya pri dosyagnenni samkami dovzhini tila 36 37 mm i desho bilshih rozmiriv u samciv Harakterizuyetsya skorochenoyu ta fiksovanoyu kladkoyu po 1 yajcyu 4 razi za sezon z kincya travnya do pochatku serpnya Dovzhina yayec 10 15 mm Molodi agami dovzhinoyu 20 25 mm bez hvosta z yavlyayutsya z kincya chervnya do serpnya Trivalist zhittya zvichajno ne perevishuye 12 13 misyaciv Harchuyetsya komahami perevazhno murashkami Do racionu takozh vhodyat termiti cikadki targani tverdokrili ta yih lichinki gusin saranovi klopi dvokrili pavuki ta skorpioni Ohoronared Stan bilshosti prirodnih populyacij vidu v mezhah arealu zalishayetsya bilsh mensh stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnij status vidnosno blagopoluchnij vid 1 Primitkired a b Kruglogolovka pishana v Chervonomu spisku MSOPLiteraturared Atlas presmykayushihsya Severnoj Evrazii Ananeva N B Orlov N L Darevskij I S i dr SPb Zoologicheskij institut RAN 2004 232 s s 59 ISBN 5 98092 007 2 Bannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR spravochnik opredelitel M Mysl 1971 596 s s 124 125 Zemnovodnye i presmykayushiesya Enciklopediya prirody Rossii Ananeva N B Borkin L Ya Darevskij I S i dr M ABF 1998 576 s s 264 266 ISBN 5 87484 066 4 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 131 132 Fauna Uzbekskoj SSR T 1 Zemnovodnye i presmykayushiesya Bogdanov O P Tashkent Izd vo AN Uzbekskoj SSR 1960 260 s s 102 106 Posilannyared Animaldiversity Phrynocephalus interscapularis Catalogue of Life Phrynocephalus interscapularis Phrynocephalus interscapularis v Chervonomu spisku MSOP Reptile database reptarium cz Phrynocephalus interscapularis Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kruglogolivka pishana amp oldid 43164477