Криста́л (англ. crystal, нім. Kristall m) — тверде металеве тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристала (атомів, молекул, йонів), що зумовлює виникнення т. зв. кристалічної ґратки.
Кристал | |
Досліджується в | кристалографія |
---|---|
Кристал у Вікісховищі |
Завдяки подібній будові кристалічні речовини мають характерні властивості, як:
З кристалів складаються сніг і лід, гірські породи, цукор тощо.
Форми кристалів поділяють на сингонії.
Речовини, що не мають кристалічної ґратки, називають аморфними речовинами.
Загальна характеристика
Поверхня кристала обмежена площинами — гранями, лінії перетину яких є ребрами, а точки перетину ребер — вершинами. Кристал є обмежений гранями однієї або декількох простих форм (всього 47 простих форм). Проста форма — сукупність кристалографічно однакових граней. Форма реальних кристалів звичайно відрізняється від ідеальної форми (габітусу). Серед 31 точкових груп виділяють 7 сингоній кристалів: триклінну, моноклінну, ромбічну, тетрагональну, гексагональну, тригональну, кубічну.
Фізичні властивості кристалів визначаються їх складом, геометрією кристалічної структури і типом хімічного зв'язку в них. Основні властивості кристалів — однорідність, анізотропія і здатність до самоограновування. Зв'язок симетрії кристалів, симетрії їх фізичних властивостей і залежність останніх від симетрії зовнішніх впливів визначається принципами Кюрі і Неймана. Властивості кристалів описуються відповідними тензорами. На основі елементів симетрії можна передбачити наявність або відсутність тих або інших властивостей кристала. Багато їхніх властивостей (забарвлення, люмінесцентні властивості, міцність, пластичність та ін.) істотно залежать від типів і кількості дефектів.
За типом головного хімічного зв'язку виділяють йонні, ковалентні, молекулярні і металічні кристали.
Форма й чистота кристала залежать від складу речовин, з яких вони утворюються (див. високочистий кристал), та умов кристалізації. Природні і синтетичні кристали застосовують в оптиці, різних галузях електроніки, радіотехніки, обчислювальної техніки, а також як надтверді абразивні матеріали і опорні елементи надточних приладів. Вивчає кристали кристалографія.
Кристал справжній (англ. real crystal) — природний кристал, форма якого залежить не тільки від внутрішньої будови, але і від зовнішніх умов росту.
Зональна будова — внутрішня будова кристалів, зумовлена чергуванням у них шарів різного складу, або різних властивостей. Залежить від зовнішньої форми кристалів та умов росту.
Класифікація кристалів
У фізиці твердого тіла за переважним типом хімічного зв'язку прийнята така класифікація кристалів :
– металічні (Na, Al, Cu, Ag, Zn, Fe та ін.);
– йонні (NaCl, MgO, LiF та ін.);
– ковалентні (C, Si та ін.);
– молекулярні (кристали багатьох органічних речовин).
Металічні кристали характеризуються специфічною електронною структурою, високою електро- і теплопровідністю.
Йонні кристали в структурному відношенні являють собою позитивні й негативні йони, що правильно чергуються. Сили притягання і відштовхування між йонами визначають стан рівноваги і характерні для кожного кристала міжйонні відстані. Йонні кристали у більшості випадків є діелектриками, незначна електропровідність яких обумовлена дифузним переміщенням йонів. Йонний зв'язок утворюється завдяки переходу електронів від однієї хімічної складової кристала до іншої. У хімічних сполуках деякі атоми прагнуть захопити електрони та утворити негативні йони, тоді як інші атоми втрачають електрони і стають позитивними йонами. У наведеному ряду елементи розташовані таким чином, що в хімічних сполуках атоми, що стоять зліва, віддають електрони атомам, що стоять справа: Li, Rb, K, Ca, Na, Al, Zn, Cd, Sn, H, Cu, Hg, Br, Cl, F.
