Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ЕТА (баск. «Euskadi Ta Askatasuna»; укр. «Країна басків та свобода») — одна з найстаріших терористичних організацій Європи, створена в 1959-му, як рух студентського опору. Молодь виступала проти диктатури генерала Франко та його намагань знищити культуру і традиції басків. ЕТА швидко переросла у воєнізоване угруповання і сформулювала мету — незалежність Країни Басків.
 | |
 | |
| Дата заснування | 1959 |
|---|---|
| Дата ліквідації | 2018 |
| Тип | нелегальна військова революційно-політична організація |
 ЕТА у Вікісховищі | |
Після смерті диктатора Франко — організація залишилася і підпала під вплив радянського КДБ, який координував і спрямовував цілу мережу терористичних організацій у Європі та на Близькому Сході — від Ірландської республіканської армії до Організації визволення Палестини. ЕТА вимагала державної незалежності для семи провінцій двох держав: 4 іспанських та 3 французьких — загалом більше 20.000 км² у західній частині Піренеїв. ЕТА використовувала терор — за понад 40 років своєї діяльності бойовики ЕТА вбили 860 людей і поранили тисячі. У 1989, 1996, 1998, 2006, 2010 роках, 2012
ЕТА заявляла про припинення вогню та продовження боротьби політичними мирними методами. В квітні 2017 вона заявила про своє повне роззброєння. У травні 2018 стало відомо, що ЕТА вирішила оголосити про завершення її історичного циклу і діяльності, поклавши кінець своєму існуванню.
Історія
Початки діяльності (1959—1968)
Вже у перші роки своєї діяльності організація влаштувала вибухи бомб у кількох баскських містах. Однак, ці перші терористичні акти минули без людських жертв. Від моменту створення ЕТА в ній були присутні певні розбіжності в поглядах поміж членства. Відтак виникають два організаційні крила: помірковане, що змагається до здобуття Країною Басків автономії та радикальне, що прагне лише повної незалежності.
Обидва організаційні крила виголошували соціалістичні гасла та мали ліву економічну платформу. У 1961 році ЕТА здійснила спробу підриву потягу, що перевозив ветеранів-франкістів періоду громадянської війни. Операція провалилась, однак звернула увагу служб безпеки на діяльність організації. Розпочались репресії супроти організації: поліцейські облави, стоп-контроль на дорогах, обшук помешкань. У 1966 році очільники ЕТА оголосили чотири напрямки роботи організації: культурний, робітничий, політичний та військовий. Однак, саме останній напрямок став найвиразнішим.
Перші жертви та процеси (1968—1975)
Двома роками пізніше, у 1968-му році від рук ЕТА загинула перша людина. Жертвою став поліцейський, що намагався зупинити автомобіль, в якому знаходився провідник ЕТА — . Кількома годинами пізніше від рук поліцейських загине сам провідник. Декількома тижнями по тому ЕТА виконала замах на шефа поліції в Гуіпузцоа, що славився нелюдським поводженням з заарештованими баскськими діячами. Поліція відповіла на замах запровадженням надзвичайного стану та арештом всього проводу ЕТА а також сотень інших басків. Відтак у 1970-х починаються численні судові процеси над активістами-басками, що забезпечили їм широку відомість у всьому світі.
20 грудня 1973 року від вибуху, влаштованого бойовиками ЕТА, загинув прем'єр-міністр Іспанії та близький соратник генерала Франко Луїс Карреро Бланко.
Зміни і смерть Франко (1975—1982)
Невдовзі після замаху на Луїса Карреро Бланко ЕТА розкололась на два угрупування: поміркована ЕТА (політично-військова) та радикальна (військова), що також перебрала собі назву ЕТА (в). У 1975 році репресії не вщухали ані супроти самостійників, ані супроти більш поміркованих автономістів. Були здійснені навіть декілька смертних вироків. Але 20 листопада смерть забрала генерала Франко. Згідно з його заповітом владу обійняв принц Хуан Карлос, прихильник демократії. В Іспанії розпочались зміни. Результатом суспільно-політичних перетворень пост-тоталітарної країни стало набуття в березні 1980-го року автономії Країною Басків. Вже у 1982 році ЕТА політично-військово оголосила, що, оскільки головна її ціль досягнута, вона відмовляється від застосування терору. Однак ЕТА військова не похитнулась у своїх переконаннях.
