Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кренгольмська мануфактура (історичний альтернативний варіант написання: Кренхольм; ест. Kreenholmi Manufaktuur; нім. Krähnholm Manufaktur; рос. Кренгольмская мануфактура) — текстильна виробнича компанія, яка розташована на острові Кренгольм в Нарві, Естонія, на кордоні з Росією. Розташована уздовж берегів річки Нарви, біля водоспаду Нарва; Балтійського моря становить приблизно 16 км, а відстань - 121 км до Санкт-Петербурга . Засновник Людвіг Ннуп, торговець бавовною з Бремена. У якийсь момент прядильна та виробнича фабрики бавовни були найбільшими у світі; а Кренгольм свого часу вважався найважливішим млином Росії, що володів 32000 акрів землі, на якому працювали 12000 людей. Протягом своєї історії компанія стикалася з різними перешкодами, такими як можливість закриття після Першої світової війни. У 1994 році вона була приватизована після відновлення незалежності Естонії. Компанія збанкрутувала в 2010 році, але продовжила обмежену діяльність після придбання новим власником.
 | |
| Тип | бізнес |
|---|---|
| Правова форма | public limited company[d] |
| Галузь | текстиль |
| Доля | Банкрутство, купівля Swedish company Prod & Ronneby AB |
| Засновано | 1857 |
| Засновник(и) | |
| Закриття (ліквідація) | 2010 |
| Штаб-квартира | Нарва |
| Продукція | |
| Співробітники | 500 |
 Кренгольмська мануфактура у Вікісховищі | |
Історія
19 століття
Кренгольмський комбінат був заснований у 1857 р. піонером російської бавовняної промисловості Людвігом Кнупом разом із Козьмою Солдатьонковим та Олексієм Хлудовим. Після епідемії холери 1872 року, внаслідок якої загинуло 420 робітників, внутрішня поліція заводу була розформована. Але коли пізніше в році адміністрація знову запровадила його, відбувся страйк, перший великий промисловий страйк в Естонії який став заворушенням, і для його припинення були запрошені регулярні війська. Державна комісія розслідувала ситуацію, і в її звіті було зроблено висновок, що умови роботи повинні покращитися. У 1893 році в ньому було 340 000 веретенів і 22 000 ткацьких верстатів, що вимагало 6 000 кінських сил, і працювало 7 000 людей. Професор Герхарт фон Шульце-Геверніц відвідав млини в 1890-х рр., Заявивши, що, «Це місце - трохи Англії на російській землі».
Млин розташований на острові та вздовж берегів річки Нарви. Від Балтійського моря лише близько 10 миль, і в гавані в гирлі річки були споруджені великі бавовняні склади, де зберігалася бавовна, завезена безпосередньо із США чи Ліверпуля, і за необхідності підвозила річку до млина. Нарва, незадовго до того, як вона впадає в море, має падіння близько 27 футів, що забезпечило джерело енергії. Техніка була розподілена через три окремі будівлі з цегляного та кам'яного будівництва, два з яких були п'ятиповерховими та одним чотири. Останній млин, повністю присвячений прядінню, був американського будівництва. Машини для кардування та прядіння були від фірми Platt Brothers & Co Ltd в Олдемі, Англія. Деякі з ткацьких верстатів були англійськими, але більшість із них виготовляла фірма на своїх ливарних та машинобудівних заводах, які були допоміжним складом млина.
Рушійна потужність включала 11 водяних турбін загальною потужністю 8550 кінських сил, а також використовувались додаткові парові машини на 700 кінських сил. 70% веретена використовувались для виготовлення ниток для продажу, головним чином серед ткачів у текстильних районах Санкт-Петербурга та Москви. Особливістю млина була пряжа 90-х років, виготовлена з єгипетської пряжі. Тканий текстиль складався в основному з друкованого полотна різних типів конструкцій та сатинів, як тканих з основи 34-х років, так і з качка 38-х років. Практично всі товари були відвантажені на завод у Москві, в якому фірма мала великий інтерес.
Керівниками та помічниками керівників млинів були англійці. Робітники були частково росіянами, а частково естонцями. Компанія активно стежила за добробутом працівників. Він забезпечував лікарню, навчальний заклад для 1200 дітей, Російську православну церкву (побудовану за ціною 250 000 доларів) та лютеранську церкву (для естонців). Працівники жили на млині і платили лише номінальну оренду.