Ковалентні кристали представлені сполуками, хімічні зв'язки у яких обумовлюють спарені електрони. Такі кристали можна знайти серед органічних сполук, напівпровідників і діелектриків, у результаті чого електропровідність ковалентних кристалів змінюється в широкому діапазоні.
Молекулярні кристали утворюються у тих елементах або сполуках, для яких електронні переходи між атомами допустимі у малому ступені. Молекулярний зв'язок характерний для благородних газів, водню, кисню, метану та інших насичених молекул вуглеводнів у твердому стані. Молекулярним кристалам притаманні властивості ізоляторів.
Відмінності типів кристалів обумовлені різними зв'язками між елементами кристала. Електростатичний (йонний) тип зв'язку в йонних кристалах (хлористий натрій), ковалентний зв'язок у великої групи кристалів, який здійснюється спареними електронами вуглецевих атомів (алмаз), сили Ван-дер-Ваальса, характерні для кристалів благородних газів й органічних сполук (напр., кристалічний аргон), і металічний зв'язок, що здійснюється електронним газом (кристали металів).
Монокристали і полікристали
Чимало речовин мають кристалічну структуру, хоча зазвичай не мають характерної для кристалів форми. До таких речовин належать, наприклад, метали. Дослідження показують, що такі речовини складаються із великої кількості дуже маленьких кристаликів — . Ці речовини також називають полікристалічними.
Якщо єдина кристалічна структура розповсюджується на все тіло, то таке тіло називають монокристалом.
Рідкі кристали
Рідкі кристали (рос. жидкие кристаллы, англ. liquid crystals, нім. flüssige Kristalle m pl) — специфічний стан речовини, якому властиві риси як рідини (текучість), так і кристала (анізотропія властивостей).
Атомний кристал
Кристал, в якого головними є ковалентні зв'язки між атомами, що стоять у вузлах ґраток (напр., алмаз). Характеризується високою твердістю, малими електро- та теплопровідністями.
Гігантський молекулярний кристал — кристал з гігантською за розмірами структурою, який складається з атомів, зв'язаних ковалентними зв'язками. Такі кристали відзначаються міцністю і високою температурою плавлення (напр., оксид алюмінію, алмаз).
Елементи кристала
Елементи кристала (рос. элементы кристалла, англ. elements of crystal) — кути між кристалографічними осями й відношення відрізків, які відтинає на цих осях одиночна грань a0: b0: c0: = a0/b0: b0/b0: c0/b0 = a:1:c.
Елементи обмеження кристала (рос. элементы ограничения кристалла, англ. crystal limiting elements) — грані, ребра і вершини, якими замикається простір кристала.
Симетрія кристала
Симетрія, що зумовлена ґратчастою будовою кристала — це регулярність у положенні та розташуванні граней та ребер кристала, а також розташування атомів у ньому. Елементами симетрії є площина симетрії, вісь симетрії та центр симетрії. Різні види симетрії кристалів описуються точковими й просторовими групами симетрії.
Проростання кристалів
Проростання кристалів (рос. прорастание кристаллов, англ. crystal intergrowth, нім. Kristallspriessen n) — двійникові утворення, в яких індивіди взаємно перетинаються і пророщують один одного. Зовні пізнаються за наявністю вхідних кутів. Синонім — проростання мінералів.
Розрізняють проростання графічне (взаємне проростання двох мінералів; мінерал включений в інший мінерал у вигляді окремих вростків, які за своєю формою нагадують клиноподібні знаки; обидва мінерали мають однакове оптичне орієнтування). Синонім — проростання письмове.
Ковалентний кристал
Кристал, в якому в вузлах ґратки стоять атоми, ковалентно зв'язані з іншими атомами в сусідніх вузлах ґратки.
Аксіаліт
У полімерних кристалах — багатошаровий агрегат, що складається з ламелярних кристалів, вивернутих зі спільного краю.