26 червня 1979 року ЕТА зробила спробу підриву вежі святилища Марії Торреціудад, за яким доглядала католицька організація Опус Деі.
Нова хвиля замахів (1982—1988)
Тактика ЕТА полягала у ретельній підготовці вбивств та бомбових підривів. За кожною жертвою встановлювався нагляд, її поведінку уважно вивчали. Протягом 80-ти років жертвами терористів ставали переважно поліцейські (дві третини жертв). Решту становили цивільні, політики та військові. Поза тим часто уживались інші способу протесту: підпали, вибивання віконних шибок, вуличні страйки. ЕТА підтримувала зв'язок з ІРА та деякими арабськими угрупуваннями, наприклад з Хамасом. Бойовики ЕТА пройшли підготовку у Лівії та Лівані. У 1980-х роках ЕТА налічувала від 200 до 500 осіб, об'єднаних у ланки по п'ять чоловік у кожній. Не всі брали участь у замахах, багато активістів були постачальниками та кур'єрами.
Гроші на діяльність організації надходили від крадіжок, грабунків та «революційного податку», яким обкладають баскських підприємців. Організація використовувала баскські провінції у Франції (Північну Країну Басків) як свій тил. До Північної Країни Басків також тікали розконспіровані члени. Для знищення організації іспанська влада вживала не лише поліцейські засоби. Від 1983 року іспанська влада створила спеціальну ударну групу з вищих поліцейських чинів, які виконували замахи на активістів ЕТА. Цією групою було ліквідовано 28 активістів організації. Кілька років потому кількість жертв ударної групи збільшилась до 80. Іспанська поліція нав'язала тісний зв'язок з французькими правоохоронцями. Антитерористичні заходи по обидва боки кордону: облави, засідки, заслання інформаторів, провокації, — значно послабили ЕТА. У 1987 році ЕТА провела свій найкривавіший замах — у гаражі комерційного центру Хіперцор вибухнула бомба, що забрала 22 особи.
У 1983-86 роках за негласної підтримки іспанського уряду діяла парамілітарна організація Антитерористичні групи звільнення, метою яких було знищення лідерів ЕТА на території Північної Країни Басків.
Теракти
Організація неодноразово використовувала у своїй боротьбі замахи на іспанських політиків. На рахунку ЕТА — смерть іспанського прем'єра Луїса Карреро Бланко та ще кількох іспанських політиків. Від рук сепаратистів свого часу мало не загинув колишній прем'єр країни Хосе Марія Аснар. У перервах члени ЕТА підривали машини в людних місцях, наприклад, перед супермаркетом у Барселоні чи біля готелів у курортних містечках.
1961—2000
- 1961 — перший напад ЕТА, невдала спроба пустити потяг під укіс.
- 1968 — Мелітун Манзанас — агент поліції у баскському місті Сан-Себастіан вбитий бойовиками.
- 20 грудня 1973 — смертний вирок прем'єр-міністрові Луїсу Карреро Бланку було втілено бойовиком ЕТА в Мадриді.
- 13 вересня 1974 — від вибуху бомби в ресторані «Rolando» в Мадриді гине 12 цивільних осіб.
- вересень 1985 — перша автомобільна бомба ЕТА вбиває в Мадриді громадянина США і ранить 16 цивільних охоронців.
- 14 липня 1986 — автомобільна бомба в Мадриді вбиває 12 і ушкоджує 50 чоловік.
- 19 червня 1987 — вибух бомби у торговельному центрі Хіперцор в Барселоні забирає життя 21 цивільної особи. Дістали поранення 45 чоловік між якими були й діти.
- 11 грудня 1987 — поблизу пункту цивільної охорони у Сарагосі вибухає автомобіль, начинений 250 кг вибухівкою. Внаслідок тератку загинуло 11 чоловік, ще 40 дістали поранення.
- 29 травня 1991 — бомба вагою 70 кг, закладена в автомобіль вибухає в пункті цивільної охорони міста Віц. Оскільки пункт цивільної охорони знаходився поблизу школи, внаслідок вибуху гине 10 чоловік поміж яких 4 дітей, і 28 чоловік дістають ушкодження.
- 21 червня 1993 — бомба, захована у військовий фургон вбиває 6 солдат, одного цивільного та калічить 20 чоловік у Мадриді.
- 1995 — зазнала невдачі спроба замаху на Короля Іспанії Хуана Карлоса.
- 19 квітня 1995 — замах на лідера реакційної опозиції Хосе Марія Аснара. У результаті вибуху 40 кг бомби гине один з пасажирів броньованої машини в якій сидів Аснар. Сам політик залишається живим.
![image]()
Вежа Пікассо, яку в грудні 1999 намагались підірвати бойовики ЕТА - 11 грудня 1995 — від вибуху бомби у військовому фургоні в Мадриді гине шестеро цивільних, що працювали на Міністерство оборони.
- 17 січня 1996 — викрадений Хосе Антоніо Ортега Лара — держслужбовець. В обмін на чиновника ЕТА вимагає випустити на свободу ув'язнених бойовиків організації. Ортега Лара буде знайдений та звільнений поліцією лише 1 липня 1997 року. Це найдовше в історії Іспанії викрадення людини.
- 10 липня 1997 — викрадення баскського політика Мігеля Ангела Бланка. Внаслідок викрадення 6 мільйонів іспанців виходить на вулиці та беруть участь у демонстраціях проти ЕТА. Організація вимагає протягом 48 годин перевести всіх в'язнів-бойовиків ЕТА до в'язниць на території Країни Басків. Заручника страчують 13 липня після відмови уряду Іспанії виконати вимогу ЕТА.
- 21-22 грудня 1999 — іспанська цивільна охорона перехоплює фургон на межі Мадрида, у якому їдуть члени ЕТА. У фургоні 950 кг вибухової речовини. Наступного дня неподалік від попереднього місця арешту зупиняють інший фургон, нашпигований 750 кг вибухівки. Інцидент відомий під назвою «караван смерті». Незабаром ЕТА підтверджує про зрив їхнього плану: за допомогою 1 700 кг вибухівки підірвати Вежу Пікассо.
- 18 грудня 2000 — бомба, закладена в ліфт факультету журналістики Університету Країни Басків в Лейона, була вчасно виявлена професором. Вибуховий пристрій вчасно знешкодив охоронець Університету Едуарне Уріарте.
2000
- 9 січня не вибухнула бомба на кладовищі міста Зараутз, коли члени Народної Партії (Partido Popular) відвідували могилу свого однопартійця Хосе Ігнасіо Іруретагоєна, вбитого бойовиками ЕТА у 1999 році. Бомба знешкоджена поліцією.
- 10 січня — два наплічники, начинені 6 кг вибухівки кожен вибухнули у каталонському місті Гірона. Внаслідок вибухів ніхто не постраждав, однак було заподіяно великих збитків урядовій установі, що знаходилась поруч. Того ж дня поліція заарештувала двох бойовиків ЕТА.
- 15 січня — вибух у Більбао. Без жертв.
- 20 січня — два вибухи в Більбао поблизу будинків, в яких мешкали поліцейські. Ніхто не постраждав.
- 22 січня — знешкодження вибухового пристрою у Біскаї.
- 24 січня — ЕТА намагається вбити іспанського військового Хосе Луїса Діаза Парея, підклавши бомбу під його автомобіль. Бомба була знешкоджена поліцією.
- 26 січня — Рамон Діаз Гарсіа, морський кухар, гине від вибуху його машини біля штабу армії, де він працював у районі Сан-Себастіан. Також поранення дістали дві людини.
- 31 січня — вибух у Пасая. Без жертв, з великими матеріальними збитками.
- 3 лютого — у Сан-Себастіані згорів поштовий офіс, закиданий десятками коктейлів Молотова.
- 12 лютого — 40 кг динаміту, закладених в авто, знешкоджені в м. Мадриді.
- 18 лютого — син та дружина відомого іспанського політика Жосеба Маркайда дістали легкі ушкодження після закидання їхнього будинку коктейлями Молотова.
- 22 лютого — дві жертви вибуху у Сан-Себастіані, троє осіб дістали поранення.
- 28 лютого — три напади за один день у Країні Басків:
- Поліція знешкодила бомбу розміщену в м. Цінтруеніґо (Наварра). ЕТА сама попередила владу про закладання бомби.
- Невідомий чоловік залишає наплічник у поштовому відділені у Хернані. Пошта рознесена бомбою.
- Бомба вибухає у відділенні банку BBVA в місті Ондарроа.
- 9 березня — група бойовиків, можливо членів ЕТА, захопила дев'ятьох заручників у місті Греноблі та утримувала їх протягом декількох годин.
- 10 березня — у баскському місті від вибуху бомби гине поліцейський. Декількома годинами пізніше вибухає бомба у поштовому відділені Беасаін, що, однак, призвела лише до ушкодження будівлі.
Політичне крило — «Батасуна»
Організація має своє політичне крило — спочатку створену у 1978 р. партію Herri Batasuna (HB, «народний союз»), а з 23 травня 2001 перейменовану у «Батасуна», яка була заборонена в Іспанії 2003 р. Партія «Батасуна» відмовилась закривати свої офіси за рішенням суду, тому поліція була змушена брати ці офіси штурмом. «Батасуна» завжди заперечувала будь-які зв'язки з ЕТА і називала себе посередником у діалозі влади та баскських радикалів. Проте, ці аргументи не стали переконливими для іспанського уряду.
Роззброєння
8 квітня 2017 ЕТА почала добровільне, заздалегідь анонсоване повне роззброєння. Церемонія роззброєння проходить у французькому місті Байонна на півдні Франції. ЕТА виявила готовність здати всю наявну в неї стрілецьку зброю, боєзапаси та вибухівку. Керівництво організації повідомило французьку поліцію про місце знаходження 12 таємних складів зброї на південному заході Франції.
Див. також
Примітки
- . BBC News. 5 вересня 2010. Архів оригіналу за 5 вересня 2010.
- . BBC News. 25 листопада 2012. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 17 вересня 2014.
- Бі-бі-сі: Баскські сепаратисти з ЕТА почали здавати зброю [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
- Atentado de ETA (p-m) contra el santuario del Opus Dei en Torreciudad, El Pais, 26.06.1979
- . Архів оригіналу за 13 березня 2008. Процитовано 22 листопада 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - «Cronología del Ministerio del Interior — FEBRERO 2001». MIR. http://www.mir.es/DGRIS/Cronologia/2001/febrero.htm [ 13 березня 2008 у Wayback Machine.]. Retrieved 2009-08-21.
- Euronews: Баскська організація ЕТА передала Франції 12 таємних складів зброї [ 9 квітня 2017 у Wayback Machine.].
Посилання
- ЕТА // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
ETA bask Euskadi Ta Askatasuna ukr Krayina baskiv ta svoboda odna z najstarishih teroristichnih organizacij Yevropi stvorena v 1959 mu yak ruh studentskogo oporu Molod vistupala proti diktaturi generala Franko ta jogo namagan znishiti kulturu i tradiciyi baskiv ETA shvidko pererosla u voyenizovane ugrupovannya i sformulyuvala metu nezalezhnist Krayini Baskiv Euskadi Ta Askatasuna ETA Data zasnuvannya1959Data likvidaciyi2018Tipnelegalna vijskova revolyucijno politichna organizaciya ETA u Vikishovishi Pislya smerti diktatora Franko organizaciya zalishilasya i pidpala pid vpliv radyanskogo KDB yakij koordinuvav i spryamovuvav cilu merezhu teroristichnih organizacij u Yevropi ta na Blizkomu Shodi vid Irlandskoyi respublikanskoyi armiyi do Organizaciyi vizvolennya Palestini ETA vimagala derzhavnoyi nezalezhnosti dlya semi provincij dvoh derzhav 4 ispanskih ta 3 francuzkih zagalom bilshe 20 000 km u zahidnij chastini Pireneyiv ETA vikoristovuvala teror za ponad 40 rokiv svoyeyi diyalnosti bojoviki ETA vbili 860 lyudej i poranili tisyachi U 1989 1996 1998 2006 2010 rokah 2012 ETA zayavlyala pro pripinennya vognyu ta prodovzhennya borotbi politichnimi mirnimi metodami V kvitni 2017 vona zayavila pro svoye povne rozzbroyennya U travni 2018 stalo vidomo sho ETA virishila ogolositi pro zavershennya yiyi istorichnogo ciklu i diyalnosti poklavshi kinec svoyemu isnuvannyu IstoriyaPochatki diyalnosti 1959 1968 Chleni ETA dayut salvu na chest Dnya baskskogo soldata Vzhe u pershi roki svoyeyi diyalnosti organizaciya vlashtuvala vibuhi bomb u kilkoh baskskih mistah Odnak ci pershi teroristichni akti minuli bez lyudskih zhertv Vid momentu stvorennya ETA v nij buli prisutni pevni rozbizhnosti v poglyadah pomizh chlenstva Vidtak vinikayut dva organizacijni krila pomirkovane sho zmagayetsya do zdobuttya Krayinoyu Baskiv avtonomiyi ta radikalne sho pragne lishe povnoyi nezalezhnosti Obidva organizacijni krila vigoloshuvali socialistichni gasla ta mali livu ekonomichnu platformu U 1961 roci ETA zdijsnila sprobu pidrivu potyagu sho perevoziv veteraniv frankistiv periodu gromadyanskoyi vijni Operaciya provalilas odnak zvernula uvagu sluzhb bezpeki na diyalnist organizaciyi Rozpochalis represiyi suproti organizaciyi policejski oblavi stop kontrol na dorogah obshuk pomeshkan U 1966 roci ochilniki ETA ogolosili chotiri napryamki roboti organizaciyi kulturnij robitnichij politichnij ta vijskovij Odnak same ostannij napryamok stav najviraznishim Pershi zhertvi ta procesi 1968 1975 Dvoma rokami piznishe u 1968 mu roci vid ruk ETA zaginula persha lyudina Zhertvoyu stav policejskij sho namagavsya zupiniti avtomobil v yakomu znahodivsya providnik ETA Kilkoma godinami piznishe vid ruk policejskih zagine sam providnik Dekilkoma tizhnyami po tomu ETA vikonala zamah na shefa policiyi v Guipuzcoa sho slavivsya nelyudskim povodzhennyam z zaareshtovanimi baskskimi diyachami Policiya vidpovila na zamah zaprovadzhennyam nadzvichajnogo stanu ta areshtom vsogo provodu ETA a takozh soten inshih baskiv Vidtak u 1970 h pochinayutsya chislenni sudovi procesi nad aktivistami baskami sho zabezpechili yim shiroku vidomist u vsomu sviti 20 grudnya 1973 roku vid vibuhu vlashtovanogo bojovikami ETA zaginuv prem yer ministr Ispaniyi ta blizkij soratnik generala Franko Luyis Karrero Blanko Memorialna doshka na misci vbivstva Luyisa Karrero Blanko Zmini i smert Franko 1975 1982 Nevdovzi pislya zamahu na Luyisa Karrero Blanko ETA rozkololas na dva ugrupuvannya pomirkovana ETA politichno vijskova ta radikalna vijskova sho takozh perebrala sobi nazvu ETA v U 1975 roci represiyi ne vshuhali ani suproti samostijnikiv ani suproti bilsh pomirkovanih avtonomistiv Buli zdijsneni navit dekilka smertnih virokiv Ale 20 listopada smert zabrala generala Franko Zgidno z jogo zapovitom vladu obijnyav princ Huan Karlos prihilnik demokratiyi V Ispaniyi rozpochalis zmini Rezultatom suspilno politichnih peretvoren post totalitarnoyi krayini stalo nabuttya v berezni 1980 go roku avtonomiyi Krayinoyu Baskiv Vzhe u 1982 roci ETA politichno vijskovo ogolosila sho oskilki golovna yiyi cil dosyagnuta vona vidmovlyayetsya vid zastosuvannya teroru Odnak ETA vijskova ne pohitnulas u svoyih perekonannyah 26 chervnya 1979 roku ETA zrobila sprobu pidrivu vezhi svyatilisha Mariyi Torreciudad za yakim doglyadala katolicka organizaciya Opus Dei Nova hvilya zamahiv 1982 1988 Grafiti u m Pasaya Eta narod z toboyu Taktika ETA polyagala u retelnij pidgotovci vbivstv ta bombovih pidriviv Za kozhnoyu zhertvoyu vstanovlyuvavsya naglyad yiyi povedinku uvazhno vivchali Protyagom 80 ti rokiv zhertvami teroristiv stavali perevazhno policejski dvi tretini zhertv Reshtu stanovili civilni politiki ta vijskovi Poza tim chasto uzhivalis inshi sposobu protestu pidpali vibivannya vikonnih shibok vulichni strajki ETA pidtrimuvala zv yazok z IRA ta deyakimi arabskimi ugrupuvannyami napriklad z Hamasom Bojoviki ETA projshli pidgotovku u Liviyi ta Livani U 1980 h rokah ETA nalichuvala vid 200 do 500 osib ob yednanih u lanki po p yat cholovik u kozhnij Ne vsi brali uchast u zamahah bagato aktivistiv buli postachalnikami ta kur yerami Groshi na diyalnist organizaciyi nadhodili vid kradizhok grabunkiv ta revolyucijnogo podatku yakim obkladayut baskskih pidpriyemciv Organizaciya vikoristovuvala baskski provinciyi u Franciyi Pivnichnu Krayinu Baskiv yak svij til Do Pivnichnoyi Krayini Baskiv takozh tikali rozkonspirovani chleni Dlya znishennya organizaciyi ispanska vlada vzhivala ne lishe policejski zasobi Vid 1983 roku ispanska vlada stvorila specialnu udarnu grupu z vishih policejskih chiniv yaki vikonuvali zamahi na aktivistiv ETA Ciyeyu grupoyu bulo likvidovano 28 aktivistiv organizaciyi Kilka rokiv potomu kilkist zhertv udarnoyi grupi zbilshilas do 80 Ispanska policiya nav yazala tisnij zv yazok z francuzkimi pravoohoroncyami Antiteroristichni zahodi po obidva boki kordonu oblavi zasidki zaslannya informatoriv provokaciyi znachno poslabili ETA U 1987 roci ETA provela svij najkrivavishij zamah u garazhi komercijnogo centru Hipercor vibuhnula bomba sho zabrala 22 osobi U 1983 86 rokah za neglasnoyi pidtrimki ispanskogo uryadu diyala paramilitarna organizaciya Antiteroristichni grupi zvilnennya metoyu yakih bulo znishennya lideriv ETA na teritoriyi Pivnichnoyi Krayini Baskiv TeraktiOrganizaciya neodnorazovo vikoristovuvala u svoyij borotbi zamahi na ispanskih politikiv Na rahunku ETA smert ispanskogo prem yera Luyisa Karrero Blanko ta she kilkoh ispanskih politikiv Vid ruk separatistiv svogo chasu malo ne zaginuv kolishnij prem yer krayini Hose Mariya Asnar U perervah chleni ETA pidrivali mashini v lyudnih miscyah napriklad pered supermarketom u Barseloni chi bilya goteliv u kurortnih mistechkah 1961 2000 1961 pershij napad ETA nevdala sproba pustiti potyag pid ukis 1968 Melitun Manzanas agent policiyi u baskskomu misti San Sebastian vbitij bojovikami 20 grudnya 1973 smertnij virok prem yer ministrovi Luyisu Karrero Blanku bulo vtileno bojovikom ETA v Madridi 13 veresnya 1974 vid vibuhu bombi v restorani Rolando v Madridi gine 12 civilnih osib veresen 1985 persha avtomobilna bomba ETA vbivaye v Madridi gromadyanina SShA i ranit 16 civilnih ohoronciv 14 lipnya 1986 avtomobilna bomba v Madridi