20 століття
Заробітна плата, виплачена в 1910 році, становила 1 370 000 доларів. Того року було використано 74 660 тюків бавовни, з них 34 861 796 фунтів пряжі та 159 994 шматки тканини (в середньому 45 ярдів кожна). До війни в цьому млині працювало понад 10 000 чоловік і щороку виготовляли понад 70 000 000 ярдів напівфабрикатної бавовняної тканини, яку відправляли до Росії для відбілювання та фарбування, а потім використовували в Росії. Бавовняна промисловість Естонії пережила кризу після Першої світової війни, що призвело до практичного закриття фабрики, яка на той час була найбільшою фабрикою в колишній Російській імперії. Закриття відбулось, оскільки ринку цієї тканини не було через повоєнні умови в Радянській Росії.
До 1944 року компанія була в руїнах і перейшла у власність Радянського Союзу, який перетворив її на велике промислове підприємство, кероване політикою, а не прибутком. На початку 1970-х років компанія володіла 32 000 акрів землі та зайнято було 12000 людей. Після 1986 року компанії не довелося покладатися на погодження з текстильним міністерством у Москві, оскільки вона отримала дозвіл на самостійний експорт своїх товарів. Після відновлення незалежності Естонії в 1994 році компанія була приватизована. Її головним акціонером стала шведська компанія Borås Wäfveri AB. Перейменовано на Krenholm Group, перепрофілювання включало кілька виробничих підрозділів, Krenholm Finishing, Krenholm Sewing, Krenholm Spinning, Krenholm Terry Clothes, Krenholm Weaving сервісний підрозділ, Krenholm Service; і дочірні компанії, що продають, Krenholm Textile, Krenholm Scandinavia AB та Krenholm Germany GmbH.
21 століття
У 2000-х компанія втратила гроші і перебувала в стадії реструктуризації; багато працівників втратили роботу. У 2003 році компанія була змушена звільнити 170 працівників після закриття своєї прядильної фабрики. На початку 2004 року у компанії було 4600 працівників, з яких ще 400 були звільнені у квітні 2004 р. У 2008 та 2009 роках існували припущення, що компанія збанкрутує, і врешті-решт це відбулося в листопаді 2010 року. Його придбала шведська компанія Prod i Ronneby AB, філія якої в Нарві, Eurotekstiil, продовжуватиме деякі операції; було зайнято близько 500 людей. До 2012 року голова компанії заявив, що відновити попередній масштаб діяльності буде «абсолютно».
Бібліографія
- (1933). 75, 1857-1932 Gesellschaft der Krähnholm Manufaktur für Baumwollfabrikate . Таллін: Verlag der Krähnholm Manufaktur. (Німецька мова)
Примітки
- Institution of Mechanical Engineers (Great Britain) (1899). Proceedings - Institution of Mechanical Engineers (вид. Public domain). Published for the Institution by Mechanical Engineering Publications Ltd. с. 266–. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 29 березня 2012.
- United States. Congress (1912). Congressional edition (вид. Public domain). U.S. G.P.O. с. 34–. Процитовано 29 березня 2012.
- Blackwell, William L. (January 1974). Russian Economic Development from Peter the Great to Stalin. New Viewpoints. с. 132. ISBN . Процитовано 2 квітня 2012.
- Raun, Toivo U. (2001). Estonia and the Estonians. Hoover Press. с. 74–. ISBN . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2012.
- Turin, S. P. (23 січня 1968). From Peter the Great to Lenin: History of Russian Labour Movement With Special Reference to Trade Unionism. Psychology Press. с. 37–. ISBN . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 29 березня 2012.
- Hall's journal of health (вид. Public domain). Hall. 1893. с. 20–. Процитовано 29 березня 2012.
- Drage, Geoffrey (1904). Russian affairs (вид. Public domain). J. Murray. с. 363–. Процитовано 29 березня 2012.
- Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity (2006). Estonia, 1940-1945: Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity. Estonian Foundation for the Investigation of Crimes Against Humanity. ISBN . Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 2 квітня 2012.
- Pollard, Sidney; Holmes, Colin (1972). Documents of European economic history: Industrial power and national rivalry, 1870-1914. Edward Arnold. с. 106. ISBN . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 2 квітня 2012.
- United States. Bureau of Markets and Crop Estimates (1921). The Market reporter (вид. Public domain). U.S. Dept. of Agriculture, Bureau of Markets. с. 127–. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 29 березня 2012.
- Hannula, Helena; Radošević, Slavo; Tunzelmann, G. N. Von (2006). Estonia, the new EU economy: building a Baltic miracle?. Ashgate Publishing, Ltd. с. 310–. ISBN . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- Krenholm plans more layoffs. The Baltic Times. 12 лютого 2004. Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 2 квітня 2012.
- Swedish Prod i Ronneby buys the last assets of Kreenholm. The Baltics Today. 9 січня 2012. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 1 квітня 2012.
- New Owner: Kreenholm Bought for Parts. Eesti Rahvusringhääling (Estonian Public Broadcasting). 9 січня 2012. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 1 квітня 2012.
Посилання
- Ця стаття включає текст, включений у «Видання Конгресу» Конгресу США. (1912), публікація, яка зараз є загальнодоступною.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Krengolmska manufaktura istorichnij alternativnij variant napisannya Krenholm est Kreenholmi Manufaktuur nim Krahnholm Manufaktur ros Krengolmskaya manufaktura tekstilna virobnicha kompaniya yaka roztashovana na ostrovi Krengolm v Narvi Estoniya na kordoni z Rosiyeyu Roztashovana uzdovzh beregiv richki Narvi bilya vodospadu Narva Baltijskogo morya stanovit priblizno 16 km a vidstan 121 km do Sankt Peterburga Zasnovnik Lyudvig Nnup torgovec bavovnoyu z Bremena U yakijs moment pryadilna ta virobnicha fabriki bavovni buli najbilshimi u sviti 1 a Krengolm svogo chasu vvazhavsya najvazhlivishim mlinom Rosiyi sho volodiv 32000 akriv zemli na yakomu pracyuvali 12000 lyudej 2 Protyagom svoyeyi istoriyi kompaniya stikalasya z riznimi pereshkodami takimi yak mozhlivist zakrittya pislya Pershoyi svitovoyi vijni U 1994 roci vona bula privatizovana pislya vidnovlennya nezalezhnosti Estoniyi Kompaniya zbankrutuvala v 2010 roci ale prodovzhila obmezhenu diyalnist pislya pridbannya novim vlasnikom Kreenholm Manufacturing CompanyTipbiznesPravova formapublic limited company d GaluztekstilDolyaBankrutstvo kupivlya Swedish company Prod amp Ronneby ABZasnovano1857Zasnovnik i Lyudvig KnopZakrittya likvidaciya 2010Shtab kvartiraNarvaProdukciyaBavovnyanij tekstilSpivrobitniki500 Krengolmska manufaktura u VikishovishiZmist 1 Istoriya 1 1 19 stolittya 1 2 20 stolittya 1 3 21 stolittya 2 Bibliografiya 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriyared 19 stolittyared Krengolmskij kombinat buv zasnovanij u 1857 r pionerom rosijskoyi bavovnyanoyi promislovosti Lyudvigom Knupom razom iz Kozmoyu Soldatonkovim ta Oleksiyem Hludovim 3 Pislya epidemiyi holeri 1872 roku vnaslidok yakoyi zaginulo 420 robitnikiv vnutrishnya policiya zavodu bula rozformovana Ale koli piznishe v roci administraciya znovu zaprovadila jogo vidbuvsya strajk pershij velikij promislovij strajk v Estoniyi 4 yakij stav zavorushennyam i dlya jogo pripinennya buli zaprosheni regulyarni vijska Derzhavna komisiya rozsliduvala situaciyu i v yiyi zviti bulo zrobleno visnovok sho umovi roboti povinni pokrashitisya 5 U 1893 roci v nomu bulo 340 000 vereteniv i 22 000 tkackih verstativ sho vimagalo 6 000 kinskih sil i pracyuvalo 7 000 lyudej 6 Profesor Gerhart fon Shulce Gevernic vidvidav mlini v 1890 h rr Zayavivshi sho Ce misce trohi Angliyi na rosijskij zemli 7 nbsp Richka Narva vodospad Narva ta virobnicha kompaniya Krengolm 1886 rik Mlin roztashovanij na ostrovi ta vzdovzh beregiv richki Narvi Vid Baltijskogo morya lishe blizko 10 mil i v gavani v girli richki buli sporudzheni veliki bavovnyani skladi de zberigalasya bavovna zavezena bezposeredno iz SShA chi Liverpulya i za neobhidnosti pidvozila richku do mlina Narva nezadovgo do togo yak vona vpadaye v more maye padinnya