Кришталина
Стара українська назва кристала.
Див. також
- Ламелярний кристал
- Елементарна комірка кристала
- Кристалічна ґратка
- Високочистий кристал
- Гігантський кристал
- Мікрокристали
- Монокристал
- Полікристал
- Кристал атомний (валентний)
- Кристал йонний
- Кристал металічний (метал)
- Кристал молекулярний
- Кристалізація
- Секторіальність (мінералогія)
- Антискелетні форми кристалів
- Форми кристалів
- Металічний кристал
- Молекулярний кристал
- Структура кристалів
- Хадакристали
- Відбитки кристалів
- Блок мозаїчної структури
Джерела
- УСЕ. Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — Київ, «Ірина», 1999. -VII +1551с., іл.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Crystal |
- Вступ до теорії термодинамічних та кінетичних властивостей кристалів: Навч. посіб. для студ. / Я. С. Буджак, О. А. Бурий; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2000. — 150 c. — Бібліогр.: 15 назв.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kristal znachennya Krista l angl crystal nim Kristall m tverde metaleve tilo z uporyadkovanoyu vnutrishnoyu budovoyu sho maye viglyad bagatogrannika z prirodnimi ploskimi granyami vporyadkovanist budovi polyagaye u pevnij povtoryuvanosti u prostori elementiv kristala atomiv molekul joniv sho zumovlyuye viniknennya t zv kristalichnoyi gratki Kristal Doslidzhuyetsya vkristalografiya Kristal u VikishovishiKristal kvarcu Shtuchnij kristal bismutu Kristal insulinu Kristal galiyu Polikristal lodu Velikij monokristal digidrogen fosfatu kaliyu viroshenij iz rozchinu dlya megadzhoulevogo lazera Kristal 1 grani 2 rebra 3 vershini Zavdyaki podibnij budovi kristalichni rechovini mayut harakterni vlastivosti yak stala temperatura plavlennya spajnist anizotropiya pruzhnist Z kristaliv skladayutsya snig i lid girski porodi cukor tosho Formi kristaliv podilyayut na singoniyi Rechovini sho ne mayut kristalichnoyi gratki nazivayut amorfnimi rechovinami Zagalna harakteristikaPoverhnya kristala obmezhena ploshinami granyami liniyi peretinu yakih ye rebrami a tochki peretinu reber vershinami Kristal ye obmezhenij granyami odniyeyi abo dekilkoh prostih form vsogo 47 prostih form Prosta forma sukupnist kristalografichno odnakovih granej Forma realnih kristaliv zvichajno vidriznyayetsya vid idealnoyi formi gabitusu Sered 31 tochkovih grup vidilyayut 7 singonij kristaliv triklinnu monoklinnu rombichnu tetragonalnu geksagonalnu trigonalnu kubichnu Fizichni vlastivosti kristaliv viznachayutsya yih skladom geometriyeyu kristalichnoyi strukturi i tipom himichnogo zv yazku v nih Osnovni vlastivosti kristaliv odnoridnist anizotropiya i zdatnist do samoogranovuvannya Zv yazok simetriyi kristaliv simetriyi yih fizichnih vlastivostej i zalezhnist ostannih vid simetriyi zovnishnih vpliviv viznachayetsya principami Kyuri i Nejmana Vlastivosti kristaliv opisuyutsya vidpovidnimi tenzorami Na osnovi elementiv simetriyi mozhna peredbachiti nayavnist abo vidsutnist tih abo inshih vlastivostej kristala Bagato yihnih vlastivostej zabarvlennya lyuminescentni vlastivosti micnist plastichnist ta in istotno zalezhat vid tipiv i kilkosti defektiv Za tipom golovnogo himichnogo zv yazku vidilyayut jonni kovalentni molekulyarni i metalichni kristali Forma