vbivaye 12 i ushkodzhuye 50 cholovik 19 chervnya 1987 vibuh bombi u torgovelnomu centri Hipercor v Barseloni zabiraye zhittya 21 civilnoyi osobi Distali poranennya 45 cholovik mizh yakimi buli j diti 11 grudnya 1987 poblizu punktu civilnoyi ohoroni u Saragosi vibuhaye avtomobil nachinenij 250 kg vibuhivkoyu Vnaslidok teratku zaginulo 11 cholovik she 40 distali poranennya 29 travnya 1991 bomba vagoyu 70 kg zakladena v avtomobil vibuhaye v punkti civilnoyi ohoroni mista Vic Oskilki punkt civilnoyi ohoroni znahodivsya poblizu shkoli vnaslidok vibuhu gine 10 cholovik pomizh yakih 4 ditej i 28 cholovik distayut ushkodzhennya 21 chervnya 1993 bomba zahovana u vijskovij furgon vbivaye 6 soldat odnogo civilnogo ta kalichit 20 cholovik u Madridi 1995 zaznala nevdachi sproba zamahu na Korolya Ispaniyi Huana Karlosa 19 kvitnya 1995 zamah na lidera reakcijnoyi opoziciyi Hose Mariya Asnara U rezultati vibuhu 40 kg bombi gine odin z pasazhiriv bronovanoyi mashini v yakij sidiv Asnar Sam politik zalishayetsya zhivim Vezha Pikasso yaku v grudni 1999 namagalis pidirvati bojoviki ETA 11 grudnya 1995 vid vibuhu bombi u vijskovomu furgoni v Madridi gine shestero civilnih sho pracyuvali na Ministerstvo oboroni 17 sichnya 1996 vikradenij Hose Antonio Ortega Lara derzhsluzhbovec V obmin na chinovnika ETA vimagaye vipustiti na svobodu uv yaznenih bojovikiv organizaciyi Ortega Lara bude znajdenij ta zvilnenij policiyeyu lishe 1 lipnya 1997 roku Ce najdovshe v istoriyi Ispaniyi vikradennya lyudini 10 lipnya 1997 vikradennya baskskogo politika Migelya Angela Blanka Vnaslidok vikradennya 6 miljoniv ispanciv vihodit na vulici ta berut uchast u demonstraciyah proti ETA Organizaciya vimagaye protyagom 48 godin perevesti vsih v yazniv bojovikiv ETA do v yaznic na teritoriyi Krayini Baskiv Zaruchnika strachuyut 13 lipnya pislya vidmovi uryadu Ispaniyi vikonati vimogu ETA 21 22 grudnya 1999 ispanska civilna ohorona perehoplyuye furgon na mezhi Madrida u yakomu yidut chleni ETA U furgoni 950 kg vibuhovoyi rechovini Nastupnogo dnya nepodalik vid poperednogo miscya areshtu zupinyayut inshij furgon nashpigovanij 750 kg vibuhivki Incident vidomij pid nazvoyu karavan smerti Nezabarom ETA pidtverdzhuye pro zriv yihnogo planu za dopomogoyu 1 700 kg vibuhivki pidirvati Vezhu Pikasso 18 grudnya 2000 bomba zakladena v lift fakultetu zhurnalistiki Universitetu Krayini Baskiv v Lejona bula vchasno viyavlena profesorom Vibuhovij pristrij vchasno zneshkodiv ohoronec Universitetu Eduarne Uriarte 2000 9 sichnya ne vibuhnula bomba na kladovishi mista Zarautz koli chleni Narodnoyi Partiyi Partido Popular vidviduvali mogilu svogo odnopartijcya Hose Ignasio Iruretagoyena vbitogo bojovikami ETA u 1999 roci Bomba zneshkodzhena policiyeyu 10 sichnya dva naplichniki nachineni 6 kg vibuhivki kozhen vibuhnuli u katalonskomu misti Girona Vnaslidok vibuhiv nihto ne postrazhdav odnak bulo zapodiyano velikih zbitkiv uryadovij ustanovi sho znahodilas poruch Togo zh dnya policiya zaareshtuvala dvoh bojovikiv ETA 15 sichnya vibuh u Bilbao Bez zhertv 20 sichnya dva vibuhi v Bilbao poblizu budinkiv v yakih meshkali policejski Nihto ne postrazhdav 22 sichnya zneshkodzhennya vibuhovogo pristroyu u Biskayi 24 sichnya ETA namagayetsya vbiti ispanskogo vijskovogo Hose