blizko 27 futiv sho zabezpechilo dzherelo energiyi Tehnika bula rozpodilena cherez tri okremi budivli z ceglyanogo ta kam yanogo budivnictva dva z yakih buli p yatipoverhovimi ta odnim chotiri Ostannij mlin povnistyu prisvyachenij pryadinnyu buv amerikanskogo budivnictva Mashini dlya karduvannya ta pryadinnya buli vid firmi Platt Brothers amp amp Co Ltd v Oldemi Angliya Deyaki z tkackih verstativ buli anglijskimi ale bilshist iz nih vigotovlyala firma na svoyih livarnih ta mashinobudivnih zavodah yaki buli dopomizhnim skladom mlina 2 Rushijna potuzhnist vklyuchala 11 vodyanih turbin zagalnoyu potuzhnistyu 8550 kinskih sil a takozh vikoristovuvalis dodatkovi parovi mashini na 700 kinskih sil 70 veretena vikoristovuvalis dlya vigotovlennya nitok dlya prodazhu golovnim chinom sered tkachiv u tekstilnih rajonah Sankt Peterburga ta Moskvi Osoblivistyu mlina bula pryazha 90 h rokiv vigotovlena z yegipetskoyi pryazhi Tkanij tekstil skladavsya v osnovnomu z drukovanogo polotna riznih tipiv konstrukcij ta satiniv yak tkanih z osnovi 34 h rokiv tak i z kachka 38 h rokiv Praktichno vsi tovari buli vidvantazheni na zavod u Moskvi v yakomu firma mala velikij interes 2 Kerivnikami ta pomichnikami kerivnikiv mliniv buli anglijci Robitniki buli chastkovo rosiyanami a chastkovo estoncyami 8 Kompaniya aktivno stezhila za dobrobutom pracivnikiv Vin zabezpechuvav likarnyu navchalnij zaklad dlya 1200 ditej Rosijsku pravoslavnu cerkvu pobudovanu za cinoyu 250 000 dolariv ta lyuteransku cerkvu dlya estonciv Pracivniki zhili na mlini i platili lishe nominalnu orendu 2 nbsp Ilyustraciya z albomu Krengolmska manufaktura Istorichnij opis skladenij z nagodi p yatdesyatoyi richnici jogo isnuvannya Sankt Peterburg 1907 Stoyat zliva Kolbe Ernest Fedorovich Hludov Oleksij Ivanovich Hludov Gerasim Ivanovich Sidyat zliva Soldatenkov Kozma Terentijovich baron Nop Lev Gerasimovich Barlov Richard Vasilovich 20 stolittyared Zarobitna plata viplachena v 1910 roci stanovila 1 370 000 dolariv Togo roku bulo vikoristano 74 660 tyukiv bavovni z nih 34 861 796 funtiv pryazhi ta 159 994 shmatki tkanini v serednomu 45 yardiv kozhna 9 Do vijni v comu mlini pracyuvalo ponad 10 000 cholovik i shoroku vigotovlyali ponad 70 000 000 yardiv napivfabrikatnoyi bavovnyanoyi tkanini yaku vidpravlyali do Rosiyi dlya vidbilyuvannya ta farbuvannya a potim vikoristovuvali v Rosiyi Bavovnyana promislovist Estoniyi perezhila krizu pislya Pershoyi svitovoyi vijni sho prizvelo do praktichnogo zakrittya fabriki yaka na toj chas bula najbilshoyu fabrikoyu v kolishnij Rosijskij imperiyi Zakrittya vidbulos oskilki rinku ciyeyi tkanini ne bulo cherez povoyenni umovi v Radyanskij Rosiyi 10 nbsp 100 rokiv virobnictva Krengolma Poshta SRSR 1957 Do 1944 roku kompaniya bula v ruyinah i perejshla u vlasnist Radyanskogo Soyuzu yakij peretvoriv yiyi na velike promislove pidpriyemstvo kerovane politikoyu a ne pributkom Na pochatku 1970 h rokiv kompaniya volodila 32 000 akriv zemli ta zajnyato bulo 12000 lyudej 9 Pislya 1986 roku kompaniyi ne dovelosya pokladatisya na pogodzhennya z tekstilnim ministerstvom u Moskvi oskilki vona otrimala dozvil na samostijnij eksport svoyih tovariv Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Estoniyi v 1994 roci kompaniya bula privatizovana Yiyi golovnim akcionerom stala shvedska kompaniya Boras Wafveri AB Perejmenovano na Krenholm Group pereprofilyuvannya vklyuchalo kilka virobnichih pidrozdiliv Krenholm Finishing Krenholm Sewing Krenholm Spinning Krenholm Terry Clothes Krenholm Weaving servisnij pidrozdil Krenholm Service i dochirni kompaniyi sho prodayut Krenholm Textile Krenholm Scandinavia AB ta Krenholm Germany GmbH 11 21 stolittyared U 2000 h kompaniya vtratila groshi i perebuvala v stadiyi restrukturizaciyi bagato pracivnikiv vtratili robotu U 2003 roci kompaniya bula zmushena zvilniti 170 pracivnikiv pislya zakrittya svoyeyi pryadilnoyi fabriki 12 Na pochatku 2004 roku u kompaniyi bulo 4600 pracivnikiv z yakih she 400 buli zvilneni u kvitni 2004 r U 2008 ta 2009 rokah isnuvali pripushennya sho kompaniya zbankrutuye i vreshti resht ce vidbulosya v listopadi 2010 roku Jogo pridbala shvedska kompaniya Prod i Ronneby AB filiya yakoyi v Narvi Eurotekstiil prodovzhuvatime deyaki operaciyi 13 bulo zajnyato blizko 500 lyudej Do 2012 roku golova kompaniyi zayaviv sho vidnoviti poperednij masshtab diyalnosti bude absolyutno 14 Bibliografiyared 1933 75 1857 1932 Gesellschaft der Krahnholm Manufaktur fur Baumwollfabrikate Tallin Verlag der Krahnholm Manufaktur Nimecka mova Primitkired Institution of Mechanical Engineers Great Britain 1899 Proceedings Institution of Mechanical Engineers vid Public domain Published for the Institution by Mechanical Engineering Publications Ltd s 266 Arhiv originalu za 4 sichnya 2014 Procitovano 29 bereznya 2012 a b v g United States Congress 1912 Congressional edition vid Public domain U S G P O s 34 Procitovano 29 bereznya 2012 Blackwell William L January 1974 Russian Economic Development from Peter the Great to Stalin New Viewpoints s 132 ISBN 978 0 531 06363 7 Procitovano 2 kvitnya 2012 Raun Toivo U 2001 Estonia and the Estonians Hoover Press s 74 ISBN 978 0 8179 2852 0 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2012 Turin S P 23 sichnya 1968 From Peter the Great to Lenin History of Russian Labour Movement With Special Reference to Trade Unionism Psychology Press s 37 ISBN 978 0 7146 1364 2 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 29 bereznya 2012 Hall s journal of health vid Public domain Hall 1893 s 20 Procitovano 29 bereznya 2012 Drage Geoffrey 1904 Russian affairs vid Public domain J Murray s 363 Procitovano 29 bereznya 2012 Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity 2006 Estonia 1940 1945 Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity Estonian Foundation for the Investigation of Crimes Against Humanity ISBN 978 9949 13 040 5 Arhiv originalu za 31 serpnya 2020 Procitovano 2 kvitnya 2012 a b Pollard Sidney Holmes Colin 1972 Documents of European economic history Industrial power and national rivalry 1870 1914 Edward Arnold s 106 ISBN 978 0 7131 5618 8 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 2 kvitnya 2012 United States Bureau of Markets and Crop Estimates 1921 The Market reporter vid Public domain U S Dept of Agriculture Bureau of Markets s 127 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 29 bereznya 2012 Hannula Helena Radosevic Slavo Tunzelmann G N Von 2006 Estonia the new EU economy building a Baltic miracle Ashgate Publishing Ltd s 310 ISBN 978 0 7546 4561 0 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 Krenholm plans more layoffs The Baltic Times 12 lyutogo 2004 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2011 Procitovano 2 kvitnya 2012 Swedish Prod i Ronneby buys the last assets of Kreenholm The Baltics Today 9 sichnya 2012 Arhiv originalu za 29 serpnya 2012 Procitovano 1 kvitnya 2012 New Owner Kreenholm Bought for Parts Eesti Rahvusringhaaling Estonian Public Broadcasting 9 sichnya 2012 Arhiv originalu za 14 sichnya 2012 Procitovano 1 kvitnya 2012 Posilannyared Cya stattya vklyuchaye tekst vklyuchenij u Vidannya Kongresu Kongresu SShA 1912 publikaciya yaka zaraz ye zagalnodostupnoyu Otrimano z https uk wikipedia org wiki Krengolmska manufaktura