j chistota kristala zalezhat vid skladu rechovin z yakih voni utvoryuyutsya div visokochistij kristal ta umov kristalizaciyi Prirodni i sintetichni kristali zastosovuyut v optici riznih galuzyah elektroniki radiotehniki obchislyuvalnoyi tehniki a takozh yak nadtverdi abrazivni materiali i oporni elementi nadtochnih priladiv Vivchaye kristali kristalografiya Kristal spravzhnij angl real crystal prirodnij kristal forma yakogo zalezhit ne tilki vid vnutrishnoyi budovi ale i vid zovnishnih umov rostu Zonalna budova vnutrishnya budova kristaliv zumovlena cherguvannyam u nih shariv riznogo skladu abo riznih vlastivostej Zalezhit vid zovnishnoyi formi kristaliv ta umov rostu Klasifikaciya kristaliv U fizici tverdogo tila za perevazhnim tipom himichnogo zv yazku prijnyata taka klasifikaciya kristaliv metalichni Na Al Cu Ag Zn Fe ta in jonni NaCl MgO LiF ta in kovalentni C Si ta in molekulyarni kristali bagatoh organichnih rechovin Metalichni kristali harakterizuyutsya specifichnoyu elektronnoyu strukturoyu visokoyu elektro i teploprovidnistyu Jonni kristali v strukturnomu vidnoshenni yavlyayut soboyu pozitivni j negativni joni sho pravilno cherguyutsya Sili prityagannya i vidshtovhuvannya mizh jonami viznachayut stan rivnovagi i harakterni dlya kozhnogo kristala mizhjonni vidstani Jonni kristali u bilshosti vipadkiv ye dielektrikami neznachna elektroprovidnist yakih obumovlena difuznim peremishennyam joniv Jonnij zv yazok utvoryuyetsya zavdyaki perehodu elektroniv vid odniyeyi himichnoyi skladovoyi kristala do inshoyi U himichnih spolukah deyaki atomi pragnut zahopiti elektroni ta utvoriti negativni joni todi yak inshi atomi vtrachayut elektroni i stayut pozitivnimi jonami U navedenomu ryadu elementi roztashovani takim chinom sho v himichnih spolukah atomi sho stoyat zliva viddayut elektroni atomam sho stoyat sprava Li Rb K Ca Na Al Zn Cd Sn H Cu Hg Br Cl F Kovalentni kristali predstavleni spolukami himichni zv yazki u yakih obumovlyuyut spareni elektroni Taki kristali mozhna znajti sered organichnih spoluk napivprovidnikiv i dielektrikiv u rezultati chogo elektroprovidnist kovalentnih kristaliv zminyuyetsya v shirokomu diapazoni Molekulyarni kristali utvoryuyutsya u tih elementah abo spolukah dlya yakih elektronni perehodi mizh atomami dopustimi u malomu stupeni Molekulyarnij zv yazok harakternij dlya blagorodnih gaziv vodnyu kisnyu metanu ta inshih nasichenih molekul vuglevodniv u tverdomu stani Molekulyarnim kristalam pritamanni vlastivosti izolyatoriv Vidminnosti tipiv kristaliv obumovleni riznimi zv yazkami mizh elementami kristala Elektrostatichnij jonnij tip zv yazku v jonnih kristalah hloristij natrij kovalentnij zv yazok u velikoyi grupi kristaliv yakij zdijsnyuyetsya sparenimi elektronami vuglecevih atomiv almaz sili Van der Vaalsa harakterni dlya kristaliv blagorodnih gaziv j organichnih spoluk napr kristalichnij argon i metalichnij zv yazok sho zdijsnyuyetsya elektronnim gazom kristali metaliv Monokristali i polikristaliChimalo rechovin mayut kristalichnu strukturu hocha zazvichaj ne mayut harakternoyi dlya kristaliv formi Do takih rechovin nalezhat napriklad metali Doslidzhennya pokazuyut sho taki rechovini skladayutsya iz velikoyi kilkosti duzhe malenkih kristalikiv Ci rechovini takozh nazivayut polikristalichnimi Yaksho yedina kristalichna struktura rozpovsyudzhuyetsya na vse tilo to take tilo nazivayut monokristalom Ridki kristaliDokladnishe Ridki kristali Ridki kristali ros zhidkie kristally angl liquid crystals nim flussige Kristalle m pl specifichnij stan rechovini yakomu vlastivi risi yak ridini tekuchist tak i kristala anizotropiya vlastivostej Atomnij kristalKristal v yakogo golovnimi ye kovalentni zv yazki mizh atomami sho stoyat u vuzlah gratok napr almaz Harakterizuyetsya visokoyu tverdistyu malimi elektro ta teploprovidnistyami Gigantskij molekulyarnij kristal kristal z gigantskoyu za rozmirami strukturoyu yakij skladayetsya z atomiv zv yazanih kovalentnimi zv yazkami Taki kristali vidznachayutsya micnistyu i visokoyu temperaturoyu plavlennya napr oksid alyuminiyu almaz Elementi kristalaElementi kristala ros elementy kristalla angl elements of crystal kuti mizh kristalografichnimi osyami j vidnoshennya vidrizkiv yaki vidtinaye na cih osyah odinochna gran a0 b0 c0 a0 b0 b0 b0 c0 b0 a 1 c Elementi obmezhennya kristala ros elementy ogranicheniya kristalla angl crystal limiting elements grani rebra i vershini yakimi zamikayetsya prostir kristala Simetriya kristalaSimetriya sho zumovlena gratchastoyu budovoyu kristala ce regulyarnist u polozhenni ta roztashuvanni granej ta reber kristala a takozh roztashuvannya atomiv u nomu Elementami simetriyi ye ploshina simetriyi vis simetriyi ta centr simetriyi Rizni vidi simetriyi kristaliv opisuyutsya tochkovimi j prostorovimi grupami simetriyi Prorostannya kristalivProrostannya kristaliv ros prorastanie kristallov angl crystal intergrowth nim Kristallspriessen n dvijnikovi utvorennya v yakih individi vzayemno peretinayutsya i proroshuyut odin odnogo Zovni piznayutsya za nayavnistyu vhidnih kutiv Sinonim prorostannya mineraliv Rozriznyayut prorostannya grafichne vzayemne prorostannya dvoh mineraliv mineral vklyuchenij v inshij mineral u viglyadi okremih vrostkiv yaki za svoyeyu formoyu nagaduyut klinopodibni znaki obidva minerali mayut odnakove optichne oriyentuvannya Sinonim prorostannya pismove Kovalentnij kristalKristal v yakomu v vuzlah gratki stoyat atomi kovalentno zv yazani z inshimi atomami v susidnih vuzlah gratki AksialitU polimernih kristalah bagatosharovij agregat sho skladayetsya z lamelyarnih kristaliv vivernutih zi spilnogo krayu KrishtalinaStara ukrayinska nazva kristala Div takozhLamelyarnij kristal Elementarna komirka kristala Kristalichna gratka Visokochistij kristal Gigantskij kristal Mikrokristali Monokristal Polikristal Kristal atomnij valentnij Kristal jonnij Kristal metalichnij metal Kristal molekulyarnij Kristalizaciya Sektorialnist mineralogiya Antiskeletni formi kristaliv Formi kristaliv Metalichnij kristal Molekulyarnij kristal Struktura kristaliv Hadakristali Vidbitki kristaliv Blok mozayichnoyi strukturiDzherelaUSE Universalnij slovnik enciklopediya Gol red radi chl kor NANU M Popovich Kiyiv Irina 1999 VII 1551s il Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Crystal Vstup do teoriyi termodinamichnih ta kinetichnih vlastivostej kristaliv Navch posib dlya stud Ya S Budzhak O A Burij Nac un t Lviv politehnika L 2000 150 c Bibliogr 15 nazv