Краплик темний

Краплик темний
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Астрильдові (Estrildidae) Рід: Краплик (Euschistospiza) Вид: Краплик темний
Біноміальна назва
Euschistospiza cinereovinacea (, 1889)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Lagonosticta cinereo-vinacea Estrilda cinereovinacea
Посилання
Вікісховище: Euschistospiza cinereovinacea Віківиди: Euschistospiza cinereovinacea ITIS: 560063 МСОП: 22719424 NCBI: 247670

Краплик темний (Euschistospiza cinereovinacea) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Центральній Африці.

Опис

Ангольські астрильди (зверху) і темний краплик (знизу)

Довжина птаха становить 11,5-12 см. У самців голова, горло, груди, спина і покривні пера крил чорнувато-сірі, махові пера оливково-коричневі, живіт, гузка і хвіст чорні, надхвістя темно-червоне, боки винно-червоні, поцятковані білими плямками. Очі червонувато-карі, навколо очей блакитні кільця, дзьоб міцний, конічної форми, чорний, лапи чорнуваті. Самиці мають більш тьмяне забарвлення, горло і нижня частина тіла загалом світліші, надхвістя менш червоне, боки менш плямисті.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

• E. c. cinereovinacea (de Sousa, JA, 1889) — нагір'я на заході і в центрі Анголи;
• E. c. graueri (Rothschild, 1909) — схід ДР Конго, південний захід Уганди, Руанда і Бурунді.

Поширення і екологія

Темні краплики мешкають в Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді і Анголі. Вони живуть на високогірних луках, порослих деревами і чагарниками. Зустрічаються парами або зграйками по 3-4 птаха, на висоті до 2200 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав, а також ягодами, плодами і дрібними безхребетними.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Euschistospiza cinereovinacea: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 05 січня 2023
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 січня 2023.

Джерела

• Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
• Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .