Проста форма — це сукупність граней кристалу, пов'язаних між собою елементами симетрії.
Загальний опис
Грані кожної окремої простої форми кристалів хімічних речовин є однаковими за фізичними і хімічними властивостями, а в ідеальних кристалах — і за обрисами та розмірами. Чим більше елементів симетрії у виді симетрії, тим складніші прості форми, що властиві кристалу. Загальна кількість простих форм — 47. Приклади простих форм: , пінакоїд, діедр, призма, піраміда, тетраедр, трапецоедр, , ромбоедр тощо.
Розрізняють загальні і власні прості форми.
- Загальна проста форма — грані розміщені косо щодо усіх осей і площин симетрії;
- Власна проста форма — грані або перпендикулярні хоча б до однієї осі чи площини симетрії, або паралельні до неї, або розміщені симетрично щодо двох чи декількох однакових осей або площин симетрії.
Джерела
- Куровець М. Кристалографія і мінералогія. Ч.1. Кристалографія мінералів. — Львів, 1996
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prosta forma ce sukupnist granej kristalu pov yazanih mizh soboyu elementami simetriyi Zagalnij opisGrani kozhnoyi okremoyi prostoyi formi kristaliv himichnih rechovin ye odnakovimi za fizichnimi i himichnimi vlastivostyami a v idealnih kristalah i za obrisami ta rozmirami Chim bilshe elementiv simetriyi u vidi simetriyi tim skladnishi prosti formi sho vlastivi kristalu Zagalna kilkist prostih form 47 Prikladi prostih form pinakoyid diedr prizma piramida tetraedr trapecoedr romboedr tosho Rozriznyayut zagalni i vlasni prosti formi Zagalna prosta forma grani rozmisheni koso shodo usih osej i ploshin simetriyi Vlasna prosta forma grani abo perpendikulyarni hocha b do odniyeyi osi chi ploshini simetriyi abo paralelni do neyi abo rozmisheni simetrichno shodo dvoh chi dekilkoh odnakovih osej abo ploshin simetriyi DzherelaKurovec M Kristalografiya i mineralogiya Ch 1 Kristalografiya mineraliv Lviv 1996