Luyisa Diaza Pareya pidklavshi bombu pid jogo avtomobil Bomba bula zneshkodzhena policiyeyu 26 sichnya Ramon Diaz Garsia morskij kuhar gine vid vibuhu jogo mashini bilya shtabu armiyi de vin pracyuvav u rajoni San Sebastian Takozh poranennya distali dvi lyudini 31 sichnya vibuh u Pasaya Bez zhertv z velikimi materialnimi zbitkami 3 lyutogo u San Sebastiani zgoriv poshtovij ofis zakidanij desyatkami koktejliv Molotova 12 lyutogo 40 kg dinamitu zakladenih v avto zneshkodzheni v m Madridi 18 lyutogo sin ta druzhina vidomogo ispanskogo politika Zhoseba Markajda distali legki ushkodzhennya pislya zakidannya yihnogo budinku koktejlyami Molotova 22 lyutogo dvi zhertvi vibuhu u San Sebastiani troye osib distali poranennya 28 lyutogo tri napadi za odin den u Krayini Baskiv Policiya zneshkodila bombu rozmishenu v m Cintruenigo Navarra ETA sama poperedila vladu pro zakladannya bombi Nevidomij cholovik zalishaye naplichnik u poshtovomu viddileni u Hernani Poshta roznesena bomboyu Bomba vibuhaye u viddilenni banku BBVA v misti Ondarroa 9 bereznya grupa bojovikiv mozhlivo chleniv ETA zahopila dev yatoh zaruchnikiv u misti Grenobli ta utrimuvala yih protyagom dekilkoh godin 10 bereznya u baskskomu misti vid vibuhu bombi gine policejskij Dekilkoma godinami piznishe vibuhaye bomba u poshtovomu viddileni Beasain sho odnak prizvela lishe do ushkodzhennya budivli Politichne krilo Batasuna Organizaciya maye svoye politichne krilo spochatku stvorenu u 1978 r partiyu Herri Batasuna HB narodnij soyuz a z 23 travnya 2001 perejmenovanu u Batasuna yaka bula zaboronena v Ispaniyi 2003 r Partiya Batasuna vidmovilas zakrivati svoyi ofisi za rishennyam sudu tomu policiya bula zmushena brati ci ofisi shturmom Batasuna zavzhdi zaperechuvala bud yaki zv yazki z ETA i nazivala sebe poserednikom u dialozi vladi ta baskskih radikaliv Prote ci argumenti ne stali perekonlivimi dlya ispanskogo uryadu Rozzbroyennya8 kvitnya 2017 ETA pochala dobrovilne zazdalegid anonsovane povne rozzbroyennya Ceremoniya rozzbroyennya prohodit u francuzkomu misti Bajonna na pivdni Franciyi ETA viyavila gotovnist zdati vsyu nayavnu v neyi strilecku zbroyu boyezapasi ta vibuhivku Kerivnictvo organizaciyi povidomilo francuzku policiyu pro misce znahodzhennya 12 tayemnih skladiv zbroyi na pivdennomu zahodi Franciyi Div takozhGAL Nacionalistichni ta regionalistski ruhi v Ispaniyi Baskijska nacionalistichna partiyaPrimitki BBC News 5 veresnya 2010 Arhiv originalu za 5 veresnya 2010 BBC News 25 listopada 2012 Arhiv originalu za 14 chervnya 2015 Procitovano 17 veresnya 2014 Bi bi si Baskski separatisti z ETA pochali zdavati zbroyu 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 travnya 2018 Procitovano 2 travnya 2018 Atentado de ETA p m contra el santuario del Opus Dei en Torreciudad El Pais 26 06 1979 Arhiv originalu za 13 bereznya 2008 Procitovano 22 listopada 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Cronologia del Ministerio del Interior FEBRERO 2001 MIR http www mir es DGRIS Cronologia 2001 febrero htm 13 bereznya 2008 u Wayback Machine Retrieved 2009 08 21 Euronews Baskska organizaciya ETA peredala Franciyi 12 tayemnih skladiv zbroyi 9 kvitnya 2017 u Wayback Machine PosilannyaETA Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006